Ухвала

від 22.11.2023 по справі 761/39621/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/39621/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7001/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 111 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу застосованого у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та змінено ОСОБА_7 застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року (справа №761/30598/23) запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою визначено на 28 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 листопада року 2023 включно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з застави на запобіжний захід вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт вказує на те, що затримання ОСОБА_7 25 жовтня 2023 року о 18 год. хв., що в подальшому стало підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, було здійснене слідчим ОСОБА_10 - незаконно, а саме: за відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на здійснення такого затримання; за відсутності передбачених кримінальним процесуальним законом підстав, за яких уповноваженим особам дається право здійснити затримання підозрюваного без ухвали слідчого судді; за наявності законного судового рішення - ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року у справі №761/3055- (провадження №1-кс/761/19984/2023) про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із визначенням розміру застави), на підставі якої на момент здійснення повторного затримання на рахунок ТУ ДСА України в м. Києві було внесено встановлений судовим рішенням розмір застави.

Незважаючи на вказівку в протоколі затримання щодо надання ОСОБА_11 можливості сконтактуватися з адвокатом ОСОБА_6 , така не була надана, про що, серед іншого, вказано ним у зауваженнях на протокол затримання, які з невідомих причин, не були долучені до клопотання про зміну запобіжного заходу.

Про інші підозри, крім тієї, що була предметом розгляду слідчим суддею при обранні запобіжного заходу 23.10.2023 року, на момент повторного затримання ОСОБА_7 повідомлено не було. Нове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 111 КК України було вручене йому лише 26 жовтня 2023 року о 17 год. 00 хв.

Також апелянт зазначає, що всі ризики, які існували на момент затримання 25.10.2023 року вже були предметом розгляду слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу 23.10.2023 року.

Слідчим не доведено, що станом на дату подання ним клопотання про зміну запобіжного заходу виникли чи стали відомі нові обставини, які б свідчили існування ризиків, яким неможливо запобігти менш м`яким запобіжним заходом (зокрема, заставою). Враховуючи те, що кримінальне провадження зареєстроване 23.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361 КК та ч. 2 ст. 111 КК України. Всі обставини, що зазначені в клопотанні про зміну запобіжного заходу, повинні були бути відомі і були відомі стороні обвинувачення ще на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу 23.10.2023 року.

На момент повторного затримання (25.10.2023 року) та розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у органу досудового розслідування немає законних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_12 буде, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того апелянт звертає увагу на відсутність будь-яких належних та допустимих в розумінні ст. 86 КПК України доказів, які б вказували на необхідність зміни застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою. Саме лише повідомлення нової підозри не може вказувати на необхідність застосування більш суворого запобіжного заходу

Апелянт також зазначає, що питання про необхідність не визначати розмір застави має вирішуватися слідчим суддею в кожному окремому випадку із врахуванням відповідних підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178, в результаті дослідження належиш допустимих доказів, які б вказували на таку необхідність, що, як вже зазначалося в даному випадку відсутні.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а також надав копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2023, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 15.01.2024 року, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд за ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На підставі ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 200 КПК у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за № 22023000000000527 від 23.05.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 111 КК України та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.

23.08.2022 ОСОБА_7 , в порядку ст.ст. 111, 112, 133, 135, 276, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, який є особливо тяжким злочином, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України.

24.08.2023 постановою слідчого ГСУ СБ України підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у розшук, оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме.

21.10.2023 підозрюваного ОСОБА_7 , на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2023 (справа№ 761/30598/23, провадження № 1-кс/761/19983/2023) затримано.

23.10.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва (справа№ 761/30598/23, провадження № 1-кс/761/19984/2023) до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 10 736 000, 00 гривень.

25.10.2023 за підозрюваного ОСОБА_7 , на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 (справа№ 761/30598/23, провадження № 1-кс/761/19984/2023), платником- ТОВ «Екобудстиль» (код ЄДРПОУ 39563821) внесено заставу у розмірі 10 736 000, 00 гривень.

25.10.2023 підозрюваного ОСОБА_7 , на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано.

В той же час, під час здійснення досудового розслідування встановлені нові обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тому виникли підстави для повідомлення останньому про нову підозру.

26.10.2023 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 361 КК України.

27.10.2023 слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 за погодженням прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотаннямпро зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку від 03-05.08.2023 за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3; довідкою провідного експерта ЕС ІСТЕ СБ України в Львівській області; листом від ДОТЗ СБ України щодо не отримання дозволу на підключення додаткового обладнання; протоколом огляду актів впровадження віддалених робочих місць; протоколом огляду посадових інструкцій співробітника ОСОБА_7 ; рапортом слідчого щодо спроби викликати ОСОБА_7 засобами мобільного зв`язку для участі у слідчих та процесуальних діях; рапортом співробітників ГУНП у Львівській області про не прибуття ОСОБА_7 на робоче місце; рапортом співробітників ГУНП про здійснення заходів щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту ОСОБА_16 ; іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

В обґрунтування свого клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_7 інкримінується діяння, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про те, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відтак, на думку слідчого, підозрюваному ОСОБА_7 необхідно змінити запобіжний захід з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

27.10.2023 ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу застосованого у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та змінено ОСОБА_7 застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2023 року (справа №761/30598/23) запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_7 , під вартою визначено на 28 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 23 листопада року 2023 включно.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу та застосовуючи підозрюваному винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 361 КК України, а також, що ОСОБА_7 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, вагомість доказів щодо його можливої причетності до вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, значний суспільний резонанс, з урахуванням встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тих обставин, що суду не надано даних на підтвердження таких достатніх стримуючих факторів, які б переважали встановлений високий ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, здійснення перешкод органу досудового розслідування, можливість здійснення ним впливу на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому, враховуючи викладене, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що перебуваючи на менш суворому запобіжному заході, ніж тримання під вартою, можливо забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 361 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 361 КК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 361 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, а також обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначив, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Досліджуючи питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, для зміни запобіжного заходу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя зазначив таке.

Слідчий суддя оцінюючи наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний в майбутньому, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому врахував також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Водночас, небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Так, наявність у підозрюваного на утриманні малолітньої дитини, дружини, місця роботи та позитивної характеристики хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.

Слідчим суддею також враховано вік підозрюваного, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, характер вчинення якого свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, до норм закону, а також вчинення особливо тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а також суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення російської федерації на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння збройним силам російської федерації та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, що в своїй сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, надаючи оцінку можливості підозрюваним здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування на даний час триває та органом досудового розслідування продовжується збір доказів для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні.

Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважав, що також існує ризик, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також слідчий суддя всупереч твердженням апелянта, при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , врахував фактичні обставини кримінального правопорушення, його наслідки, те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку із нападом збройних сил російської федерації, в інтересах якої ОСОБА_7 вчиняв, згідно підозри, дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, ту обставину, збройна агресія з боку російської федерації, що призвела до загибелі багатьох людей, слідчий суддя не визначив розмір застави у кримінальному провадженні для підозрюваного ОСОБА_7 .

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

При цьому у відповідності до положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу та застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності, з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту про те, що всі ризики, які існували на момент затримання 25.10.2023 року вже були предметом розгляду слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу 23.10.2023 року. На момент повторного затримання (25.10.2023 року) та розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у органу досудового розслідування небуло законних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_12 буде, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182-183, 194, 196, 200, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4