Постанова

від 30.11.2023 по справі 911/1707/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1707/18 (911/2858/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

ФОП Волкодава Д.Е.: Боднар М.М.,

позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: Ляхов І.О.,

відповідача-3: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

третьої особи-2: не з`явився,

третьої особи-3: не з`явився,

третьої особи-4: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Сотніков С.В.)

та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 (суддя Наріжний С.Ю.)

у справі № 911/1707/18 (911/2858/21)

за заявою ліквідатора Фермерського господарства "Кухарук" арбітражного керуючого Загороднього О.М.

до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) приватного нотаріуса Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківської Л.М.; 2) державного нотаріуса Ружинської ДНК Житомирської області Ставничого О.В.; 3) Ружинської селищної ради; 4) Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Л.Д.

про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди

у межах справи № 911/1707/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"

до Фермерського господарства "Кухарук"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Кухарук" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур".

2. Постановою Господарського суду Київської області від 15.01.2019 визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. 28.09.2021 ліквідатор Боржника, а також кредитори ТОВ "Шакур" і Фізична особа підприємець Волкодав Д.В. подали спільну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - Заява) про:

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №400, виданого 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської ДНК Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_1 у спадщину 1/3 частки спадкового майна, а саме право оренди земельної ділянки площею 38,0569 га для ведення фермерського господарства із кадастровим №1825255100:08:000:0022 (далі - Земельна ділянка), належного померлому спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору оренди землі б/н від 16.04.2006, що зареєстрований у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 №21 (далі - Договір оренди, Спадкове майно);

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №401, виданого 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської ДНК Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/3 частки Спадкового майна;

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №361, виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_2 у спадщину 2/9 частки Спадкового майна;

- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №362, виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/9 частки Спадкового майна;

- скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права №42394739, що проведений на підставі рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Лариси Дмитрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58630714 від 09.06.2021 09:17:07, яким проведено за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, РНОНМ 2362199918252;

- зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути до ліквідаційної маси Боржника майнові права, а саме право оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, укладеного з ОСОБА_4 ;

- визнання за Боржником з дня його створення 27.04.2006 права оренди Земельної ділянки строком на 45 років на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, укладеного ОСОБА_4 та Ружинською РДА, яка перебувала у державній власності та перейшла у комунальну власність Ружинської селищної ради.

4. Заява прийнята господарським судом до розгляду виключно як заява ліквідатора боржника в порядку статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без надання ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодаву Д.Е. процесуального статусу заявників цього провадження.

5. Заява мотивована тим, що, отримавши свідоцтва про право на спадщину, відповідачі порушили права Боржника як дійсного орендаря Земельної ділянки, переданої засновнику Боржника ОСОБА_4 саме для ведення фермерського господарства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

6. 16.04.2006 між Ружинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 45 років земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться на землях запасу Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, загальною площею 44,2400 га, у тому числі рілля 43,9157 га та під болотом 0,3243 га.

7. Відповідно до пунктів 15, 16 Договору оренди земельні ділянки передаються в оренду з метою вирощування сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.

8. Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору оренди).

9. До прав орендаря належить, зокрема, право здавати земельні ділянки в суборенду (п. 30 Договору оренди).

10. Згідно з пунктом 43 Договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

11. Договір зареєстрований у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 за №21.

12. За актом прийому-передачі земельних ділянок від квітня 2006 року Ружинська РДА на підставі розпорядження голови Ружинської РДА від 12.04.2006 №156 передала в оренду терміном на 45 років земельні ділянки загальною площею 44,2400 га (у тому числі рілля 43,9157 га та під болотом 0,3243 га) із земель запасу Ружинської селищної ради Ружинського району орендарю ОСОБА_4 з метою ведення фермерського господарства.

13. 29.12.2007 укладено зміни та доповнення до Договору оренди, зокрема, внесено зміни до пункту 2 Договору оренди щодо площі земельної ділянки, яка передається в оренду 38,0569 га, в тому числі ріллі 37,7326 га та під болотом 0,3243 га.

14. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Фермерське господарство "Кухарук" (Боржник) зареєстровано 27.04.2006.

15. Відповідно до пунктів 4.1, 5.1 статуту Боржника в редакції 2012 року, затвердженого протоколом загальних зборів засновників №1 від 17.12.2012, засновниками фермерського господарства були: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Головою фермерського господарства призначений ОСОБА_5 .

16. Статут Боржника у зазначеній редакції не містить відомостей про те, що Боржник є користувачем Земельної ділянки.

17. Пункт 8.1 статуту Боржника в редакції 2018 року (копія якого надана до матеріалів справи) містить відомості про те, що фермерське господарство має на праві оренди земельну ділянку кадастровий номер 1825255100:08:000:0022 в кількості 38,057 га (Земельна ділянка), а єдиним засновником Боржника є ОСОБА_4 .

18. Водночас ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з протоколами Боржника №3 від 30.03.2017 і №4 від 18.10.2017, відповідно, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вийшли зі складу засновників фермерського господарства. У зв`язку з наведеним залишився один засновник Боржника - ОСОБА_5 , що також підтверджується статутом Боржника в редакції станом на 2018 рік. А ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

19. За Боржником не було зареєстровано право оренди Земельної ділянки. Докази на підтвердження факту користування Боржником Земельною ділянкою, зокрема шляхом укладення договору суборенди, відсутні.

20. За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права станом на 12.07.2019 право оренди Земельної ділянки було зареєстроване за ОСОБА_4 .

21. 15.04.2020 державний нотаріус Ружинської ДНК Житомирської області Ставничий О.В. видав свідоцтва про право на спадщину за законом №400, №401, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали кожний у спадщину по 1/3 частці Спадкового майна - права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди.

22. 22.07.2020 приватний нотаріус Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківська Л.М. видала свідоцтва про право на спадщину за законом №361, №362 відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спадщину, відповідно, 2/9 і 1/9 частки Спадкового майна - права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди.

23. Отже, ОСОБА_1 отримала у спадщину 1/3 частку спадкового майна за свідоцтвом №400; ОСОБА_3 отримав у спадщину 1/3 частку спадкового майна за свідоцтвом №401 та 1/9 частку спадкового майна за свідоцтвом №362, а всього разом 4/9 частки спадкового майна; ОСОБА_2 отримала у спадщину 2/9 частки спадкового майна за свідоцтвом №361.

24. 07.06.2021 Державний реєстратор Ружинської селищної ради Польова Л.Д. здійснила реєстрацію за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з реєстру.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

25. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у задоволенні Заяви відмовлено повністю.

26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Волкодав Ірини Віталіївни (правонаступник ТОВ "Шакур") та Фізичної особи - підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, а рішення суду першої інстанції - без змін.

27. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатор Боржника не довів наявність у Боржника права оренди Земельної ділянки в розумінні статей 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також з урахуванням висновків, наведених у пункті 6.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, а отже, права Боржника внаслідок оформлення спірних свідоцтв про право на спадщину не порушені.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

28. Фізична особа - підприємець Волкодав Дмитро Едуардович (далі - Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

29. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

30. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 1216, 1218, 1296, 1301 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", викладені у постановах від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, від 23.06.2020 справа №922/989/18, від 30.06.2020 у справі №927/79/19, від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, від 14.11.2018 у справі №2-1316/2227/11, від 11.12.2019 у справі №414/811/17, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц.

31. Скаржник наголошує, що з моменту державної реєстрації Боржника він став користувачем Земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 як його засновнику для ведення фермерського господарства згідно з вимогами Закону України "Про фермерське господарства" з урахуванням правових позицій Верховного Суду щодо їх застосування, тому право оренди Земельної ділянки не могло бути успадковане після смерті зазначеної особи та неправомірно включено до спірних свідоцтв про право на спадщину.

32. Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 19 Закону України "Про фермерське господарство" у взаємозв`язку з статтями 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 4, 19, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакціях, які діяли під час укладання Договору оренди (16.04.2006) та реєстрації Боржника (27.04.2006).

33. Скаржник заперечує проти застосування до спірних правовідносин положень статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" в редакціях, чинних на час розгляду справи, оскільки оформлення права оренди Земельної ділянки було здійснено Боржником відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент укладення Договору оренди і створення Боржника та не припинилося внаслідок зміни законодавства.

34. Також Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, не дослідили зібрані у справі докази, не дали правильної оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи, неповно зібрали докази, у зв`язку з чим порушили норми права, що унеможливило встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, Скаржник стверджує про наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують набуття Боржником права оренди Земельної ділянки.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

35. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

36. ОСОБА_2 вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору правильно застосували норми матеріального та процесуального права з урахуванням правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду №761/45721/16-ц, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825, від 06.10.2022 у справі №925/593/21, підстав для відступлення від яких Скаржник не наводить. Водночас ОСОБА_2 вважає нерелевантними викладені в касаційній скарзі посилання на правові висновки Верховного Суду.

37. Зокрема, посилаючись на положення частини 2 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" ОСОБА_2. погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент смерті ОСОБА_4 Боржник не був користувачем Земельної ділянки, адже вона не вносилась до його статутного капіталу та не передавалася йому за договором суборенди, відповідне право за Боржником не було зареєстровано.

38. Також ОСОБА_2 погоджується з відхиленням судами копії статуту Боржника в редакції 2018 року, оскільки самовільне внесення інформації до статуту без достатніх правових підстав виникнення права на Земельну ділянку не породжує виникнення такого права, а власник Земельної ділянки не передавав права оренди Земельної ділянки Боржнику. ОСОБА_2 наголошує, що право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди входить до складу спадщини і не припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

39. ОСОБА_2 стверджує, що наявність у Боржника права оренди Земельної ділянки в розумінні статей 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не доведено під час розгляду цієї справи, а оформлення відповідачами спірних свідоцтв про право на спадщину здійснено відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 1216, 1218, 1296 Цивільного кодексу України.

40. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційні скарги не надали.

Позиція Верховного Суду

41. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.

42. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду Заяви ліквідатора Боржника про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди.

43. Одним із принципів банкрутства є концентрація в межах цієї процедури різних спорів за участю боржника. Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості тощо.

44. За вимогами статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює відповідні повноваження, зокрема, формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

45. Згідно з положеннями статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки.

46. Відповідно до частини 9 статті 93 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом" (в редакції, чинній на момент визнання Боржника банкрутом, далі - Закон про банкрутство) та частини 9 статті 95 КУзПБ, які визначають особливості банкрутства фермерського господарства, у разі визнання його господарським судом банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включається, зокрема, право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

47. Водночас майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, щодо якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включається до складу ліквідаційної маси (частина 11 статті 93 Закону про банкрутство та частина 11 статті 95 КУзПБ).

48. Після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, право на оренду земельної ділянки переходить до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (частина 1 статті 7 зазначеного Закону).

49. Водночас успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина 1 статті 23 Закону України "Про фермерське господарство" в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_4 ).

50. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц). При цьому згідно з положеннями частина 1 статті 22 Закону України "Про фермерське господарство" до складу цілісного майнового комплексу фермерського господарства, права в якому можуть бути успадковані, входить не лише майно та майнові права, а й майнові та інші зобов`язання.

51. З огляду на викладене, предмет і підстави цього спору для правильного його вирішення необхідно встановити обставини щодо наявності чи відсутності у Боржника права оренди Земельної ділянки на момент смерті ОСОБА_4 .

52. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами і договором оренди землі (стаття 1, частина 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору оренди).

53. За вимогами частини 2 статті 125, частини 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди та створення Боржника) право на оренду земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, воно виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

54. Поняття, умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки врегульовані розділом ІІ Закону України "Про оренду землі". Зокрема, згідно з частиною 1 статті 15 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент укладення Договору оренди) однією з істотних умов договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

55. Зокрема, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (частина 3 статті 22 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення Договору оренди).

56. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону (стаття 1 Закону України "Про фермерське господарство" в редакції, чинній на момент створення Боржника).

57. Землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди (пункт (в) частини 1 статті 31 Земельного кодексу України та пункт (в) частини 1 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" в редакціях, чинних на момент створення Боржника).

58. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство", яка в редакції, чинній на час укладення Договору оренди та створення Боржника, зокрема, передбачала надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства в оренду із земель державної або комунальної власності громадянам України (частина 3).

59. Після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації (частина 1 статті 8 зазначеного Закону).

60. До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (частина 1 статті 19 зазначеного Закону).

61. Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц (на яку посилаються суди передніх інстанцій та Скаржник), можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана, зокрема, з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

62. За змістом статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

63. Тобто після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України "Про фермерське господарство", відбувається фактична заміна орендаря, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.

64. При цьому для фактичної заміни орендаря та переходу обов`язків користувача земельної ділянки до фермерського господарства має значення факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу.

65. У постановах від 30.06.2020 у справі №927/79/19 та від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що нормами Закону України "Про фермерське господарство" запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності.

66. Зазначене дає змогу констатувати, що створенню фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також державної реєстрації останнього як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі.

67. При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

68. Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Аналогічний висновок викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18 (на яку посилається Скаржник).

69. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також у спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа (голова чи керівник фермерського господарства), а фермерське господарство як юридична особа (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, від 30.06.2020 у справі №927/79/19).

70. Суди першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях слушно процитували наведені правові висновки, які взаємодоповнюють один одного, однак помилково зазначили про нерелевантність до правовідносин у цій справі висновку, викладеного у постанові від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, пославшись на конкретні обставини справи, які не мають визначального впливу саме на правову позицію щодо заміни орендаря земельної ділянки з моменту державної реєстрації фермерського господарства, переходу до нього прав і обов`язків користувача.

71. Разом з тим, суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи хибно послалися на правові висновки, наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, в частині застосування статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакціях (що регулювали спірні в зазначеній справі правовідносини за участю фермерського господарства, зареєстрованого як суб`єкт господарювання 04.08.2017), які є відмінними від редакцій таких норм на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин.

72. Тобто господарські суди безпідставно керувалися положеннями статей 125, 126 Земельного кодексу України та статей 4, 19, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо набуття права оренди земельної ділянки саме з моменту державної реєстрації цих прав у редакціях, які набрали чинності після виникнення спірних у цій справі правовідносин. Адже на час надання ОСОБА_4 в оренду Земельної ділянки для ведення фермерського господарства, укладення Договору оренди та державної реєстрації Боржника зазначеними статтями Земельного кодексу України було передбачено виникнення права на оренду земельної ділянки саме після укладення та державної реєстрації договору оренди, а реєстрація безпосередньо права оренди земельної ділянки, зокрема відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачена не була.

73. При цьому, як правильно зазначає Скаржник у касаційній скарзі, не є підставою для припинення права оренди земельної ділянки внесення відповідних змін до вказаних норм законодавства після виникнення зазначеного права.

74. З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність ліквідатором Боржника наявності у Боржника права оренди Земельної ділянки в розумінні статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який ґрунтується на відсутності зареєстрованого за ним у встановленому вказаним Законом порядку права оренди Земельної ділянки.

75. Верховний Суд вважає помилковими посилання господарських судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях на відсутність доказів передання Земельної ділянки в суборенду Боржнику, внесення її до статуту Боржника або оформлення будь-яким чином права користування Боржника Земельною ділянкою, а також посилання ОСОБА_2 на положення пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про фермерське товариство" у контексті того, що Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на праві оренди, а не на праві власності.

76. Зазначені аргументи суперечать встановленим судами обставинам та наведеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду щодо переходу прав і обов`язків орендаря земельної ділянки до фермерського господарства з моменту його державної реєстрації. Такий перехід права оренди не залежить від факту внесення або невнесення право оренди земельної ділянки до статутного капіталу фермерського господарства, укладення або неукладення додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря тощо.

77. Так, з встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що ОСОБА_4 набув право оренди Земельної ділянки у встановленому на момент такого набуття порядку шляхом укладення Договору оренди з Ружинською районною державною адміністрацією, що здійснювала повноваження власника, та його державної реєстрації у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 за №21.

78. При цьому Земельну ділянку було надано ОСОБА_4 в оренду саме з метою ведення фермерського господарства, у зв`язку з чим з моменту державної реєстрації 27.04.2006 створеного ОСОБА_4 Фермерського господарства "Кухарук" (Боржник) відповідне право оренди перейшло від ОСОБА_4 до Боржника, який став новим орендарем Земельної ділянки, згідно з положеннями Закону України "Про фермерське господарство" з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування.

79. З огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи, Верховний Суд не приймає до уваги заперечення Скаржника проти відхилення наданої ним копії статуту Боржника в редакції 2018 року та аргументи ОСОБА_2 про обґрунтованість такого відхилення, однак зауважує, що наявність у Боржника права оренди Земельної ділянки, що виникло в силу вимог закону, не залежить від зазначення про це у його статуті тощо.

80. Відповідно, Верховний Суд відхиляє також аргументи Скаржника про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, зокрема для встановлення обставин набуття Боржником права оренди Земельної ділянки.

81. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає хибним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про невиникнення у Боржника права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди. Оскільки це право не визнається відповідачами в цій справі, воно підлягає захисту способами, передбаченими статтями 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом його визнання.

82. Також помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про оформлення відповідачам спірних свідоцтв про право на спадщину, які посвідчують їх права на відповідні частини Спадкового майна, що складається з права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди, відповідно до положень частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 1216, 1218, 1296 Цивільного кодексу України, а також відсутність порушення у зв`язку з цим прав Боржника. Включення зазначеного права оренди, належного Боржнику, а не ОСОБА_4 на момент його смерті, до спадкового майна є безпідставним.

83. Наведене є підставою для застосування щодо спірних у справі свідоцтв положень статті 1301 Цивільного кодексу України, яка передбачає визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

84. При цьому необхідно зауважити, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постанові від 27.06.2023 у справі №752/18506/20, аналіз зазначеної норми цивільного права свідчить, що заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені виданням такого свідоцтва.

85. Водночас з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, зокрема, викладену в постановах від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ліквідатора Боржника про скасування записів про державну реєстрацію права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди за відповідачами, адже пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію прав на майно за незаконним їх володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права особи, яка має відповідне право.

86. Відповідно до положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону (яка регулює порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав). Натомість у разі, зокрема, визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

87. У зв`язку з наведеним також не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідачів повернути до ліквідаційної маси Боржника майнові права - право оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди, оскільки у відповідачів відсутні такі права, а включення належного Боржнику права оренди Земельної ділянки до складу ліквідаційної маси має бути здійснено безпосередньо на підставі вимог КУзПБ, незалежно від вчинення певних дій відповідачами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

88. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, а також ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання за Боржником права оренди Земельної ділянки та скасування спірних свідоцтв про право на спадщину. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, але з інших мотивів ніж ті, з яких виходили господарські суди попередніх інстанцій.

89. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

90. Судові витрати, понесені позивачем та скаржниками у зв`язку з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій, а також переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у справі №911/1707/18 (911/2858/21) скасувати.

3. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.

4. Визнати за Фермерським господарством "Кухарук" право оренди земельної ділянки площею 38,0569 га для ведення фермерського господарства із кадастровим №1825255100:08:000:0022 на підставі договору оренди землі б/н від 16.04.2006, зареєстрованого у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 №21.

5. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №400, видане 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_1 у спадщину 1/3 частки спадкового майна.

6. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №401, видане 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/3 частки спадкового майна.

7. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №361, видане 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_2 у спадщину 2/9 частки спадкового майна.

8. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №362, видане 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/9 частки спадкового майна.

9. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

10. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "Кухарук" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 34197010) 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 33 копійки судового збору за подання позовної заяви.

11. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Фермерського господарства "Кухарук" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 34197010) 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 33 копійки судового збору за подання позовної заяви.

12. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Фермерського господарства "Кухарук" (08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 34197010) 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 33 копійки судового збору за подання позовної заяви.

13. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодав Ірини Віталіївни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 497 (чотириста дев`яносто сім) гривень 04 копійок за подання касаційної скарги.

14. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодав Ірини Віталіївни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 497 (чотириста дев`яносто сім) гривень 04 копійок за подання касаційної скарги.

15. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодав Ірини Віталіївни ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок судового збору за подання апеляційної скарги та 497 (чотириста дев`яносто сім) гривень 04 копійок за подання касаційної скарги.

16. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 8063 (вісім тисяч шістдесят три) гривні 70 копійок за подання касаційних скарг.

17. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 8063 (вісім тисяч шістдесят три) гривні 70 копійок за подання касаційних скарг.

18. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Фізичної особи - підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 8063 (вісім тисяч шістдесят три) гривні 70 копійок за подання касаційних скарг.

19. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков