Рішення

від 04.12.2023 по справі 420/8915/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8915/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК СЕРВІС ЮГ» (вул. Промислова, 26, м. Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 37439340) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК СЕРВІС ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 22183/15-32-09-01-30 від 08.09.2021 р., яким до ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 300 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив зазначено, що з 28.07.2021 р. по 11.08.2021 р. на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області №5253- п від 23.07.2021 р. було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОК СЕРВІС ЮГ" з метою здійснення контролю, дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. 28.07.2021р. ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" було отримано лист (запит) ГУ ДПС в Одеській області «Про надання інформації та її документального підтвердження», за змістом якого «з метою необхідності всебічного дослідження питань, пов`язаних з проведенням перевірки та дослідженням обставин, які стали підставою для проведення фактичної перевірки, керуючись п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, n. 85.2, n. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), необхідно надати наступні документи (в разі наявності/ведення/заповнення/оформлення; в разі відсутності, письмово повідомити про ці обставини за підписом уповноваженої посадової службової особи).

03.08.2021р. ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" на вищезазначений запит було надано лист за вих. № 03-08 від 03.08.2021р. із запитуваними документами.

11.08.2021р. ГУ ДПС в Одеській області за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" було складено Акт «Про результати фактичної перевірки ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" (код ЄДРПОУ 37439340) з питань дотримання діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв» № 16525/15-32-09-01-25/37439340 від 11.08.2021р., відповідно до якого було встановлено зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного державного реєстру обладнання.

03.08.2021р. ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" на вищезазначений запит було надано лист за вих. № 03-08 від 03.08.2021 р. із запитуваними документами (копія листа додається). 11.08.2021р. ГУ ДПС в Одеській області за результатами проведення фактичної перевірки ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" було складено Акт «Про результати фактичної перевірки ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" (код ЄДРПОУ 37439340) з питань дотримання діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв» № 16525/15-32-09-01-25/37439340 від 11.08.2021 р., відповідно до якого було встановлено зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного державного реєстру обладнання.

У зв`язку із незгодою ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" з висновками перевірки, викладеними в акті перевірки, 25.08.2021р. ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" було подано заперечення на акт перевірки.

17.09.2021р. ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" засобами поштового зв`язку було отримано лист ГУ ДПС в Одеській області «Про результати розгляду заперечення» за вих. № 11181/КПР/15-32-09-01-09 від 06.09.2021р. та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 22183/15-32-09-01-30 від 08.09.2021р.

Позивач вказує на відсутність належних та допустимих доказів про віднесення задекларованих ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" електричних машинок для набивання сигарет, які були ввезені на митну територію України до обладнання, що використовується для промислового виробництва тютюнових виробів, а також відсутність у ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" ліцензії на виробництво тютюнових виробів та складових повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів, у ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" відсутній обов`язок внесення до Єдиного реєстру обладнання задекларованих ним пристроїв для скручування цигарок. Отже, наведені обставини та факти, на думку ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" переконливо свідчать про необгрунтованість та безпідставність висновків зроблених у Акті перевірки, що відповідно свідчить про відсутність зі сторони ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Виходячи з наведеного ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" вважає, що висновки, викладені у Акті перевірки № 16525/15-32-09-01-25/37439340 від 11.08.2021р. є помилковими, а прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС України в Одеській області протиправним.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами, вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними. Відповідач зазначає, що Головним управлінням проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 11.08.2021 року №16525/15-32-09-01-25/37439340.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» подано заперечення від 25.08.2021 №25/08 (вх. Головного управління від 25.08.2021 №61956/6). яке листом Головного управління від 06.09.2021 №11181/КПР/15-32-09-01-09 залишено без задоволення.

За результатами фактичної перевірки Головним управлінням винесено ППР від 08.09.2021 №22183/15-32-09-01-30 про застосування штрафної санкції на загальну суму 300000,00 грн. (на підставі ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 481).

Перевіркою встановлено порушення: ст. 21 Закону № 481 та Порядку формування та ведення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2015 №156/26601, а саме, до Єдиного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» не внесено обладнання, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України.

В ході перевірки встановлено, що в період червень-серпень 2019 року ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ», згідно митних декларацій (форма МД-2) №№UA 125040/2019/216756 від 23.06.2019, UA 125040/2019/218302 від 09.08.2019 здійснено митне оформлення товару, а саме обладнання для підготовки або обробки тютюну, нове: машинка для самокруток - 6 кг; обладнання для підготовки або обробки тютюну, нове: машинка для самокруток 9 кг.

Вищевказаному обладнанню ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» присвоєно код згідно УКТ ЗЕД 8478 10 00 00 (обладнання для підготовки або обробки тютюну).

В подальшому, зазначене вище обладнання було реалізовано відповідно до податкових накладних від 18.07.2019 №16 ТОВ «АГРО СПЕЦ-ГРУП» та від 16.08.2019 №19 ТОВ «ВЕТЕРІОН ІНВЕСТМЕНТ».

Станом на 11.08.2021 року (дата закінчення перевірки) відомості про внесення даних до Єдиного реєстру обладнання ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» відсутні.

В скарзі ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» зазначено, що на його запит до Київської митниці Держслужби щодо зміни підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, 17.09.2021 засобами поштового зв`язку, було отримано відповідь (вих. від 19.08.2021 №7.8-4/28.7/13/4391) зі змістом «поясненнями до групи 84 вказано, що до товарних позицій 8425-8478 включаються машини та пристрої, які за деякими винятками, класифікуються за галуззю промисловості, в якій вони застосовуються, незалежно від їхніх конкретних функцій в цій галузі. Відповідно до пояснень до товарної позиції 8478, до цієї товарної позиції входить обладнання, не зазначене в іншому місці, яке призначено для обробки або виготовлення тютюну».

Згідно ст. 21 Закону № 481 обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.

Відомості про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок включаються до Єдиного реєстру обладнання на підставі відомостей, що надаються суб`єктами господарювання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Заява подається не пізніше 10 робочих днів з дня завершення митного оформлення обладнання, ввезеного на митну територію України, або набуття права власності на обладнання.

Відповідно до ст.17 Закону 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема: зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання, 150000 гривень (ч. 2 ст. 17 Закону 481).

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 08.09.2021 №22183/15-32-09-01-30 про застосування штрафної санкції на суму 300000,00 грн. є повністю обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 23.07.2021 №5253-п посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» (код ЄДРПОУ 37439340) з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, веденням обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій. свідоцтв.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт фактичної перевірки від 11.08.2021 №16525/15-32-09-01-25/37439340, в якому, зокрема, встановлено, станом на 11.08.2021 року ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» не внесено даних до Єдиного реєстру обладнання, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, чим порушено вимоги Закону України №481/95-ВР.

Не погодившись з висновками перевірки, викладеними у акті фактичної перевірки, позивачем 25.08.2021 до подані заперечення до акту перевірки до яких було долучено експертний висновок Чорноморського підприємства Одеської торгово-промислової палати №ОЭ-8/190 від 20.08.2021 року, яке листом від 06.09.2021 року №11181/КПР/15-32-09-01-09 залишено без змін.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №22183/15-32-09-01-30 від 08.09.2021, яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 300000 грн.

28.09.2021 позивачем було направлено до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 22.03.2023 №7081/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Відповідно до підпункту19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України,контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2пункту 62.2 статті62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту62.1.3пункту 62.2 статті62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями75,80,81 ПК України.

За змістом абзацу 1пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи- платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно до статті 1 Закону України №481/95-ВРЄдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок (далі - Єдиний реєстр обладнання) - перелік технологічного обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що містить визначені цим Законом відомості про таке обладнання, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до статті 2-1 Закону України №481/95-ВРобладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД(обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.

Відомості про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок включаються до Єдиного реєстру обладнання на підставі відомостей, що надаються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

В Єдиному реєстрі обладнання повинні міститися відомості про:

- суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який здійснив ввезення обладнання або є власником обладнання: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

- суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), який здійснює зберігання або використання обладнання (у разі передачі обладнання на зберігання чи в користування іншим суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)): для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

- підставу ввезення обладнання на митну територію України або набуття права власності на обладнання;

- модель та серійний номер обладнання;

- місцезнаходження обладнання;

- дату включення обладнання до Єдиного реєстру обладнання;

- дату внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання;

- підставу та дату виключення обладнання з Єдиного реєстру обладнання.

Внесення даних до Єдиного реєстру обладнання здійснюється на підставі письмової заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) - імпортера або власника обладнання. До заяви додається документ, що підтверджує ввезення обладнання на митну територію України або право власності на обладнання.

Заява подається не пізніше 10 робочих днів з дня завершення митного оформлення обладнання, ввезеного на митну територію України, або набуття права власності на обладнання.

Процедуру накопичення, обробки, систематизації, зберігання, збереження і використання інформації з Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок (далі - Єдиний реєстр обладнання), а також визначає механізм внесення (виключення) даних про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок до (з) Єдиного реєстру обладнання встановлює Порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №10(далі - Порядок №10).

Відповідно до пункту 6 Порядку №10 відомості включаються до Єдиного реєстру обладнання на підставі відомостей, що надаються суб`єктами господарювання. Для внесення обладнання до Єдиного реєстру обладнання або для внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, або для виключення обладнання з Єдиного реєстру обладнання суб`єкт господарювання подає відповідні заяви за формами, наведеними в додатках 2, 3 та 4 до цього Порядку.

Заяви надсилаються до ДФС поштою або подаються особисто керівником або представником суб`єкта господарювання (з документальним підтвердженням особи та її повноважень).

До заяв додаються документи, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або наявність права власності на обладнання, перехід права власності або документи, що підтверджують факт знищення обладнання.

Документи до заяв подаються у копіях, завірених підписом керівника та печаткою суб`єкта господарювання (за наявності).

Заявник є відповідальним за достовірність відомостей, зазначених у заяві про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання.

Додатком до Закону України «Про Митний тариф України», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначені коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), зокрема:

8478 - обладнання для підготовки або обробки тютюну, в іншому місці не зазначене:

8478 10 00 00обладнання,

8478 90 00 00частини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що будь-яке обладнання, яке використовується суб`єктом господарювання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, має бути зареєстровано у Єдиному реєстрі обладнання.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «БРОК СЕРВІС ЮГ» оформлена декларація UA125040/2019/216756 від 23.06.2019р. та UA125040/2019/218302 від 09.08.2019р.

Декларація UA125040/2019/216756 від 23.06.2019р., у графі "32 Товар" 83 зазначено - машинка для самокруток - 9 кг, код товару 8478100000.

Декларація UA125040/2019/218302 від 09.08.2019р., у графі "32 Товар" 91 зазначено - машинка для самокруток 6 кг, код товару 8478100000.

Таким чином, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач при декларуванні товарів, зазначених у митних деклараціях був позбавлений можливості вказати зазначеним товарам інший код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, оскільки все обладнання для підготовки або обробки тютюну, як для промислового виробництва так і не промислового виробництва повинні бути задекларовані за кодом товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Разом з тим, як вже зазначалось вище статтею 2-1 Закону України №481/95-ВР передбачено, що обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД(обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання.

Відомості про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок включаються до Єдиного реєстру обладнання на підставі відомостей, що надаються суб`єктами господарювання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів зокрема у разі зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до Єдиного реєстру обладнання, - 150000 гривень.

Суд вважає за необхідне зауважити, що штрафні санкції передбачені частиною 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР можуть бути застосовані до суб`єктів господарювання у разі зберігання та/або використання на митній території України обладнання саме для промислового виробництва сигарет та цигарок, якщо таке обладнання не внесено до Єдиного реєстру обладнання.

Відтак, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо наявності у позивача обов`язку внести завезені ним на митну територію України пристрої для скручування цигарок до Єдиного реєстру обладнання, ключовим питанням є встановлення відношення даних пристроїв до категорії обладнання саме для промислового виробництва сигарет та цигарок, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до експертного висновку від 20.08.2021 року №ОЭ-8/190 Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати, встановлено, що на підставі вивчення наданих документів (коротка інструкція з експлуатації; COMMERCIAL INVOICE № 91687/1 від 19.06.2019, СOMMERCIAL INVOICE № 02356 від 06.08.2019; Декларація UA 125040/2019/216756 від 23.06.2019, Декларація UA 125040/2019/218302 від 09.08.2019) та за технічними характеристиками встановлено, що електрична машинка для набивання сигарет Gerui GR-12-001 призначена для самостійного виробництва сигарет в домашніх умовах (надає можливість самостійно вибирати якість матеріалів використовуваних для куріння). Запуск процесу набивання здійснюється однією кнопкою без складних регулювань, що економить час користувача. Перевагою є передбачена функція регулювання щільності набивання сигаретної гільзи, яку відповідно до своїх смаків може визначати сам користувач. Рівень щільності забивання виставляється регулювальним гвинтом пристрою. У комплект входять аксесуари для очищення і коротка інструкція з експлуатації. Продуктивність машинки становить до 4 сигарет в хвилину (цей показник залежить від досвіду користування цим пристроєм).

У висновку зазначено, що електрична машинка для набивання сигарет Gerui GR-12-001 призначена для домашнього використання. Виходячи з продуктивності, даний пристрій не може використовуватися у виробничих цілях та не є промисловим обладнанням.

Вказане також підтверджується наявною у вільному доступі інформацією з мережі інтернет.

Відтак, суд дійшов висновку, що в даному випадку користувачами пристроїв для набивання сигарет є виключно фізичні особи, які в домашніх умовах для особистого користування набивають тютюном сигаретні гільзи. Таким чином, вказані пристрої не є обладнанням для промислового виробництва сигарет та цигарок.

Судом при розгляді справи не встановлено, що завезені позивачем на митну територію України пристрої для набивання сигарет можуть бути використані, як обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, доказів зворотного відповідачем не надано.

Враховуючи, що завезений позивачем на митну територію України товар не є обладнанням для промислового виробництва сигарет та цигарок, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених частиною 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР є протиправним.

Крім того, те що дані пристрої не підпадають під дію статті 2-1 Закону України №481/95-ВР на думку суду свідчить і суб`єктний склад користувачів завезеними пристроями для скручування цигарок, оскільки виробництво тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання за умови одержання ліцензії, а ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб`єктам господарювання, які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи, зокрема, виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, а в даному випадку користувачами пристроїв є виключно фізичні особи, які в домашній умовах для особистого користування набивають тютюном сигаретні гільзи та не підпадають під ознаки обов`язкового ліцензування.

Так, приписами статті 2 Закону України №481/95-ВР, зокрема передбачено, що виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до статті 3 Закону України №481/95-ВР, ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР зокрема встановлено, що повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Водночас, при розгляді даної справи відповідачем не доведено наявність у позивача як передбаченої статтею 3 Закону України №481/95-ВР ліцензії на виробництво тютюнових виробів так і встановлених статтею 1 Закону України №481/95-ВР складових повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів.

Крім того, суд приймає до уваги надані представником позивача при розгляді справи пояснення, згідно з якими позивач придбав задекларовані ним пристрої для набивання сигарет виключно з метою їх подальшої реалізації. Про що також не заперечує відповідач. Доказів на спростування вказаних обставин до суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем здійснюється господарська діяльність пов`язана з промисловим виробництвом сигарет та цигарок, доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені вище обставини у сукупності, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів про віднесення задекларованих пристроїв для набивання сигарет, які були ввезені на митну територію України до обладнання, що використовується для промислового виробництва тютюнових виробів, а також відсутність у позивача ліцензії на виробництво тютюнових виробів та складових повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов`язку внесення до Єдиного реєстру обладнання задекларованих ним пристроїв для набивання сигарет.

Відтак, висновок про порушення з боку позивача вимог статті 2-1 Закону України №481/95-ВР, на підставі якого до позивача застосовано фінансову санкцію є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення № 22183/15-32-09-01-30 від 08.09.2021 р. прийняте відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України, а отже є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, а також те, що позовні вимоги у цій справі були задоволені, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4500 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на надання правової допомоги у розмірі 20000 грн., суд зазначає таке.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

До матеріалів справи позивачем надано договір про надання правової допомоги №03/2023-юр від 10.04.2023, ордер про надання правничої (правової) допомоги, рахунок від 10.04.2023 року №08/23 та платіжну інструкцію від 12 квітня 2023 року №3 на суму 20000 грн.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Крім цього, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Оцінивши обсяг виконаних адвокатом робіт, врахувавши категорію справи, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на оплату правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК СЕРВІС ЮГ» (вул. Промислова, 26, м. Чорноморськ, Одеська область, 68002, код ЄДРПОУ 37439340) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 22183/15-32-09-01-30 від 08.09.2021 р., яким до ТОВ "БРОК СЕРВІС ЮГ" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 300 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК СЕРВІС ЮГ» судовий збір у розмірі 4500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОК СЕРВІС ЮГ» витрати на правову допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка