Постанова

від 27.11.2023 по справі 915/187/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/187/22(915/1212/23)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» - адвокат Дубровний М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 (про забезпечення позову), суддя суду першої інстанції Ткаченко О.В., м. Миколаїв, повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2023

по справі №915/187/22(915/1212/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юконта Буд»

до відповідача-2: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»

про: усунення перешкод у користуванні майном,

в межах справи № 915/187/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто»,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» (код ЄДРПОУ 38694122).

31.07.2023 до суду від ТОВ «Н Авто» надійшла позовна заява вих..№31/07-2 від 31.07.2023 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юконта Буд» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: усунення будь-яких перешкод у здійсненні ТОВ «Н Авто» права користування та розпорядження рухомим майном, яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 шляхом надання ТзДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Юконта Буд» доступу до рухомого майна, належного ТОВ «Н Авто» (згідно переліку), яке знаходиться у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Разом з позовною заявою 31.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову вих.№31/07-1 від 31.07.2023, в якій, з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна, належного боржнику та досягнення основної мети процедур банкрутства, просить вжити заходів забезпечення позову ТОВ «Н Авто» шляхом накладення арешту на все рухоме майно, належне ТОВ «Н Авто», яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька,159/1, шляхом його опису (згідно переліку) та передачу арештованого та описаного майна на відповідальне зберігання ТОВ «Н Авто».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 заяву вих.№31/07-1 від 31.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на рухоме майно, яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, шляхом його опису.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку наявний спір щодо усунення перешкод ТОВ «Н Авто» у здійсненні ним права користування та розпорядження рухомим майном, тому застосування вказаних вище заходів забезпечення позову є ефективним способом забезпечення.

Суд першої інстанції вказав, що у випадку вивезення або пошкодження даного майна, у разі задоволення позову, це суттєво вплине на права кредиторів у справі про банкрутство, а тому з метою забезпечення майнових прав боржника і кредиторів, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, шляхом його опису, та передачі арештованого та описаного майна на відповідальне зберігання ТОВ «Н Авто», є доцільним.

На думку суду першої інстанції, обрані заявником заходи забезпечення позову не будуть мати наслідком обмеження чи припинення господарської діяльності відповідачів, а застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача у разі задоволення позову. Вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

14.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23).

Апелянт зазначає, що з 06.12.2022 ТДВ «СК «Гардіан» є власником об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 840604048101, розташованого за адресою м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 (далі - «Об`єкт»), на підставі договору-купівлі продажу №446 від 06.12.2022р., укладеного з ТОВ «АМАН ТРЕВЕЛ». ТДВ «СК «Гардіан» є добросовісним набувачем Об`єкту, право власності на який не може бути обмежено чи позбавлено без серйозних, об`єктивних та достатніх підстав, та в порядку суворого дотримання законності.

Апелянт вказує, що ТДВ «СК «Гардіан» є аж третім власником Об`єкту після його відчуження ТОВ «Н Авто», а отже не може відповідати за будь-яке рухоме майно, що могло бути на Об`єкті.

Апелянт вказав, що приймаючи оскаржувану Ухвалу суд не дослідив та не врахував, що ТОВ «Н Авто» не надало жодних належних доказів права власності на рухоме майно, відносно якого вживаються заходи забезпечення позову.

Крім того, апелянт вказав, що в оскаржуваній ухвалі судом не досліджено, що факт реальної наявності на Об`єкті (за адресою м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1) переліченого рухомого майна після продажу Позивачем Об`єкту (15.02.2022) та на момент пред`явлення позову та заяви про забезпечення позову (31.07.2023), не підтверджений жодним доказом. Подані позивачем інвентаризаційні акти та описи датуються ще 2019, 2020 роками, а не на момент пред`явлення позову. Отже майно обліковувалось ще три роки тому, але не зараз.

Апелянт також зазначив, що призначивши зберігачем стягувача, суд фактично надав ТОВ «Н Авто» право користуватися всім арештованим рухомим майном на території Об`єкту, що належить ТДВ «СК «Гардіан» та знаходиться в оренді ТОВ «Юконта Буд».

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 по справі №915/1212/23 про забезпечення позову, та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Н Авто» в забезпеченні позову.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/187/22 (915/1212/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі справи ранше визначеному складу суду від 14.08.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/187/22 (915/1212/23) чи справи 915/1212/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23) до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23); призначено справу № 915/187/22 (915/1212/23) до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 02 листопада 2023 року о 12:00.

31.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи № 915/187/22 (915/1212/23).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 відкладено розгляд справи №915/187/22(915/1212/23) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 на 27 листопада 2023 року о 12.00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

27.11.2023 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» - адвокат Дубровний М.О.

Представники інших учасників у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з довідок про доставку електронного листа, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023, якою відкладено розгляд справи №915/187/22(915/1212/23) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 на 27 листопада 2023 року о 12.00, була отримана в електронному кабінеті ТОВ «Юконта Буд» - 02.11.2023 о 18:45, ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» - 02.11.2023 о 18:45.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.11.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 по справі №915/187/22(915/1212/23), до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 по справі №915/187/22(915/1212/23) по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників учасників по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ««Н Авто» (код ЄДРПОУ 38694122).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2022 ( суддя Ткаченко О.В.) відкрито провадження у справі № 915/187/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто», код ЄДРПОУ 38694122; введено процедуру розпорядження майном боржника з 28.10.2022 на строк до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2 від 08.02.2013); попереднє засідання суду призначено на 12 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2023 попереднє засідання суду у даній справі призначено на 09.10.2023.

31.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ «Н Авто» надійшла позовна заява вих. №31/07-2 від 31.07.2023 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юконта Буд» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про усунення перешкод у користуванні майном, а саме: усунення будь-яких перешкод у здійсненні ТОВ «Н Авто» права користування та розпорядження рухомим майном, яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 шляхом надання ТзДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Юконта Буд» доступу до рухомого майна належного ТОВ «Н Авто» (згідно переліку), яке знаходиться у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Позивач посилається на те, що новим орендарем ТОВ «Юконта Буд» з червня 2023 року вчиняються заходи з блокування доступу до приміщення, розташованого у м. Миколаєві по вул. Троїцька, 159/1 та вчиняються активні дії із опису та вивезення належного боржнику ТОВ «Н Авто» рухомого майна та обладнання із приміщення будівлі. Вказані обставини стали причиною для звернення ТОВ «Н Авто» до правоохоронних органів з відповідними заявами. Позивач стверджує, що всі обставини, які стали відомі із фактичного проникнення на територію спірного нерухомого майна нового орендаря ТОВ «Юконта Буд», дій нового власника ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», мають безпосереднє відношення до ТОВ «Н Авто», як до власника спірного нерухомого майна та наявного на його території рухомого майна та обладнання.

Позивач вказує, що наразі представниками ТОВ ««Юконта Буд» вживаються активні дії щодо вилучення та вивезення із приміщень вказаного нерухомого об`єкту обладнання, інструментів та іншого рухомого майна, яке так само належить боржнику ТОВ «Н Авто». Перелік належного боржнику рухомого майна та обладнання, спроби вивезення якого були вжиті та у доступі та користуванні яким вчиняються перешкоди, знаходиться за адресою м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, і підтверджується відповідними документами. Вказує, що вказані дії зменшують активи боржника ТОВ «Н Авто», і, відповідно, шкодять майновим інтересам кредиторів, що є неприпустимим.

Разом з позовною заявою 31.07.2023 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову вих.№31/07-1 від 31.07.2023, в якій, з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна, належного боржнику та досягнення основної мети процедур банкрутства, просить вжити заходів забезпечення позову ТОВ «Н Авто» шляхом накладення арешту на все рухоме майно, належне ТОВ «Н Авто», яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька,159/1, шляхом його опису (згідно переліку), та передачу арештованого та описаного майна на відповідальне зберігання ТОВ «Н Авто».

В заяві позивач посилається на те, що представниками ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» та ТОВ «Юконта Буд» вчиняються дії, які позбавляють власника рухомого майна ТОВ «Н Авто» права вільно володіти та користуватись належним йому рухомим майном та обладнанням. Нерухоме майно ТОВ «Н Авто», відносно якого наразі ведеться спір стосовно повернення майна з чужого незаконного володіння, було передано особою, яка вважає себе власником цього майна (ТДВ «СК «Гардіан») в оренду ТОВ «Юконта Буд» за договором оренди від 31.05.2023 реєстр.№106. Новим орендарем ТОВ «Юконта Буд» з червня 2023 року вчиняються заходи з блокування доступу ТОВ «Н Авто» та вчиняються активні дії із опису та вивезення належного ТОВ «Н Авто» рухомого майна та обладнання із приміщення будівлі за адресою м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, щодо якого ведеться спір, що значно ускладнить процес повернення його законному власнику ТОВ «Н Авто».

Позивач зазначає, що з огляду на вчинення дій щодо недопущення представників «Н Авто» та приватного виконавця до огляду та встановлення фактичної наявності рухомого майна та обладнання, боржник позбавлений можливості забезпечити збереження належного йому майна у зв`язку з численністю такого майна та обладнання, їх об`ємними габаритами та вагою. Вивезення рухомого майна та обладнання призведе до додаткових суттєвих грошових витрат, що також зашкодить майновим інтересам кредиторів. Вивезення належного боржнику рухомого майна та обладнання належить здійснювати з відома та згоди розпорядника майна, оскільки ТОВ «Н Авто» перебуває у особливому правовому режимі у зв`язку з відкриттям відносно нього провадження у справі про банкрутство. У заявника існують реальні побоювання, що вказані дії будуть продовжені, та майно і обладнання ТОВ «Н Авто» буде вивезено у невідомому напряму, внаслідок чого боржнику будуть завдані збитки, обсяг майна боржника буде значно зменшений, боржник буде позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, що в свою чергу, призведе до порушення майнових інтересів кредиторів ТОВ «Н Авто». Вважає, що вказані дії відповідачів спричинять майнові збитки як боржнику, так і кредиторам боржника, що є порушенням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Позивач вказує, що такі заходи спричинені необхідністю збереження належного боржнику рухомого майна до вирішення по суті спору щодо усунення перешкод у користуванні належного ТОВ «Н Авто» майна. Запропоновані боржником заходи забезпечення позову жодним чином не обмежать господарську діяльність відповідача-2 - ТДВ «СК «Гардіан», оскільки вказана особа не здійснює її за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька,159/1, а також не завадять господарській діяльності відповідача -1 ТОВ «Юконта Буд», звісно, якщо метою господарської діяльності вказаної особи не являється вилучення та вивезення належного боржнику рухомого майна та обладнання або його знищення. Накладення арешту на все рухоме майно боржника шляхом його опису спричинена потребою власника вжити всіх можливих заходів для збереження належного йому майна.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з таких підстав.

Згідно ч.1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.

Згідно ч.1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Отже у статті 40 КУзПБ наведено перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів та визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив мету, задля якої тaкi заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав i законних інтересів боржника або кредиторів.

Так, обрані заявником ТОВ «Н Авто» заходи забезпечення позову не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом i спрямованістю відповідають заходам забезпечення позову відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Предметом спору у позовному провадженні є: усунунення будь-яких перешкод у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «Н Авто» права користування та розпорядження рухомим майном, яке знаходится у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, шляхом надання Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юконта Буд» доступу до рухомого майна ТОВ «Н Авто». Тобто фактично вирішується спір між сторонами щодо усунення перешкод у здійсненні ТОВ «Н Авто» права користування та розпорядження рухомим майном.

В заяві про забезпечення позову ТОВ «Н Авто» просить про накладення арешту на рухоме майно, яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, шляхом його опису (згідно переліку) та передачу арештованого та описаного рухомого майна на відповідальне зберігання ТОВ «Н Авто».

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ТОВ «Н Авто» обґрунтовувало її можливістю вивезення або знищення належного боржнику рухомого майна, що значно ускладнить процес повернення його законному власнику ТОВ «Н Авто», внаслідок чого боржнику будуть завдані збитки, обсяг майна боржника буде значно зменшений, боржник буде позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, що в свою чергу, призведе до порушення майнових інтересів кредиторів ТОВ «Н Авто». На переконання позивача, обрані ним заходи забезпечення позову є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову та жодним чином не обмежать господарську діяльність ТДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Юконта Буд». Накладення арешту на все рухоме майно боржника шляхом його опису спричинена потребою власника вжити всіх можливих заходів для збереження належного йому майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2022 між ТОВ «Н Авто» («Продавець») та ТОВ «КЛОНТІС» («Покупець») був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. за реєстраційним №335, відповідно до умов якого ТОВ «Н Авто» передало нежитлові приміщення автосалону із станцією технічного обслуговування за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 у власність ТОВ «КЛОНТІС» (копія договору, витягу - додаються)

15.07.2022 між ТОВ «АМАН ТРЕВЕЛ» («Іпотекодержатель») та ТОВ «КЛОНТІС» («Іпотекодавець») укладений Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бєлік Т.М., за реєстраційним №371, відповідно умов якого Іпотекодержатель набув право власності на нежитлові приміщення автосалону із станцією технічного обслуговування за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 в якості задоволення вимог по договору позики (копія договору та витягу - додаються).

06.12.2022 ТДВ «СК «Гардіан» придбало нежитлові приміщення автосалону із станцією технічного обслуговування за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1 у ТОВ «АМАН ТРЕВЕЛ» на підставі договору купівлі-продажу договору-купівлі продажу №446 від 06.12.2022.

Тобто приміщення, в яких знаходиться спірне рухоме майно, вибуло з власності позивача ще 15.02.2022.

У даному випадку, колегія суддів вважає, що позивач не надав жодних доказів реальної наявності у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1, переліченого рухомого майна після продажу Позивачем приміщення (15.02.2022) та на момент пред`явлення позову та заяви про забезпечення позову (31.07.2023).

Подані позивачем інвентаризаційні акти та описи датуються ще 2019, 2020 роки, а не на момент пред`явлення позову. Отже майно обліковувалось ще три роки тому, а не на момент звернення із позовом чи навіть на момент відчуження приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1.

Крім того, дослідивши заяву про забезпечення позову та ухвалу суду першої інстанції колегія суддів встановила, що перелік рухомого майна, на який було накладено арешт, складає понад 1700 найменувань. Лише 54 найменування даного рухомого майна мають інвентаризаційні (номенклатурні) номери, які можна було би ідентифікувати за наявності на них таких інвентаризаційних (номенклатурних номерів). Інші найменування не містять будь-яких ідентифікуючих номерів, а отже їх неможливо належним чином відшукати серед власного рухомого майна ТДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Юконта Буд».

З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для застосування у даному випадку заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме майно, належне ТОВ «Н Авто», яке знаходиться у приміщеннях за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька,159/1, адже позивач жодним чином не довів, що майно, на яке він хоче накласти арешт, знаходиться у приміщенні автосалону із станцією технічного обслуговування за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 159/1. Крім того, більшість майна, на яке хоче накласти арешт позивач не є індивідуально визначеним, що робить неможливим застосування до нього такого заходу забезпечення позову як накладення арешту, адже відсутня можливість встановити, на яке саме індивідуально визначене майно слід накладати арешт.

Таким чином у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» (вих.№31/07-1 від 31.07.2023) про вжиття заходів забезпечення позову необхідно відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи; також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23) задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 про забезпечення позову по справі № 915/187/22 (915/1212/23) скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Н Авто» (вих.№31/07-1 від 31.07.2023) про вжиття заходів забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.12.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран