Рішення

від 01.12.2023 по справі 912/1628/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2023 рокуСправа № 912/1628/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/1628/23

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_3

до відповідача Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 114 014,20 грн

за участю представників:

від позивача - Одуд А.А., адвокат, ордер від 06.04.2023, серії ВА № 1050997;

від відповідача - Єрьоменко В.П., адвокат, ордер від 22.09.2023, серії ВА № 1062228.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_2 до Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича про стягнення 200 074,68 грн, з яких 96 826,36 грн основна заборгованість, 67 804,98 грн пеня, 30 604,67 грн інфляційні втрати, 4 838,67 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договорів оренди №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023 та №13 від 01.07.2023 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати (враховуючи комунальні платежі).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1628/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 05.10.2023 о 11:00 год. Зобов`язано позивача до початку судового засідання надати суду докази часткової сплати відповідачем орендної плати у розмірі 35 030,00 грн.

29.09.2023 позивачем на виконання вимог ухвали суду надано довідку орендної плати ФОП Біленко Д.В. за 2023 рік №81 від 15.09.2023.

04.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач у відзиві на позов не заперечив існування заборгованості перед позивачем, однак в силу приписів ч. 2 ст. 76 ГПК України вважає, що позивачем не доведено обґрунтований розмір основної заборгованості, згідно якого саме договору оренди та за який період вона виникла. Також, відповідач зазначив, що позивачем не розмежовано загального розміру заборгованості на заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, що позбавляє можливості відповідача надати свій контррозрахунок з основної заборгованості. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що пеня за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг передбачена лише у наступних договорах: №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, проте в договорах оренди №8 від 01.04.2023 та №13 від 01.07.2023 не передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг. Також, відповідач не погоджується з розрахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних та вважає його арифметично не правильним. Відповідач заперечив щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, з огляду на те, що підготовка справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, оскільки справа є малозначною і розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження, тому об`єктивним розміром витрат на правничу допомогу є нуль гривень.

04.10.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати у позивача:

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою - підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 5 від 01.01.2022, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 9 від 01.06.2022, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою - підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 21 від 01.09.2022, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою - підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 7 від 01.01.2023, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою - підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 8 від 01.04.2023, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- акт звірки взаємних розрахунків між ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичною особою підприємцем Віденко Дмитром Віталійовичем за договором оренди № 13 від 01.07.2023, як по орендній платі так і по оплаті комунальних послуг;

- банківські виписки по всім наявним банківським рахункам за весь період дії договорів оренди: № 5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023, на які зараховувалися орендна плата та оплата комунальних послуг.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що позивач до позовної заяви не додав жодного акту звірки взаємних розрахунків за спірними договорами оренди за період виникнення заборгованості та банківські виписки щодо сплати відповідачем орендних та комунальних платежів (в разі їх сплати). Поряд з цим, відповідач зазначив, що 22.09.2023 з метою отримання доказів наявності заборгованості з орендних та комунальних платежів за договорами оренди №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, № 21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023, укладеними між позивачем та відповідачем, на адресу позивача було направлено адвокатський запит з проханням надати вищевказані акти звірки взаємних розрахунків. 03.10.2023 у відповідь на адвокатський запит позивачем було надано лист до якого додано копію акту взаємних розрахунків за період: січень 2022 - березень 2023 за договором 7, у зв`язку з чим відповідач вважає, що позивачем вимога про витребування документів та інформації залишена без задоволення.

05.10.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.10.2023 у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 04.10.2023 відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 04.10.2023 відмовлено; оголошено перерву в судовому засіданні до 26.10.2023 о 11:30 год. Зобов`язано позивача у строк до 23.10.2023 подати до суду: розрахунок заборгованості по кожному договору оренди окремо (в т.ч. розрахунок штрафних санкцій); копії актів приймання-передачі орендованих приміщень по кожному договору оренди; докази часткової сплати орендної плати та комунальних платежів (копії банківських виписок); докази направлення рахунків на оплату оренди приміщення та компенсацію комунальних послуг на адресу відповідача. Зобов`язано відповідача у строк до 23.10.2023 подати до суду: копії актів приймання-передачі орендованих приміщень по кожному договору оренди; докази часткової сплати орендної плати та комунальних платежів (копії платіжних доручень). Зобов`язано сторони провести звірку взаєморозрахунків по кожному договору оренди окремо з відображенням сум платежів за оренду приміщень та компенсації комунальних послуг. Скласти відповідний акт та надати його до суду у строк до 23.10.2023. Ініціативу звірки покладено на відповідача.

23.10.2023 відповідач супровідними листами на виконання вимог ухвали суду подав докази часткової сплати орендної плати та комунальних платежів (копії платіжних доручень), а також копію акту приймання-передачі нежитлового приміщення площею 238,4 кв.м. до договору оренди №8 від 01.04.2023 року.

26.10.2023 позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича суму боргу за договорами №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, № 21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023, №17 від 01.09.2023 в розмірі 124 307,99 грн, з яких: 77 031,95 грн основний борг, 47 276,04 ґрн сума штрафних санкцій (в т.ч. інфляційне збільшення, пеня, 3% річних). Також позивач просить стягнути з відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу та 3 735,00 грн судового збору. Заява про зменшення позовних вимог мотивована тим, що відповідачем після подачі позову сплачено частину заборгованості, що вплинуло на загальний розмір заборгованості по первісному позову та відповідних нарахувань штрафних санкцій. Позивачем з урахуванням зауважень зазначених в ухвалі суду від 05.10.2023 надано розрахунок заборгованості по кожному договору оренди окремо, в тому числі з окремими розрахунками штрафних санкцій за кожним договором.

26.10.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2023 надійшов супровідний лист від 25.10.2023 про надання позивачу актів звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за договорами: №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023.

Крім того, 26.10.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 26.10.2023, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 14.11.2023 о 12:00 год.

13.11.2023 супровідним листом позивачем на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2023 надано копії актів надання послуг та актів звірки по кожному договору. Крім того, позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича суму боргу за договорами №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, № 21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023, №17 від 01.09.2023 в розмірі 114 014,20 грн, з яких: 66 738,16 грн основний борг, 47 276,04 ґрн сума штрафних санкцій (в т.ч. інфляційне збільшення, пеня, 3% річних). Також позивач просить стягнути з відповідача 15 000,00 грн витрат на правову допомогу та 3 735,00 грн судового збору. Заява про зменшення позовних вимог мотивована тим, що 26.10.2023 позивачем подавалась заява про зменшення розміру позовних вимог, проте у зв`язку з тим, що після подачі вищезазначеної заяви, а саме 31.10.2023 року та 08.11.2023 року, відповідачем на рахунок позивача було здійснено оплату частини заборгованості, що вплинуло на загальний розмір заборгованості по первісному позову, а тому виникла необхідність у подачі заяви про уточнення позовних вимог.

У поданій заяві, позивачем зазначено, що 31.10.2023 року на рахунок позивача здійснено зарахування коштів від відповідача у сумі 1 900,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №@2РЬ440954 від 31.10.2023, а також 08.11.2023 у сумі 9 900,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №@2РЬ497165 від 08.11.2023, всього зараховано 11 800,00 грн. Позивачем зазначено, що відповідно до Акту надання послуг № 80 від 31.10.2023 компенсація комунальних послуг складає 1506,21 грн, а тому з суми яка надійшла на рахунок позивача, в першу чергу кошти в сумі 1506,21 грн були зараховані на погашення комунальних послуг за жовтень 2023 року, інша частина суми 10 293,79 грн були зараховані на погашення заборгованості за оренду приміщення за лютий 2023 року (в сумі 743,95 грн), погашення боргу за оренду приміщення за березень 2023 року (в сумі 9536 грн.) та частково погашення заборгованості за квітень 2023 року (в сумі 13,84 грн.). За розрахунком позивача станом на 13.11.2023 року сума заборгованості по оплаті за оренду становить 66 738,16 грн. Розмір штрафних санкцій не змінюється та складає 47 276,04 грн (розрахунок наданий до суду 26.10.2023 року).

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив наступне.

Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог обґрунтована тим, що після подачі 26.10.2023 заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем 31.10.2023 та 08.11.2023 було здійснено оплату частини заборгованості, що в свою чергу плинуло на загальний розмір заборгованості по первісному позову.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України).

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи наведене, суд визнає подану позивачем заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим розглядає спір з урахуванням зменшених позовних вимог (114 014,20 грн).

Разом з тим, суд не приймає наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 26.10.2023 договір оренди №17 від 01.09.2023, та на який йдеться посилання у заяві позивача від 13.11.2023 про зменшення розміру позовних вимог з огляду на те, що даний договір не є предметом первинних позовних вимог позивача.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заява про зміну предмету або підстав позов до суду не подавалась.

В судовому засіданні 16.11.2023 оголошено перерву до 14:30 - 01.12.2023.

28.11.2023 відповідачем подано клопотання про зменшення штрафних санкцій, а також надано контррозрахунок. У поданому клопотанні відповідач просить зменшити розмір пені на 95%, до 1 622,38 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

01.01.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_2 (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Біленко Дмитро Віталійовичем (Орендар) укладено Договір оренди №5 (т. 1, а.с. 9-13), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 238,4 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Право користування Приміщенням виникає у орендаря в день підписання сторонами акту приймання - передачі (п. 2.2. Договору).

За користування Приміщенням Орендар зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату та компенсувати вартість комунальних послу. Вартість комунальних послуг до орендної плати не входить (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати за користування Приміщенням площею 238,40 м.кв. складає 9 536,00 грн без ПДВ за один календарний місяць.

Згідно п. 3.6 Договору компенсація вартості комунальних послуг розраховується відповідно до показань приладів обліку комунальної послуги пропорційно кількості споживачів даної послуги та/або відповідно до показань індивідуальних приладів обліку комунальної послуги, якщо такі встановлено на орендованому приміщенні за розцінками, що діяли на момент їхньої оплати постачальникам послуг.

Згідно п. 3.7. Договору Орендар зобов`язаний щомісячно у грошовій формі сплачувати орендну плату та компенсацію вартості комунальних послуг не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно п. 5.2 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати витрати на комунальні послуги.

Аналогічні за змістом умови Договору №5 викладені в інших договорах оренди, укладені між ІНФОРМАЦІЯ_2 (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Біленко Дмитро Віталійовичем (Орендар), а саме: договір оренди №б/н від 01.10.2021, № 9 від 01.06.2022, договір оренди №21 від 01.09.2022, договір оренди №7 від 01.01.2023, договір оренди №8 від 01.04.2023 та договір оренди №13 від 01.07.2023 (т. 1, а.с. 14-38).

Як зазначає позивач, всупереч взятих на себе зобов`язань відповідач в односторонньому порядку порушив умови вищезазначених договорів в частині зобов`язання сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг.

За твердженням позивача, відповідно до узгодженого сторонами акту звірки за період січень 2022 - березень 2023 заборгованість на користь Орендодавця становить 77 921,79 грн (т. 1, а.с. 29).

07.04.2023 відповідачу було надіслано претензію №97-90, відповідно до якої позивач вимагав від орендаря виконати свої зобов`язання за вищезазначеними договорами належним чином та перерахувати суму заборгованості в розмірі 77 921,79 грн до 10.05.2023 (т. 1, а.с. 30).

У відповідь на претензію позивач отримав від відповідача довідку по заборгованості, де останній підтвердив наяву заборгованість та зобов`язався до 01.09.2023 року погасити заборгованість у повному обсязі (т. 1, а.с. 31).

За твердженням позивача, відповідач не виконав своє зобов`язання, не погасив заборгованість, яка виникла та була узгоджена сторонами станом на кінець березня 2023 року.

У позовній заяві позивачем зазначено, що беручи до уваги лист Орендаря (довідку про визнання заборгованості та зобов`язання сплатити борг до 01.09.2023), Орендодавець погодився продовжити співпрацю та продовжити надання послуги з оренди нежитлового приміщення, шляхом укладення договорів оренди, зокрема 01.04.2023 та 01.07.2023 між позивачем та відповідачем було укладено ідентичні договори оренди нежитлового приміщення №8 та №13, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до п. 3.1. та п. 3.7 цих договорів орендна плата за користування приміщенням за один календарний місяць складає 9 536,00 грн, орендар зобов`язаний сплатити плату за користуванням приміщення за поточний місяць - не пізніше 10 числа наступного місяця, а за компенсацію вартості експлуатаційних витрат - не пізніше 10 числа наступного місяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця (т. 1, а.с. 33-38).

За твердженням позивача, відповідно до довідки від 31.08.2023 № 46 про заборгованість ФОП Біленко Д.В. на кінець березня 2023 року заборгованість становила 77 921,79 грн., за період квітень 2023 року - серпень 2023 року, орендну плату (враховуючи комунальні платежі) нараховано на суму 53 934,57 грн, сплачено ФОП Біленко Д.В. за вказаний період - 35 030,00 грн, отже заборгованість за період квітень 2023 - серпень 2023 становить 18 904,57 грн (т. 1, а.с. 39).

З урахуванням заборгованості яка виникла станом на березень 2023 у розмірі 77 921,79 грн та заборгованість за період з квітня 2023 року - по серпень 2023 року, яка становить 18 904,57 грн, загальна сума заборгованості станом на серпень 2023 рік складає 96 826,36 грн, що відповідає вищезазначеній довідці №46.

Також за твердженням позивача дані суми підтверджуються рахунками на оплату №22 від 28.04.2023, №55 від 31.05.2023, №54 від 30.06.2023, №56 від 31.07.2023, №57 від 31.08.2023 (т. 1, а.с. 40-44).

За таких обставин, внаслідок неналежного виконання Фізичною особою - підприємцем Біленко Дмитро Віталійовичем зобов`язань за договорами оренди №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023, №13 від 01.07.2023 та №17 від 01.09.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулася до суду з позовом (з урахуванням останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.11.2023) про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних послуг у розмірі 66 738,16 грн, а також нараховує по кожному договору окремо пеню у розмірі 34 804,96 грн, інфляційні втрати в сумі 10 101,72 грн та 3% річних у розмірі 2 369,36 грн.

Відповідач у відзиві на позов не заперечив існування заборгованості перед позивачем, однак в силу приписів ч. 2 ст. 76 ГПК України вважає, що позивачем не доведено обґрунтований розмір основної заборгованості, згідно якого саме договору оренди та за який період виникла заборгованість. Також, відповідач зазначив, що позивачем не розмежовано загального розміру заборгованості на заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, що позбавляє можливості відповідача надати свій контррозрахунок з основної заборгованості. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що пеня за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг передбачена лише у наступних договорах: №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, проте в договорах оренди №8 від 01.04.2023 та №13 від 01.07.2023 не передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг. Також, відповідач не погоджується з розрахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних та вважає його арифметично не правильним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована па встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1-2 ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.7 Договорів Орендар зобов`язаний щомісячно у грошовій формі сплачувати орендну плату та компенсацію вартості комунальних платежів не пізніше 10 числа поточного місяця.

Як встановлено судом, станом на березень 2023 заборгованість відповідача становила 77 921,79 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за квітень 2023 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 9536,00 грн та компенсація комунальних послуг у розмірі 1900,34 грн; за травень 2023 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 9536,00 грн та компенсація комунальних послуг у розмірі 743,85 грн; за червень 2023 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 9536,00 грн та компенсація комунальних послуг у розмірі 999,74 грн; за липень 2023 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 9536,00 грн та компенсація комунальних послуг у розмірі 1825,92 грн; за серпень 2023 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 9536,00 грн та компенсація комунальних послуг у розмірі 784,72 грн (відповідно до актів, копії яких долучено позивачем до позовної заяви).

Дослідивши надані сторонами докази на підтвердження здійснених відповідачем оплат за Договорами оренди №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, №8 від 01.04.2023 та №13 від 01.07.2023, з урахуванням здійснених відповідачем оплат (31.10.2023, 08.11.2023, 13.11.2023, 23.11.2023, 27.11.2023) судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість за договором оренди №8 від 01.04.2023 у розмірі 14 533,72 грн та за договором оренди №13 від 01.07.2023 у розмірі 21 682,64 грн, що разом становить 36 216,36 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 36 216,36 грн заборгованості з орендної плати та комунальних послуг.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами договорів оренди №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022, №7 від 01.01.2023, зокрема п. 7.2 передбачено, що за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, визначених у п. 3.7 Договору Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід зазначити, що в договорах оренди №8 від 01.04.2023 та № 13 від 01.07.2023 не передбачена відповідальність Орендаря у вигляді пені за порушення термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, а тому у разі порушення відповідачем термінів сплати орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, відповідно до умов договорів оренди №8 від 01.04.2023 та №13 від 01.07.2023, позивач не мав права нараховувати відповідачу відповідну пеню.

Також, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за договорами оренди №б/н від 01.10.2021, №5 від 01.01.2022, №9 від 01.06.2022, №21 від 01.09.2022 та №7 від 01.01.2023 та встановлено, що надані розрахунки є арифметично неправильними, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку невірно визначено періоди заборгованості з урахуванням здійснених оплат.

Тому суд здійснив власний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів часу, за який позивач провів нарахування та з урахуванням здійснених відповідачем оплат за спірними договорами.

За здійсненим господарським судом перерахунком, розмір пені за порушення строків оплати, в межах визначеного позивачем строку становить 30 932,77 грн, розмір інфляційних втрат 7 301,58 грн, розмір 3% річних 3 359,11 грн.

Враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заявлені позивачем 3% річних у розмірі 2 369,36 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 95%, що становить 1 622,38 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Відтак, суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені на 50% для забезпечення балансу інтересів сторін та стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 466,38 грн.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір за подання позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що були предметом розгляду.

У разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Щодо витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 15 000,00 грн. Також позивачем зазначено, що докази понесених витрат та детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу буде наданий до суду відповідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

З аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 13 ст. 8, ст. 252 ГПК України вбачається, що, на відміну від розгляду справи у порядку загального провадження, який передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не передбачає проведення судових дебатів. У такому випадку заява про відшкодування судових витрат на правову допомогу, має бути зроблена стороною до закінчення розгляду справи, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення розгляду справи, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення господарським судом.

Докази витрат на правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: Договір від 06.04.2023 про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між позивачем та Адвокатське об`єднання "Одуд і Партнери", акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 06.09.2023, рахунки на оплату та платіжну інструкцію на суму 4000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000559, ордер серії ВА №1050997 від 06.04.2023 року.

Згідно із Актом приймання-передачі наданих послуг №6 від 06.09.2023 позивачу надані послуги на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

В акті наведений перелік наданих послуг, зокрема, адвокатським об`єднанням в особі адвоката Одуда А.А. надані послуги: досудове урегулювання спору (підготовка претензії), підготовка позовної заяви та подання її до суду (з подальшою участю у судових засіданнях - без обмежень по кількості).

Оцінивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що витрати на правничу допомогу по справі №912/1628/23 підтверджені позивачем.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 10 110,00 грн витрат на правову допомогу.

При цьому, оцінюючи докази, надані позивачем, судом враховано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказану правову позицію висловлено у постанові від 03.10.2019 Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19.

З урахуванням наведеного, суд покладає витрати на правову допомогу у сумі 10 110,00 грн на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Біленко Дмитра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 36 216,36 основний борг, 15 466,38 грн пені, 2 369,36 грн 3% річних, 7 301,58 грн інфляційні втрати, а також 1 152,30 грн судового збору та 10 110,00 грн витрат на правову допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати ІНФОРМАЦІЯ_2 (через Електронний суд), Фізичній особі - підприємцю Біленко Дмитру Віталійовичу ( АДРЕСА_1 та адвокату Єрьоменко В.П. електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне рішення складено 05.12.2023.

Суддя Г.Б. Поліщук