Ухвала

від 30.11.2023 по справі 910/15928/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення зустрічного позову без розгляду

м. Київ

30.11.2023Справа № 910/15928/18

За позовом Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна"

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна"

до Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) не з`явилися;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2018 року до Господарського суду міста Києва від Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (позивач) надійшла позовна заява № 01-01-03/844 від 26.11.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна" (відповідач) про стягнення грошових коштів за договором субпідряду на виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт в ході завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції № 38-01/2011-К від 12.09.2013 року в розмірі 5 560 848,94 грн. (п`ять мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч вісімсот сорок вісім гривень 94 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як субпідрядник, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором субпідряду на виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт в ході завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції № 38-01/2011-к від 12.09.2013 року, зокрема, не повернув отримані товарно-матеріальні цінності на суму 5 003 615,78 грн. та не здійснив оплату послуг позивача, як генпідрядника на суму 557 233,16 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 910/15928/18, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2019 року.

04 січня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна" надійшов зустрічний позов б/н від 04.01.2019 року до Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" про стягнення заборгованості за виконані роботи відповідно до договору субпідряду № 38-01/2011-К від 12.09.2013 року в сумі 3 827 217,60 грн. (три мільйони вісімсот двадцять сім тисяч двісті сімнадцять гривень 60 копійок).

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором субпідряду на виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт в ході завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції № 38-01/2011-к від 12.09.2013 року, зокрема не прийняв частину виконаних позивачем за зустрічним позовом робіт, не підписав акти приймання виконаних будівельних робіт та не здійснив оплату за фактично виконані підрядні роботи, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року у справі № 910/15928/18 зустрічний позов б/н від 04.01.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна" до Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна" строк для усунення встановлених недоліків зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 31.01.2019 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 31.01.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

12 лютого 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіс-Україна" надійшла заява про усунення недоліків б/н від 11.02.2019 року (вказані документи були передані до відділення засобів поштового зв`язку 11.02.2019 року, що підтверджується відтиском календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшли вказані документи).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 року прийнято зустрічний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом, ухвалено зустрічний позов розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом у підготовчому засіданні призначеному на 14.02.2019 року.

В підготовчих засіданнях 14.02.2019 року, 05.03.2019 року та 19.03.2019 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року призначено у справі № 910/15928/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

11.07.2019 року матеріали справи було скеровано до експертної установи.

09.05.2023 року через відділ діловодства суду Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз супровідним листом № 2107/20-26 від 24.12.2021 року були повернуті матеріали справи № 910/15928/18 разом з висновком експерта № 2107/19-26 від 24.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 року поновлено провадження у справі № 910/15928/18, підготовче засідання призначено на 06.06.2023 року.

В підготовчих засіданнях 06.06.2023 року, 13.06.2023 року, 25.07.2023 року та 27.07.2023 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 року викликано в підготовче засідання судового експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисова Дениса Валерійовича для надання усних пояснень щодо висновку експерта № 2107/19-26 від 24.12.2021 року, підготовче засідання відкладено на 14.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 року доручено Господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення підготовчого засідання у справі № 910/15928/18, яке призначене на 14.09.2023 року в режимі відеоконференції за участю судового експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисова Дениса Валерійовича.

В підготовчому засіданні 14.09.2023 року судом повідомлено про неможливість встановити зв`язок з Господарським судом Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року викликано в підготовче засідання судового експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Денисова Дениса Валерійовича для надання усних пояснень щодо висновку експерта № 2107/19-26 від 24.12.2021 року, підготовче засідання відкладено на 12.10.2023 року.

В підготовчих засіданнях 12.10.2023 року та 16.11.2023 року судом оголошувалася перерва.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) в підготовче засідання 30.11.2023 року не з`явився. При цьому, 30.11.2023 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в підготовче засідання 30.11.2023 року не з`явився, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до висновку, сформованого у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 916/365/17, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

Крім того, у постанові від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 911/73/21.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи неявку позивача за зустрічним позовом, належним чином повідомленого про день, час та місце підготовчого засідання, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем за зустрічним позовом в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення зустрічного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу за зустрічним позовом сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов б/н від 04.01.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Атіс-Україна» до Консорціуму «Науково-виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд» про стягнення грошових коштів у справі № 910/15928/18 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 05 грудня 2023 року.

Суддя О.В. Котков