Рішення

від 05.12.2023 по справі 139/674/23

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/674/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк О.С.,

прокурора Яровик І.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа ТОВ «Курилівці Агро», про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2023 року керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області Р. Піголь в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Курилівці Агро» про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її конфіскації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровим номером 05228808800:04:003, площею 4,0871 га, яка розташована на території колишньої Вербовецької сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області. 16.06.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку за наслідками оформлення ним права на спадщину після смерті матері. У подальшому вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «Агрофірма Рубанський» (на даний час ТОВ «Курилівці Агро») на строк 15 років з правом пролонгації та передачі в суборенду. Оскільки, ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, тому є підстави для конфіскації її у власність держави відповідно до вимог ст.81 ЗК України.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання. Цією ж ухвалою до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «Курилівці Агро».

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 у справі закрито підготовче провадження, а її призначено до судового розгляду по суті на 05 грудня 2023.

Прокурор у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 17.10.2023 подав письмові пояснення (а.с.50-51), в яких посилаючись на ч.4 ст.81 ЗК України, ч.1, 2 ст.145 ЗК України просить позов прокурора задовольнити. Судові засідання по вказаній справі проводити без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, суду пояснив, що дійсно є громадянином російської федерації і у 2015 році набув у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, але не відчужив її на протязі року, оскільки цього не знав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв, клопотань, пояснень не надав.

Заслухавши прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №344562291 від 29.08.2023 року, ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 19.08.2004 року, видана ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області - є власником земельної ділянки площею 4,0871 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0522880800:04:003:0086, яка розташована на території колишньої Вербовецької сільської ради колишнього Мурованокуриловецького (тепер - Могилів-Подільського) району Вінницької області (а.с.15-17).

Право власності на вказану земельну ділянку в ОСОБА_1 виникло в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 (а.с. 31-32).

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді в ТОВ «Агрофірма Рубанський» (на даний час ТОВ «Курилівці Агро» на підставі договору оренди землі від 17.06.2015 року ( а.с.36-40).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є громадянином російської федерації та набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування.

Статті 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

За змістом ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно з ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38 закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1ст. 39 закону України «Про міжнародне приватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Отже, відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином іноземної держави та отримавши у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення, повинен був діяти у відповідності до приписів Земельного кодексу України.

Згідно пункту «е» ч.1 ст. 140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужив її, вказана земельна ділянка підлягає конфіскації у власність держави в порядку ст.145 ЗК України.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Відповідно до ч.4 ст.145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення) основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п.33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.6-1977/2-23 від 28.04.2023 (а.с.20), через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників, яким такі земельні ділянки не можуть належати, а тому клопоче про представництво держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області саме прокуратурою.

Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у спадщину незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись, статтями 38, 39 Закону України «Про міжнародне право», статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України, статтею 346 Цивільного кодексу України, статтями, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 від 19.08.2004, видана ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області, на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522880800:04:003:0086, площею 4,0871 га., яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання, серія та номер: НОМЕР_1 від 19.08.2004, видана ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області на користь Вінницької обласної прокуратури (МФО 820172, Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р UA568201720343110002000003988, код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Могилів-Подільська окружна прокуратура Вінницької області, 24000, Вінницька область, м.Могилів-Подільський, вул. Покровська, 5.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 21027, м.Вінниця, вул..Келецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39767547.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання серії та номер: НОМЕР_1 від 19.08.2004, видана ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин російської федерації, останнє відоме місце проживання, останнє відоме адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Курилівці Агро», код ЄДРПОУ: 35353973, 23400, вул. Соборна, буд. 151, смт.Муровані Курилівці, Могилів-Подільського району Вінницької області.

Повне рішення складено 05.12.2023.

Суддя: