ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року Справа № 160/21452/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Калугіної Н.Є.,
при секретарі судового засідання - Давидовій Є.О.,
за участю:
представника позивача Ляша С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/21452/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ ХАБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2023 №0217870701 форми «В4»;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ ХАБ» (шосе Запорізьке, 37, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39654824) судовий збір в сумі 26 840 грн;
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ ХАБ витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. (дванадцять тисяч грн).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погодився з висновками акту документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено спірне податкове повідомлення-рішення, щодо нереальності господарських операцій із контрагентами: ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД» (з 03.03.2023 року перейменовано на ТОВ «ЛОРЕНМАЙН-ТРЕЙД КОМПАНІ»), ТОВ «БУДЕКС ГРУП». На думку позивача, в акті перевірки не наведено фактів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Тож, відповідачем протиправно зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 878 305 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Підготовче засідання призначено на 03.10.2023 року, запропоновано відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України. Запропоновано позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачам - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України. Запропоновано відповідачу подати заперечення - у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 164 КАС України.
19.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач зазначив, що ТОВ Таврія Хаб під час перевірки не надано жодних документів на підтвердження здійснення господарської операції із договорів підряду із контрагентами - ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД» (з 03.03.2023 року перейменовано на ТОВ «ЛОРЕНМАЙН-ТРЕЙД КОМПАНІ»), ТОВ «БУДЕКС ГРУП», які б підтвердили реальність її здійснення. Згідно податкової інформації, у цих контрагентів позивача встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність достатньої кількості виробничого обладнання, відсутність достатньої кількості транспортних засобів, відсутність достатньої кількості офісних приміщень, відсутність достатньої кількості основних фондів, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення господарювання задекларованого виду діяльності. На думку відповідача, «Таврія Хаб» не мало можливості придбати послуги у ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД», ТОВ «БУДЕКС ГРУП», оскільки вони створені та використовувались з метою документообігу по нереальним господарським операціям та не провадили господарську діяльність. Первинні документи позивача свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій із цими контрагентами.
Разом з тим, у прохальній частині відзиву відповідач просить відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Солар Енерджі Матч» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у справі №160/17083/23.
Очевидним є допущення відповідачем технічної описки у прохальній частині відзиву. Тим більш, у судовому засіданні 23.11.2023 під час судових дебатів представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову. Тому, суд вбачає допущення відповідачем описки, яка не вплинула на позицію відповідача у даній справі.
26.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, зазначив, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміри платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов?язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Протокольною ухвалою від 03.10.2023 суд постановив відкласти підготовче засідання на 24.10.2023
Протокольною ухвалою від 24.10.2023 закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу для розгляду по суті на 23.11.2023.
У судовому засіданні 23.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2779-п від 08.06.2023 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Таврія Хаб», на підставі п.п.19-1.1 п.19-1 ст.19,п.п. 20.1.4, п. 20.1, ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.18, п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у зв?язку з тим, що ТОВ «Таврія Хаб» подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2023 року із від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Таврія Хаб» з 08.06.2023 протягом 5 робочих днів, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значенням та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатом проведення перевірки складено акт №2443/04-36-07/39654824 від 30.06.2023 року (далі за текстом акт перевірки).
У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за квітень 2023 року на 2 258 123 грн.
Предметом перевірки є дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з ПДВ яке становить більше 100 тис. грн, урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. Періодом виникнення від`ємного значення з ПДВ є квітень 2021 - квітень 2023. Причиною виникнення від`ємного значення з ПДВ по періодах формування від`ємного значення є: нове будівництво логістичного комплексу.
Відповідачем в акті зазначено, що:
-взаємовідносини з ТОВ "ЕВКЛІД" (38193397), податковий кредит відображений у податкових деклараціях з ПДВ, на загальну суму ПДВ 622 605 грн перевіркою визнаний як операції направлені на безпідставне завищення податкового кредиту;
-взаємовідносини з ТОВ "БУДЕКС ГРУП" (40544943), податковий кредит відображений у зазначених вище податкових деклараціях з ПДВ, на загальну суму ПДВ 568 211 грн перевіркою визнаний як операції направлені на безпідставне завищення податкового кредиту;
-взаємовідносини з ТОВ "ЛОФТ ЛТД" (41141925), податковий кредит відображений у зазначених вище податкових деклараціях з ПДВ, на загальну суму ПДВ 399 677 грн перевіркою визнаний як операції направлені на безпідставне завищення податкового кредиту.
Отже, відповідачем в ході перевірки встановлено, що фактично ТОВ «Таврія Хаб» з контрагентами постачальниками: ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД» (з 03.03.2023 року перейменовано на ТОВ «ЛОРЕНМАЙН-ТРЕЙД КОМПАНІ»), ТОВ «БУДЕКС ГРУП», здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з будівництва і складено первинні документи всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1 та 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Відповідачем під час перевірки встановлено відсутність у цих контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність достатньої кількості виробничого обладнання, відсутність достатньої кількості транспортних засобів, відсутність достатньої кількості офісних приміщень, відсутність достатньої кількості основних фондів, що дає змогу підставити під сумнів факт здійснення господарювання задекларованого виду діяльності.
Позивачем надіслані відповідачу заперечення на акт від 30.06.2023 №2443/04-36-07/39654824.
На підставі висновків акту ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0217870701 форми «В4» на суму 1 878 305 грн, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ.
Не погодившись із цим рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Таким чином, на позивача покладено обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
ТОВ Натурпро (код ЄДРПОУ 39654824) зареєстроване 23.02.2015 року, номер запису 1224102000072088.
Видами економічної діяльності ТОВ Таврія Хаб є 81.21 Загальне прибирання будинків (основний), 52.24 Транспортне оброблення вантажів 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. , 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
У відповідності до наданих позивачем пояснень, збудований позивачем логістичний центр буде використано у своїй діяльності шляхом надання в оренду.
Як встановлено судом та сторонами не заперечувалось, ТОВ Таврія Хаб, як замовником, протягом періоду, що перевірявся, було укладено договори підряду на виконання будівельних робіт з наступними контрагентами, як підрядниками: ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД», ТОВ «БУДЕКС ГРУП».
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ЕВКЛІД».
Між ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» та ТОВ «ЕВКЛІД» було укладено Договір підряду на виконання робіт №1111/21 від 11.11.2021 року, додаткову угоду №1 від 11.11.2021 року, додаткову угоду №2 від 11.11.2021 року, додаткову угоду №3 від 11.11.2021 року та додаткову угоду №4 від 23.11.2021 року
Згідно з умовами договору та додаткових угод ТОВ «ЕВКЛІД», як підрядник, взяло на себе зобов`язання виконати для ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» роботи згідно з умовами додаткових угод у декілька етапів, а ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» як замовник зобов`язався прийняти результати робіт та оплатити їх вартість в порядку і на умовах, передбачених договором, і
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЕВКЛІД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи, земляні роботи, розбивання огололовків паль, зняття технологічного шару ґрунту. Вартість робіт складає 1506996,68 грн. Оплата даного етапу робіт буді здійснюватися відповідно до графіку фінансування. Виконання робіт буде здійснюватись відповідно до графіку виконання робіт.
Відповідно до умов Додаткової угоди №2 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЕВКЛІД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи, земляні роботи, улаштування з/бетонних фундаментів та цокольних стін, підігрів бетону в зимовий період. Вартість робіт складає 8198654,10 грн. Оплата даного етапу робіт визначена поетапно, згідно з умовами додаткової угоди та графіком фінансування Виконання робіт буде здійснюватись відповідно до графіку виконання робіт.
Відповідно до умов Додаткової угоди №3 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЕВКЛІД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи, земляні роботи, зворотня засипка та улаштування основи під підлоги. Вартість робіт складає 6002467,19 грн. Оплата даного етапу робіт визначена графіком фінансування Виконання робіт буде здійснюватись відповідно до графіку виконання робіт.
Відповідно до умов Додаткової угоди №4 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЕВКЛІД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, улаштування зовнішніх мереж водопостачання. Вартість робіт складає 701989,84 грн. Оплата даного етапу робіт визначена графіком фінансування Виконання робіт буде здійснюватись протягом 35 днів з дати підписання додаткової угоди.
Виконання робіт підтверджується актами №1/1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, №1/2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023, №2/1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023, №3/1 приймання виконаних будівельних за січень 2023, №4/1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022, №4/2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023.
Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ «Таврія Хаб» отримано податкові накладні на загальну суму 7333444,37 грн, в т.ч. ПДВ 1222240 грн. На виконання умов договору підряду №1111/21 ТОВ «Таврія Хаб» перерахувало на користь ТОВ «Евклід» грошові кошти на загальну суму 7273433,57 грн. ТОВ «Таврія Хаб» на виконання будівельних робіт було передано ТОВ «Евклід» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 585428,92 грн.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ЛОФТ ЛТД.
Між ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» та ТОВ «ЛОФТ ЛТД» було укладено Договір підряду на виконання робіт №03-06-21 від 08.06.2021 року та додаткові угоди.
Згідно з умовами договору та додаткових угод ТОВ «ЛОФТ ЛТД», як підрядник, зобов?язувався своїми силами і засобами, матеріалами та обладнанням, а також матеріалами, які постачаються Замовником, за завданням Замовника виконати комплекс робіт (далі по тексту називається «Робота») на об?єкті «Нове будівництво логістичного центру з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями та спорудами інженерного забезпечення за адресою: Одеська область, Білявський район Нерубайська сільська рада, масив (один), земельна ділянка 1(один), 2 (два), 3 (три),4(чотири) (кадастрові номери: 5121084200:01:002:0665; 5121084200:01:002:0669; 5121084200:01:002:0671; 5121084200:01:002:0676) за межами населеного пункту», а Замовник зобов?язувався передати Підряднику затверджену документацію у вигляді архітектурно-планувальних рішень, технічних завдань, надати йому будівельний майданчик, прийняти завершені Роботи і оплатити їх відповідно до умов Договору.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЛОФТ ЛТД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи. Вартість робіт складає 5551603,20 грн. Оплата даного етапу робіт буде здійснюватися відповідно до графіку фінансування. Термін виконання робіт 30 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Як зазначає позивач, роботи по даній додатковій угоді на сьогоднішній день зі сторони ТОВ «Лофт ЛТД» завершені. Разом з тим, ТОВ «Таврія Хаб» вважає, що послуги були надані не у повному обсязі. На сьогоднішній день тривають перемовини щодо обсягу наданих послуг, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, підсумковою відомістю ресурсів та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які були підписані з розбіжностями.
Відповідно до умов Додаткової угоди №2 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЛОФТ ЛТД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, улаштування тимчасових доріг, розширення 875 м. Вартість робіт складає 347799,60 грн. Оплата даного етапу робіт визначена поетапно, згідно з умовами додаткової угоди та графіком фінансування. Термін виконання робіт 15 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов Додаткової угоди №3 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «ЛОФТ ЛТД» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, задавлювання пальу кількості 8 шт з подальшим їх випробуванням та наданням технічного звіту. Вартість робіт складає 403141 грн. Оплата даного етапу робіт визначена графіком фінансування. Термін виконання робіт 30 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Виконання робіт підтверджується актами №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022, б/н приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022.
Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ «Таврія Хаб» отримано податкові накладні на загальну суму 5591969, 47 грн, в т.ч. ПДВ 931994,91 грн. На виконання умов договору підряду №03-06-21 ТОВ «Таврія Хаб» перерахувало на користь ТОВ «ЛОФТ ЛТД» грошові кошти на загальну суму 5591969,47 грн.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ БУДЕКС ГРУП.
Miж ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» та ТОВ «БУДЕКС ГРУП» було укладено Договір підряду на виконання робіт №20/09/2021 від 20.09.2021 року, додаткову угоду №2 від 22.09.2021 року, додаткову угоду №3 від 08.10.2021 року, додаткову угоду №4 від 19.11.2021 року, додаткову угоду №5 від 24.11.2021 року та додаткову угоду №6 від 15.12.2021 року.
Згідно з умовами договору ТОВ «БУДЕКС ГРУП» як підрядник зобов?язувався своїми силами і засобами, матеріалами та обладнанням, а також матеріалами, які постачаються Замовником, за завданням Замовника виконати комплекс робіт (далі по тексту називається «Робота») на об?єкті «Нове будівництво логістичного центру з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями та спорудами інженерного забезпечення за адресою: Одеська область, Білявський район Нерубайська сільська рада, масив (один), земельна ділянка 1(один), 2 (два), 3 (три),4(чотири) (кадастрові номери: 5121084200:01:002:0665; 5121084200:01:002:0669; 5121084200:01:002:0671; 5121084200:01:002:0676) за межами населеного пункту», а Замовник зобов?язувався передати Підряднику затверджену документацію у вигляді архітектурно-планувальних рішень, технічних завдань, надати йому будівельний майданчик, прийняти завершені Роботи і оплатити їх відповідно до умов Договору.
Відповідно до умов Договору підряду ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» у вересні 2021 року роботи (послуги) пов?язані із будівництвом складського логістичного комплексу, а саме влаштування укосів, улаштування огорожі, планувальні земляні роботи, підсипка ґрунту, улаштування посту мийки коліс.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, тимчасові шляхи. Вартість робіт складає 1275086,76 грн. Оплата даного етапу робіт буді здійснюватися відповідно до графіку фінансування. Термін виконання робіт з 10.09.2021 по 01.10.2021.
Відповідно до умов Додаткової угоди №2 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи, влаштування укосів. Вартість робіт складає 791939,86 грн. Оплата даного етапу робіт визначена поетапно, згідно з умовами додаткової угоди та графіком фінансування. Термін виконання робіт 15 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов Додаткової угоди №3 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, улаштування огорожі. Вартість робіт складає 1792413,41 грн. Оплата даного етапу робіт визначена графіком фінансування Термін виконання робіт 30 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов Додаткової угоди №4 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, планувальні земляні роботи, підсипка грунту на відмітку +73.65 у вісях 4-11 рядках А-М. Вартість робіт складає 274795,00 грн. Оплата даного етапу робіт визначена умовами додаткової угоди у декілька етапів. Термін виконання робіт 10 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов Додаткової угоди №5 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, планувальні земляні роботи, підсипка грунту на відмітку +73.65 у вісях 4-11 рядках А-М. Вартість робіт складає 274795,00 грн. Оплата даного етапу робіт визначена умовами додаткової угоди у декілька етапів. Термін виконання робіт 10 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Відповідно до умов Додаткової угоди №6 до договору підряду, ТОВ «ТАВРІЯ «ХАБ» замовило у ТОВ «БУДЕКС ГРУП» роботи (послуги) пов`язані із будівництвом складського логістичного комплексу, зокрема, підготовчі роботи, влаштування укосів, додаткові роботи. Вартість робіт складає 288369,00 грн. Оплата даного етапу робіт визначена умовами додаткової угоди. Термін виконання робіт 10 календарних днів з дня підписання додаткової угоди.
Виконання робіт підтверджується актами б/н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022, б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 (зворотня засипка грунту), б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 (влаштування укосі, підготовчі роботи), №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021, №б/н приймання виконаних будівельних за грудень 2021 (улаштування укосів, додаткові роботи), №б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022, №ОУ-0000011 приймання виконаних будівельних робіт з улаштування посту мийки коліс.
Податковою перевіркою встановлено, що ТОВ «Таврія Хаб» отримано податкові накладні на загальну суму 4258907,24 грн, в т.ч. ПДВ 709817,87 грн. На виконання умов договору підряду №20/09/21 ТОВ «Таврія Хаб» перерахувало на користь ТОВ «БУДЕКС ГРУП» грошові кошти на загальну суму 4543594,32 грн. ТОВ «Таврія Хаб» на виконання будівельних робіт було передано ТОВ «Евклід» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 585428,92 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Таврія Хаб» отримало послуг від ТОВ «БУДЕКС ГРУП» за актами приймання будівельних робіт на суму 3084675,73 грн. Тому, як зазначено в акті, ТОВ «Таврія Хаб» не підтвердило первинними документами отримання послуг від ТОВ «БУДЕКС ГРУП» на суму 1458918,59 грн.
Як зазначає позивач, під час проведення перевірки ним для підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «БУДЕКС ГРУП» було надано акти приймання, зокрема Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року від 01.08.2022 року, підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника на суму 1 458 918,59 грн. в т.ч. ПДВ 243 153,10 грн.
В акті перевірки відповідач зазначив, що посадові особи ТОВ "БУДЕКС ГРУП є фігурантами кримінального провадження, що свідчить про наявність негативної інформації та сумнівів не лише з точки зору ДПС у Дніпропетровській області, а і в інших органів.
Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають оцінуватися безпосередньо відносини між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Надані позивачем у цій справі документи містять достатньо інформації про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а отже підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з отримання будівельних робіт.
Зазначені операції підтверджуються укладеними договорами підряду та фактичним отриманням позивачем будівельних робіт на ділянці, з огляду на акти прийняття будівельних робіт, докази оплати за виконані роботи.
З боку відповідача відсутні будь-які заперечення або доводи щодо неналежної форми актів, або щодо інформації викладеної в актах приймання будівельних робіт.
Наявні в матеріалах даної справи акти приймання будівельних робіт підписані учасниками господарських відносин, та судом не встановлення дефектів при їх складанні.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника). Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Тож, замовник за результатом виконання договору підряду отримує будівельні роботи, тобто готовий продукт.
Втім, висновки відповідача про те, що ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» завищені задекларовані суми податкового кредиту з податку на додану вартість, контролюючий орган робить на підставі проведення ним аналізу інформації з баз даних ДІС, зокрема, ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»; Архів електронної звітності; Єдиний реєстр податкових накладних; АС «Перегляд результатів співставлення»; «Податковий аудит»; «Обробка П3 та платежів»; «Облік платежів»; АС Картка платника податків в складі ITC «Податковий блок». На підставі проведено аналізу відповідачем встановлено: недостатня кількість працівників та основних засобів, транспортних засобів, офісних приміщень для можливості надання послуг (робіт), які були реалізовані на адресу ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ»; нереальність господарських операцій з придбання робіт, послуг у здійсненні взаємопов?язаних нереальних господарських операцій.
Отже, контролюючий орган лише на підставі аналізу наведених електронних баз даних, без дослідження усіх первинних документів, без отримання результатів або проведення зустрічних звірок постачальників, без проведення виїзних документальних перевірок контрагентів дійшов висновку, що ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ», як замовник робіт (послуг), завищило податковий кредит.
Застосовуючи під час розгляду даної справи висновки Верховного Суду, суд зазначає, що у постанові від 19 червня 2023 року у справі № 813/4501/13-а, Верховний Суд вказав, що узагальнена податкова інформація, зроблена за результатами податкового контролю щодо господарської діяльності контрагентів платника, має лише інформативний характер. Така інформація не відповідає критерію юридичної значущості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки сама собою не доводить і не може свідчити про наявність податкових правопорушень саме підприємством. Покликання контролюючого органу на таку інформацію як критерій оцінки реальності господарських операцій між платником та його контрагентами є безпідставними, якщо фактично надані платником до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки.
У постанова від 01 лютого 2023 року у справі № 380/9660/21, Верховний Суд зауважив що, платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов`язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб. Такі дії перебувають поза межами впливу платника.
За відсутності відповідних доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції у своєму податковому обліку.
Податкова інформація є лише підставою для поглибленої документальної перевірки платників на предмет фактичності правовідносин між ними. Наявна в контролюючого органу податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність потенційно здійсненних господарських операцій платника з його контрагентами, зокрема, за ланцюгом постачання, Ї не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване зіставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в контексті процесуального закону. Автоматизоване зіставлення задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.
Разом з тим, у відзиві контролюючий орган зазначив, що ним направлені запити щодо зустрічної перевірки ТОВ «ЕВКЛІД», ТОВ «ЛОФТ ЛТД», ТОВ «БУДЕКС ГРУП», на момент складання акту - відповіді не має. Тож, відповідачем не надані достеменні докази про неможливість виконання договорів підряду наведеними контрагентами.
Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Зважаючи на те, що Акт перевірки стосовно ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» носить індивідуальний характер, покладення на ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб?єктами господарювання не відповідає законодавству.
Посилання податкового органу на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагентів, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції.
Згідно правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 360/1283/20, Верховний Суд зазначив, що, покликання на недотримання контрагентами податкового законодавства не може слугувати одноосібною підставою для позбавлення платника податкової вигоди, оскільки відповідальність настає лише в разі доведення податковим органом недобросовісності дій платника, наміру останнього отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених, взаємозалежних, необумовлених ринковими механізмами дій суб`єктів (юридичних або фізичних осіб), які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних результатів для одного з суб`єктів оподаткування.
Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.
Щодо наявності кримінального провадження стосовно посадових осіб «ТОВ «БУДЕКС ГРУП», суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно правового висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 803/1810/16, факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб суб`єктів господарювання не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених платником податків та його контрагентами. Вирок щодо посадової особи контрагента не може створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такий вирок суду за результатом розгляду кримінального провадження підлягає оцінці адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їхнього оформлення, можливості здійснення господарських операцій, їхнього зв`язку з господарською діяльністю платника та можливого використання придбаного товару / робіт / послуг у подальшій діяльності».
У свою чергу, доказів щодо прийняття вироку відносно посадових/службових осіб контрагентів позивача не надано.
Таким чином, посилання податкового органу на той факт, що ТОВ «БУДЕКС ГРУП» є фігурантом кримінального провадження №42017000000002780 як на підставу неправомірності формування ТОВ «ТАВРІЯ ХАБ» податкового кредиту за взаємовідносинами із вказаним контрагентом є безпідставними.
Також суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу на відсутність економічної та ділової мети, оскільки метою діяльності позивача є отримання прибутку від здачі в оренду власного нерухомого майна. Що відповідає видам його економічної діяльності згідно зареєстрованих КВЕД.
У власності позивача перебувають 12 земельних ділянок загальною площею 66,3205 га, що розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, на яких і ведеться будівництво логістичного центру з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями та спорудами інженерного забезпечення.
Тож, відповідачем не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.
Належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, та матеріали справи таких не містять.
Крім того, відповідачем у акті зазначено, що позивачем не надано сертифікатів товарно-матеріальних цінностей, які були використані у будівельних роботах, що не дає можливості з`ясувати походження товару.
Однак, із обставин справи вбачається, що підрядниками роботи виконувались із використанням власних ТМЦ, а також наданих замовником. Виходячи із умов укладених договорів у сторін відсутній обов`язок щодо передачі сертифікатів на ТМЦ, які використовуються у будівництві.
Разом з тим, як вже зазначалось, виконання договору підряду є наслідком отримання замовником будівельних робіт у вигляді готового продукту, тому суд визнає доводи відповідача щодо неможливості з`ясування походження товару (ТМЦ) необгрунтованими, оскільки під час виконання договору підряду передача товару не відбувається, тому дослідженню в цих правовідносинах підлягають обставини щодо виконання та передачі саме будівельних робіт.
Також, такі доводи контролюючого органу не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки сертифікати якості, у контексті ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, якими підтверджується фактичне вчинення господарської операції. Їх наявність або відсутність, виходячи із природи спірних господарських операцій, не впливає на наявність або відсутність у позивача права сформувати податковий кредит.
Тож, контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини, укладені позивачем з його контрагентами-постачальниками, є нікчемними.
Зазначене є підставою для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2023 №0217870701 форми «В4»
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
У позові позивач просить стягнути з відповідача 50000 грн, в якості витрат, що пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги, та зазначає про те, що такий розмір є орієнтовним.
До позову адвокатом наданий договір про надання правничої допомоги від 01.01.2023 б/н, додаток №2 до договору від 14.08.2023, платіжна інструкція №157 від 23.08.2023.
22.11.2023 від адвоката позивача надійшла клопотання про долучення доказів - акту наданих послуг №1 від 22.11.2023.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тож, досліджуючи докази надані представником позивача щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено таке.
Відповідно до укладеного між позивачем та адвокатом Заєвою Ю.А. договору про надання правничої допомоги б/н від 01.01.2023, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплачувати правову допомогу, що надається за цим договором у порядку та строки обумовлені договором.
Згідно пункту 3.1 договору, за правову допомогу, передбачену п.1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному додатками (додатковими угодами) до цього договору.
Пунктом 3.4 договору, сторони обумовили, що за домовленістю сторін, оплата винагороди за правову допомогу може здійснюватися також у вигляді попередньої оплати або авансу.
Згідно додатку №2 до цього договору від 14.08.2023, сторони погодили, що адвокат зобов`язується надати послуги щодо підготування позовної заяви та звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; надати послуги щодо представництва клієнта у суді за позовом, зазначеним у п. 1.1 цього додатку. Сторони погодили, що вартість послуг складає 50000,00 грн, яка має бути сплачена клієнтом до 25.08.2023.
Згідно платіжної інструкції №157 від 23.08.2023 на користь адвоката Заєвої Ю.О. позивачем сплачено 50000,00 грн за надання правничої допомоги адвокатом Заєвою Ю.О., додаткова угода №2 від 14.08.2023.
Згідно долученого 22.11.2023 до матеріалів справи акту наданих послуг №1 від 22.11.2023, сторони погодили що на виконання Додатку № 2 від 14.08.2023 року до Договору Адвокатом було надано правові послуги (професійну правничу допомогу) по справі №160/21452/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЯ ХАБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення:
1.1. Підготовка позовної заяви та звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0217870701 форми «В4» від 09.08.2023 року:
- підбір, вивчення, аналіз судової практики зі спірного питання;
- збір документів (доказів) по справі та їх оформлення;
- складання позовної заяви та направлення до Суду.
1.2. Підготовка та направлення відповіді на відзив по справі №160/21452/23:
- складення відповіді на відзив;
- надсилання копій відповіді на відзив та доданих документів відповідачу.
1.3. Представництво Клієнта у Суді за позовом, зазначеним у п.1.1. додатку №2 від 14.08.2023 року:
- участь у підготовчому судовому засіданні, призначеного 03.10.2023 року об 11:00 год.;
- участь у підготовчому судовому засіданні, призначеного, 24.10.2023 року об 11:00 год.
Сторонами підписано акт без зауважень.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат належить:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження статусу адвоката Заєвої Ю.О. до позову надано копію посвідчення адвоката України від 31.08.2017 №0991, на підтвердження підстав представництва позивача у даній справі адвокатом надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 23.08.2023 серія АЕ №1221501.
Судом встановлено, що детальний опис робіт, виконаних адвокатом в рамках надання позивачу професійної правничої допомоги у цій справі, викладено акту прийняття послуг від 22.11.2023.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Закон №5076- VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Частинами другою та третьою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
В цій постанові (№922/1964/21) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 134 КАС України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 134 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Крім того, в даному випадку підлягає врахуванню ціна позову та відповідно значення вказаної справи для позивача.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Єврпейський Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх обґрунтованість, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам адвокатських послуг, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суті виконаних послуг, а також враховуючи конкретні обставини справи, яка розглядалася в загальному позовному провадженні виходячи із розміру визначених податковим органом суми зменшення від`ємного значення, обсяг та характер наданих сторонами доказів, суд зазначає про наявність підстав для зменшення розміру заявленої позивачем суми витрат на правничу професійну допомогу, оскільки визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн, за результатами розгляду справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, суд вважає, за необхідне зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката до 20000,00 грн, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2023 № 0217870701 форми В4.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЯ ХАБ (код ЄДРПОУ 39654824) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 840 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ ХАБ (код ЄДРПОУ 39654824) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 04.12.2023 року.
Суддя Н.Є. Калугіна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115414162 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні