Рішення

від 13.02.2023 по справі 160/18598/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Справа № 160/18598/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 року №UA110020/2022/600056/1.

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного окружного суду від 28.11.2022 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову з уточненим суб`єктним складом правовідносин, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам в справі відповідно до їх кількості.

06.12.2022 копію зазначеної ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, направлено позивачу телекомунікаційного зв`язку на адреси електронної пошти, зазначені в позовній заяві. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 12.12.2022.

08.12.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої надана уточнена позовна заява до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371), в якій позовні вимоги викладено таким чином:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 року №UA110020/2022/600056/1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в оскаржуваному рішенні Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600056/1 від 05.10.2022 відповідач посилається на декларацію №UA10150/2022/005799 від 14.06.2022, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості. Отже, на думку позивача, зазначене зауваження митниці ґрунтується на безпідставних припущеннях і протирічить положенням діючого законодавства України. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що позивачем занижена вартість з метою ухилення від сплати митних платежів у належному обсязі. Позивачем надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митої вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові Натомість, контролюючий Орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи а своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо їх ціни та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінною від основного метолу. Враховуючи викладене, позивач вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2022/600056/1 від 05.10.2022 Дніпровської митниці не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Копію зазначеної ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 22.12.2022 відповідно направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти позивача, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з інформацією КП «ДСС» копію адміністративного позову та копію ухвали про відкриття провадження 14.12.2022 о 16:55 та о 17:44 відповідно надіслано одержувачу - Дніпровській митниці за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію уточненого адміністративного позову - 22.12.2022, про що свідчать матеріали справи. Тобто, враховуючи положенням ч.6 ст.251 КАС України, строк на подання відзиву на позов до 30.12.2022.

23.12.2023 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 04.10.2022 №UA110020/2022/004947, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено розбіжності та відсутність відомостей.

Відповідачем наголошено, що надані до митного контролю документи містять розбіжності щодо умов поставки та маршруту транспортування, що впливає на вартість транспортування, та (відповідно) не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Тобто, до митного контролю документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня митної вартості всіх витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. Таким чином, у Відповідача при здійсненні митного контролю Товару, заявленого МД від 04.10.2022 №UA110020/2022/004947 були достатні підстави для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару

Враховуючи вищезазначені результати митного контролю, а також те, що Позивач відмовився від надання додаткових документів, Відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах FCA до рівня вартості ЕМД від 14.06.2022 №UA110150/2022/005799 - 1,60 дол.США/кг. Отже, Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2022 №UA110020/2022/600056/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятими у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством.

29.12.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій наголошено, що у наданих позивачем документах на підтвердження транспортних витрат не існує жодних суперечностей. Крім того, позивач посилається на те, що не відповідає також дійсності те, що позивач своїм листом від 05.10.2022 року №05/10 відмовився від надання додаткових документів митному органу (абз.9 арк.5, абз.4 арк.6 відзиву). Позивачем за цим листом були надані додаткові документи. Також, в даному листі ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» додатково проінформовано митний орган, що до закінчення строку, передбаченого ч.2 ст.53 МК України, більше додаткових документів декларант не буде надавати, так як передбачені законом документи були надані в повному обсязі.

Позивач також вказує на те, що як вбачається з відзиву на позов, він підписаний головним державним інспектором відділу аналітично-правової роботи юридичного управління Дніпровської митниці, яка не являється керівником або виконувачем обов`язків керівника Дніпровської митниці, а її повноваження брати участь у справі від імені керівника не підтверджені жодним належним доказом, що вказують додатки до відзиву.

06.01.2023 через систему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшли заперечення, у яких наголошено, що ті зауваження й розбіжності, що зазначені відповідачем під час процедури консультацій при митному контролю заявленої митної вартості товару не стосувалися відсутності умов оплати, хоча при цьому, відповідь на відзив так і не містить документальних доказів умов оплати. Так, Позивач посилається на всі документи, що ним були надані Відповідачу на підтвердження вартості транспортних послуг, проте жодний документ так. як і відповідь на відзив не містить інформації про умови (строки) оплати, а Заявка, на яку посилається Позивач за текстом визначає наступні умови оплати: «Безготівковий розрахунок за оригіналами документів.».

Відповідачем також звернуто увагу суду на те, що розбіжності, на які Відповідачем звернуто увагу стосуються ні умов оплати транспортування, а умов поставки, що безпосередньо впливає на вартість транспортування за іншим маршрутом ніж заявлений. Так, декларантом у гр.20 МД від 04.10.2022 №UA110020/2022/004947 заявлено умови поставки - FCA TR CERKEZKOY. Умови поставки відповідно Додатку №8 від 09.09.2022 до контракту також зазначено FCA - CERKEZKOY (Туреччина). Проте, документи, надані на підтвердження витрат на транспортування за іншими умовами поставки, зокрема у наданих до митного оформлення рахунку-фактурі на сплату транспортних послуг № СФ-0121/3 від 03.10.2022 та заявці-договорі № Ф20312 від 21.09.2022 вказаний інший маршрут - Стамбул (Туреччина) - Порубне (Румунія). Таким чином, вказані документи не можуть вважатися належним підтвердженням заявленої декларантом у декларації митної вартості складової митної вартості товару - витрати на транспортування у розмірі 45000,00 грн. Додатково надана копія експортної митної декларації також містить інші умови поставки, що не відповідають ні заявленим декларантом умовам, ні умовам, що містяться в рахунку-фактурі на сплату транспортних послуг № СФ-0121/3 від 03.10.2022 та заявці-договорі № Ф20312 від 21.09.2022. Слід зазначити, що лист постачальника «ELSE KIMYA ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET LIMITED STI» від 04.10.2022 щодо уточнення до експортної декларації не має юридичної сили щодо таких уточнень, оскільки законодавством Туреччини не передбачено внесення будь-яких змін до митної декларації шляхом листування. Надана виписка з бухгалтерської документації стосується зовсім іншої поставки товару за МД №110020/2021/013352 від 29.12.2021, тобто практично рік тому. Отже, вказана виписка не є документом, що підтверджує заявлену декларантом за МД від 04.10.2022 №UA110020/2022/004947.

Щодо доводів Позивача про підписання відзиву на позов не вповноваженим представником Відповідача, то слід зазначити, що до відзиву додано копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка підтверджує права особи, що підписала відзив, на представництво інтересів Дніпровської митниці.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40529883) зареєстроване в якості юридичної особи з 02.06.2016, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1002231070010006182.

Видами діяльності позивача є: 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (основний); 14.12 Виробництво робочого одягу; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів.

Між ELSE KIMYA ITHALAT IHRACAT SAN.VE TIC.LTD.STI (Продавець) та TOB «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 16.02.2021 №02/2021, за умовами п.1.1 якого Продавець поставляє, а Покупець отримує та оплачує товар, кількість, асортимент, вартість та технічні умови згідно з Додатком №1 до цього Контракту, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.12.3 Контракту всі зміни та доповнення до цього Контракту дійсні за умови якщо викладені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що товари будуть поставлені на умовах поставки CІF ODESSA, INСОТЕRMS 2010.

Додатковою угодою №6 від 17.08.2022 Сторонами погоджено, що п.5.1 Контракту викладено в такій редакції: «Товари будуть поставлені на умовах поставки FСА CERKEZKOY TURKEY, INСОТЕRMS 2010».

Цією ж додатковою угодою п.4 Контракту викладено наступним чином: «Платіж за товар, що поставляється, буде здійснюватися в доларах США на умовах 100% передплати з моменту виставлення рахунку-фактури».

Відповідно до Додатку № 8 від 06.09.2022 до Контракту Покупець просить здійснити постачання товарів «ROMAKRIL SA 250, ІВС 1050 kg» в кількості - 21000кг, по ціні 1,15 дол.США на загальну суму 24150 доларі» США, умови поставки FСА CERKEZKOY TURKEY, INСОТЕRMS 2010.

04.10.2022 ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» подано митну декларацію №UА110020/2022/004947 з метою розмитнення товару: «Товар №1. Сополімер стирол-акриловий у первинній формі-водна дисперсія сополімеру стиролу та акрилу з перевагою за масою стиролової складової - ROMAKRIL SA 250. ROMAKRIL SA 250 являє собою мутну білу матову рідину, водний розчин (дисперсія) полімеру, що містить мономерні ланки ефіруакрилової кислоти та стиролу. Вміст нелеткої становить (49,2+-0,1) мас.%. Без додавання наповнювачів, барвників. Використовується як складовий компонент у виробництві фарб для зовнішніх та внутрішніх робіт, покриттів та інших будівельних сумішей. Торговельна марка - ROMAKRIL. Виробник - ARGON KIMYA SAN. VE TIC. A. S. Країна виробництва TR (Туреччина)» на загальну суму 24150,00 USD на умовах поставки FСА TR CERKEZKOY (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару позивачем надано (графа 44):

- (0003) Сертифікат якості №095308 від 21.09.2022;

- (0271) Пакувальний лист б/н від 23.09.2022;

- (0325) рахунок-проформа №ELSE2022420 від 12.09.2022;

- (0380) Рахунки-фактури (інвойси) №ELS2010000000127 від 23.09.2022;

- (0730) Автотранспортна накладна №479716 від 23.09.2022;

- (0861) Сертифікат про походження товару №V 0621204 від 23.09.2022;

- (3000) Комерційна пропозиція від 02.09.2022;

- (3001) Платіжне доручення №39 від 19.09.2022;

- (3004) Рахунок-фактура про надання транспортних послуг №СФ-0121/3 від 03.10.2022;

- (3007) Довідка про транспортно-експед. послуги №03/10/01 від 03.10.2022; Заявка-договір №Ф20312 від 21.09.2022;

- (4104) Зовнішньоекономічний договір №02/2021 від 16.02.2021;

- (4103) Додаткові угоди №2 від 27.04.2021; №5 від 05.11.2021; №6 від 17.08.2022; Додаток №2 від 10.03.2021; Додаток №8 від 06.09.2022;

- (4301) Договір (контракт) про перевезення №ЛД-001 від 24.07.2020;

- (9000) Виписка з бухгалтерської документації від 29.12.2021;

- (9000) Лист від виробника №23448-18 від12.03.2021;

- (9000) Паспорт безпеки від 06.03.2017;

- (9000) Технічний паспорт від 01.10.2014;

- (9610) Копія митної декларації відправлення №22341300EX00790074 від 23.09.2022.

Як зазначено відповідачем, за результатами формато - логічного контролю за ЕМД від 04.10.2022 № UA110020/2022/004947 було згенеровано обов`язкову форму контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого зазначено про виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- до митного оформлення заявлено товар, імпортований відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 16.02.2021 № 02/2021, укладеного між продавцем ELSE KIMYA ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET LIMITED STI (Туреччина) і Покупцем - ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (Україна), заявлено декларантом як поставку за договором купівлі продажу не з виробником товару (код 4100 графи 44 декларації) і, відповідно, заявлено ознаку посередницького контракту;

- згідно рівня цін по ЦБД транспортні витрати ідентичних товарів, які здійснюється на умовах поставки FCA Туреччина по ВМД оформлених в інших митницях, згідно розрахунку до митного кордону в п/пропуска Порубне - Сірет (Румунія) складає більш ніж транспортні витрати заявлені в довідки про транспортні витрати від 03.10.2022 № 03/10/01, що ставить під сумнів повноти сплати транспортних витрат за межами території України. В договорі на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 24.07.2020 № ЛД-001 відсутні умови оплати транспортних послуг. Умови поставки відповідно Додатку №8 від 09.09.2022 до контракту FCA - CERKEZKOY (Туреччина). У наданих до митного оформлення рахунок-фактура на сплату транспортних послуг № СФ-0121/3 від 03.10.2022 вказаний маршрут - Стамбул (Туреччина) - Порубне (Румунія), заявка-договір № Ф20312 від 21.09.2022 також вказаний маршрут - Стамбул (Туреччина) - Порубне (Румунія). Таким чином, надані до митного контролю документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також за результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ. використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 ст. 53 МКУ протягом 10 календарних днів декларанту запропоновано додатково необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також у електронному повідомленні зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

05 жовтня 2022 року Позивачем супровідним листом № 05/10 на адресу митною органу (відповідача) направлено додаткові документи: 1) виписка із бухгалтерської документації від 29.12.2021; 2) довідка перевізника ТОВ «Лідер Логістик Д» №05/10 від 05.19.2022 щодо розрахунку витрат на виконання зобов`язань за договором перевезень товару згідно МТТН №479716 від 23.09.2022: 3) копія рахунок-фактура №090903 від 20.09.2022; 4) копія МТТН А № 479715 від 09.09.2022; 5) копія експортної декларація №22341300УЧ00790074 від 23.09.2022 (країни відправлення); 6) копія листа постачальника «ELSЕ KIMYA ITHALAT IHRACAT SAN.VE TIC. LTD. STІ» (Туреччина) від 04.10.2022 щодо уточнення до експортної декларації; 7) копія листа-пропозиції постачальника «EISE KIMYA ITHALAT IHRACAT SAN.VE T1C.LTD.STI» (Туреччина) від 15.07.2022 щодо реалізації товару по ціні нижчої за попередню на тих самих умовах; 8) копія листа постачальника «ELSЕ KIMYA ITHALAT IHRACAT SAN.VE TIC. LTD. STІ» (Туреччина) від 04.10.2022: 9) копія листа-відповіді постачальника «ELSЕ KIMYA ITHALAT IHRACAT SAN.VE TIC. LTD. STІ» (Туреччина) від 05.10.2022 на запит декларанта TOВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» щодо відмови надання Договору, укладеного між виробником товару і постачальником, та інвойсу. У листі також повідомлено митний орган, що до закінчення визначного ч.2 ст.53 МКУ додаткові документи надаватися не будуть (копія листа міститься у матеріалах справи).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем у графі 33 та у відзиві на позов, зазначено, що декларантом електронним повідомленням від 05.10.2022 надано лист № 05/10 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості в термін, передбачений ст.53 МКУ.

05.10.2022 відповідач рішенням №UА110110/2022/300036/1 скоригував заявлений декларантом рівень митної вартості товару за резервним методом наступним чином:

- товар №1 - за ЕМД від 14.06.2022 №UA110150/2022/005799 - 1,60 дол.США/кг.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б). Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а)та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах FCA до рівня вартості ЕМД від 14.06.2022 №UA110150/2022/005799 -1,60 дол.США/кг.

Крім того, Дніпровською митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110020/2022/000182 від 05.10.2022, яка не є предметом заявленого до розгляду спору.

Не погодившись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16, від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання форми контролю системи управління ризиками, а також наявність в інформаційній базі митного органу рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству за вищою митною вартістю.

Так, при проведенні перевірки документів, які надані декларантом у підтвердження заявленої митної вартості товарів, посадовою особою митниці відносно спірної ЕМД встановлені наступні розбіжності:

1) до митного оформлення заявлено товар, імпортований відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 16.02.2021 № 02/2021, укладеного між продавцем ELSE KIMYA ITHALAT IHRACAT SANAYI VE TICARET LIMITED STI (Туреччина) і Покупцем - ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (Україна), заявлено декларантом як поставку за договором купівлі продажу не з виробником товару (код 4100 графи 44 декларації) і, відповідно, заявлено ознаку посередницького контракту;

2) згідно рівня цін по ЦБД транспортні витрати ідентичних товарів, які здійснюється на умовах поставки FCA Туреччина по ВМД оформлених в інших митницях, згідно розрахунку до митного кордону в п/пропуска Порубне - Сірет (Румунія) складає більш ніж транспортні витрати заявлені в довідки про транспортні витрати від 03.10.2022 № 03/10/01, що ставить під сумнів повноти сплати транспортних витрат за межами території України. В договорі на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 24.07.2020 № ЛД-001 відсутні умови оплати транспортних послуг. Умови поставки відповідно Додатку №8 від 09.09.2022 до контракту FCA - CERKEZKOY (Туреччина). У наданих до митного оформлення рахунок-фактура на сплату транспортних послуг № СФ-0121/3 від 03.10.2022 вказаний маршрут - Стамбул (Туреччина) - Порубне (Румунія), заявка-договір № Ф20312 від 21.09.2022 також вказаний маршрут - Стамбул (Туреччина) - Порубне (Румунія). Таким чином, надані до митного контролю документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо наведених зауважень митного органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стосовно тверджень митниці про імпортування товару за зовнішньоекономічним контрактом не з виробником товару (посередницьким контрактом), суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа «4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Суд наголошує, згідно з ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Тобто, в силу наведеної норми рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання таких додаткових документів жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом документи.

Стосовно посилання митного органу про наявність сумнівів повноти сплати транспортних витрат за межами території України, суд звертає увагу на таке.

Як вже зазначено судом вище, сторони погодили умови постачання товару - FCA CERKEZKOY (Туреччина). Витрати на транспортування до UA становлять 45 000,00 грн (п.20 графи «Б» декларації).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

В обґрунтування зазначеної вартості перевезення до митного оформлення позивачем подавалися відповідачу документи, шо підтверджують відносини з перевізником, зокрема:

- Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № ЛД-001 від 24.07.2020 та Додаткові угоди №l, № 2;

- Міжнародна ТТН А № 479716 від 23.09.2022;

- Рахунок-фактура ТОВ «Лідер Логістик Д» від 03.10.2022 № СФ-0121/3;

- Заявка-договір № Ф20312 під 21.09.2022 на перевезення вантажу;

- Довідка про транспортні витрати ТОВ «Лідер Логістик Д» від 03.10.2022 №03/10/01;

- Довідка про транспортні витрати ТОВ «Лідер Логістик Д» від 05.10.2022 №05-10.

Так, матеріалами підтверджується, що 24.07.2020 між ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «ЛІДЕР ЛОГІСТИК Д» укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № ЛД-001.

Згідно з п.5.3 Договору розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов`язані з перевезенням, і строки розрахунків визначаються Сторонами угодою довільної форми, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Додатковою угодою № 2 до розділу 5 Договору внесені зміни до розділу 5 Договору «Порядок розрахунків і плата за перевезення вантажу», якими передбачено, що вартість транспортних послуг узгоджується між Замовником та Перевізником окремо на кожне перевезення і обумовлюється в Заявці (п.5.2). Замовник проводить повну оплату за виконані послуги перевезення за узгодженими ставками протягом 5 календарних днів від дати підписання сторонами Акту прийому-здачі виконаних робіт та отримання оригіналів наступних документів: рахунка-фактури, оригіналу Заявки, підписаної уповноваженими представниками Сторін, транспортних накладних з відміткою про доставку вантажу (CMR або ТТН), якщо інше не обумовлено в Заявці (п.5.3)

Тобто, наведеною Додатковою угодою Сторони врегулювали, в тому числі й умови оплати транспортних послуг, що документально спростовує твердження митниці про те, що в договорі на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 24.07.2020 № ЛД-001 відсутні умови оплати транспортних послуг, оскільки Додаткові угоди є невід`ємною частиною вказаного Договору.

21 вересня 2022 року для здійснення перевезення вантажу Аракрил, 22,3 т за маршрутом м.Стамбул (Туреччина) - м.Кам`янське (Україна) між позивачем і перевізником укладено Заявку-договір № Ф20312, в якій зазначена вартість перевезення за даним маршрутом, що складає 70000 гривень, дата завантаження - 23.09.2022. адреса завантаження - м.Стамбул (Туреччина) та розвантаження - м.Кам`янське (Україна). Автомобіль DAF НОМЕР_1 , причеп АЕ2565ХF.

ТОВ «Лідер Логістик Д» виставлено ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» рахунок-фактура від 03.10.2022 № СФ-0121/3, в якому зазначено транспортні послуги за маршрутом від м.Стамбулу до кордону України п/п Порубне-Сірет (Румунія) складають 45000 грн та від кордону до м.Кам`янське - 25000 грн.

05.10.2022 Сторонами підписано Акт надання транспортних послуг від 05.10.2022 №ОУ-092201, згідно з яким транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом м.Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет (Румунія) становлять 45000,00 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «Лідер Логістик Д» про транспортні витрати від 03.10.2022 №03/10/01 вартість транспортних послуг за межами України у складі вантажа по маршруту м.Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет (кордон України) складає 45000,00 грн. Державний номер автомобіля DAF НОМЕР_1 , напівпричіп АЕ2565ХF.

Відповідно до додатково наданих декларантом до митного органу довідок ТОВ «Лідер Логістик Д» від 05.10.2022 №05/10 та №06/10 транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_2 здійснив перевезення у двох напрямах, зокрема, доставка сировини ромакріл 22,2 т згідно заявки-договору №Ф20312 від 21.09.2022 року та CMR №479716 від 23.09.2022 року з м.Стамбул (Туреччина) до м. Кам`янське (Україна). Холостий хід з м.Болгарово (Болгарія) до м.Стамбул (Туреччина) 300 км був включений в дану транспортну послугу.

Тобто, наведені докази у своїй сукупності свідчать про те, що вартість послуг перевезення спірного вантажу за межами України складає 45000,00 грн, оскільки перевізником спірний вантаж до м. Стамбул (Туреччина) був перевезений «холостим ходом».

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Зазначене, враховуючи правову позицію Верховного Суду щодо належності довідки про транспортні витрати як доказу на підтвердження витрат на перевезення товарів, свідчить про те, що Позивачем належним чином було підтверджено як витрати на перевезення за межами території України.

Щодо інших запитуваних митницею додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, виписка з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копія митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів в силу положень ч.3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом документи.

Стосовно аргументів відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Наведений висновок узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема у постановах від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 та від 02.03.2021 у справі № 380/842/20.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Необхідність дотримання наведеного правила неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.10.2020 у справі № 826/13139/15, від 22.07.2021 у справі № 540/1918/20.

Проте, суд наголошує, що в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на цінову інформацію, обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів за певними митними деклараціями без посилання комерційні умови тощо.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в ході судового розгляду не було обґрунтовано взаємозв`язок між встановленими митним органом під час митного оформлення спірної ЕМД розбіжностями із складовими митної вартості заявленого до митного оформлення ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД».

При цьому, слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Водночас, суд наголошує, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Проте, відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Наведений висновок корелюється з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №810/1175/16.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи та, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що в заявленому розгляду спорі розбіжності, на які посилається відповідача, не могли свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом також враховано, що в спірному рішення митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09.04.2020 по справі №826/4827/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В рішенні «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Більш того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Крім того, якщо у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.

Вказана правова позиція застосована також у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752.

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про неправомірність спірного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару вартості від 05.10.2022 №UА110020/2022/600056/1 та наявність підстав для його скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, суд враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Верховний Суд у постанові від 16.03.20 у справі № 1.380.2019.001962 відступив від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до вимог Порядку заповнення митної декларації (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 651), в гр. 47 «Нарахування платежів» окремим рядком відображена різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, яка позначена у 5-ій колонці гр. 47 «Спосіб платежу» (СП) кодом способу розрахунку 55, відповідно до Класифікатора способів розрахунку (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.12 № 1011).

Різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні від 05.10.2022 №UA110020/2022/60056/1, складає 60 114,65 грн, що відображено у 5-ій колонці ЕДМ №UA110020/2022/004964, гр. 47 «Спосіб платежу» (СП) кодом способу розрахунку 55.

Таким чином, оскаржуване рішення порушує майнові права позивача в частині різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом на загальну суму 60 114,65 грн. Отже, сума позову складає 60 114,65 грн.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 2684 грн. (60 114,65 грн. х 1,5% = 901,72 грн, проте підлягає сплаті не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 2684,00 грн, сплачений ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжної інструкції від 11.11.2022 №2992, підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

При цьому, суд зазначає, що позивачем згідно платіжної інструкції від 11.11.2022 №2992 було сплачено судовий збір у розмірі 5183,61 грн. Тобто, судовий збір, сплачений під час подачі позову, у сумі 2499,61 грн. (5183,61 грн. - 2684 грн.) є надмірно сплачений та може бути повернутий за окремою заявою у відповідності до ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд.3) до (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості від 05.10.2022 №UА110020/2022/600056/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійка).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно