Постанова

від 22.11.2023 по справі б-50/184-10

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Харків Справа № Б-50/184-10

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

апелянта Татаркін О.Л., голова комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни

ліквідатор Харитонюк Є.В.

кредитора ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2» Мельник О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу голови комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркіна О.Л. (вх.№ 2043Х/2 від 04.10.2023)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 (ухвала підписана 18.09.2023, суддя Міньковський С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промисловий дім Земляни, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промисловий дім Земляни, м.Харків

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року боржник - ТОВ "ТПД "Земляни", звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання його банкрутом в порядку п. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2010 у справі № Б-50/184-10 у порядку статей 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ "ТПД "Земляни" порушено провадження у справі про банкрутство, призначено проведення засідання суду на 21.10.2010; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2010 за результатами підготовчого засідання заявника зобов`язано здійснити публікацію в офіційному друкованому органі України про порушення справи про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни" з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявляють бажання взяти участь у санації боржника; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого П`янова С. В., якого зобов`язано за результатами розгляду кредиторських вимог скласти реєстр вимог кредиторів, здійснити аналіз фінансового становища підприємства - боржника та провести інвентаризацію активів.

Після опублікування 28.10.2010 в офіційному друкованому органі України - газеті "Голос України" №202 оголошення про порушення даної справи про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни" до суду надійшли заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, які були попередньо розглянуті розпорядником майна разом з керівником боржника.

Розпорядником майна надано суду реєстр вимог кредиторів, а також докази проведення інвентаризації майна боржника станом на 01.12.2010 та аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2010 у попередньому засіданні визнано грошові вимоги та вимоги щодо зобов`язань по сплаті податків та зборів (обов`язкових платежів) 3-конкурсних кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 8260984,94 грн, в тому числі 29459,60 грн неустойки, з яких:

-ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 148106,94 грн неустойки;

-ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2" на суму 981771,00 грн;

-ФОП Татаркін О.Л. на суму 398 590,00 грн основного боргу.

Визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 11852597,49 грн та вимоги ТОВ «Дніпро1» в сумі 18705447,92 грн, які забезпечені заставою майна боржника та окремо внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Затверджено відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, а саме, нежитлове приміщення, спортивний комплекс, розташований за адресою: м. Умань, вул. Гонти, б.31; нежитлова будівля магазину з офісом, а саме, нежитлова будівля літ."Ф", огорожа №1, ворота №2, розташована за адресою: м.Умань, вул. Леніна, 26; ділянка для будівництва офісу та магазину загальною площею 0,820 га, що розташована за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 26; незавершене будівництво багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування - відсоток готовності 36% та земельна ділянка площею 2100 кв.м для будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами обслуговування населення, які розташовані за адресою: м.Умань, вул.Радянська, 11; нежитлова будівля магазину з підвалом загальною площею 3952,9 кв.м, яка розташована за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Р. Чорного, 4; земельна ділянка загальною площею 3979 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Р.Чорного, 4, яке окремо внесено розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Визнано вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі. Зобов`язано розпорядника майна сповістити кредиторів, відповідно до реєстру вимог кредиторів, про дату, час та місце проведення зборів, повідомити кредиторів про кількість голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на загальних зборах (засіданні комітету кредиторів).

Зобов`язано розпорядника майна виконати вимоги статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.01.2011 ТОВ "ТПД "Земляни" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого П`янова С.В.

Зобов`язано ліквідатора відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії, передбачені вказаним Законом, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2012, між іншого, затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни". Провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.04.2012 скасовано, справу направлено до Господарського суду Харківської області для розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2013. Вищий господарський суд України вказав, що матеріалами справи не підтверджується проведення ліквідатором розрахунків з кредиторами; ліквідатором не вжито заходів по встановленню всіх можливих активів боржника, а саме, не направлено запитів щодо наявності у боржника цінних паперів; прав інтелектуальної власності у боржника; чи не виступає боржник власником/засновником інших підприємств та організацій; щодо наявності у власності боржника водних транспортних засобів; щодо наявності, реєстрації і перереєстрації боржником тракторної, сільськогосподарської, дорожньо-будівельної та меліоративної техніки та інше.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2012 та ухвалою від 30.10.2012 року призначено до слухання звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідатора зобов`язано виконати у повному обсязі ст. 22-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і надати суду всі необхідні документи стосовно проведення ліквідаційної процедури по банкруту з урахуванням висновків, що зроблені апеляційним судом та судом касаційної інстанції.

В подальшому, розгляд звіту ліквідатора ТОВ "ТПД "Земляни" неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2020 ліквідатором призначено арбітражного керуючого Косиневського М.А., а в подальшому, арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 задоволено заяву ТОВ "ФК "Централ Фінанс" та здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни"- АТ "Райффайзен банк Аваль" на нового кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс", на загальну суму 12000704,43 грн, з яких 11 852 597,49 грн вимоги, що забезпечені заставою майна, а саме, нежитловою будівлею магазину з підвалом загальною площею 3952,9 кв.м., яка розташована за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Р.Чорного, 4 та земельною ділянкою, загальною площею 3979 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Р.Чорного, 4 за договором іпотеки від 05.07.2007 та 148106,94 грн неустойки.

Зобов`язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

10.07.2023 ліквідатор ТОВ "ТПД "Земляни" - Харитонюк Є.В., звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. №17835 від 10.07.2023), в якій просив суд долучити до матеріалів справи: звіт ліквідатора від 06.07.2023, загальний фінансовий звіт, протокол зборів кредиторів, інвентаризаційні акти, копію наказу про створення інвентаризаційної комісії, копії заяв з додатками від ТОВ «ФК «Централ Фінанс», ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2", ТОВ"Дніпро-1", ФОП Татаркін О.Л., копію листа від ГУ ДПС, баланс підприємства, реєстр кредиторів станом на 06.07.2023.

11.07.2023 Господарським судом Харківської області постановлено ухвалу, в якій суд зазначив, що ч. 5 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. Отже, ліквідатору необхідно подати до суду ліквідаційний баланс, в якому відображено достатність активів для продовження підприємницької діяльності ТОВ "ТПД "Земляни". Разом з тим, на дату проведення судового засідання у справі, таких документів ліквідатор суду не представив. Більш того, з поданого суду звіту ліквідатора, суду не зрозумілі очікування ліквідатора, оскільки ніякої прохальної частини звіт ліквідатора не містить.

Враховуючи зазначене, суд зобов`язав ліквідатора надати суду повний звіт ліквідатора з прохальною частиною, яка відображатиме наслідки затвердження звіту ліквідатора судом (продовження підприємницької діяльності боржником або ліквідація юридичної особи). А також зобов`язав ліквідатора та кредиторів ТОВ "ФК "Централ Фінанс", ТОВ "Уманьпромжитлобуд - 2" та ТОВ "Дніпро - 1" надати до суду оригінали простих векселів, а саме: простий вексель серія АА №0478180, простий вексель серія АА №0478189, простий вексель серія АА №2145472.

На виконання наведених вимог, арбітражним керуючим Харитонюк Є.В. до суду першої інстанції надано повний звіт ліквідатора, в якому ліквідатор, посилаючись на норми ч. 5 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, просив розглянути та затвердити наданий звіт, закрити процедуру банкрутства без ліквідації підприємства з продовженням підприємницької діяльності.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 відкладено розгляд звіту ліквідатора ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" на 12.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 відмовлено в затвердженні повного звіту ліквідатора (вх. №17835 від 10.07.2023) та закритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни".

Постановлено ухвалу направити ліквідатору Харитонюк Є.В. (м. Умань, 20301, а/с 71), банкруту ТОВ "ТПД "Земляни" (61036, м. Харків, вул. Матросова, 20); комітету кредиторів: ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2" (20300, м. Умань, Черкаська обл., вул. Енергетична, 1-Г), ТОВ"Дніпро-1" (вул. Гагарiна, буд. 9, к.21З, м. Христинiвка, Черкаська область, 29000), ФОП Татаркін О.Л. ( АДРЕСА_1 ); кредитору ТОВ ФК Централ Фінанс (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 30/32).

Розглянувши звіт ліквідатора, подані сторонами документи, суд дійшов висновку, що звіт ліквідатора з клопотанням про закриття справи про банкрутство ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" не підлягає задоволенню. Зокрема, за висновком суду першої інстанції, ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Харитонюк Є.В. в повному обсязі не вжито заходів щодо пошуку, виявлення майнових активів банкрута, повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб; не здійснено аналізу фінансового стану банкрута, складання висновку про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть субсидіарну чи солідарну відповідальність з боржником.

Також у вказаній ухвалі суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні 12.09.2023 кредитор ФОП Татаркін О.Л. як голова комітету кредиторів ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни", просив суд затвердити повний звіт ліквідатора та закрити ліквідаційну процедуру ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни в зв`язку з укладенням мирової угоди між боржником та кредиторами, що підписана 31.08.2023, посилаючись на протокол загальних зборів кредиторів банкрута від 21.08.2023. Судом констатовано, що рішення загальних зборів кредиторів від 21.08.2023 підтримано іншими кредиторами банкрута в судовому засіданні 12.09.2023.

Щодо клопотання голови комітету кредиторів Татаркіна О.Л. про затвердження мирової угоди від 31.08.2023, укладеної між кредиторами банкрута та ліквідатором арбітражним керуючим Харитонюк Є.В. та закриття ліквідаційної процедури, суд зазначив, що по-перше, предметом розгляду в даному судовому засіданні є повний звіт ліквідатора та закриття ліквідаційної процедури ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни в зв`язку з погашенням боргів всім кредиторам банкрута та продовження підприємницької діяльності ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни. По-друге, суд виходив з того, що відповідно до п.11 ч.1 ст.90 КУзПБ передбачено закриття провадження у справі про банкрутство в разі укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України, проте, така мирова угода повинна бути розглянута в окремому судовому засіданні з викликом сторін та учасників судового процесу у справі про банкрутство. Натомість, зазначив суд, подана кредиторами мирова угода від 31.08.2023 у даному судовому засіданні судом не призначалась.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, голова комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркін О.Л. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким затвердити звіт ліквідатора та закрити ліквідаційну процедуру у справі №Б-50/184-10.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник не погоджується з доводами суду першої інстанції, який зазначив, що посилання ліквідатора та кредиторів на норми ч.7 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) не має під собою ґрунтовної правової підстави, оскільки, на думку суду поручитель - ТОВ "Гермес-2014", не є власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, чи власником корпоративних прав боржника - ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни або тією третьою особою відповідно до законодавства, якій надано право погашати вимоги боржника (банкрута) перед кредиторами.

Апелянт зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 41 КУзПБ у випадках, передбачених законодавством, - треті особи протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

Посилаючись на ч. 1 ст. 194 Господарського кодексу України апелянт зазначає, що виконання господарського зобов`язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов`язанні. Управлена сторона зобов`язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов`язання не випливає обов`язок сторони виконати зобов`язання особисто. Скаржник зазначає, що кредиторів, боржника і третю сторону влаштували запропоновані умови виконання зобов`язання третьою стороною і ні чиїх інтересів порушено не було.

Апелянт зазначає, що постановою судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, Суд встановив, що згідно ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства, предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети, визначеної Законом про банкрутство, яким встановлено умови і порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Отже, наявність встановленого законом обмеження щодо застосування до боржника, який не був виключений з переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, процедур санації або ліквідації (частина четверта статті 96 Закону про банкрутство), не укладення впродовж тривалого строку мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі та відсутність у зв`язку з наведеним успішного завершення процедури банкрутства боржника позбавляє можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство.

Твердження суду першої інстанції стосовно того, що вимоги банкрута перед кредиторами в ліквідаційної процедурі може бути задоволено виключно грошовими коштами, які надходять на ліквідаційний рахунок банкрута, відкритий ліквідатором після продажу майна (майнових активів), апелянт вважає безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству. Як зазначає скаржник, дійсно, відповідно до ч. 3 ст.61 КУзПБ під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Однак ч. 1 ст.2 КУзПБ передбачено також, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Оскільки основною метою вказаною в преамбулі КУзПБ є встановлення умов та порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, то відповідно ч.2. ст.51 КУзПБ заходами, щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, вважає апелянт, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Таким чином, при розгляді питання погашень вимог кредиторів у процедурі ліквідації, вважає скаржник, можливо застосування інших способів, передбачених іншою процедурою - санацією, якщо таке погашення призведе до відновлення платоспроможності Боржника та всі вимоги кредиторів будуть погашені і жоден з кредиторів при погашені їх вимог не суперечить проти такого способу розрахунку з ним.

Також звертає увагу суду, що всіма кредиторами були направлені заяви про погашення їх кредиторських вимог з відповідними додатками, які підтверджують здійснення розрахунків, як ліквідатору Банкрута, так і на адресу Господарського суду Харківської області. Ліквідатором ці заяви розглянуто, визнано та внесені відповідні зміни про погашення вимог до реєстру кредиторів, який направлено до Господарського суду Харківської області. У судовому засіданні кредитори ці Заяви підтримали та просили суд затвердити Звіт ліквідатора та закрити ліквідаційну процедуру відповідно до ч. 5 ст. 65 КУзПБ.

Апелянт зазначає, що за змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації. Законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити під час ліквідаційної процедури, і визначено перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). КУзПБ не встановлено вичерпного переліку таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, а встановлено лише основні напрямки таких дій, що дають змогу сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що випливає з передбачених Кодексом повноважень ліквідатора і надає йому можливість за власним самостійним та незалежним розсудом вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Також, скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №910/23011/16 Суд вказав, що заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, кредитор або інша особа з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ , ст. 13,74 ГПК України має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

Зважаючи на наведене, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 та прийняти нове рішення, яким затвердити звіт ліквідатора та закрити ліквідаційну процедуру у справі №Б-50/184-10.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою голови комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркіна О.Л. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10. Розгляд справи призначено на 22.11.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

15.11.2023 від кредитора ТОВ «Дніпро-1» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому товариство підтримало апеляційну скаргу голови комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркіна О.Л. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 та просить суд її задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 22.11.2023 з`явились апелянт, ліквідатор та кредитор ТОВ «Уманьпромжитлобуд-2», інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомили, про час, день та місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

У судовому засіданні 22.11.2023, що відбулось в режимі відеоконференції, голова комітету кредиторів Татаркін О.Л., ліквідатор та кредитор, наполягали на задоволенні апеляційної скарги та просили її задовольнити. Оскаржувану ухвалу суду першої інстанції просили скасувати, затвердити звіт ліквідатора та закрити провадження у справі про банкрутство ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи про банкрутство, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни. На даний час товариство знаходиться у ліквідаційній процедурі.

10.07.2023 ліквідатор ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Харитонюк Є.В. до суду першої інстанції надав звіт про виконану роботу щодо здійснених заходів з ліквідації ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни , а також протокол зборів комітету кредиторів від 06.07.2023, на якому, за наслідками розгляду звіту ліквідатора, кредиторами було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни в зв`язку з повним погашенням кредиторам їх вимог.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в затвердженні повного звіту ліквідатора та закритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни".

Колегія суддів зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Відповідно до ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, обов`язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов`язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, що включене до складу ліквідаційної маси.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (постанови Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16).

При цьому слід враховувати, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Згідно статті 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Виходячи з вимог КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначено частиною першою статті 90 КУзПБ, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі:

1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи;

4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника;

5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом;

7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог;

9) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України;

10) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

11) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України;

12) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

13) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства.

Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства про банкрутство та беручи до уваги, що справа про банкрутство ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни ТОВ перебуває на стадії ліквідаційної процедури, закриття провадження у даній справі могло здійснюватися на підставі пунктів 5, 7 частини першої статті 90 КУзПБ.

Так, закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ поставлено в залежність до однієї обов`язкової умови - наявності затвердженого судом звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, затвердження судом звіту ліквідатора, як підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, є необхідним підсумком після етапу погашення вимог кредиторів з метою проведення судом правового аналізу здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури та отримання вичерпних правових висновків про встановлені обставини та їх наслідки.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12809/16.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, документальна констатація погашення вимог кредиторів і, як наслідок, за результатами цих ліквідаційних заходів суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника, закриття провадження у справі або відновлення платоспроможності боржника.

Згідно до ст.1 КУзПБ погашені вимоги кредиторів це задоволені вимоги кредиторів, а також зобов`язання, припинені відповідно до цього Кодексу. Отже, погашення вимог кредиторів здійснюється з урахуванням вимог та порядку положень КУзПБ.

Виходячи з правових приписів КУзПБ, що регулюють ліквідаційну процедуру, усі види майнових активів банкрута (майно і майнові права) включаються до складу ліквідаційної маси боржника (ч.1 ст. 62 КУзПБ) і спрямовується ліквідатором на задоволення вимог кредиторів (ч.3 ст.61 КУзПБ). У звіті ліквідатора надає документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів ч.1.ст.65КУзПБ. Отже, вимоги кредиторів стають погашеними у разі задоволення вимог кредиторів повністю або частково відповідно до приписів ст.ст. 61, 62, 63, 65, розділу V (продаж майна в провадження у справі про неспроможність) КУзПБ.

Частиною 7 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені).

Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

Отже, одним із варіантів закриття провадження у справі є задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Крім того, нормами ч. 7 ст. 41 КУзПБ визначено перелік осіб, які в межах справи про банкрутство мають право на погашення вимог кредиторів.

Втім, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими до звіту доказами не підтверджується погашення боргів банкрута перед кредиторами.

Зокрема, у звіті, наданому ліквідатором ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни до суду, ліквідатор зазначав, що 06.07.2023 отримав від кредиторів банкрута - ТОВ Дніпро-1, ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс, ФОП Татаркін О.Л., ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2" листи-повідомлення про погашення заборгованості між банкрутом та вказаними кредиторами.

На підтвердження доводів щодо погашення банкрутом заборгованості перед кредиторами, ліквідатор посилався на документи, з яких вбачається, що таке погашення вимог кредиторів банкрута відбулося на підставі договорів поруки, а саме:

- від 03.07.2023, який укладено між заставним кредитором ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс та поручителем ТОВ "Гермес-2014", відповідно до якого заборгованість банкрута ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни перед ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс погашена поручителем ТОВ "Гермес-2014" наслідком передачі кредитору ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс цінного паперу - простого векселя серії АА 0478180 від 02.02.2019 на загальну суму 12 500 000, 00 грн, векселедавець ТОВ "СК "Баварія- Агро" із строком оплати цього векселя 02.02.2029;

- від 06.07.2023 №1, який укладений між кредитором ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2" та поручителем ТОВ "Гермес-2014" та відповідно до якого, заборгованість банкрута ТОВ Торгівельно-промисловий дім "Земляни" перед ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2" погашена поручителем ТОВ "Гермес-2014" наслідком передачі кредитору цінного паперу - простого векселя серії АА 2145472 від 22.04.2019 на загальну суму 1000000,00 грн, векселедавець ТОВ "СК "Баварія- Агро" із строком оплати цього векселя 22.04.2029;

- від 08.02.2022, який укладений між кредитором ТОВ Дніпро-1 та поручителем ТОВ "Гермес-2014", відповідно до якого заборгованість банкрута ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни перед ТОВ "Дніпро-1 була погашена поручителем ТОВ "Гермес-2014" наслідком передачі кредитору цінного паперу - простого векселя серії АА 0478189 від 22.04.2019 на загальну суму 17 500 000,00 грн, векселедавець ТОВ "СК "Баварія-Агро" із строком оплати цього векселя 22.04.2029;

- від 08.02.2022, який був укладений між кредитором ФОП Татаркін О.Л. та поручителем ТОВ "Гермес-2014", відповідно до якого заборгованість банкрута ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни перед ФОП Татаркін О.Л. була погашена поручителем ТОВ "Гермес-2014" наслідком передачі кредитору грошових коштів у сумі 398590,00 грн, що засвідчено нотаріальною заявою, відповідно до якої було передано вказані вище грошові кошти (вх. 17834 від 10.07.2023).

Виходячи з приписів ст. 1 КУзПБ кредитором є особи, які мають вимоги саме щодо грошових зобов`язань до боржника, а під неспроможністю у розумінні КУзПБ, є неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Тобто неспроможність боржника виконати саме грошові зобов`язання перед кредиторами є підставою для порушення у відношенні боржника процедури банкрутства. Отже, вимоги банкрута перед кредиторами в ліквідаційній процедурі може бути задоволено виключно грошовими коштами, які надходять на ліквідаційний рахунок банкрута, відкритий ліквідатором після продажу майна (майнових активів).

Наведене також узгоджується з приписами ч.3 ст.61 КУзПБ, якими встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Тобто, наведеними нормами чітко встановлено процедуру розпорядження коштами боржника у ліквідаційній процедурі. Натомість, надані ліквідатором докази свідчать, що погашення кредиторських вимог у справі поручителем - ТОВ "Гермес-2014", відбувалось шляхом передачі кредиторам - ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс, ТОВ "Уманьпромжитлобуд-2", ТОВ Дніпро-1, цінного паперу - простого векселя, а не у вигляді сплати грошових коштів, тобто погашення вимог кредиторів відбувалось не у спосіб, встановлений КУзПБ.

Суд враховує, що за приписами ч.7 ст.41 КУзПБ задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі, мають право боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що поручитель - ТОВ "Гермес-2014", в розумінні наведених приписів, не є власником майна (органом, уповноважений управляти майном) боржника, чи власником корпоративних прав боржника - ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни або тією третьою особою відповідно до законодавства, якої надано право погашати вимоги боржника (банкрута) перед кредиторами. При цьому, судова колегія зазначає, що преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Тобто, саме виключно нормами КУзПБ, як спеціальним нормативним актом, який регулює правовідносини у сфері банкрутства (неплатоспроможність) суб`єктів господарювання, визначено порядок задоволення вимог кредиторів у такій процедурі неплатоспроможності.

Отже, норми Цивільного кодексу України (глава 48, глава 49) та Господарського кодексу україни (глава 22), які регулюють виконання зобов`язань, забезпечення викання зобов`язань, припинення зобов`язань не можуть автоматично застосовані у справі про банкрутство, якщо порядок погашення (задоволення) вимог кредиторів у справі про банкрутство вже визначений нормами КУзПБ.

Колегія суддів також зазначає, що ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, у наданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

Положеннями КУзПБ (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участі кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Щодо необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19.

Отже, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16 від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19).

Врахувавши наведені норми законодавства, суд першої інстанції надаючи оцінку повноті вчинення ліквідатором ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни заходів в ліквідаційній процедурі дійшов висновку, що поданий ліквідатором звіт не підтверджує в повному обсязі належне виконання ліквідатором боржника всіх необхідних дій та покладених на нього КУзПБ обов`язків.

Зокрема, судом першої інстанції враховано, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 у справі Б-50/184-10, було витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Лесарк" (Черкаська обл., м. Умань, вул. Піонтовського, буд. 10, офіс 2, код ЄДРПОУ 38941254) на користь банкрута ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" нежитлову будівлю з підвалами та ганками літ. "А-2" під літ. "А.Б.а.аІ.аІ" (цегла) загальною площею 3932,3 кв.м, чотири сараї літ. "В", "Г", "Д", "Б", вимощення-1, огорожа № 1, троє воріт № 2, № 3, № 5, хвіртка № 4, огорожа № 6, приямки № 7, 8, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Чорного Рафаїла, 4, та земельну ділянку за кадастровий номер № 7110800000:02:004:0074, загальною площею 3979 кв.м, надану для обслуговування універмагу, що знаходиться за адресою: Черкаська-область, м.Умань, вул. Чорного Рафаїла, 4.

В ході здійснення ліквідаційних заходів, ліквідатором направлено звернення (заява) щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна банкрута.

Проте, як вбачається зі звіту ліквідатора, в рамках проведеної інвентаризації активів на підставі наказу про інвентаризацію від 05.06.2023, ліквідатором встановлено відсутність рухомого, нерухомого майна, інших активів, які знаходяться на балансі боржника.

В той же час, вказані об`єкти нерухомості та земельна ділянка банкрута ТОВ "ТПД "Земляни" є предметами забезпечення. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали попереднього судового засідання Господарського суду Харківської області від 29.12.2010 визнано вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 12 000 704,43 грн., з яких 148106,94 грн неустойки та в сумі 11852597,49 грн, які забезпечені заставою майна: нежитлова будівля магазину з підвалом загальною площею 3952,9 кв.м, яка розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Р.Чорного, 4 та земельна ділянка, загальною площею 3979 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Р.Чорного, 4, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 05.07.2007 року, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори Дашицькою Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №3-2071, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ТПД" Земляне".

На підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни"- АТ "Райффайзен банк Аваль" на нового кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на загальну суму 12000 704,43 грн, з яких 11 852 597,49 грн, є вимоги, що забезпечені заставою майна, а саме нежитловою будівлею магазину з підвалом загальною площею 3952,9 кв.м., яка розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Р.Чорного, 4 та земельною ділянкою, загальною площею 3979 кв.м., що розташована за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Р.Чорного, 4 за договором іпотеки від 05.07.2007 року та 148106,94 грн. - неустойки. Зобов`язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом з цим, ліквідатором ТОВ "ТПД" Земляни" не було надано актуальних даних про те, що вищевказана нерухомість (нежитлова будівля) та земельна ділянка на виконання вимог ухвали суду 22.10.2019 була повернута ліквідатором з незаконного володіння ТОВ "Лесарк" або із незаконного володіння іншої особи (юридичої або фізичної) у власність банкрута ТОВ "ТПД "Земляни" в ході виконання ліквідатором своїх повноважень щодо виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб відповідно до приписів ст.41КУзПБ.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно враховано, що в провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/1455/15 за позовом ПАТ "Райфайзенбанк Аваль" до ТОВ «Лесарк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промисловий дім «Земляни», про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку, для погашення заборгованості в розмірі 1355789,89 дол. США, що еквівалентно 29956915,17 грн. На час розгляду судом першої інстанції звіту ліквідатора, вбачається, що ухвалою від 27.01.2017 справа №925/1455/15 зупинена судом за заявою колишнього ліквідатора ТОВ "ТПД "Земляни" арбітражного керуючого Косиневського М.А. Проте, арбітражним керуючим Харитонюком Є.В. не було прийнято заходів щодо поновлення цієї господарської справи з метою її розгляду, що також свідчить про неповноту здійснення ліквідатором всіх ліквідаційних заходів банкрута.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 № 3105/5, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації від 19.01.2006 № 14).

За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов`язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.

Тому, звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури та/або доданий до звіту аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не тільки твердження про відсутність таких ознак, але й змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях від 19.01.2006 №14.

За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов`язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.

Втім, ліквідатором Харитонюком Є.В. не здійснено аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, тощо. Крім того, ліквідатором не надано належних доказів здійснення пошуку майнових активів боржника через проведення сукупного аналізу даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням банкрута у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного, матеріалами справи не підтверджується можливість закриття провадження у справі з підстав п. 5, п. 7 ч. 2 ст. 90 КУзПБ.

В апеляційній скарзі апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про неможливість закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вважає, що згідно ч. 7 ст. 41 КУзПБ третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). КУзПБ не передбачає у подальшому якихось окремих передбачених законодавством , які не дозволяють третій особі провести розрахунки з кредиторами.

Посилаючись на ч. 1 ст. 194 Господарського кодексу України, апелянт вважає, що виконання господарського зобов`язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов`язанні. Управлена сторона зобов`язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов`язання не випливає обов`язок сторони виконати зобов`язання особисто. Як зазначає скаржник, і кредиторів, і боржника, і третю сторону влаштували запропоновані умови виконання зобов`язання третьою стороною - ТОВ "Гермес-2014", інтересів кредиторів погашенням заборгованості у такий спосіб порушено не було. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України у справі №906/1290/15 у постанові від 10.12.2019 скаржник вважає, що відсутність успішного завершення процедури банкрутства боржника позбавляє останнього можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство.

З приводу наведених доводів, колегія суддів зазначає, що з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який є спеціальним законодавчим актом, що встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом або відповідно пункту 5 частини 1 статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів, згідно до реєстру вимог кредиторів.

Отже, наведеними приписами визначено умови, за яких суд має право закрити провадження у справі про банкрутство. В той же час, за встановлених у справі обставин, суд першої інстанції правомірно встановив, що наданий ліквідатором на затвердження суду звіт не підтверджує здійснення ліквідатором повноти всіх належних заходів у ліквідаційній процедурі, що мало наслідком відмову судом у затвердженні звіту ліквідатора. До того ж, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно виходив з того, що погашення вимог кредиторів шляхом видачі простого векселя здійснено не у спосіб, встановлений нормами КУзПБ. Як вже зазначалось, з урахуванням приписів ст. 1 КУзПБ, кредитором є особа, що має до боржника грошові зобов`язання. В той час як грошовим зобов`язанням в розумінні ст. 1 КУзПБ є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Отже, погашення кредиторських вимог шляхом видачі простого векселя третьою особою не можна вважати погашенням кредиторських вимог в розумінні КУзПБ.

Також апелянт вважає про можливість відновлення платоспроможності боржника з урахуванням норм ч. 2 ст. 51 КУзПБ, до яких зокрема віднесено виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що такий спосіб відновлення платоспроможності боржника передбачено в ході виконання плану санації боржника та не передбачено під час здійснення ліквідаційної процедури.

Колегія суддів також враховує, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції, якою надавалась оцінка звіту ліквідатора та наявності/відсутності підстав для закриття ліквідаційної процедури ТОВ «Торгівельно-промисловий дім «Земляни» в зв`язку з погашенням боргів всім кредиторам банкрута та продовження підприємницької діяльності ТОВ «Торгівельно-промисловий дім «Земляни», який був затверджений протоколом загальних зборів кредиторів банкрута від 06.07.2023. В той же час, відповідно до п.11 ч.1 ст.90 КУзПБ, передбачено можливість закриття провадження у справі про банкрутство в разі укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України. Разом з цим, така мирова угода розглядається в окремому судовому засіданні з викликом сторін та учасників судового процесу у справі про банкрутство. Враховуючи подане 12.09.2023 до суду головою комітету кредиторів клопотання про затвердження мирової угоди, укладеної між ліквідатором та кредиторами, ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 розгляд клопотання голови комітету кредиторів про затвердження мирової угоди по справі (вх. №24600 від 12.09.2023) призначено судом першої інстанції на 21.11.2023.

Інші доводи апелянта не спростовують обставин, встановлених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга голови комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркіна О.Л. задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в даній постанові.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу голови комітету кредиторів ТОВ Торгівельно-промисловий дім Земляни Татаркіна О.Л. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №Б-50/184-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.12.2023

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко