Ухвала

від 04.12.2023 по справі 381/26/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 381/26/20

провадження № 61-2350св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Фастівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві розпорядження держави земельними ділянками водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішень судів

У січні 2020 року керівник Фастівської місцевої прокуратури, діючи в інтересах Київської обласної державної адміністрації, звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи заяву про зміну предмету позову (а. с. 216 том 1) просив:

- усунути перешкоди у праві розпорядження держави в особі Київської обласної державної адміністрації шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224986200:01:001:0133; 3224986200:01:001:0134; 3224986200:01:001:0139; 32249866200:01:001:0137; 3224986200:01:001:0136; 3224986200:01:001:0138; 3224986200:01:001:0135; 3224986200:01:001:0132, що розташовані на території Томашівської сільської ради Фастівського району Київської області.

Фастівський міськрайонний суд Київської області рішенням від 07 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишив без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2021 року без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року в якій просив оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 20 квітня 2023 року відкрив провадження та витребував справу № 381/26/20 із Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Справа № 381/26/20 надійшла до Верховного Суду 19 травня 2023 року.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Щодо клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця І. про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора

Заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І. укасаційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення

від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.

Справу за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Фастівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про усунення перешкод у праві розпорядження держави земельними ділянками водного фонду за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров