Рішення

від 28.11.2023 по справі 904/4731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4731/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок", с. Михайлівка, Царичанський район, Дніпропетровська область

про

Представники:

від позивача (заявника): не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" пеню у розмірі 1 409 757,90 грн., 3% річних у розмірі 118 097,90 грн. та інфляційні втрати у розмірі 221 219,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.11.2023, оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.

20.11.2023 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати ана професійну правничу допомогу в розмірі 40 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 28.11.2023 на 10:45 год.

Представники сторін у призначене судове засідання 28.11.2023 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не з`явилися.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1, 2 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Частиною 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до з ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, з наступними змінами (далі Закон № 5076-VI).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту Закон № 5076-VI визначає гонорар. Так, ст. 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 500,00 грн позивачем до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021, копію Додаткової угоди № 2 від 30.12.2022, копію Додаткової угоди №6 від 06.06.2023, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 17.11.2023 на суму 40 5000, 00 грн, копії довіреностей № 265/23 від 30.12.2022, копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1950 від 19.01.2018.

П. 1.1. Договору про надання юридичних послуг № 38А200-4918-21 від 01.11.2021 (далі Договір) передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (Адвокатське об`єднання "Гарант Груп") зобов`язується за завданням Замовника (ТзОВ "Твій Газзбут") надавати юридичні послуги, здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги на умовах, що визначені Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Згідно з п. 1.4. Договору факт надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг відповідно до умов Договору підтверджується Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг, який підписується сторонами.

Надання правової допомоги за Договором здійснюється Виконавцем за винагороду. Вартість наданих послуг (винагорода), які надаються протягом календарного місяця, визначається в гривнях та складає 10 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 2 000,00 грн, разом з ПДВ 12 000, 00 грн за календарний місяць. Оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунку. Замовник зобов`язується оплатити рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дня одержання (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3-3.4 Договору на підтвердження одержання послуг, Виконавець направляє Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором у двох примірниках. Один підписаний примірник Акту повертається Виконавцю протягом 5 днів від дня його отримання. Оплата послуг по даному Договору може бути збільшена або зменшена за домовленістю сторін пропорційно збільшенню або зменшенню обсягу послуг, визначеному сторонами.

Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмові формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п. 8.5 Договору).

П. 9.1-9.2 Договору визначено, що останній вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення їх печатками. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2022 року (включно).

Додатковою угодою №2 від 30.12.2022 до Договору №38А200-4918-21 від 01.11.2021 сторони погодили викласти п. 9.2. Договору в наступній редакції: "9.2. Строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1. Договору та закінчується 31.12.2023 (включно)".

21.03.2023 сторони уклали Додаткову угоду №6 (арк.с. 33) про наступне, зокрема:

1. Відповідно до п. 3.4 Договору, сторони домовились укласти цю Додаткову угоду про надання Виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця на стадії досудової о врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв`язку із, неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (код ЄДРПОУ 30824884) грошових зобов`язань за Договором на постачання природного газу № 41АР200-87670-22 від 20.06.2022 року.

2. Професійна правнича допомога адвокатами Виконавця надається Замовнику під час підготовки позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області, у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (код ЄДРПОУ 30824884) грошових зобов`язань за Договором па постачання природного газу № 41АР200-87670-22 від 20.06.2022 року до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили;

3. Виконавець, надаючи професійну правничу допомогу в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді при розгляді позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Світанок (код ЄДРПОУ 30824884) у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором па постачання природного газу №41АР200-87670-22 від 20.06.2022 року, до набрання законної сили рішенням зобов`язується, але не обмежуючись, вчинити наступні дії:

- здійснювати захист прав та законних інтересів Замовника адвокатами Виконавця: проводити узагальнення, аналіз судової практики, цю пов`язана із розглядом судової справи; провести юридичний аналіз та розробити загальну стратегію ведення справи;

- надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у Замовника при вирішенні справи;

- здійснити підготовку та подання до суду позову, апеляційної, касаційної скарги, відповіді на відзив, заяви про видачу судового наказу, заперечення, письмових пояснень, клопотань, заяв, скарг, подання інших процесуальних документів при розгляді справи судом, у тому числі у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції;

- здійснювати збирання та подання доказі у справі та брати участі, у дослідженні доказів; представляти інтереси Замовника та брата участь у судових засіданнях;

- здійснювати ознайомлення з протоколами судових засідань, записами фіксування судового засідання технічними засобами;

- підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи;

- виконувати інші процесуальні дії визначені законодавством, які випливають зі змісту Договору і цієї Додаткової угоди.

4. Загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди розраховується на підставі узгодженої Сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвокатами Виконавця, яка складає 3 000 (три тисячі гривень) грн 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг.

Фактичний обсяг наданих послуг визначається Сторонами в актах надання послуг.

Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, Адвокат подав такі документи:

- акт надання послуг від 17.11.2023 року (арк.с.116);

- звіт про фактично надані послуги за Додатковою угодою №6 від 21.03.2023 до Договору про надання юридичних послуг №38А200-4918-21 від 01.11.2021 за період (21.03.2023 - 04.07.2023) (арк.с. 116 на звороті), в якому зазначено про таке:

28.08.2023 - Васільєв В.О. - підготовка позовної заяви про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором на постачання природного газу (Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (код ЄДРПОУ 30824884) у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором на постачання природного газу від 20.06.2022 року №41АР200-87670-22.

04.10.2023 участь у судовому засіданні по справі №904/4731/23 - 2,00 години;

25.09.2023 підготовка відповіді на відзив по справі №904/4731/23 - 2,00 години;

16.10.2023 підготовка додаткових пояснень по справі №904/4731/23 - 1,00 години;

17.10.2023 участь у судовому засіданні по справі №904/4731/23 - 2,00 години;

16.11.2023 участь у судовому засіданні по справі №904/4731/23 - 2,00 години.

Всього - 13,50 годин.

Подані до суду документи досліджені судом та визнаються належними доказами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 500, 00 грн.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що: "витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено".

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Разом із тим, ч. 4-5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Окрім того, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6-7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись вказаними вище нормами чинного процесуального законодавства, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (Правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

У постанові від 18.03.2021 у справі №910/15621/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголосив на тому, що суд може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Також Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації, а також співрозмірності до предмета (ціни) позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.

Як вже зазначалось вище, відповідач заперечив проти покладення на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі з підстав явної їх неспівмірності із складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг. Просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату правничої допомоги.

Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, беручи до уваги те, що дана справа не є складною, а також, керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність розміру заявлених до стягнення витрат, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд погоджується з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу (40 500 грн) не відповідають критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Отже, враховуючи досліджені судом документи, суд вважає за можливе розподілити судові витрати понесені Позивачем на правничу допомогу шляхом покладення на Відповідача витрат у розмірі 15 000,00 грн, оскільки в процесуальних документах не підтверджується кількість годин, заявлена представником Позивача у звіті про фактично надані послуги, а саме:

судове засідання 04.10.2023, яке згідно з протоколом судового засідання (арк.с.64) тривало з 10:32 год. до 10:35 год.;

судове засідання 17.10.2023, яке згідно з протоколом судового засідання (арк.с.82) тривало з 12:03 год. до 12:05 год.;

судове засідання 16.11.2023, яке згідно з протоколом судового засідання (арк.с.105) тривало з 11:50 год. до 12:08 год.;

Так, судом взято до розрахунку 1 годину витраченого часу представниками Позивача під час участі в судових засіданнях (1 год. х 3000,00 грн = 3 000,00 грн участь в судових засіданнях).

В свою чергу заява Відповідача про зменшення витрат Позивача на адвоката на 90% не підлягає задоволенню через відсутність належного обґрунтування.

Таким чином, дотримуючись критерію розумності, співмірності між ціною позову, обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами на оплату адвокатських послуг, враховуючи участь представника позивача в усіх (двох) судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), суд вирішив в даному випадку не присуджувати позивачу всі його витрати на професійну правову допомогу, а обмежити їх сумою в розмірі 15 000,00 грн, яку, відповідно, стягнути з відповідача. В решті витрати на професійну правничу допомогу судом покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Світанок" (51011, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Михайлівка, вул. Вороного, буд. 1; код ЄДРПОУ 30824884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2; код ЄДРПОУ 43965848) 15 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

В решті заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 04.12.2023.

Суддя В.Г. Бєлік