Постанова

від 05.12.2023 по справі 725/8721/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року м. Чернівці

Справа № 725/8721/23

Провадження №22-ц/822/952/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

секретар Собчук І.Ю.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю « Електромонтаж-470»,

відповідачі - Чернівецька міська рада, ОСОБА_1 , ПП «Укрспецзем»,

треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Лірниченко Н.М., Відділ з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 жовтня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Галичанський О.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2023 року звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, ОСОБА_1 ПП «Укрспецзем» про визнання протиправним та скасування рішення №8 сесії Чернівецької міської ради від 05 липня 2016 року № 303, визнання протиправним та скасування проекту землеустрою, скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу № 43 від 17 січня 2020 року.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що ТОВ «Електромонтаж-470», на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 лютого 2016року та Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01 лютого 2016 року, є власником нежитлового приміщення, а саме: побутової будівлі літ.А загальною площею 624,60 кв.м, будівлі виробничої майстерні літ.Б загальною площею 1071,10 кв.м, трансформаторної підстанції літ.Д, огорожі №1-7, замощення І за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер - 7310136600:35:001:0034 площею 0,2696 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

17 січня 2020 року Чернівецька міська рада уклала з ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є частиною цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Присвоєння нової поштової адреси, про оголошення торгів щодо спірної земельної ділянки йому не було відомо, проектно-технічна документація про відведення земельної ділянки з ним, як власником і орендарями сусідніх земельних ділянок, не погоджувалася. Після укладання вищевказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_1 почав розпоряджатись на власний розсуд своєю земельною ділянкою. Наслідками такого користування стало знищення благоустрою цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Зазначав, що з метою захисту своїх прав та майбутнього виконання рішення суду про визнання договору купівліпродажу спірної земельної ділянки недійсним, необхідним є забезпечення позову шляхом заборонити ОСОБА_1 проведення будь-яких замірно-проектних, будівельних або монтажних робіт, вирубку зелених насаджень на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:35:001:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:35:001:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана земельна ділянка може бути відчужена власником в будь-який момент до ухвалення рішення по даній справі.

Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборонити ОСОБА_1 проведення будь-яких замірно-проектних, будівельних або монтажних робіт, вирубку зелених насаджень на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:35:001:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:35:001:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 жовтня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:35:001:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір, обґрунтованого припущення щодо утруднення чи неможливості виконання можливого судового рішення у даній справі, з метою створення гарантій для належного виконання судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, порушує права власності на вільне володіння та розпорядження власним нерухомим майном.

Зазначає, що з поданої заяви та документів не вбачається будь-яких доводів щодо їх обґрунтованості та не надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегіясуддів,заслухавши доповідьсудді,дослідивши матеріалисправи,проаналізувавши доказив їхсукупності,перевіривши законністьта обґрунтованістьухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 виник спір щодо володіння та користування земельною ділянкою, розташованою за адресою : АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що відповідно до площі та конфігурації замощення літ «І», прохід та заїзд до земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:001:0044 в такий спосіб, щоб він не проходив по замощенню, яке перебуває у власності ТОВ «Електромонтаж-470» по АДРЕСА_1 , не вбачається за можливе. Проект відведення земельної ділянки виготовлений з порушенням і не мав права бути підставою для проведення 17 січня 2020 року аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер - 7310136600:35:001:0044 площею 0,4500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, встановлено, що між сторонами виник спір, пов`язаний з користуванням земельною ділянкою і відчуження вказаного нерухомого майна може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову у даній справі застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду, їх незастосування може призвести до того, що право позивача не буде захищено навіть у разі задоволення позову, в той час як застосування заходів забезпечення позову може цьому завадити.

У Постанові від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19 (провадження №61-21685св19) та від 15 лютого 2021 року у справі №643/12369/19 (провадження №61-21685св19) Верховним Судом зазначено, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

При цьому обраний вид забезпеченняпозову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування судом першої інстанції вказаного заходу забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання судового рішення суду, є безпідставними, оскільки цивільний процесуальний закон запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, а щоб гарантувати його виконання, застосовуються заходи забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не підлягає дослідженню, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом вирішення судом під час розгляду спору по суті.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене,оскільки оскаржуванаухвала постановленаз додержаннямнорм процесуальногоправа,апеляційну скаргуслід залишитибез задоволення,а ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 жовтня 2023 року без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 грудня 2023 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Б. Перепелюк