ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2462/23
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Любицької Д-М.О.
розглянувши справу № 911/2462/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олві Буд», м. Васильків Обухівського району Київської області
до Приватного підприємства «Практика», м. Ірпінь (з) Київської області
про стягнення 201 810,46 грн.
Представники:
від позивача: Телющенко П.П., адвокат, ордер серії АІ № 1421271 від 01.08.2023;
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олві Буд» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Практика» (далі-відповідач) про стягнення 201 810,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 13/10-2022 від 13.10.2022 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 190 000,00 грн, з огляду на наявність якої нараховані 8 702,79 грн інфляційних нарахувань та 3 107,67 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2023 відкрито провадження у справі № 911/2462/23, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 911/2462/23 призначено на 27.09.2023.
Ухвалою господарського суду від 27.09.2023 підготовче засідання у справі № 911/2462/23 відкладено на 11.10.2023.
Ухвалою суду від 11.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/2462/23, справу призначено до розгляду по суті на 01.11.2023.
Присутнім в судових засіданнях представником позивачем були підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов до суду не надіслав. Суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи у господарському суді за його участю, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал суду від 27.09.2023 та 11.10.2023.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
13.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олві Буд» (позивач, підрядник) та Приватним підприємством «Практика» (відповідач, замовник) укладений Договір підряду № 13/10-2022, відповідно до умов п. 2.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується за замовленням замовника виконати, у відповідності до умов цього договору, покрівельні та інші будівельні роботи.
Перелік та вартість робіт визначається в кошторисі, що укладається замовником і підрядником одночасно з договором (п. 2.2 договору). Термін виконання робіт 45 календарних днів (п. 2.3 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що після виконання робіт (у тому числі додаткових робіт), підрядник подає на підписання замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках. Після отримання від підрядника Акту приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний протягом 3 робочих днів підписати такий акт та здійснити повний розрахунок із підрядником (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 4.2 договору визначено, що оплата робіт за договором здійснюється шляхом внесення замовником 50 % від загальної вартості у процесі виконання робіт за вимогою підрядника та погодженням із замовником; решта 50 % від загальної вартості робіт, здійснюється замовником протягом 14 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Умовами п. 8.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє до моменту його остаточного виконання.
13.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олві Буд» та Приватним підприємством «Практика» підписаний Додаток № 1 до Договору підряду № 13/10-2022 «Кошторис на виконання покрівельних та інших будівельних робіт», що виконуватимуться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Котляревського, 54-А.
Так, на виконання умов договору позивачем були виконані будівельні роботи, зокрема, монтаж водостічного жолоба, монтаж покрівлі, монтаж водостічної труби, монтаж карнизної дошки, ремонт цегляної кладки, відновлення стяжки бетонним розчином, всього на загальну суму 390 000,00 грн, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт наданих послуг № 28 від 30.12.2022.
Акт № 28 від 30.12.2022 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Претензій щодо якості чи кількості виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять, а отже роботи вважаються прийнятими відповідачем за об`ємом та визначеною вартістю без зауважень.
Однак, як зазначає позивач в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань відповідач оплату вартості виконаних позивачем робіт здійснив лише частково в сумі 200 000,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція № 72 від 08.02.2023, вартість робіт в сумі 190 000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
За твердженням позивача, станом на день підготовки даної позовної заяви, відповідач заборгованість в сумі 190 000,00 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Олві Буд» до Приватним підприємством «Практика» про стягнення такої заборгованості в судовому порядку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором підряду.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В силу ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Підписання замовником акту надання послуг, який є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і який відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати виконаних позивачем робіт не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором з оплати вартості робіт, виконаних позивачем.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати виконаних позивачем на підставі Договору № 13/10-2022 від 13.10.2022 робіт, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 190 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 3 107,67 грн, нарахованих за період з 14.01.2023 по 31.07.2023 та інфляційних нарахувань в сумі 8 702,79 грн, нарахованих за період: січень-червень 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, враховуючи, що наданий розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 107,67 грн 3 % річних. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, суд відзначає, що згідно з вірним розрахунком проведеним судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7 510,57 грн., а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.
Так, звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги. В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем були надані Договір про надання правничої допомоги № 26/07/23 від 26.07.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «Акторіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олві Буд», Додаток № 1 від 26.07.2023 до договору, Акт приймання-передачі від 01.08.2023, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7082/10 від 19.10.2018 на ім`я Телющенко Павла Петровича, ордер серії АІ № 1421271 від 01.08.2023.
У Додатку № 1 від 26.07.2023 до Договору № 26/07/23 від 26.07.2023 та Акті приймання-передачі від 01.08.2023 сторони дійшли згоди встановити вартість послуг в сумі 10 000,00 грн, що включає в себе: аналіз документів клієнта, які мають відношення до обсягу надання правової допомоги, підготовка та подання позову, підготовка інших процесуальних документів, в межах розгляду справи в суді.
Так, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оскільки віднесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі.
Разом з цим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі № 911/2462/23, судові витрати пов`язані із наданням правничої допомоги також підлягають частковому задоволенню та покладаються судом на Приватне підприємство «Практика» в сумі 9 940,92 грн, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Практика» (08297, Київська область, м. Ірпінь (з) смт Ворзель (з), вул. Курортна, 9, код ЄДРПОУ 30453297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олві Буд» (08610, Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Горської Алли, 4-А, код ЄДРПОУ 41937735) 190 000 (сто дев`яносто тисяч) грн 00 коп заборгованості, 7 510 (сім тисяч п`ятсот десять) грн 57 коп інфляційних нарахувань, 3 107 (три тисячі сто сім) грн 67 коп 3 % річних, 3 009 (три тисячі дев`ять) грн 27 коп судового збору та 9 940 (дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн 92 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 04.12.2023.
Суддя О.О. Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115408160 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні