Ухвала

від 30.11.2023 по справі 761/38036/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №761/38036/23 1-кп/760/3130/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, у кримінальному провадженні № 22023000000000773 від 31.07.2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Солом`янського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження №22023000000000773 від 31.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, в якому ухвалою суду від 20.11.2023 року було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.12.2023 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 01.12.2023 року включно без визначення розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 були подані клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

В судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підтримав вищевказане клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , зазначивши, зокрема, що його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а також продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, адже з урахуванням віку обвинуваченого ОСОБА_6 , останній у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не може перебувати на військовій службі та в умовах воєнного стану на території України має право та можливість залишити територію України та виїхати за кордон. Крім того встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 має громадянство РФ та активи на її території, що дасть останньому змогу вільно перебувати на території держави-агресора, а також встановлено зв`язок ОСОБА_6 із ОСОБА_18 та наступними юридичними особами: ООО "ЛОСИНЫЙ ОСТРОВ" (ИНН 7716033144, м. Москва, РФ, засновники: ОСОБА_6 - 80%, ОСОБА_18 - 20%); ООО "МАП ЮНИОН" (ИНН 7712100329, м.Москва, РФ, засновники: ОСОБА_6 - 90%, ОСОБА_18 - 10%); ООО "Восточно-Европейский альянс" (ИНН 7743819730, м.Москва, РФ, засновники - ООО «Лосиный остров» - 100%); ООО «Вертолетные комплексы и многофункциональный системы» (ИНН 7743840080, м.Москва, РФ, засновники: ООО «Лосиный остров» - 60%, ОСОБА_18 - 40%, ООО «Центр исследований, анализа и маркетинга» - 20%); ООО «Волга-Днепр ММ XVI» (ИНН 7716815864, м.Москва, РФ, засновники: ОСОБА_18 - 100%), із використанням яких здійснювалось постачання запасних частин до авіаційних двигунів виробництва АТ «Мотор Січ» (лопаток тощо), виготовлених на ВП «СМЗ», до РФ зі сплатою юридичним та/або фізичним особам, які діють від імені чи за вказівкою «митних органів «днр», «вивізного мита» у розмірі 20% від вартості товару, а також із допомогою яких здійснювалось постачання зазначених запасних частин до авіаційних двигунів виробництва АТ «Мотор Січ» (лопаток тощо) від «ООО «Волга-Днепр ММ XVI» на адресу АТ «Мотор Січ» та інших покупців як напряму, так і з третіх країн, через компанію Avia Atlas FZE (U.A.E. P.O. Box 124505. Q-4154, Sharjan) за схемою, розробленою ОСОБА_19 за вказівкою та спільно із ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , а також спільно із ОСОБА_18 ;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки розрахунки між АТ «Мотор Січ» на користь Avia Atlas FZE (U.A.E. P.O. Box 124505. Q-4154, Sharjan) за контрактом № 1323/658-І21-095-АЕ784 від 26.04.2021 здійснювались із використанням банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ «Мотор Січ» в Акціонерному товаристві «Мотор-Банк» (МФО 313009, код за ЄДРПОУ 35345213), тобто банківській установі, повністю підконтрольній ОСОБА_6 , а, відтак, є ризики вважати, що речі та документи, які можуть мати істотне значення у кримінальному провадженні та зберігаються як в паперовому, так і в електронному вигляді в АТ «Мотор-Банк», за вказівкою ОСОБА_6 , у разі його перебування на волі, можуть бути знищені або спотворені підконтрольними йому особами. В той же час, ОСОБА_6 з 16.10.2019 року по 12.02.2023 був президентом АТ «Мотор Січ», службові особи якого готували документи та відправляли товар «запасні частини до авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ, АИ-9В та АИ-25ТЛК», має значний авторитет серед колективу підприємства, внаслідок чого існує обґрунтований ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, саме за дорученням та/або згодою обвинуваченого або безпосередньо ним;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, адже обвинувачений ОСОБА_6 здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність наступних юридичних осіб, зареєстрованих та які проводять свою діяльність в Україні, серед яких: ТОВ «Вінницький авіаційний завод» (код ЄДРПОУ 37617817), частка у статутному капіталі 100%; ТОВ «Руна» (код ЄДРПОУ 30980610), частка у статутному капіталі 83,6% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435); ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435), частка у статутному капіталі 83,6%; АТ «Мотор-банк» (код ЄДРПОУ 35345213) частка у статутному капіталі 100%, де розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 200000000 грн (упродовж 04.01.2021 - 07.11.2022 групою нерезидентів (понад 400) через кореспондентський рахунок НОМЕР_2 проведено 2680 операцій на суму 107 млн. Євро, 246,52 млн. дол. США); ТОВ «Вертольоти МСБ» (код ЄДРПОУ 43779663) частка у статутному капіталі 100%; ТОВ «Стратегія-ресурс» (код ЄДРПОУ 32977128) частка у статутному капіталі 83,6% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435); ТОВ "МЕДІА-ПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 32875422), частка у статутному капіталі 41% належить ТзДВ «Страхова компанія «Мотор-гарант» (код ЄДРПОУ 31154435) та АТ «Мотор Січ», і хоча на частки ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2022 і накладено арешт, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, користуватись та розпоряджатись ними у будь-який спосіб, однак фактична діяльність цих юридичних осіб продовжує проводитись та фактичне управління якими продовжує здійснюватися особами (керівниками), яким ОСОБА_6 довіряє та із допомогою яких останній може незаконно впливати на свідків у провадженні, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Крім того, враховуючи характер та обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 258-3 КК України, наявність у останнього широкого кола знайомств у виконавчих, законодавчих та правоохоронних органах України, що зумовлено значним періодом керування одним з найбільших підприємств України, наявності у період з 2006 по 2019 років повноважень народного депутата України у складі Верховної Ради України V, VI, VII, VIII скликань, де останнім здійснювались повноваження народного депутата із використанням прав, наданих Законом України «Про статус народного депутата України», що дозволяло набувати нові знайомства серед представників органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємців, високопосадовців (з 2006 року по 2014 рік останній був обраний народним депутатом України від політичної партії «Партія регіонів», яка існувала до 2014 року, а з 2014 року більшість колишніх народних депутатів України від політичної партії «Партія регіонів» увійшли до складу політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та в подальшому Указом Президента України від 20 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», а саме пунктом 1 передбачено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №П/857/8/22 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії - позов задоволено: заборонено діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», яке набрало законної сили 15.09.2022), а також враховуючи факт його знайомства та підтримання сталих відносин із колишніми співробітниками АТ «Мотор Січ», народними депутатами України у складі Верховної Ради України ІХ скликання ОСОБА_20 та членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ОСОБА_21 , який залучався ОСОБА_6 для усунення перешкод під час здійснення протиправної діяльності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, є достатньо підстави вважати, що обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, може використовувати свої знайомства та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що знайомі з ним;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч.1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 258-3 КК України, обґрунтовано свідчать про можливість продовження ним кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується.

Крім того, в судовому засіданні прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 підтримав клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , зазначивши, зокрема, що його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а також продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_7 навіть в умовах воєнного стану на території України має право та можливість залишити територію України та виїхати за кордон, у тому числі на територію держави-агресора;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже ОСОБА_7 займав посаду директора зовнішньоторговельного Департаменту АТ «Мотор Січ», службові особи якого готували документи та відправляли товар «запасні частини до авіаційних двигунів ТВ3-117ВМ, АИ-9В та АИ-25ТЛК», має авторитет серед колективу підприємства, внаслідок чого існує обґрунтований ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, саме за дорученням та/або згодою обвинуваченого або безпосередньо ним;

- незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки враховуючи характер та обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч. 1 ст. 258?3 КК України, наявність у його співучасника - ОСОБА_6 широкого кола знайомств у виконавчих, законодавчих та правоохоронних органах України, що зумовлено значним періодом керування одним з найбільших підприємств України, наявності у період з 2006 по 2019 років повноважень народного депутата України у складі Верховної Ради України V, VI, VII, VIII скликань, де останнім здійснювались повноваження народного депутата із використанням прав, наданих Законом України «Про статус народного депутата України», що дозволяло набувати нові знайомства серед представників органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємців, високопосадовців (з 2006 року по 2014 рік останній був обраний народним депутатом України від політичної партії «Партія регіонів», яка існувала до 2014 року, а з 2014 року більшість колишніх народних депутатів України від політичної партії «Партія регіонів» увійшли до складу політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та в подальшому Указом Президента України від 20 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», а саме пунктом 1 передбачено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі №П/857/8/22 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії - позов задоволено: заборонено діяльність політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», яке набрало законної сили 15.09.2022), а також враховуючи факт його знайомства та підтримання сталих відносин із колишніми співробітниками АТ «Мотор Січ», народними депутатами України у складі Верховної Ради України ІХ скликання ОСОБА_20 та членом Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ОСОБА_21 , який залучався ОСОБА_6 для усунення перешкод під час здійснення протиправної діяльності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, є достатньо підстав вважати, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкриміновані кримінальні правопорушення, такі знайомства можуть використовуватися з метою незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, адже обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-2, ч. 1 ст. 258-3 КК України, обґрунтовано свідчать про можливість продовження вчинення ним таких злочинів, у яких він обвинувачується.

На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, що підтверджується вищевикладеними обставинами.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, серед іншого, що вказані в клопотанні прокурора ризики, як і обвинувачення, не доведені, а тому з урахуванням наведеного, віку та стану здоров`я обвинуваченого, практики Європейського суду з прав людини, просили обрати йому запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, зокрема, що вказані в клопотанні прокурора ризики не доведені, ОСОБА_7 від органів досудового розслідування не переховувався, має міцні соціальні звязки, а тому просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за його місцем проживання у м.Запоріжжя. Також було вказано, що безальтернативне тримання під вартою не може бути застосовано щодо обвинуваченого Дзюби, оскільки прокурором подано клопотання про продовження тримання під вартою, в той час як передбачене ч.4 ст.183 КПК України право суду не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України передбачено лише щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши матеріали справи №761/38036/23, дійшов наступного висновку.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Крім того, чч. 3 і 5 ст.199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд ураховує, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст. 111-2, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, є обгрунтованою у клопотаннях прокурора і достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу.

Суд також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").

Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що прокурором у клопотаннях про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в цілому дотримано вимоги ч.1 ст.184 КПК України щодо клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, в т.ч. викладено обставини, що дають підстави висунути обвинувачення щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ст.111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у яких особи обвинувачуються, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів тощо.

Суд також доходить висновку, що прокурором дотримано вимог ч. 3 ст.199 КПК України і в судовому засіданні, зокрема, доведено, що:

- існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під вартою, не зменшилися, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки останні в умовах воєнного стану обвинувачуються у низці злочинів, серед яких особливо тяжкі, проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, зокрема санкцією ч.1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої; відомості про утриманців у обвинувачених відсутні; м.Запоріжжя, в якому постійно проживають обвинувачені, є фактично прифронтовим містом, частина Запорізької області є тимчасово окупованою, що збільшує можливість виїзду обвинувачених за межі контрольованої Україною території, натомість в клопотаннях вказано про наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 громадянства РФ та значної кількості активів на території держави-агресора. Цей ризик ураховується судом у сукупності з іншим ризиком незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки останні в судовому засіданні не допитані, а деякі з них є працівниками АТ «Мотор Січ» та працювали разом з обвинуваченими.

Вищенаведене, на думку суду, також унеможливлює застосування щодо обвинувачених іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки такі заходи не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконанню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Разом з тим, судом не встановлено підстави для продовження щодо обвинувачених строку тримання під вартою протягом 60 днів.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою до 05.01.2024 року включно, цю ж дату слід вважати строком дії даної ухвали.

Щодо стверджуваного стороною захисту права суду не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України, лише у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд не погоджується із цим твердженням, адже ст.199 КПК України, якою регламентовано продовжкення строку тримання під вартою, є складовою такого інституту кримінально-процесуального права як запобіжні заходи, що випливає як із змісту самої ст.199 КПК України, яка, серед іншого, відсилає до ст.184 КПК України (клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів), так і з її місця в структурі КПК України (§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду. Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи).

Суд також ураховує, що згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вищенаведеного, а також, що судовий розгляд вищевказаного обвинувачення у злочинах щодо проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки триває в умовах воєнного стану, обумовленого збройною агресією РФ проти України, з врахуванням особи обвинувачених та високого ступеню встановлених щодо них ризиків, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання завдань кримінального провадження, на підставі ч.4 ст.183 КПК України суд не визначає розмір застави щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 183, 184, 199, 315 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 про продовження тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28,ч.4 ст. 111-1, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ст. 111-2, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3, ч.3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1, ч.2 ст. 28, ст.111-2, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 258-3 КК України, - задовольнити частково.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 05.01.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою до 05.01.2024 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні відкласти на 25.12.2023 року на 16 год. 00 хв., в яке викликати прокурора, обвинувачених, захисників.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3