Ухвала

від 05.12.2023 по справі 41/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2023Справа № 41/150Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

до Комунального підприємства «Житловик»

про стягнення 153592,28 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

28.07.2008 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» з вимогами до Комунального підприємства «Житловик» про стягнення 153592,28 грн, з яких 114258,88 основного боргу, 5119,93 грн 3% річних та 34213,46 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2008 порушено провадження у справі №41/150.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2008 зупинено провадження у справі №41/150 до вирішення іншої пов`язаної з нею справи №8/131.

23.11.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерг-Борг» надійшла заява про поновлення провадження у справі №41/144, заміну позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерг-Борг» та залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 у справі №2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 у справі №2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам №14» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 у справі №2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 у справі №2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 у справі №2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Означеним нормативно-правовим актом викладено у новій редакції, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України, згідно з пунктом 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №41/150, господарський суд вважає за необхідне поновити провадження у зазначеній справі.

За приписами ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

У частині 3 вказаної статті вказано, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з викладеного, враховуючи предмет та підстави позовних вимог у даній справі, з огляду на ціну позову, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що справа №41/150 підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Отже правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «К.Енерго» (справа №905/1965/19), а саме - права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.

Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, Акціонерне товариство «К.Енерго» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» прийняло майно, що є предметом продажу на аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021 року, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241900394,18 грн.

У Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 визначено, що право вимоги було продано до боржника - Комунального підприємства «Житловик» за Договором №811421 від 01.06.2006.

Судом встановлено, що 14.09.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №1/2021 від 14.09.2021.

На вказаних зборах було прийнято рішення про зімну найменування стягувача - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» (ідентифікаційний код: 32826328) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (ідентифікаційний код: 32826328).

Наведені обставини (правонаступництво у матеріальних правовідносинах) є підставою для заміни сторони (позивача) у процесуальному сенсі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку замінити позивача у даній справі - з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг».

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається із даної норми, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

Суд зазначає, що станом на дату подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду розгляд справи №41/150 не розпочато по суті, а відтак позивач звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду в межах визначеного господарським процесуальним законом строку.

Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Відтак, зважаючи на те, що має місце подання позивачем відповідної заяви та така заява подана ним до початку розгляду справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду, передбаченою п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду незважаючи на підстави, з яких позивачем подано до суду відповідну заяву.

З огляду на наведене та перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про залишення позову без розгляду від імені позивача (директор Костянчук С.П.), суд дійшов висновку про необхідність задоволення відповідної заяви та залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Зважаючи на те, що позов у даній справі залишено без розгляду за заявою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг», сплачений за розгляд даного спору судовий збір не повертається.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 52, 185, 226, 230, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі №41/150.

2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

3. Замінити позивач у справі - з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (ідентифікаційний код: 32826328).

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» до Комунального підприємства «Житловик» про стягнення 153592,28 грн залишити без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя О.М. Спичак