Ухвала

від 30.11.2023 по справі 757/53519/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53519/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваної ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № 42023000000000249 від 17.02.2023 ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2023 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції ОСОБА_7 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000249 від 17.02.2023, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000249 від 17.02.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 364 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2005 між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ТОВ «Горизонт» (ЄДРПОУ 32017408) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523886000:02:000:9035 загальною площею 49,7236 га, на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Наказом Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 10.09.2013 № КР/3523886000:02:000/00000272 внесено зміни до істотних умов договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 02.06.2005 в частині: Поновити строком на 7 (сім) років дію договору оренди землі, в зв`язку з чим Орендар сплачує орендну плату за використання земельної ділянки загальною площею 49,7236 га ріллі в період по 31 грудня поточно року із розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 1183579,00 грн, з урахуванням індексації, що становить на момент укладення Даної угоди 59178,95 грн.

ОСОБА_9 , будучи засновником ТОВ «Горизонт» та маючи прямий вирішальний вплив на його діяльність, з метою накопичення земельного банку на території Кіровоградської області, усвідомлюючи наявність ризику втрати прибутку від обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із кадастровим номером 3523886000:02:000:9035, загальною площею 49,7236 га, розташованої на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (на теперішній час Новомиргородської міської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області), у зв`язку із закінченням строку оренди та те, що чергове право оренди на зазначену земельну ділянку необхідно виграти на земельних торгах у формі аукціону, що не гарантувало укладення наступного договору оренди, вирішив заволодіти зазначеною земельною ділянкою, яка перебувала у його віданні, як у кінцевого бенефіціара ТОВ «Горизонт», з метою подальшого отримання прибутку від її використання, відчуження, здачі в оренду тощо.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2018 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішив утворити стійке злочинне об`єднання - організовану групу, метою діяльності якої мало стати протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного привласнення майна, яке було ввірено особі та перебувало у її віданні, а саме незаконного заволодіння земельною ділянкою державної власності на території Кіровоградської області.

З метою утворення організованої групи ОСОБА_9 для досягнення загальної злочинної мети визначив коло учасників групи, їх вузьку злочинну спеціалізацію, особисті навички, професійну діяльність для потреб вказаної групи.

Для забезпечення існування та функціонування групи ОСОБА_9 розробив єдиний план, який передбачав розподіл функцій кожного з учасників групи.

Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування організованої групи було налагодження механізму протиправного заволодіння земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, шляхом вчинення фіктивних правочинів для виведення цієї земельної ділянки із державної власності та подальшої передачі у власність ОСОБА_9 та підконтрольним йому особам і товариствам, задля незаконного збагачення організатора та учасників групи.

Визначившись із напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_9 підшукав учасників. Так, ОСОБА_9 поклав на себе функції організації та фінансування діяльності організованої групи.

Забезпечуючи стійкість організованої групи, керованість і тривалість намічених злочинних дій, ОСОБА_9 використовував для відбору кандидатів їх особисті якості - обізнаність у порядку вчинення правочинів, у тому числі у сфері земельних відносин, а також перебування осіб на посадах державних органів, до службових обов`язків яких входили питання розпорядження землями сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, обізнаність осіб у вчиненні інших правочинів, наявність контактів у сфері надання нотаріальних послуг, тощо.

Так, до вчинення спільної злочинної діяльності ОСОБА_9 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив наступних осіб, яким було відведено відповідні ролі, зокрема:

- приватні нотаріуси ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інші невстановлені на даний час нотаріуси, відповідали за посвідчення довіреностей, виданих нібито громадянами України, без їх відома та участі, на представлення їх інтересів під час вчинення дій щодо отримання земельних ділянок у власність та подальшого розпорядження ними, а також посвідчення підроблених посвідчень учасників АТО;

- приватний нотаріус ОСОБА_13 та помічник приватного нотаріуса ОСОБА_14 відповідали за легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом переоформлення земельних ділянок, виведених із державної власності та оформлених на підставних громадян, шляхом посвідчення фіктивних договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок, з переходом права власності до ОСОБА_9

- ОСОБА_3 та ОСОБА_15 виступали у якості довірених осіб ОСОБА_9 під час вчинення фіктивних правочинів щодо купівлі-продажу земельних ділянок, за якими право власності переходило до ОСОБА_9 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_3 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме:

- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому остання усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі маючи можливість безперешкодного виїзду за межі території України, може переховуватись за кордоном;

- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів, які містять сліди злочинів. Перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на знищення та приховування матеріальних носіїв інформації, які містять сліди злочину;

- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, підробки інших документів, які можуть спростовувати фіктивність проведених операцій із земельними ділянками, або всіляко сприяти уникненню від допиту осіб, яких необхідно допитати. Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що підозрювана схильна до вчинення таких дій;

- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваної, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені, підозрювана має належну процесуальну поведінку, позитивні характеристики, родинні зв`язки. Просили відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрювана підтримала свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

21.11.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці м. Кіровоград, Кіровоградської області, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

1) Листом ДПСУ від 01.06.2023, в якому містяться відомості щодо перетину кордону ОСОБА_13 ;

2) Реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності від 26.04.2002;

3) Рішення учасника ТОВ «АЙ ЕНД Ю ГРУП ЮКРЕЙН» від 08.08.2018;

4) Протокол загальних зборів учасників ТОВ «Горизонт» від 08.08.2018;

5) Наказ ГУ Держземагенства в Кіровоградській області від 10.09.2013 про поновлення договору оренди земельної ділянки;

6) Заява представника ТОВ «Горизонт», про дозвіл на вилучення земельних ділянок;

7) Довіреностями від імені громадян, виданими для оформлення, державної реєстрації права власності, користування та розпорядження земельною ділянкою на території України;

8) Копіями посвідчень учасників бойових дій;

9) Протоколом тимчасового доступу від 07.11.2023 до відомостей, які перебувають у володінні Мінветеранів;

10) Заявами поданими від громадян від 16.10.2018 про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області;

11) Наказами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 02.11.2018 про дозвіл на розробку проекту землеустрою;

12) Матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам загальною площею 49,7236 га, на території Петроострівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області;

13) Заявами поданими від громадян про затвердження проектів землеустрою, та виділення земельних ділянок у власність;

14) Наказами про виділення земельних ділянок у власність;

15) Договорами купівлі-продажу земельних ділянок;

16) Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 05.10.2023;

17) Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 05.10.2023;

18) Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 05.10.2023;

19) Протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 07.09.2023;

20) Протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 06.10.2023;

21) Актовими записами ДРАЦС;

22) Протоколом огляду від 22.05.2023, яким оглянуто флешносій вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 ;

23) Протоколом огляду від 14.11.2023, яким оглянуто телефон вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_3 ;

24) Протоколом огляду від 14.11.2023, яким оглянуто телефон вилучений 22.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ;

25) Протоколом огляду від 18.09.2023, яким оглянуто документи вилучені 22.08.2023 за адресою: АДРЕСА_4 ;

26) Протоколом огляду від 08.09.2023, яким оглянуто телефон вилучений 04.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 ;

27) Висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 19.10.2023;

28) Іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами в своїй сукупності.

Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

В той же час, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов`язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування, а саме до 21 січня 2024 року включно.

Одночасно, вважає за необхідне зобов`язати підозрювану ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 197, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування, а саме до 21 січня 2024 року включно.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1