Рішення

від 04.12.2023 по справі 914/2896/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 914/2896/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/2896/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача: Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області», м. Золочів Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 3 787,26 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» про стягнення заборгованості у розмірі 3 787,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем своїх обов`язків згідно Договору №12-2267-22-БО-Т постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

На адресу суду 06.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№24284/23) у якому Відповідач з наведеним у позовній заяві обставинами та правовими підставами погодився частково. Зокрема, визнав наявність боргу перед позивачем на суму 3706,53 грн, однак проти стягнення штрафних санкцій та судового збору заперечив, оскільки КЗ «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» є бюджетною неприбутковою установою, а в кошторисі на 2023 рік у нього відсутні кошти на ці видатки, так як це не передбачалося на початку року. Відтак, просить суд частково задовольнити позов в частині стягнення боргу в сумі 3706,53 грн, а в частині стягнення штрафних санкцій та сплаченого судового збору за подання позовної заяви - відмовити.

Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач подав 16.10.2023 через канцелярію суду відповідь на відзив (вх.№24910/23) у якому зазначив, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь яких обставин. Будучи ознайомленим з умовами Договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2. Договору, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 14.12.2022 сторони уклали Договір №12-2267-22-БО-Т постачання природного газу (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (позивач) зобов`язується поставити Споживачеві (відповідачу) природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове поливо», а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно), в кількості 18,5 тис. куб. метрів.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13 658,42 грн,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 553,89 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату укладення становить 255 205,81 грн, крім того ПДВ 51 041,16 грн, разом з ПДВ 306 246,97 грн (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору (п. 5.3 Договору).

За невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п.7.1 Договору).

У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності з 1 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 31.03.2023 до Договору постачання природного газу сторони домовились зменшити кількість замовленого Споживачем обсягу (об`єму) природного газу до 18,49923 тис. куб. метрів та продовжити строк дії договору до 30 квітня 2023 року.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 309 940,75 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2023 на суму 90 451,10 грн; від 31.02.2023 на суму 100 121,05 грн; від 31.03.2023 на суму 86 926,62 грн та від 11.05.2022 на суму 32 441,98 грн які підписані сторонами без зауваження.

Відповідач частково оплатив поставлений природний газу у розмірі 306 234,22 грн, що підтверджується випискою наданою АТ «Ощадбанк» .

Відтак, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 3706,53 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ позивачем нараховано пеню у розмірі 76,16 грн та 3% річних в сумі 4,57 грн.

Враховуючи відсутність оплати заборгованості за спожитий природний газ зі сторони відповідача, позивач змушений був звернутися до Господарського суду Львівської області з даним позовом.

В ході розгляду справи, відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі 3706,53 грн, проти задоволення решти позовних вимог заперечив.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є часткового обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі - Правила постачання природного газу) підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у період з січня 2023 року по квітень 2023 року природного газу на загальну суму 309 940,75 грн, його часткову (на суму 306 234,22 грн) оплату станом на 27.07.2023 підтверджено долученими до матеріалів справи копіями актів приймання-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без заперечень, інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» за період з 14.12.2022 по 25.07.2023.

Крім цього, відповідач визнав заборгованість на суму 3706,53 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» основного боргу в сумі 3706,53 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги в частині про стягнення пені та 3% річних, суд встановив наступне.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого газу є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

За змістом положень ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що такі обраховано арифметично правильно, а тому вони підлягають до задоволення у повному обсязі, а саме: пеня у розмірі 76,16 грн та 3% річних у розмірі 4,57 грн.

Щодо твердження відповідача, що в стягненні з нього сум штрафних нарахувань та судового збору слід відмовити, оскільки в бюджеті КЗ «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» відсутні відповідні бюджетні асигнування на їх сплату, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що відсутність відповідних бюджетних асигнувань на 2023 рік не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань.

Крім того, відповідачем не додано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували подання на затвердження проекту кошторису на 2023 рік з сумою відповідних зобов`язань.

Будучи ознайомленим з умовами Договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2. Договору.

Також, Відповідач є державною установою, яка здійснює свою діяльність за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ч.2 ст. 56 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спору) бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Казначейства України у порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

Цей облік має відображати всі активи та зобов`язання держави. Бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України. Не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Порядок закриття рахунків поточного бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду визначається Міністерством фінансів України.

Згідно з п. 14 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету.

Відтак, можливість здійснення оплати за поставлений природний газ у 2023 році, залежала саме від відповідача, від включення ним відповідних сум зобов`язань до проекту кошторису на 2023 рік.

Докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3706,53 грн основного боргу, 76,16 грн пені та 4,57 грн 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, відтак, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 2684,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись ст.ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області» (80700, Львівська область, Золочівський район, місто Золочів, вулиця Шашкевича, будинок 38, код ЄДРПОУ: 23959886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ: 42399676) 3706,53 грн боргу, 76,16 грн пені, 4,57 грн - 3 відсотки річних та 2 684,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.