Постанова
від 30.11.2023 по справі 520/5995/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 р.Справа № 520/5995/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 28.08.23 року по справі № 520/5995/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" звернулося до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 1529/6/35-0; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022№ 157/3500040336.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 рокуу задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було взято до уваги, неправильно оцінено та безпідставно відхиллено доводи позивача про неможливість своєчасного виконання податкових зобов`язань та не надано оцінки документам, поданим позивачем в підтвердження доводів про неможливість своєчасного виконання податкових зобов`язань. Також не відповідають дійсності висновки суду (в частині ненадання позивачем документів в підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов`язків) обставинам справи. Так, судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати достатній перелік документів, який підтверджує виникнення обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків. Вказує , що позивач надав і контролюючому органу, і долучив до матеріалів даної справи копії саме тих документів, визначених в Переліку №225, які підтверджують настання для позивача конкретних обставин неможливості виконання податкових обов`язків (а не всіх відразу обставин, визначених Переліком №225). В Заяві №354 від 29.09.2022 та в доданих до неї документах детально описано обставини, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків. Такі документи додані до матеріалів справи. Вказує , що відповідач повинен був прийняти Попереднє рішення з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків. Натомість Попереднє рішення відносно позивача , за результатами розгляду Заяви №354 від 29.09.2022, відповідачем не приймалося. Відповідач відразу прийняв Рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку 1529/6/35-0 від 19.10.2022, не визнаючи при цьому, що ТОВ «РОДОНІТ-Р» надало недостатньо документів в обґрунтування своєї Заяви №354 від 29.09.2022. Також , вважає , що судом помилково відмовлено в задоволенні позову в частині скасування оскаржуваного ППР, оскільки визнано наявність у Позивача можливості виконання податкових обов`язків у спірний період, коли Позивач допустив прострочення реєстрації податкових накладних. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги безпідставними , висновки суду першої інстанції правомірними та обґрунтованими ,рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин справи та які були враховані податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 1529/6/35-0. Також, вказує , що викладені в позовній заяві обґрунтування щодо підстав скасування спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає законодавчо-встановленій процедурі звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Посилаючись на обставини , викладені у відзиві , просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги , рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» з присвоєнням Ідентифікаційного коду юридичної особи 42568442, перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, зареєстроване за юридичною податковою адресою: вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, 61121.

29 вересня 2022 року позивач звернувся до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про визнання платника податку таким, що не може виконувати податкові обов`язки, визначені у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в період з 24 лютого 2022 року по дату повідомлення, відповідно до п. 6 Порядку № 225 від 29.07.2022, про відновлення можливості виконувати податковий обов`язок, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

В обґрунтування вищевказаних обставин ТОВ «РОДОНІТ-Р» було повідомлено, що неможливість виконання податкового обов`язку пов`язана із наступним:

-знищення документації та серверного обладнання внаслідок пожеж 06 та 27 березня 2022 року, що стались внаслідок обстрілів російських військових м. Харкова та потрапляння

снарядів у приміщення та майно, що використовувалося ТОВ «РОДОНІТ-Р»;

-відсутність доступу до приміщень ТОВ «РОДОНІТ-Р» для відновлення інформації та документів через постійні обстріли району, де знаходиться офіс компанії;

-постійні знеструмлення електромереж та припинення надання послуг інтернету, та ін.

На підтвердження наведених обставин позивачем разом із заявою до контролюючого органу направлено наступні документи:

-копія акту про пожежу від 07.03.2022;

-копія додатку до акту про пожежу від 28.09.2022;

-копія акту про пожежу від 27.03.2022, копія додатку до акту про пожежу від 23.09.2022,

-копія наказу про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх зниження, копія акту про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх знищення від 28.09.2022.

своєчасна реєстрація податкових накладних за період з лютого 2022 по серпень 2022;

своєчасна подача звітних податкових декларацій з ПДВ та сплата ПДВ за період з лютого по серпень 2022, Своєчасна подача звітності за період 1 квартал та півріччя: Ф.1 Баланс, Ф.2 Звіт про фінансові результати;

своєчасна подача звітності за 1 квартал та півріччя та сплата податків: податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал, півріччя;

своєчасна подача звітності та сплата податків з лютого по серпень 2022: Декларація акцизного податку;

своєчасна подача статистичної звітності (щомісячна, щоквартальна) за період 9 місяців 2022 року.

За результатами розгляду заяви платника від 29.09.2022 № 354 відповідачем прийнято Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку ТОВ «РОДОНІТ-Р» від 19.10.2022 № 1529/6/35-00 , оскільки згідно з інформаційними базами даних ДПС України встановлено, що відповідно до статті 16 «Обов`язки платників податків» Податкового кодексу України ТОВ «Родоніт - Р» (код ЄДРПОУ 42568442) протягом 2022 року виконує податкові обов`язки платника податку, а саме:

подає податкову звітність (річну податкову звітність за 2021 рік, щомісячну, квартальну). Позивачем подано декларації акцизного податку в червні 2022 за період лютий, березень 2022, подано Декларації з ПДВ за звітний період лютий - грудень 2022, подано Декларації з податку на прибуток підприємств за І, III квартал 2022 року разом з додатками до неї;

здійснює реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідно до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій здійснює роздрібну реалізацію товарів;

своєчасно сплачує нараховані суми грошового зобов`язань, податковий борг відсутній;здійснює нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства з виплатою податків.

Разом з тим, відповідачем проведено камеральну перевірку даних у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий - травень 2022, за результатами якої складено акт від 20.09.2022 № 120/35-00-04-03-14/42568442.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «РОДОНІТ-Р» щодонесвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 21 448 052,4 грн, чим порушено вимоги абз. 3 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

За результатами акту камеральної перевірки від 20.09.2022 № 120/35-00-04-03-14/42568441 прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.10.2022№ 157/3500040336, яким застосовано штраф у сумі 5 819 404,89 гривень.

Не погоджуючись із правомірністю вказаних рішень, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача правових підстав для визнання позивача таким, що не може виконувати свої податкові обов`язки. Представником позивача до суду не надано документів на підтвердження наявності будь-якої з підстав неможливості виконання ТОВ "Родоніт - Р" своїх податкових обов`язків, передбачених Порядком № 225 та прийняття податковим органом відповідного рішення. Надані позивачем під час розгляду справи докази не спростовують висновків Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості виконання податкового обов`язку Товариством з обмеженою відповідальністю " Родоніт - Р ". Також, суд першої інстанції встановив , що всупереч вимогам абз. 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за період лютий-травень 2022 року контролюючим органом встановлено факти несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 21 448 052,4 грн, у зв`язку з чим відповідачем було прийняте податкове повідомленнярішення від 25.10.2022№ 157/3500040336, яким застосовано штраф у сумі 5 819 404,89 гривень. Відповідачем доведено правомірність рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 1529/6/35-0 та податкового повідомлення рішення від 25.10.2022 № 157/3500040336, прийнятих відносно позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу обов`язків, закріплених у статті 16 ПК України, платник податків, зокрема, зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259, затвердженого Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, та в подальшому продовжено.

Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Згідно з підпунктом 14 пункту 6 розділу VI зазначеного переліку Харківська міська територіальна громада входила до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) до 27.12.2022 (дата втрати чинності вказаного наказу).

Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2,пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2,пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

При цьому, як убачається зі змісту підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та підпункту 5пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі Порядок № 225), затверджено :

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку № 225 Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розроблено відповідно до підпункту 69.1пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що до платників податків /податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

З огляду на наведене вище, та враховуючи, що адресою, за якою ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" здійснювало свою господарську діяльність, є м. Харків, Чкалова 2 Г, тобто місто в якому тривалий період велись активні бойові дії, колегія суддів вважає, що позивач, як платник податків, у разі відсутності у нього можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, має право звернутися до відповідача, як контролюючого органу, з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити:

- повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- податкову адресу платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається заява;

- дату подання заяви;

- чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

- вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);

- які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків;

- інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;

- підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, відповідно до якого такими документами є:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14,15пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Так, керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та вимогами Порядку № 225 , 29 вересня 2022 року позивач звернувся до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про визнання платника податку таким, що не може виконувати податкові обов`язки, визначені у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України в період з 24 лютого 2022 року по дату повідомлення, відповідно до п. 6 Порядку № 225 від 29.07.2022, про відновлення можливості виконувати податковий обов`язок, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

-знищення документації та серверного обладнання внаслідок пожеж 06 та 27 березня 2022 року, що стались внаслідок обстрілів російських військових м. Харкова та потрапляння снарядів у приміщення та майно, що використовувалося ТОВ «РОДОНІТ-Р»;

-постійні знеструмлення електромереж та припинення надання послуг інтернету, та ін.

-копія акту про пожежу від 07.03.2022;

-копія додатку до акту про пожежу від 28.09.2022;

-копія акту про пожежу від 27.03.2022, копія додатку до акту про пожежу від 23.09.2022,

ТОВ «РОДОНІТ-Р» у заяві про неможливість виконання свого податкового обов`язку від 29.09.2022 №354 визначено перелік обов`язків, щодо яких у підприємства відсутня можливість своєчасного виконання під час дії воєнного стану: своєчасна реєстрація податкових накладних за період з лютого 2022 по серпень 2022; своєчасна подача звітних податкових декларацій з ПДВ та сплата ПДВ за період з лютого по серпень 2022, Своєчасна подача звітності за період 1 квартал та півріччя: Ф.1 Баланс, Ф.2 Звіт про фінансові результати; своєчасна подача звітності за 1 квартал та півріччя та сплата податків: податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал, півріччя; своєчасна подача звітності та сплата податків з лютого по серпень 2022: Декларація акцизного податку; своєчасна подача статистичної звітності (щомісячна, щоквартальна) за період 9 місяців 2022 року.

Відповідно до частини 1 розділу III Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

На виконання приписів пункту 3 вказаного Порядку контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом всупереч положенням Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, не приймалось попереднє рішення в якому б надавалась пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Отже, відповідач не ухвалюючи попереднє рішення, позбавив позивача можливості подати додаткові документи щодо підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

За результатами розгляду наданої позивачем заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків одразу (без прийняття попереднього рішення) прийнято рішення від 19.10.2022 № 1529/6/35-0 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, в якому зазначено: «У зв`язкузнедостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, пропонується надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків ***.».

Разом з цим, в якості підстави зазначено - « згідно інформаційних баз даних ДПС України встановлено, що відповідно до статті 16 «Обов`язки платників податків» Податкового кодексу України ТОВ "Родоніт-Р" (код ЄДРПОУ 42568442) протягом 2022 року виконує податкові обов`язки платника податку, а саме: подає податкову звітність (річну податкову звітність за 2021 рік, щомісячну, квартальну), здійснює реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій здійснює роздрібну реалізацію товарів; - звітує по податках (зборах) та своєчасно сплачує нараховані суми грошових зобов`язань, податковий борг відсутній; -здійснює нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства з виплатою податків».

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи спір необхідно зважити на те, що вживання податковим органом загального посилання на недостатність документів, без надання жодної оцінки поданих позивачем документів є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до порушення принципу юридичної визначеності. Отже, є неприйнятним.

Колегія суддів звертає увагу, що не прийняття відповідачем попереднього рішення з пропозицією подати додаткові документи, поставило платника податків у стані правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань.

Враховуючи, що рішення від 19.10.2022 № 1529/6/35-0 було прийнято без ухвалення попереднього рішення, що позбавило можливості позивача подати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстав неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, не містить чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття позитивного рішення, та не надаючи вмотивовану оцінку поданим документам, слід дійти висновку про його необґрунтованість та невмотивованість.

Також, колегією суддів взято до уваги, що у спірних відносинах контролюючий орган у разі потреби відповідно до вимог Порядку № 225 мав можливість звернутися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах, однак, цього зроблено не було.

Крім того, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається саме на контролюючий орган, який в силу вищенаведених вимог Порядку № 225 приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Таким чином, прийняття невмотивованого рішення дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 19.10.2022 № 1529/6/35-0 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання.

Так, фактично загальний висновок контролюючого органу, виходячи із змісту оскаржуваного рішення, зводиться до ненадання вичерпного переліку документів на підтвердження наявності підстав неможливості виконання платником податків податкових обов`язків додаткових документів.

Колегією суддів встановлено, що зміст поданої позивачем заяви щодо неможливості виконання податкових обов`язків, стосувався того, що внаслідок пожеж 06 та 27 березня 2022 року, що стались внаслідок обстрілів російських військових м. Харкова та потрапляння снарядів у приміщення та майно, що використовувалося ТОВ «РОДОНІТ-Р» , відбулося повне знищення документації та серверного обладнання. На знищеному серверному обладнанні знаходилися електронні бази підприємства та необхідне програмне забезпечення. Відновити інформацію було неможливо. Через постійні обстріли району, в якому знаходився офіс компанії, доступ до приміщень було обмежено. Постійно відбувалось знеструмлення електромереж та припинення надання послуг інтернету. На підтвердження цього позивачем було подано, зокрема копія акту про пожежу від 07.03.2022;копія додатку до акту про пожежу від 28.09.2022;копія акту про пожежу від 27.03.2022, копія додатку до акту про пожежу від 23.09.2022, копія наказу про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх зниження, копія акту про встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх знищення від 28.09.2022.

Тобто, саме у зв`язку із пошкодженням обладнання на якому здійснювався бухгалтерський облік підприємства та документів, ТОВ " РОДОНІТ-Р " було позбавлене можливості виконати податкові зобов`язання з подання звітності та сплати податків.

Зі змісту підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку №225 випливає, що підставою неможливості виконання платником податків своїх податкових обов`язків є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Колегія суддів зазначає, що саме втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання п.п. 1 п. 1 розділу II Порядку підстав неможливості виконання податкових обов`язків зазначив у своїй заяві позивач та надав до податкового органу документи в підтвердження цього.

Отже, вказане свідчить про встановлення причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними в заяві обставинами та безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та неможливістю виконання ним податкового обов`язку саме на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу II Порядку №225, що безпідставно не враховано податковим органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не навів жодних зауважень щодо поданих позивачем документів, не вказав, які документи конкретно необхідно подати для отримання позитивного для підприємства рішення, тощо.

Посилання відповідача на те, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те , що під час розгляду наданих ТОВ " РОДОНІТ-Р" документів , податковим органом саме за інформацією, наявною в інформаційних системах ДПС України, встановлено реєстрацію позивачем податкових накладних в ЄРПН протягом 2022 року, надання звітності з за 2021 рік, щомісячну, квартальну та здійснення нарахування та виплату заробітної плати тощо до уваги не приймаються , оскільки з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства наведені обставини не можуть бути підставою для прийняття рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання без надання вмотивованої оцінки підставам подання позивачем такої заяви та поданим документам.

Крім того, приймаючи рішення про можливість чи неможливість виконання платником податкового обов`язку, контролюючий орган повинен був враховувати ті обставини, які існували на час прийнятті такого рішення.

З огляду на те, що відповідач, не прийнявши попереднє рішення, позбавив платника податку можливості надати конкретні додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків, суд не приймає доводи апелянта щодо аналізу документів , наданих позивачем , та не прийняття таких документів як доказів в підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведеної вище норми КАС України, відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, не було доказано правомірності прийняття свого рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку , що оскаржуване рішення відповідача щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 1529/6/35-0 не можливо визнати обґрунтованим, а, отже, таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022№ 157/3500040336 колегією суддів встановлено наступне.

Так, за результатами акту камеральної перевірки від 20.09.2022 № 120/35-00-04-03-14/42568441 встановлено факти несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 21 448 052,4 грн, у зв`язку з чим відповідачем було прийняте податкове повідомленнярішення від 25.10.2022№ 157/3500040336, яким застосовано штраф у сумі 5 819 404,89 гривень.

Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пп. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, п. 120-1.1. ст.120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX внесено зміни у ПК України, зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено п.52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Цей закон набрав чинності 18 березня 2020 року.

В подальшому Законом України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29 травня 2020 року, були внесені зміни в п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінити цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Колегія суддів наголошує, що на час фактичного подання позивачем спірних податкових накладних на реєстрацію, винесення оскаржуваного повідомлення-рішення 25.10.2022, карантин встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тривав.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 були внесені зміни до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" за якими продовжено строк дії карантину до 30 квітня 2023 року. Постановою від 25 квітня 2023 року №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.

В подальшому п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягав постійних змін, та на час вчинення даних правовідносин та до теперішнього часу має наступний зміст "За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються".

Тобто, визначені п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до пп.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно пп. 69.1-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Тобто, нормами Закону № 2260-ІХ платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв`язку з карантином, та на які до 27.05.2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Колегія суддів вважає, що застосування до позивача за таких обставин штрафних санкцій єпорушенням принципу стабільності, що передбаченийпідпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, однак, у даній ситуації цього зроблено не було.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 року зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що в умовах діїкарантиннихобмежень та введення воєнного стану, з огляду на діюче станом на час подання на реєстрацію спірних податкових накладних законодавство, позивач опинився в ситуації правової невизначеності.

Відповідно п.109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

З аналізу вищенаведеного випливає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних,передбачених п.120.1ст. 120 ПКУкраїни, лише за наявності його вини.

Колегія суддів наголошує, що незважаючи на умови діїкарантиннихобмежень та введення воєнного стану позивачем було виконано податковий обов`язок щодо реєстрації спірних податкових накладних.

Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних позивачем відбулася не з вини останнього, ним вживались відповідні заходи щодо вчасної їх реєстрації, що виключає протиправність діянь платника податку та, як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними ППР.

Також, колегія суддів враховує принципи податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України).

Відповідно п.56.21 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів зазначає, що юридична конструкція норми п.56.21 ст. 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 лютого 2021 року у справі №380/671/20.

З огляду на встановлені обставини справи та їх нормативне регулювання в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про те, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасність реєстрації податкових накладнихв умовах правової невизначеності покладає на позивача додатковий надмірний тягар, який, в умовах діючого на території України воєнного стану є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" і, відповідно, необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 № 157/3500040336.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, колегія суддів зважає на висновок Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово звертала увагу судів, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц.

Цей принцип означає, що суд може самостійно, безвідносно до посилань сторін, обирати і застосовувати норми права до фактичних обставин спору. Саме таке тлумачення принципу jura novit curia (суд знає закони) наведено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 600/2019/21-а.

Так, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані ч. 3 ст. 2 КАС України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд встановлює правову природу правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначає норму права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 по справі № 520/5995/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 1529/6/35-0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.10.2022 № 157/3500040336.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 26840,0 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 40260,0 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 05.12.2023 року


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	30.11.2023
Оприлюднено	07.12.2023
Номер документу	115418710
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Заічко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.11.2023 по справі 520/5995/23ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/5995/23

Постанова від 30.11.2023

Постанова
від 30.11.2023 по справі 520/5995/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД