Ухвала

від 05.12.2023 по справі 920/1376/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2023м. СумиСправа № 920/1376/23

Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Євгенія Анатоліївна, розглянувши заяву (вх. № 4725 від 01.12.2023) стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГОС-ТРАНС» (40007, м. Суми, вул. Сумсько-Киїівських Дивізій, 24, код ЄДРПОУ 37845790) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м. Суми, площа Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448) 117564 грн 00 коп. заборгованості за договором на транспортно - експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні № 16/202 від 11.11.2021.

УСТАНОВИВ:

01.12.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Сумської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГОС-ТРАНС» про видачу судового наказу про стягнення з боржника Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м. Суми, площа Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448) 117564 грн 00 коп. заборгованості за договором на транспортно - експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні № 16/202 від 11.11.2021, а також 3000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 справу № 920/1376/23 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

За результатами розгляду зазначеної заяви про видачу судового наказу Господарським судом Сумської області виданий судовий наказ від 05.12.2023 про стягнення з Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м. Суми, площа Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 05785448) 117564 грн 00 коп. заборгованості за договором на транспортно - експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні № 16/202 від 11.11.2021 та 268 грн 40 коп. судового збору.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн 00 коп., суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу в зазначеній частині, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, у наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, стягнення з Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» витрат на правничу допомогу за укладеним між Адвокатським об`єднанням «СІАЛ» та ТОВ «ЛЕГОС-ТРАНС» договором № 38 від 29.11.2023 про надання правової допомоги суперечить самій суті наказного провадження, оскільки такий договір не є укладеним між заявником та боржником, а також не є неоспорюваною заборгованістю.

Господарськими процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.

Так, частинами першою та третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини другої статті 161 ГПК України є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 150 ГПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. Частини друга і третя зазначеної статті регламентують вимоги до змісту та переліку документів, які необхідно додати до заяви.

Частиною 1 ст. 148 ГПК України імперативно регламентовано, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз наведених приписів господарського процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Таким чином, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, та не свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157 ГПК України, разом з тим, відповідно до приписів розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви.

Господарський суд зазначає, що стягнення з боржника на користь стягувача витрат на правничу допомогу не відповідає самій суті наказного провадження.

Виходячи із вищевикладеного в сукупності, господарський процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена заявником вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження. Суд звертає увагу стягувача, що при незгоді боржника із стягненням витрат на правову допомогу останній буде позбавлений права на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки п. 5 ч. 3 ст. 157 ГПК України передбачає, що у даній заяві боржник повинен зазначити про повну, або часткову необґрунтованість вимог стягувача, однак не розміру чи обґрунтованості судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.152 ГПК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

На підставі зазначеного, враховуючи, що нормами ГПК України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат (окрім судового збору) в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, зокрема не передбачено розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГОС-ТРАНС» про видачу судового наказу в частині стягнення з Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу відсутні, тому відмовляє у видачі судового наказу в зазначеній частині.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЕГОС-ТРАНС» у видачі судового наказу в частині стягнення з Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 05.12.2023.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна