Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/8010/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/8010/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (повний текст рішення складено 07.08.2023)

у справі № 910/8010/23 (суддя Баранов Д.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019"

до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

про стягнення 60 877, 62 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про стягнення 60 877, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання зі сплати грошових коштів за роботи за договором № 40-08/К у встановлений строк, в результаті у останнього утворилась заборгованість за зазначеним вище договором у розмірі суми основного боргу 44 800, 00 грн. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" основний борг в сумі 44 800 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 14 103 грн 97 коп., 3% річних в сумі 1 973 грн 65 коп. та судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачеві послуг за договором №40-08/К, при цьому доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині здійснення оплати за виконані роботи, а також доказів на спростування заявлених вимог відповідачем до матеріалів справи не надано. Одночасно, перевіривши розрахунки, місцевий господарський суд задовольнив вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до умов договору та здійснення відповідачем попередньої оплати виконавець повинен був надати послуги визначені договором в строк до 04.12.2021, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2021 з урахуванням терміну дії договору, однак, апелянт вказує, що ФОП Міланічем О.Б. послуги відповідно до договору № 40-08/К виконано частково 24.03.2022 року, що підтверджується виданим Головним Управлінням Держпраці у Київській області дозволом №628.22.32. Одночасно, апелянт також зазначає, що предметом договору є комплекс послуг, які нерозривно пов`язані між собою та кінцевим результатом на підтвердженням наданої послуги є отримання Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, який ФОП Міланіч О.Б. не виконав, оскільки з отриманням зазначеного дозволу останній не звертався. Разом з тим, на думку апелянта, наданий позивачем акт прийому-здачі наданих послуг від 18.11.2021 № 40 не містить обсягу (переліку) господарської операції (наданих послуг), одиницю виміру господарської операції, при складанні даного акта позивач обмежується загальною фразою - "послуги виконані в повному обсязі". Крім цього, апелянт також не погоджується з нарахованими позивачем 3% річних та інфляційними втратами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 026 грн 00 коп.

18.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8010/23.

02.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8010/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.08.2021 між суб`єктом підприємницької діяльності ФОП Міланічем Олександром Борисовичем (виконавець) та Філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Сумський комбінат хлібопродуктів" в особі директора філії Данилюка Петра Миколайовича, який діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 15 червня 2021 року № 385 (замовник) було укладено договір № 40-08/К на виконання робіт/надання послуг по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником "Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки", на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (п. 8 групи А Порядку), а саме трансформаторні підстанції з силовими трансформаторами у кількості 9 одиниць (згідно договору), експертиза документів для отримання дозволу.

Згідно п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів:

- Надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником "Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки";

- на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (п. 8 групи А Порядку), а саме: трансформаторні підстанції з силовими трансформаторами:

ТП-1 ТМЗ 560/6/0,4 1959 р.в. ТМ 630/6/0,4 1975 р.в. СРСР

ТП-2 ТСМА 320/6/0,4 1963 р.в. ТСМА 320/6/0,4 1963 р.в. СРСР

ТП-3 ТМЗ 1000/6/0,4 1976 р.в. ТМЗ 1000/6/0,4 1976 р.в. СРСР

ТП-4 ТМЗ 630/6/0,4 1978 р.в. ТМЗ 630/6/0,4 1978 р.в. СРСР

ТП-310 ТМФ 400/6/0,4 1993 р.в. м. Запоріжжя, Україна у кількості 9 одиниць;

- Експертиза документів для отримання дозволу.

Послуги будуть надані для 2 об`єктів за адресою:

- м. Суми, сул. 2-га, Залізнична-3 (філія АТ "ДПЗКУ" "Сумський КХП");

- Сумська область, Сумський район, с. Степаненкове, вул. Головашівська-2 (Головашівська виробнича діяльність діяльності філії АТ "ДПЗКУ" "Сумський КХП").

Відповідно до 2.2. договору, виконавець зобов`язаний виконати роботи у строк протягом 45 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати та надання замовником всіх необхідних даних.

Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість робіт за цим договором не перевищує 64 000, 00 грн., без ПДВ.

Пунктом п. 3.2. договору, оплата за договором здійснюється в наступному порядку:

3.2.1. І етап замовник здійснює попередню оплату у розмірі 19 200, 00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) від загальної суми договору, протягом 10 (десяти) банківських днів на підставі виставленого рахунку виконавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

3.2.2. II етап замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 44 800, 00 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.) від суми договору, протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання і скріплення печатками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.1. даного договору на підставі виставленого виконавцем рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п. 4.1. договору, факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами "Акту приймання-здачі виконаних робіт".

Замовник зобов`язаний у триденний термін підписати акт приймання-здачі виконаних робіт або направити на адресу виконавця вмотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи вважаються прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання акта приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. договору, у разі вмотивованої відмови замовником від прийняття робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Пунктом 4.4. договору, передбачено, що після підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт, претензії щодо виконання робіт не пред`являються.

Згідно п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.2.1 замовником було перераховано попередню оплату у розмірі 19 200, 00 грн, що підтверджується платіжним доручення №1325 від 19.10.2021 року, наданого відповідачем разом з відзивом на позовну заяву (т. 1 а.с. 57) та не заперечується позивачем.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що сторонами було підписано акт приймання-здачі виконаних робіт № 40 від 18.11.2021 згідно договору № 40-08/К від 31.08.2021 на суму 64 000, 00 грн (т. 1 а.с. 13), а також, в підтвердження факту виконання робіт позивачем надано належним чином завірену копію дозволу №628.22.32 (т. 1 а.с. 14).

Таким чином, відповідачем було прийнято роботи в повному обсязі, однак, остаточний розрахунок, передбачений п. 3.2.2. договору останнім здійснено не було, що призвело до утворення боргу у розмірі 44 800, 00 грн та подальшим зверненням про стягнення боргу в судовому порядку.

Разом з тим, 05.09.2022 між ФОП Міланічем О.Б. (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" (новий кредитор) укладено договір про відступлення майнових прав № 10-2022 (т. 1 а.с.19-21).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) в повному обсязі належні первісному кредитору майнові права за договором № 40-08/К від 31.08.2021 (далі - договір) на виконання робіт/надання послуг по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання замовником "Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки", на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (п. 8 групи А Порядку), а саме трансформаторні підстанції з силовими трансформаторами у кількості 9 одиниць (згідно договору), експертиза документів для отримання дозволу, з усіма додатками, змінами та доповненнями, що є його невід`ємними частинами (далі - основний договір), що укладено між Філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Сумський комбінат хлібопродуктів", як замовником (далі - боржник) та ФОП Міланічем Олександром Борисовичем (виконавець), як виконавцем (далі - первісним кредитором), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, його страховиків або інших осіб, до яких перейшли/перейдуть обов`язки боржника або які зобов`язані виконати його обов`язки щодо виконання боржником зобов`язань за основним договором, сплати та/або пені та/або штрафів та/або судових витрат, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях, а також права процесуального правонаступництва по всіх судових справах, що існують або можуть виникнути в майбутньому, в тому числі, але не виключно у судових справах (далі за текстом - "майнові права").

Згідно п. 1.2. договору, майнові права виникли та ґрунтується на підставі:

Основного договору, предметом якого виконання робіт/надання послуг по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання Замовником «Дозволу на виконання робіт підвищенної небезпеки», на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (п.8 групи А Порядку), а саме трансформаторні підстанції з силовими трансформаторами у кількості 9 одиниць (згідно договору), експертиза документів для отримання дозволу.

Пунктом 1.3. передбачено, що обсяг майнових прав до боржника, що передається за цим договором первісним кредитором новому кредитору:

В повному обсязі майнові права первісного кредитора, як Виконавця, за основним договором, предметом якого є виконання робіт/надання послуг по розробці, затвердженню, узгодженню та реєстрації наступних нормативних документів: надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід процесу отримання Замовником «Дозволу на виконання робіт підвищенної небезпеки», на експлуатацію устаткування напругою понад 1000 В (п.8 групи А Порядку), а саме трансформаторні підстанції з силовими трансформаторами у кількості 9 одиниць (згідно договору), експертиза документів для отримання дозволу.

Відповідно до п. 1.4. розмір майнових прав до боржника, що передається за цим договором первісним кредитором новому кредитору складає 44 800, 00 грн.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Вказаний договір про відступлення майнових прав підписано представниками первісного та нового кредитора, а також направлено на адресу боржника, що підтверджується накладною № 5192505850160 від 08.05.2023 та описом вкладення, яке вручено 17.05.2023 (т. 1 а.с. 24),

12.05.2023 року листом б/н від 05.09.2022 року позивач направив на адресу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" повідомлення про відступлення майнових прав, в якій зазначив, що ФОП Міланич О.Б. за Договором про відступлення майнових прав № 10-2022 від 05.09.2022 відступив підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю "Цивільна оборона 2019" право вимоги з оплати виконаних робіт/наданих послуг на суму 44 800, 00 грн без ПДВ, що виникло за Договором № 40-08/К від 31.08.2021 та у зв`язку з вищевикладеним, просить перерахувати на свій рахунок (т. 1 а.с. 22). Зазначений лист відповідачем отримано 17.05.2023 року, що підтверджується накладною № 5192505879770 від 12.05.2023 (т. 1 а.с. 23) та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, та в зв`зяку з тим, що відповідачем не виконано свого зобов`язання зі сплати грошових коштів за роботи за договором № 40-08/К у встановлений строк, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість за зазначеним вище договором останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 44 800 грн 00 коп., інфляційних втрат в сумі 14 103 грн 97 коп. та 3% річних в сумі 1 973 грн 65 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд правильно визначив правову природу правовідносин, які склалися між сторонами, вказавши, що такі відносини мають ознаки договору надання послуг.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції підкреслює, що вказані вище роботи були прийняті з боку відповідача без жодних претензій та зауважень, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом №40 прийому-здачі наданих послуг.

З приводу заперечень апелянта, що наданий позивачем акт прийому-здачі наданих послуг від 18.11.2021 № 40 не містить обсягу (переліку) господарської операції (наданих послуг), одиницю виміру господарської операції, при складанні даного акта позивач обмежується загальною фразою - "послуги виконані в повному обсязі" колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів зазначає, що накладна, містить такі обов`язкові реквізити, як дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється надання послуг; відомості про те, що послуги надані згідно Договору № 40-08/К від 31.08.2021 р., а також, відомості, що послуги повністю задовольняють умовам Договору; особисті підписи в графі "Роботу сдав від «Виконавця»" та "Роботу прийняв від «Замовника»", що і передбачено вищезазначеним абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідач звертався до ФОП Міланіча О.Б. з листами щодо недотримання обсягів та порядку виконання договірних зобов`язань №18.1-18/30 від 01.02.2022 року та №18.1-18/261 від 07.10.2022 року як підтвердження невиконання умов договору, оскільки доказів того, що ФОП Міланіч О.Б. отримував зазначені листи матеріали справи не містять, про що і було зазначено відповідачу місцевим господарським судом.

Водночас, як вбачається із зазначених листів, відповідач звернувся до позивача з першим листом лише 01.02.2022 року, тобто більш ніж через два місяці від дати підписання Акту №40.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до умов п. 4.1. договору, замовник зобов`язаний у триденний термін підписати акт приймання-здачі виконаних робіт або направити на адресу виконавця вмотивовану відмову. В іншому випадку ці роботи вважаються прийнятими з моменту закінчення трьох діб після отримання акта приймання-здачі виконаних робіт, а відтак і доводи апелянта, що послуги в строки визначені Договором надані не були, а також, що послуги по Договору виконано лише частково колегією суддів відхиляються, як безпідставні та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Більш того, суд апеляційної інстанції підкреслює, що в матеріалах справи також наявна копія дозволу №628.22.32, відповідно до якої відповідачеві дозволяється експлуатувати устаткування напругою понад 1000 В (трансформаторні підстанції ТП-1, ТП-2, ТП-3, ТП-4, КТП-310.

Одночасно з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, а також з твердженнями позивача, що у мовами Договору №40-08/К передбачено надання інформаційно-консультативних послуг та супровід процесу отримання Замовником «Дозволу на виконання робіт підвищенної небезпеки», при цьому, зазначеним вище договором передбачено отримання саме Замовником за Договором означеного вище дозволу, а не Виконавцем, відтак, саме Замовник мав звертатись до відповідних органів для отримання дозволу на виконання робіт підвищенної небезпеки.

Слід також підкреслити, що подання документів до Головного управління Держпраці у Київській області залежить саме від волевиявлення Замовника, що і було зроблено відповідачем відповідно до дозволу, який виданий на підставі заяви від 21.02.2022 р. №1846/КВ/1-22, а відтак, колегія суддів зазначає, що кінцевий результат з отримання зазначеного дозволу достягнутий, що не заперечується самим відповідачем.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем було порушено умови договору № 40-08/К від 31.08.2021 в частині сплати грошових коштів за роботи у встановлений строк.

Разом з тим, доводи апелянта, що станом на 30.11.2021 року у останнього не існувало перед позивачем простроченої заборгованості, а відтак місцевий господарський суддійшов хибного висновку про задоволення інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанці вважає необґрунтованими та такими, що не підтвердження належними доказами.

Так, колегія суддів вказує, що станом на 30.11.2021 року прострочена заборгованість у відповідача була перед ФОП Міланіч О.Б., відповідно до п. 3.2.2. Договору, яким передбачено, що Замовник здійснює остаточний розрахунк в розмірі 44 800, 00 грн від суми договору, протягом 7 банківських днів з моменту підписання і скріплення печатками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт відповідно до п. 4.1. даного договору на підставі виставленого виконавцем рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

При цьому, згідно п. 1.3.1. Договору № 10-2022 про відступлення майнових прав, майнові права Первісного кредитора, які вже існували станом на 05.09.2022 року, перейшли до Нового кредитора, в повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, зобов`язання відповідача щодо сплати позивачу грошових коштів за роботи у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору та договору про відступлення майнових права, відповідач не виконав, у результаті чого в останнього й утворилась заборгованість перед позивачем за наведеними договорами у розмірі суми основного боргу 44 800, 00 грн, а також 14 103, 97 грн - інфляційних втрат, 1 973, 65 грн - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від від 07.08.2023 у справі №910/8010/23 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №910/8010/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 року у справі №910/8010/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8010/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко