Рішення

від 05.12.2023 по справі 160/25047/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 рокуСправа №160/25047/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Форт.Уна" до Дніпровської митниці про визнання протиправним рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

визнати протиправною оформлену листом від 27.07.23 № 7.5-1/7.5-28-08/13/4340 відмову відповідача у внесенні змін до митної декларації та зобов`язати відповідача внести зміни до митної декларації від 01.07.22 № UA110130/2022/010312 за заявою позивача від 07.07.23 N° б/н (вх. від 17.07.23 № 8313/13-7.5-08-01-13).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою Верховного Суду від 28.06.2023 року у справі № 160/11478/22 суд визнав протиправною та скасував картку відмови N UA110130/2022/000249, зазначивши в постанові про те, що позивач мав право на пільгу зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість станом на деньподання 29.06.22 митна декларація № UA110130/2022/009954.

Вказана постанова Верховного Суду була підставою для звернення до відповідача із заявою від 07.07.23.

Відмова відповідача у внесенні змін до митної декларації N° UA110130/2022/009954, оформлена листом від 27.07.23, є протиправною, адже не містить належного обгрунтування згідно із законодавством України з питань митної справи та містить відомості, які прямс суперечать тексту постанови Верховного Суду у справі № 160/11478/22 та є проявом очевидного свавілля суб?єкта владних повноважень в особі начальника митниц Буяльського С.

Вказане зумовлює необхідність зверпення позивача до суду для захисту своїх прав, адже дії відповідача нівелюють постановуВерховного Суду усправі N° 160/11478/22 та порушують принцип правової визначеності.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду від 28.06.2023 ркоу у справі № 160/11478/22 касаційну скаргу ТОВ «Компані «Форт.Уна» задоволено частково, визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товару від 29.06.2022 року № UA110130/2022/000249. У задоволенні решти позовних вимог, а саме - у встановленні у позивача права на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість судом відмовлено.

Відповідно до вимог пункту 3 наказу Міністерства Фінансів України від 06.11.2012 No 1145 «Про затверджения Порядку оформлення аркуша коригування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної митної служби України», аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, тільки після надходження до митного органу інформації про доплату або повернення сум митних платежів.

Враховуючи зазначене та зміст судового рішення, на даний час відсутні підстави для внесення змін у графи 36, В, 47 електронної митної декларації тину IM40ДЕ № UA110130/2022/010312 від 01.07.2022.

Ухвалою суду від 05.12.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

17.07.23 відповідачем зареєстрована заява позивача від 07.07.23 про внесення змін до митної декларації № UA110130/2022/010312 на підставі рішення Верховного Суду у справі № 160/11478/22

27.07.23 відповідач листом № 7.5-1/7.5-28-08/13/4340 "Про наданні інформації" відмовив y внесенні змін до митної декларації № UA110130/2022/010312 за заявою позивача від 07.07.23.

Підстави для відмови: оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду від 28.06.2023 року у справі № 160/11478/22 касаційну скаргу ТОВ «Компані «Форт.Уна» задоволено частково, визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товару від 29.06.2022 року № UA110130/2022/000249. У задоволенні решти позовних вимог, а саме - у встановленні у позивача права на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість судом відмовлено. Відповідно до вимог пункту 3 наказу Міністерства Фінансів України від 06.11.2012 № 1145 «Про затверджения Порядку оформлення аркуша коригування та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державної митної служби України», аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації,затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, тільки після надходження до митного органу інформації про доплату або повернення сум митних платежів. Враховуючи зазначене та зміст судового рішення, на даний час відсутні підставидля внесення змін у графи 36, В, 47 електронної митної декларації тину IM40ДЕ № UA110130/2022/010312 від 01.07.2022.

Постановою Верховного Суду від 28.06.2023 року у справі № 160/11478/22 суд визнав протиправною та скасував картку відмови № UA110130/2022/000249, зазначивши в постанові про те, що позивач мав право на пільгу зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість станом на день подання 29.06.22 митна декларація N UA110130/2022/009954, що і стало підставою для скасування картки відмови, що видно з мотивувальної частини постанови суду, копія якої міститься у матеріалах справи.

За вказаних обставин суд відхиляє довод відповідача про те, що Верховний Суд у підтвердженні права позивача на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість судом відмовив.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 809/984/18, Конституцією України визначено юридичну силу закону як основного джерела права та його місце в системі нормативно-правових актів.

Відмінністю закону від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп (№17-рп/2002) (щодо повноважень Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються: державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами

Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

На підставі системного тлумачення ст. 46 Податкового кодексу України, ст.ст. 257, 267, 269 Митного кодексу України, а також з урахуванням приписів підзаконних нормативно-правових актів, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла такого правового висновку: до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.

Важливо зауважити, що позивачем визначено предметом спору дії митного органу щодо відмови в задоволенні заяв про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій. Судом встановлено, що така відмова викладена в листі відповідача. Відтак, в даному спорі, відмова є свідченням про прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, викладеного в листі, яке оспорюється декларантом.

Частиною другою ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що правильним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача, а не дій.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 листопада 2020 року у справі №809/984/18, ефективним та належним способом захисту прав позивача у даній категорії справ є саме: зобов`язати митницю повторно розглянути заяву декларанта про надання дозволу на внесення змін до митної декларації.

За вказаних обставин заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 листопада 2020 року у справі №809/984/18.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно вимог ч.3 ст. 139 КАС Украхни.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФОРТ.УНА» (вул. Янтарна, буд. 79, корп.5, кв. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49108, код ЄДРПОУ 35269033) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371; вул. Княгині Ольги, буд. 22, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49038) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певдії дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці, яке оформлено листом від 27.07.2023 року № 7.5-1/7.5-28-08/13/4340, щодо відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФОРТ.УНА» про надання дозволу на внесення змін до у графи 36, В, 47 електронної митної декларації типу IM40ДЕ № UA110130/2022/010312 від 01.07.2022 року.

Зобов`язати Дніпровську митницю повторно розглянути заяву «КОМПАНІЯ ФОРТ.УНА» від 07.07.2023 року № б/н (вх. від 17.07.2023 року № 8313/13-7.5-08-01-13) про надання дозволу на внесення змін до митної декларації № UA110130/2022/010312 від 01.07.2022 року з урахуванням висновків суду, які викладені у рішенні.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФОРТ.УНА» сплачену суму судового збору у розмірі 1342 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін