ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.12.2023 Справа № 908/3555/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко Оксана Володимирівна, розглянувши заяву за вих. б/н від 29.11.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства «Магістр» (вулиця Північний переїзд, будинок 6, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355, код ЄДРПОУ 25485464) грошової заборгованості
ВСТАНОВИВ:
29.11.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява за вих. № б/н від 29.11.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про видачу судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства «Магістр» грошової заборгованості за договором № 229139 від 03.08.2018 про надання послуг з організації перевезення відправлень, а саме: 23 107,21 грн. - заборгованості; 11 448,51 грн пені, 9 401,15 грн 30% річних, 4 318,06 грн інфляційних витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Ярешко О.В.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Як визначено ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданій заяві заявлені вимоги, розмір яких не перевищує розміру, визначеного ст. 148 ГПК України.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно ст.ст. 76-78 ГПК України, належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на укладення з Приватним підприємством «Магістр» письмового договору № 229139 від 03.08.2018 про надання послуг з організації перевезення відправлень та підписання заяви про приєднання до договору (додаток № 1). На виконання умов договору заявник (експедитор) надав боржнику (замовнику) послуги на загальну суму 23 107,21 грн., які відображені в актах здачі прийняття робіт (надання послуг) № НП-007248018 від 28.02.2023 на суму 22 849,71 грн та № НП-007323796 від 31.03.2022 на суму 254,50 грн. Внаслідок несплати боржником вартості наданих заявником послуг, у останнього виникла заборгованість у сумі 23 107,21 грн.
У зв`язку з простроченням боржником грошового зобов`язання ТОВ «Нова Пошта» заявлено до стягнення пеню в сумі 11 448,15 грн, нараховану за загальний період: з 01.09.2022 по 01.09.2023.
До заяви додано розрахунок, де зазначено, що у зв`язку зі зверненням до суду 01.09.2023, строк позовної давності по стягненню пені нарахованої на заборгованість, що виникла 25.04.2022, обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дати звернення та не застосовується до періоду починаючи з 01.09.2022. За період з 01.09.2022 (з урахуванням заявленої позовної давності) по 01.09.2023 пеня становить 11 448,15 грн.
Разом з тим, у відповідності до умов пункту 5.1 договору, оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.3.1 договору сторонами передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Позивачем нарахування пені здійснено щодо кожного дня окремо за попередній рік до дати звернення - 01.09.2023. З врахуванням того, що граничним строком оплати згідно п. 5.1 договору за актом № НП-007248018 від 28.02.2023 є 02.03.2022 кінцевим періодом нарахування пені є дата 03.03.2023 (1 рік згідно п 6.3.1 договору); за актом № НП-007323796 від 31.03.2022 є 02.04.2022 кінцевим періодом нарахування пені є дата 03.04.2023 (1 рік згідно п 6.3.1 договору).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Тобто, суд не може у наказовому провадженні здійснювати перерахунок пені.
Таким чином, в частині вимог про стягнення пені у розмірі 11 448,51 грн за період з 01.09.2022 по 01.09.2023 судом відмовляється з огляду на необґрунтованість.
Згідно п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).
Враховуючи наведені приписи законодавства, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» у видачі судового наказу щодо стягнення з Приватного підприємства «Магістр» пені в розмірі 11 448,51 грн за неналежне виконання договору № 229139 від 03.08.2018 про надання послуг з організації перевезення відправлень.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленої на запит суду, місцезнаходженням боржника Приватного підприємства «Магістр» - вулиця Північний переїзд, будинок 6, с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72355.
Відтак, про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про видачу судового наказу, божник повідомляється, згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території».
Керуючись ст. 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території»,
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» у видачі судового наказу в частині стягнення з Приватного підприємства «Магістр» 11 448,51 грн пені за неналежне виконання договору № 229139 від 03.08.2018 про надання послуг з організації перевезення відправлень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала підписана 05.12.2023. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя О.В. Ярешко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115407615 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи наказного провадження |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Ярешко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні