Рішення

від 04.12.2023 по справі 188/1192/23

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1192/23

Провадження № 2/188/609/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/1192109/23

позивач : ОСОБА_1

представник ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування зазначила, спірне спадкове майно складається з житлового будинку та господарських будівель споруд , розташованих за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно звіту про грошову оцінку даного майна, його ринкова вартість складає 98004.00 грн.

Спірний житловий будинок був збудований у 1981 році матір`ю позивача, ОСОБА_4 , та належав їй на прав приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 01.08.1990 р. Петропавлівським райвиконкомом та записано в реєстрову книгу №1-14.

06.11.2003 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким на випадок смерті заповіла:

домоволодіння АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

земельну ділянку площею 6,2000 га., належну їй на підставі Державного акту І-ДП №115628 заповіла у власність ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 6,2000 га.

21.12.2004 року ОСОБА_5 звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до завідувача Петропавлівської державної нотаріальної контори Дидюк Т.П. Після подання вказаної заяви була заведена спадкова справа № . Заяви від інших спадкоємців про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до вказаної спадкової справи не надходили. Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5 .

21.12.2004 p., ОСОБА_5 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВВО №914658, по спадковій справі №407, зареєстроване в реєстрі за №1678, згідно з яким він успадкував цілу земельну ділянку площею 6,2000 га., належну їй на підставі Державного акту 1-ДП №115628 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у вигляді спірного житлового будинку ОСОБА_5 не оформляв, про що свідчить відсутність свідоцтва про право на спадщину на вказане майно у матеріалах даної спадкової справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2022 p., серії НОМЕР_1 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді:

- житлового будинку по АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6746 га., належну йому на праві власності згідно запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36573822 від 18.05.2020 р. кадастровий номер 1223881000:06:001:0456;

- земельної ділянки площею 6,2000 га., належну йому на підставі Державного акту ЯА №183127 від 29.04.2005 p., кадастровий номер 1223881000:06:001:0172 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельної ділянки площею 6,1700 га., належну йому на підставі Державного акту 11І-ДП №115629 від 05.03.2002 p., кадастровий номер 1223881000:01:001:0173 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_5 заповіту не складав, що підтверджується довідкою виконкому Брагинівської сільської ради від 21.03.2023 p., №143 та спадковою справою.

Згідно з довідкою виконкому Брагинівської сільської ради від 11.08.2022 p., №408, ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом зі спадкодавцем на день смерті були зареєстровані спадкоємці першого ступеня споріднення - його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3 .

Позивачка спадщину після смерті ОСОБА_5 , прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом, що підтверджується копією вказаної заяви від 12.08.2022 р.

Відповідач також прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом, що підтверджується копією вказаної заяви від 12.08.2022 р.

Вказані заяви були подані 09.08.2022 року приватному нотаріусу Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Свириденко Людмилі Василівні.

Після подання сторонами заяв про прийняття спадщини за законом була заведена спадкова справа №155/2022, що підтверджується копією постанови приватного нотаріуса Свириденко Л.B., про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом 10.03.2023 р.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця відсутні, що підтверджується листом №63/02-31 та постановою приватного нотаріуса Свириденко Л.B., від 10.03.2023 р.

Спадкоємці уклали між собою договір про поділ спадщини від 10.03.2023 p., серії НСК №285604, зареєстрований в реєстрі за №242, згідно з яким поділили спадщину після смерті ОСОБА_5 наступним чином:

ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку кадастровий номер 1223881000:06:001:0456 площею 0,6746 га., для ведення особистого селянського господарства;

ОСОБА_3 отримав у власність земельні ділянки кадастровий номер 1223881000:01:001:0172 площею 6,2000 га., та кадастровий номер 1223881000:01:001:0173 площею 6,1900 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спірний житловий будинок сторони домовилися оформити за позивачкою, але у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вказане майно, у договір про поділ спадщини житловий будинок не було включено.

На все вказане майно, крім спірного житлового будинку, сторони 10.03.2023 p., отримали свідоцтва про право на спадщину за законом .

Таким чином, відповідачем по даній справі позивачка дійшла згоди щодо поділу спадщини.

10.03.2023 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Свириденко Л.B., з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок, але нотаріус відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.03.2023 p., відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з ненаданням оригіналу правовстановлюючого документа на це майно у зв`язку з його відсутністю.

Таким чином, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняла, але не може розпоряджатися даним майном у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просить позов задовольнити, судові витрати не стягувати з відповідача.

Від відповідача надійшла нотаріально посвідчена заява з проханням розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Смерть ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва від 20.04.2004 p., серії НОМЕР_2

Заповітом від 2003 року, належним чином зареєстрованим та посвідченим, підтверджується волевиявлення померлої.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВВО914658 від 21.12.2004 року, підтверджується прийняття спадщини, у виді земельної ділянки площею 6,2000 га, кадастровий номер 1223881000:06:001:0172 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_5 .

Довідкою, виданою виконкомом Брагинівської сільської ради Синельниківського району №408 від 11.08.2022 року підтверджується, що позивачка та відповідач, які уклади договір про розподіл спадщини, на момент смерті проживали разом зі спадкоємцем.

Довідкою, виданою виконкомом Брагинівської сільської ради Синельниківського району №143 від 21.03.2023 року підтверджується, що спадкодавець, ОСОБА_5 заповіту не складав.

Договором про поділ спадщини від 10.03.2023 року, посвідченим приватним нотаріусом підтверджується домовленість сторін про поділ спадкового майна

Свідоцтвом про право на спадщину за законом НСК 285606 від 10.03.2023 року, витягом з Державного реєстру речових прав підтверджується прийняття спадщини за законом , у виді земельної ділянки площею 6,2000 га, кадастровий номер 1223881000:06:001:0172 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом НСК 285605 від 10.03.2023 року, витягом з Державного реєстру речових прав підтверджується прийняття спадщини за законом, у виді земельної ділянки площею 0,6746 га, кадастровий номер 1223881000:06:001:0456 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 , зазначена земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Листом приватного нотаріуса підтверджується, інші спадкоємці, крім позивачки та відповідача відсутні.

Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.03.2023 року підтверджується, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця.

Технічний б/н виготовлений 02.03.2023 року на зазначене домоволодіння виготовлений на ім`я замовника, ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки, виданої Колективним підприємством «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» на запит від 233.02.2023 року, право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 станом на 01.08.1990 року на підставі свідоцтва про право власності виданого 01.08.1990 рок Петропавлівським райвиконком.

Звітом про оцінку майна житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами підтверджується вартість спадкового майна за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Матеріалами справи підтверджується право позивача на спадкування за законом нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.2ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою, чи застереженням.

Згідно ч.2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивач спадщину прийняв.

Відповідно до вивчених доказів, позивач є спадкоємцем за на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка за вказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд не приватизована, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2023 р.

Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.03.2023 p., серії НСК №285605, зареєстрованого в реєстрі за №243 та запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №49523762 від 10.03.2023 p.

Відповідно до діючого законодавства позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом домоволодіння.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок нотаріусом позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів.

Відповідач проти задоволення позову не заперечує на підставі договору про поділ спадщини.

Пунктом 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 p., № 24-753/0/4-13 передбачено наступне:

«Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УPCP) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів У PCP від II березня 1985 року Ni 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Отже в сукупності всі вищенаведені належні, допустимі, письмові докази підтверджують належність житлового будинку із господарчими спорудами за адресою АДРЕСА_1 належало померлій ОСОБА_4 та після його смерті було успадковано позивачем.

Відповідно до Правового висновку викладеному у Постанові КЦС ВС від 03.06.2020 у справі № 160/224/18, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивача, надані ним на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд бере до уваги, що позивач просить залишити їх за ним і не стягувати судові витрати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 264- 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , як за спадкоємцем за законом, право власності на домоволодіння, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами,згідно технічного паспорту на будинок садибного типу від 02.03.2023 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна