Рішення

від 17.08.2023 по справі 911/437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/437/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Київська»

прo стягнення майнової шкоди у сумі 145 302,90 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Костюк Ю.М.

відповідача: Загоруй Ю.В., Ганенко Р.А.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (надалі ? позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Київська» (надалі ? відповідач) прo стягнення майнової шкоди у сумі 145 302,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2023 року відкрито провадження у справі № 911/437/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2023 року.

У підготовчому засіданні 16.03.2023 року оголошено перерву на 06.04.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.04.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву б/н від 04.04.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 27.04.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 27.04.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив № 1159 від 21.04.2023 року, від відповідача надійшло клопотання б/н від 26.04.2023 року про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 25.05.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.05.2023 року від відповідача надійшли заперечення б/н від 04.05.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 24.05.2023 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.05.2023 року про проведення засідання без участі представника.

У підготовче засідання 25.05.2023 року представники позивача та відповідача не з`явилися.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 25.05.2023 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/437/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2023 року.

У судовому засіданні 22.06.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Розгляд справи відкладався на 17.08.2023 року.

В судовому засіданні 17.08.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 17.08.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 19.10.2022 року представниками Вишгородського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ «Київоблгаз», позивач) виявлено факт пошкодження підвідного газопроводу високого тиску до села Мар`янівка, орано поле трактором. Роботи проводились ТОВ «Агрофірма «Київська» (відповідач), про що складено Акт пошкодження газопроводу від 19.10.2022 року та повідомлено правоохоронні органи. З АТ «Київоблгаз» земляні роботи не погоджувались.

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 (надалі - Кодекс ГРС), охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.

Згідно з п. 5-11 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ.

Також, відповідно п. 15-18 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт.

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Відповідно до п. 1.34. розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року № 285 перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Відповідно до п. 10.1.7, п. 10.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»: земляні роботи в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючих газопроводів та інших комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском після одержання дозволу від організацій, що їх експлуатують; виконання земляних робіт в охоронній зоні кабелів, що перебувають під напругою або діючих газопроводів необхідно здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт та працівників організацій, що експлуатують ці комунікації; під час виконання земляних робіт у безпосередній близькості діючих підземних комунікацій або у разі перетинання комунікацій необхідно забезпечити незмінність положення у просторі і збереження цілісності цих комунікацій, при цьому розробка ґрунту механізованим способом дозволяється на відстані не менше ніж на 2,0 м від бокової стінки і не менше ніж 0,4 м над верхом труби, кабелю.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умови: отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, передбаченого п. 7-8 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем; повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт щодо проведення земляних робіт; виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства, і лшле після цього - продовження роботи землерийною технікою.

Однак, відповідач проводив земляні роботи без погодження з АТ «Київоблгаз» і внаслідок таких земляних робіт сталось пошкодження газопроводу.

Згідно з п. 7 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС Об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

У відповідності до пункту 6 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за встановленою формулою.

Позивачем складено Розрахунок виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу для обрахування збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок механічного пошкодження розподільного газопроводу середнього тиску (фактичний тиск 200кПа) за адресою: поле с. Мар`янівка.

03.11.2022 року позивач надіслав відповідачу Договір №14МД/35В810-22 на виконання робіт від 01.11.2022 року; Акт відшкодування витрат по припиненню та відновленню газопостачання споживачам № 14 від 01.11.2022 року; рахунок-фактура №14 від 01.11.2022 року.

Однак відповідач Договір не підписав, майнову шкоду не відшкодував.

Листом АТ «Київоблгаз» №810-Сл-21254-1122 від 16.11.2022 року позивач повторно надіслав відповідачу Договір №14МД/350810-22 на виконання робіт від 01.11.2022 року; Акт відшкодування витрат по припиненню та відновленню газопостачання споживачам №14 від 01.11.2022 року; рахунок-фактура №14 від 01.11.2022 року.

Відповідно до Калькуляції на відшкодування витрат по припиненню та відновленню газопостачання споживачам по Договору № 14МД/350810-22 на виконання робіт від 01.11.2022 року, розмір завданої шкоди складає 145 302,90 грн., про стягнення яких позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що позивачем не обґрунтовано на якому речовому праві йому належить згаданий газопровід, тому позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності у нього права, на захист якого подано позов.

Також відповідач зазначає, що не знав про існування газопроводу та охоронної зони газорозподільних мереж.

19.10.2022 року працівники відповідача виконували сільськогосподарські роботи неподалік с. Мар`янівка Макарівської ОТГ Бучанського району Київської області. На полі в порушення п. 7.23 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» траси підземних газопроводів не були відмічені табличками-покажчиками. Крім того, у відповідності до п. 7.18 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» при прокладанні газопроводів на орних та зрошувальних землях рекомендується глибину закладання приймати не менш як 1 метр до верху газопроводів.

Однак, як стверджує відповідач, позивачем не дотримано вищенаведених правил прокладання газопроводу та його помічення.

Також, відповідач зазначає, що як вбачається з Акту обстеження від 19.10.2022 року, складеного за участі заступника директора відповідача, начальника відділу земельних відносин відповідача та старости Мар`янівського старостинського округу Макарівської ОТГ Бучанського району Київської області, в місці пошкодження газопроводу відсутні таблички-покажчики на встановленій законом відстані, відсутні таблички у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок землевласників та землекористувачів, відсутня табличка-покажчик в місці повороту траси газопроводу, зафіксована глибина прокладання газопроводу в місці пошкодження на орних землях сільськогосподарського призначення від верхнього краю сталевої труби газопроводу не більше 50 сантиметрів. До Акту також додано фото з місця обстеження земельної ділянки.

Також відповідач зазначає, що земельна ділянка, на якій сталося пошкодження газопроводу, не сформована як об`єкт цивільних прав та не має кадастрового номеру. Відомості про наявність обмежень чи охоронних зон щодо цієї ділянки відсутні в Державному земельному кадастрі. Використання земельної ділянки здійснюється відповідачем на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 25.12.2014 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Мар`янівської сільської ради за № 060 від 06.03.2015 року.

19.10.2022 року працівниками відповідача виконувались сільськогосподарські роботи з розпушування ґрунту із використанням трактору колісного та глибокорозпушувача Maschio Gaspardo ARTIGLIO 400. Максимальна глибина обробітку ґрунту даним розпушувачем складає до 55 см, тому у разі дотримання глибини прокладення газопроводу не менше ніж 1 метр до його верхнього краю, пошкодження можна було б уникнути.

Відповідач також вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 1187 Цивільного кодексу України, оскільки як діяльність позивача щодо розподілу природного газу та експлуатації газорозподільної мережі, так і виконання відповідачем сільськогосподарських робіт з використанням транспортних засобів та спеціальної техніки, відноситься до джерел підвищеної небезпеки.

Відповідач стверджує, що він не знав про існування газопроводу, тому не міг узгодити проведення земляних робіт, також пошкодження сталось через недотримання позивачем глибини залягання газопроводу. Тому за твердженням відповідача, пошкодження газопроводу сталося виключно з вини позивача і з огляду на ст. ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України саме позивач повністю відповідає за шкоду.

Також відповідач заперечує проти визначеного позивачем розміру майнової шкоди. Зазначає, що розрахунок завданої шкоди здійснювався на підставі відомостей з Акту пошкодження газопроводу від 19.10.2022 року та калькуляції вартості робіт та послуг, затверджених внутрішніми розпорядчими документами позивача.

Однак, за твердженням відповідача наведені в Акті відомості не відповідають дійсності. Зокрема, відповідно до наданого суду Розрахунку виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу для обрахування збитків, розмір шкоди визначався позивачем виходячи з того, що витік газу у місці пошкодження тривав 5220 секунд (87 хвилин).

Однак сам Акт про пошкодження, як і інші документи, надані позивачем, не містить інформації щодо тривалості витоку газу. В Акті є інформація про орієнтовний час пошкодження (00:25), а також є записи в графі «Час початку 00 год 28 хв» та «Час закінчення 01 год 35 хв». Навіть якщо припустити, що проміжок часу згідно графи акту «Час початку» та «Час закінчення» і є безпосереднім часом тривалості витоку газу, в такому випадку ця тривалість складає 70 хвилин, що не відповідає згаданому вище Розрахунку виробничо-технологічних витрат.

Також зі змісту Акту не можливо встановити, чи відповідає час фактичного припинення витоку газу відомостям, вказаним в графі «Час закінчення». Чи можливо графи «Час початку» та «Час закінчення» означають, відповідно, час початку та закінчення складання акту чи оформлення матеріалів за фактом пошкодження газопроводу.

Окрім того, в Акті є інформація про те, що після прибуття на місце аварії працівниками АДС ліквідовано витік газу шляхом перекриття засувки на ГГРП с. Грузьке. Але при цьому час такого перекриття не зазначено, хоча саме з моменту перекриття засувки припиняється витік газу.

Недостовірною є також інформація в Акті про пошкодження щодо координат місця, в межах якого сталося пошкодження газопроводу.

Позивач у відповідід на відзив надав пояснення щодо виладених відповідачем зауважень. В спростування сумнівів відповідача щодо існування у позивача права користування спірним газопроводом, позивач пояснив, що АТ «Київоблгаз» був піднятий робочий проект газопостачання с. Мар`янівка Макарівського району Київської області, з якого вбачається, що Газопровід був переданий на баланс ПАТ «Київоблгаз» згідно Акту приймання-передачі основних фондів села Мар`янівка Макарівського району Київської області від 21.06.1995 року.

Наведене спростовує твердження відповідача про відсутність у позивача прав на користування газопроводом та на звернення до суду з даним позовом.

Щодо тверджень відповідача про неможливість розпізнати наявність газорозподільної мережі, позивач зазначив, що згідно з п.п. 4-6 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу. Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача в порушення вимог п.п. 6, 7 гл. 4 розд. III Кодексу ГРМ до позивача з попереднім повідомленням про початок проведення сільськогосподарських робіт в охоронній зоні газопроводу та отримання письмового погодження позивача на проведення земляних (сільськогосподарських) робіт.

Доводи про те, що при проведенні відповідачем сільськогосподарських робіт на земельній ділянці, він не знав і не міг знати про охоронну зону ГРМ в місці проведення сільськогосподарських робіт, оскільки власник ГРМ охоронну зону належним чином не позначив на місцевості за допомогою відповідних знаків не відповідають дійсності, оскільки відповідно до службової записки майстра ГЕМ АТ «Київоблгаз» від 21.10.2022 року під час обходу трас підземних газопроводів високого тиску на ділянці газопроводу між населеними пунктами с. Грузьке та с. Мар`янівка 21.10.2022 року був наявний покажчика траси осі газопроводу. До службової записки додано схеми на яких позначено місце розташування покажчика траси газопроводу та його фотофіксацію на місцевості.

Відповідно до пунктів 3, 4 глави 4 розділу 3 Кодексу ГРМ охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Однак, ТОВ «Агрофірма Київська» як фактичний землекористувач не вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів для належної перевірки земельної ділянки на предмет виявлення газопроводу. Посилання відповідача на те, що земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав взагалі містить ознаки самовільного захоплення і не виправдовує дій відповідача та не звільняє від відповідальності.

В будь-якому випадку, пошкодження підвідного підземного газопроводу високого тиску відбулось в результаті дій ТОВ «Агрофірма Київська», що супроводжувалось також порушенням вимог законодавства - Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання при проведенні робіт в охоронній зоні об`єктів ГРМ.

Щодо тверджень відповідача, що газопровід був прокладений на глибині менше 1 м, AT «Київоблгаз» звертає увагу суду, що газопровід був введений в експлуатацію 21.06.1995 року, що підтверджується Актом приймання і передачі основних фондів села Мар`янівка Макарівського району Київської області від 21.06.1995 року.

Відповідно до витягу з Робочого проекту газопостачання села Мар`янівка Макарівського району Київської області мінімальна глибина залягання газопроводу прийнята 0,8 м від поверхні землі до верху труби. Ширина траншеї залежить від діаметру та приймається по таблиці №5 СНиП 3.02.01.87.

Також в робочому проекті міститься Гарантійним запис Головного інженера проекту Петриков Н.Д., відповідно до якого проект розроблений у відповідності з нормами, правилами, інструкціями і державними стандартами та забезпечує безпечну експлуатацію приміщень при дотримані передбачених проектом заходів.

Таким чином, газопровід був запроектований та закладений на глибину залягання згідно стандартів та норм, які існували на дату його введення в експлуатацію (21.06.1995 року), натомість відповідач посилається на ДБН В.2.5.-20-2018 «Газопостачання», який набув чинності від 01.07.2019 року, тобто значно пізніше.

Щодо тверджень відповідача, що глибина залягання газопроводу в місці пошкодження становить не більше 50 см, в підтвердження чого посилається на Акт обстеження від 19.10.2022 року з фотофіксацією, позивач слушно зауважив, що відповідний Акт обстеження від 19.10.2022 року не може братись до уваги як належний доказ, оскільки він складений без участі представника AT «Київоблгаз» або спеціаліста у сфері газопостачання. Також в Акті обстеження від 19.10.2022 року не зазначено жодних відомостей, які дозволяли б встановити точність та достовірність вимірювання.

Також позивач зауважив, що глибина залягання газопроводу могла зменшитись в результаті систематичного розорювання земельної ділянки, під якою проходить газопровід, та дії природних факторів.

Щодо тверджень відповідача, що наявні документи не містять часу виток природного газу, позивач пояснив, що в Акті вказаний орієнтовний час вчинення пошкодження: 00:25 год. 19.10.2022 року та час закінчення: 01:35 год. 19.10.2022 року. При цьому, відповідач не позбавлений можливості зробити власний розрахунок завданої шкоди.

Щодо зауважень відповідача щодо невідповідності координат земельної ділянки, на якій сталось пошкодження газопроводу, позивач зауважив, що відповідач у своєму відзиві не заперечує факту вчинення ним пошкодження газопроводу, а неспівпадіння точок виникло через використання різних ресурсів їх визначення, що не відміняє факту пошкодження.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач заперечував викладені у відповіді на відзив обставини, стверджуючи про неналежність та непідтвердженість наявності на місцевості покажчика траси газопроводу та невідповідність глибини залягання газопроводу в місці виконання сільськогосподарських робіт.

Також відповідачем повідомлено та надано докази, що земельна ділянка орендувалась ним за Договором оренди земельної частки (паю) від 25.12.2014 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Мар`янівської сільської ради за № 060 від 06.03.2015 року, укладеним з ОСОБА_1 , який за додатковою угодою №1 від 26.12.2019 року продовжено до 31.12.2026 року.

Судом розглянуто спір на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, при ухваленні рішення суд виходив з наступного.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування позадоговірної шкоди.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на норми чиннго законодавства, які регулюють відповідні правовідносини, слід розмежувати сам факт нанесення шкоди, як самостійну підставу для її відшкодування, та окремо обставини заподіяння шкоди для визначення ступеню вини.

Матеріалами справи підтверджується, що не заперечено відповідачем, пошкодження газопроводу на земельній ділянці, яка використовувалась відповідачем під час обробітку землі сільськогосподарською технікою в зоні проходження газопроводу, що також відбувалось без попереднього погодження з позивачем, як оператором ГРМ, в установленому порядку.

Таким чином, факт заподіяння відповідача шкоди у вигляді пошкодження газової труби, яка пролягала по орендованій відповідачем земельній ділянці, під час виконання земельних робіт є підтвердженим, що згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Досліджуючи обставини пошкодження газопроводу та ступінь вини відповідача, судом встановлено, що відповідач в заперечення позовних вимог стверджує, що не був обізнаний з існування газопроводу, оскільки позивачем не було забезпечено газопровід відповідними покажчиками в порушення п. 7.23 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» траси підземних газопроводів не були відмічені табличками-покажчиками та розташування газопроводу було на глибині, яка не відповідає п. п. 7.18 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Наведене за твердженням відповідача свідчить, що пошкодженню сприяли порушення позивача щодо будівництва та утримання газопроводу, що виключає вину відповідача.

Однак, суд не погоджується з відповідними твердженнями відповідача, оскільки ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» прийняті і набули чинності 01.07.2019 року, тобто значно пізніше після будівництва газопроводу.

Крім того, такі ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» встановлюють вимоги щодо будівництва, а не щодо утримання газопроводу, тому не можуть покладатись в основу звинувачень позивача у відсутності покажчиків.

В свою чергу, згідно з п.п. 3-6 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ Охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу. Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ.

Тобто визначення зони об`єктів ГРМ відбувається в першу чергу за даними документації із землеустрою, а не за покажчиками на місцевості.

З огляду на наведену норму вбачається, що відповідальність за використання земель охоронних зон об`єктів ГРМ в першу чергу покладається на осіб, які є фактичними володільцями відповідних земельних ділянок власників, орендарів, користувачів. Роль оператора ГРМ зводиться до контрольних та погоджувальних заходів, як спеціаліста.

Зокрема, під час будівництва газопроводу (що відбулось в даному випадку принаймні у 1995 році), мали бути визначені покажчики на земельних ділянках. Однак відповідальність за збереження та утримання відповідних покажчиків переходить до осіб, які мають права на відповідні земельні ділянки. Тобто, розташуваня об`єктів ГРМ мають враховувати в першу чергу органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в момент надання земельних ділянок у власність чи користування. В свою чергу, власники або користувачі земельної ділянки також мають вживати заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Враховуючи тривалий час з моменту будівництва газопроводу та перебування земельної ділянки у користуванні і її використання у сільськогосподарських цілях, відсутні підстави для звинувачень позивача у невстановленні покажчиків газопроводу. Зокрема, відповідні дані мали бути враховані під час виділення земельної ділянки в користування і землекористувач мав забезпечити схоронність покажчиків газопроводу та передати (попередити) відповідну інформацію особам, яким він передав в користування земельну ділянку.

В будь-якому випадку, претензії щодо відсутності покажчиків та неповідомлення про існування об`єктів ГРМ в першу чергу стосуються орендодавця земельної ділянки. В свою чергу, особа (відповідач), яка приступала до земляних робіт, проявивши обачність, за відсутності достатньої інформації про земельну ділянку, мала пересвідчитись, офіційно запитати у орендодавця, органу місцевого самоврядування чи оператора ГРМ про існування газопроводу.

За час з моменту будівництва газопрооду встановлені покажчики могли бути пошкоджені чи знащені, за що відповідали безпосередньо землекористувачі в чиєму фактичному володінні перебувала земельна ділянка. В свою чергу, позивачем надано докази перевірки відповідних обставин, відповідно до службової записки майстра ГЕМ АТ «Київоблгаз» від 21.10.2022 року під час обходу трас підземних газопроводів високого тиску на ділянці газопроводу між населеними пунктами с. Грузьке та с. Мар`янівка 21.10.2022 року був наявний покажчика траси осі газопроводу. До службової записки додано схеми на яких позначено місце розташування покажчика траси газопроводу та його фотофіксацію на місцевості.

Аналогічно з прокладення газопроводу відсутні підстави для звинувачень позивача у невідповідності глибини його розташування, оскільки з 1995 року відповідна глибина могла змінюватись внаслідок систематичного розорювання та дії природних факторів.

Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.

Відповідач, як особа яка здійснює сільськогосподарські роботи повинен був виявити розумну обачність та знати, що на земельних ділянках проходить газопровід та проводити роботи із застереженнями, прямо встановленими чинним законодавством.

Виходячи із встановлених судом обставин справи, вина відповідача кваліфікується судом як необережність. Відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно міг і був зобов`язаний їх передбачити.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В будь-якому випадку має місце факт завдання шкоди майну позивача внаслідок його механічного пошкодження відповідачем через необережність останнього, тому шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач є Оператором газорозподільної системи. Відповідно до пунктів 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

Внаслідок пошкодження відповідачем газопроводу утворився отвір та відбувся витік природного газу протягом часу до повідомлення та усунення витоку газу, що зафіксовано у відповідному Акті про пошкодження, складеному уповноваженими працівниками позивача за участю особи, за участю якої було спричинено пошкодження тракториста, який не заперечував наведені в Акті обставини.

Позивачем проведено розрахунок відшкодування збитків (втрат газу) внаслідок пошкодження підземного газопроводу з врахуванням супутніх виробничо-технологічних витрат газу. Розмір завданої позивачу шкоди у сумі 145 302,90 грн. наводиться у Калькуляції на відшкодування витрат по припиненню та відновленню газопостачання споживачам до Акту №14 від 01.11.2022 року.

Зокрема, вартість послуг: зупинка ГРП, пуск ГРП, транспортні витрати підтверджується додатками до наказу АТ «Київоблгаз» від 27.07.2022 року № 01Но-75-0722. Вартість виробничо- технологічних втрат та витрат природного газу підтверджується розрахунком, інформацією щодо маржинальної ціни природного газу за газову добу 19.10.2022 року та тарифом на послуги транспортування природного газу на точки виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем.

З огляду на зазначене, наявний такий елемент складу цивільного правопорушення, як наявність шкоди в розмірі 145 302,90 грн.

Суд погоджується з правильністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачу, яка не спростована відповідачем достовірними та правильними контррозрахунками.

За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Київська» прo стягнення майнової шкоди у сумі 145 302,90 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КИЇВСЬКА» (08034, Київська область, Бучанський район, село Маковище, вул. Жовтнева, 1, ідентифікаційний код: 30641052) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, ідентифікаційний код: 20578072) 145 302,90 грн. майнової шкоди та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 04.12.2023 року