Рішення

від 28.11.2023 по справі 924/1080/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"28" листопада 2023 р. Справа № 924/1080/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м. Вінниця

до Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 150 000,00грн

Представники сторін:

від позивача: Олійник О.Л. - згідно ордеру серія АО №1009622 від 25.09.2023 (поза межами суду (в режимі відеоконференції));

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

10.10.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м.Вінниця до Фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про стягнення 150 000,00грн безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою суду від 16.10.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1080/23 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м. Вінниця позовні вимоги підтримує. Посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 150 000,00грн.

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 просить провадження у справі закрити, оскільки 19.05.2023 проведено державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності і позовні вимоги, на його думку, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. У судове засідання не з`явився.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м.Вінниця є суб`єктом господарювання, що здійснює свою діяльність в сфері торгівлі деревиною та іншими матеріалами (основний вид діяльності Товариства - КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.11.2023 19.05.2023 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Лисенко В.А.

Позивач зазначає, що у зв`язку з наміром купівлі деревного вугілля у відповідача, між ним та відповідачем обговорювалось укладення договору купівлі-продажу товару.

Згідно платіжного доручення №17 від 24.11.2022 та виписки АТ "Укрсиббанк" м.Київ за 24.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м.Вінниця здійснило попередню оплату відповідачу за деревне вугілля згідно договору №15/11-1 від 15.11.2022 в сумі 150 000 грн.

Однак, ні договір №15/11-1 від 15.11.2022, ні будь-який інший договір між сторонами не був підписаний. Поставку деревного вугілля відповідачем здійснено не було.

Вимога про повернення перерахованих коштів відповідачем залишена без задоволення.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням №17 від 24.11.2022 (виписка АТ "Укрсиббанк" м.Київ за 24.11.2022) Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН", м.Вінниця здійснило попередню оплату відповідачу за деревне вугілля згідно договору №15/11-1 від 15.11.2022 в сумі 150 000,00грн.

Сторонами не подано у судове засідання та матеріали справи не містять доказів укладення між ними договору №15/11-1 від 15.11.2022, ні будь-якого інший договору, на підставі якого позивачем було здійснено оплату ФОП Лисенко В.А. коштів у сумі 150 000,00грн. Доказів проведення поставки позивачу деревного вугілля матеріали справи не містять. Вимога про повернення перерахованих коштів відповідачем залишена без задоволення.

Отже, відповідач - ОСОБА_1 набула майно та зберегла його у себе без достатньої правової підстави, а тому зобов`язана повернути ці кошти власнику на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір виник між суб`єктами господарювання та з господарських відносин, пов`язаних з можливістю купівлі-продажу деревного вугілля, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 24.11.2022.

Судом враховується, що господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін (Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 25 червня 2019 у справі № 904/1083/18).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАНМІРАН" (вул. Богуна І., буд. 1, кв.3, м. Вінниця, 21010; код ЄДРПОУ 44645764) 150 000,00грн (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), 2 684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2023.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу ( АДРЕСА_2 ) надісл. на ел. пошту представника ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу (АДРЕСА_1) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"