Постанова

від 05.12.2023 по справі 580/3300/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3300/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року, суддя Бабич А.М., за заявою адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фермерське господарство "Престиж Агролюкс" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фермерське господарство «Престиж Агролюкс» про:

- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не здійснення розгляду клопотання Позивача від 01.12.2021 у місячний строк і не прийнятті одного з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га (сільськогосподарські угіддя рілля) за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту, розташованих на території Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області із земель комунальної власності, а саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки: 23.104 гектарів), що перебуває в оренді у фермерського господарства «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36777704), у межах норм безоплатної приватизації, або про мотивовану відмову у наданні дозволу;

- зобов`язання Відповідача в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили розглянути клопотання Позивача від 01.12.2021 і прийняти одне з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000га (сільськогосподарські угіддя рілля) за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту, розташованих на території Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області із земель комунальної власності, а саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки: 23.104 гектарів), що перебуває в оренді у фермерського господарства ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС (код ЄДРПОУ 36777704), в межах норм безоплатної приватизації, або про мотивовану відмову в наданні дозволу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року - скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Фермерське господарство «Престиж Агролюкс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності Лисянської селищної ради Черкаської області щодо неприйняття у строки, визначені законодавством, одного з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду заяви Позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Також вказаною постановою апеляційного суду було стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26424996).

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №580/3300/22. Присуджено стягнути на користь ТОВ «Синтра Трейдінг» (РНОКПП 3030404996) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року задоволено заяву позивача про виправлення описки. Виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі №580/3300/22 та зазначено: «Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )тза рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської област (код ЄДРПОУ 26424996) понесені позивачем витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн.» замість помилково вказаного: «Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра Трейдінг» (РНОКПП 3030404996) за рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26424996) понесені позивачем витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви (вх.№30340/23) адвоката Слободянюка А.І. від імені позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в частині стягнення судового збору в сумі 1488,60 грн згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 9900,00 грн згідно з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, шляхом стягнення зазначених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з відкритих в Управлінні Державної казначейської служби України у Лисянському районі Черкаської області рахунків виконавчого комітету Лисянської селищної ради.

У подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2023 року задовольнив частково заяву позивача про виправлення описки. Зокрема, виправив описку в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 580/3300/22, зазначивши в абзаці п`ятому резолютивної частини суму судового збору, які підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1240,50 (одна тисяча двісті сорок гривень та п`ятдесят копійок) грн.

10 жовтня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява (вх.№43314/23) адвоката Слободянюка А.І. від імені ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 в частині стягнення судового збору в сумі 1240,50 грн та додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 9900,00 грн згідно з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023, шляхом стягнення зазначених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з відкритих в Управлінні Державної казначейської служби України у Лисянському районі Черкаської області рахунків виконавчого комітету Лисянської селищної ради.

Вказану заяву обґрунтовуючи тим, що відповідач не має відкритих рахунків у банківських установах та не перебуває на казначейському обслуговуванні, а розпорядження коштами місцевого бюджету відбувається через рахунки, відкриті щодо юридичної особи - Виконавчого комітету Лисянської селищної ради, тому з метою примусового виконання судового рішення у цій справі виникла необхідність змінити спосіб та порядок виконання судового рішення. Посилався на судові рішення, якими суд здійснив зміну порядку виконання судових рішень шляхом стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Лисянської селищної ради у справах: №580/3294/22, №580/434/22, №580/2788/22, №580/3293/22, №580/3296/22, №580/48/22, №580/481/22, №580/3295/22, №580/3298/22.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року відмовлено повністю у задоволенні заяви.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №580/3300/22 та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши прояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, з урахуванням ухвал про виправлення описок, Шостим апеляційним адміністративним судом стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26424996) понесені позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн та витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 9900,00 грн.

У заяві про заміну способу виконання судового рішення представник позивача зазначає, що відповідач не має відкритих рахунків у банківських установах та не перебуває на казначейському обслуговуванні, а розпорядження коштами місцевого бюджету відбувається через рахунки, відкриті щодо юридичної особи - Виконавчого комітету Лисянської селищної ради, з рахунку якого, на думку скаржника, можна стягнути кошти на виконання рішення суду.

З огляду на неможливість виконання судового рішення, позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (надалі по тексту - Порядок № 845).

Згідно з вищевказаним Порядком, боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

У відповідності до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів па підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та; місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 Порядку №845 передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Згідно з пунктом 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органах Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.

Статтями 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 10 цього Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції, повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 1, 2 ст. 11 та ч. 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети. Виконавчі комітети міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Відповідно до ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів.

Згідно статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо забезпечення виконання місцевого бюджету, а також здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України визначено, що до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що відповідна рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має. Фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники).

Отже, виконавчий комітет відповідної ради утворений радою та здійснює фінансування видатків з місцевого бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як Лисянська селищна рада Черкаської області (код ЄДРПОУ - 26424996), так її виконавчий комітет (код ЄДРПОУ - 04410982) зареєстровані як самостійні юридичні особи, однак в силу наведених законодавчих норм виконавчий комітет підзвітний та підконтрольний раді, на нього покладено обов`язки щодо виконання місцевого бюджету, який ухвалює Лисянська селищна рада Черкаської області,.

Отже, свої бюджетні зобов`язання Лисянська селищна рада Черкаської області виконує відповідно до вказаного механізму через її виконавчий комітет, а твердження скаржника про те, що останній є повністю самостійним обґрунтовано спростовано судом першої інстанції, позаяк саме виконавчий комітет Лисянської селищної ради Черкаської області має відкриті бюджетні рахунки та укладений договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування в органах Казначейства, тому має змогу та відповідні повноваження здійснити виплати з бюджету Лисянської селищної ради Черкаської області для погашення зобов`язань за згаданим судовим рішенням.

Так, за схожих обставин Верховний Суд в постанові від 19 березня 2021 року в справі №240/4054/19 дійшов висновку, що міська рада та її виконавчий комітет є взаємопов`язаними органами, незважаючи на те, що зареєстровані як різні юридичні особи та мають самостійні права та обов`язки, компетенцію та повноваження, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідають за зобов`язаннями один одного.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Лисянська селищна рада Черкаської області не має відкритих рахунків в управлінні Державної казначейської служби України, що фактично унеможливлює виконання судових рішень, що неприпустимо з огляду на положення статей 129 та 129-1 Конституції України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

Отже, з огляду на те, що відповідачем вказане судове рішення належним чином не виконано, що не спростовано та не заперечено останнім під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав змінити спосіб виконання судового рішення у справі №580/3300/22 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесених позивачем витрати на сплату судового збору в розмірі 1240,50 грн та витрати на правничу допомогу розмірі 9900,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ - 04410982)

Отже, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/3300/22.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України у згаданій редакції визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не врахував наявності правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а тому ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 14, 242, 243, 244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року та прийняти нову ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/3300/22 - задовольнити частково.

Змінити спосіб виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, з урахуванням ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду про виправлення описок від 17 січня 2023 року та від 09 жовтня 2023 року, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26424996) понесених позивачем витрат на сплату судового збору в розмірі 1240,50 (одна тисяча двісті сорок гривень та п`ятдесят копійок) грн та витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот 00 копійок) грн шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесених витрат на сплату судового збору в розмірі 1240,50 (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 04410982).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 05 грудня 2023 року.