Ухвала

від 29.11.2023 по справі 761/40098/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40098/23

Провадження № 1-кс/761/26018/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання керівника Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року /справа №761/18347/23/ в рамках кримінального провадження №72023000220000008 від 15.02.2023 року,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання керівника Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року /справа №761/18347/23/ в рамках кримінального провадження №72023000220000008 від 15.02.2023 року.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 24.05.2023 обшуку в приміщенні КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/, за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 37, а саме: - IP-камеру WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт. В подальшому, 25.05.2023 року детективом БЕБ України ОСОБА_6 винесено постанову про призначення судово-товарознавчої експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, яким для надання відповіді на винесені питання згідно експертизи, скеровано для дослідження речові докази у кримінальному провадженні, зокрема камери, на які було накладено слідчим суддею арешт. Однак, враховуючи значний термін з моменту накладення арешту та призначення відповідної експертизи, та з урахуванням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, необхідності в подальшому утриманні майна немає, у зв`язку з чим керівник Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ просила скасувати арешт вказаного майна.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ - ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав, наведених у ньому, вказала, що 12.10.2023 року експертом вже було складено висновок за результатами проведення товарознавчої експертизи щодо дослідження відеокамер, а відтак потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, відпала. Також зазначала, що відеокамери перебували на складі підприємства та їх планували встановити за наявності фінансування.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, мотивуючи свої доводи тим, що наразі у кримінальному провадженні призначена повторна товарознавча експертиза щодо встановлення вартості відеокамер, які визнані речовими доказами, а відтак потреба в арешті майна на даний час не відпала.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що детективами другого відділу детективів захисту економіки у фіскальній сфері Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000220000008 від 15.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24.05.2023 року під час проведення обшуку в приміщенні КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/, за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 37, було виявлено та вилучено майно, а саме: IP-камеру WV-S15500-V3LN, s/n VCV40562 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру WV-S1536-LTN, s/n VKV21001 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру NBE-5503-AL, s/n 404517127525012023 в кількості 1 (одна) шт.; IP-камеру NBE-6502-AL, s/n 404517227610013014 в кількості 1 (одна) шт.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року /справа №761/18347/23/, накладено арешт на вказане майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року, метою накладення арешту була наявність обґрунтованих підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також з метою збереження речових доказів та проведення судових експертиз.

Відповідно до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року вбачається, що при вирішенні питання про накладання арешту, слідчий суддя виходив з фактичних обставин кримінального провадження, а також того, що вилучене майно має ознаки речових доказів.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження №72023000220000008 від 15.02.2023 року, постановою детектива БЕБ України ОСОБА_6 від 10.11.2023 року призначено повторну товарознавчу експертизу, щодо встановлення вартості камер, на які слідчим суддею 29.05.2023 року накладено арешт.

Таким чином, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати, та застосуваннязазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та на даний час необхідним у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання керівника Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ ОСОБА_5 про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання керівника Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.05.2023 року /справа №761/18347/23/ в рамках кримінального провадження №72023000220000008 від 15.02.2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя