П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/7375/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
22 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,
представника відповідача - Кухрівського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство «Уладівський спиртовий завод» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0121500715, №0121510715, №0121520715, №0121530715, №0121580711, №0121600711, №0121620711 від 21.12.2021 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповіда подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати останнє та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в результаті призвело до невірного вирішення справи та прийняття протиправного рішення.
Так, на переконання апелянта, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, протиправно не надав оцінки реальності господарських операцій позивача та скасував податкові повідомлення-рішення лише по процедурних питаннях щодо видачі наказів про проведення перевірки.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з неможливістю представника товариства прибути в судове засідання через погіршання погодних умов.
Надавши оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, як такого, що є необгрунтованим. До того ж, позивачем не надано належних доказів в підтвердження неможливості забезпечити явку в судовому засіданні іншого уповноваженого представника.
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено наступні обставини справи.
На підставі статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (зі змінами та доповненнями), Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №4546к від 18.12.2020 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Уладівський спиртовий завод" /том 3 а.с. 77/.
Пунктом 1 наведеного наказу вказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Уладівський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459163) Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Некрасова, 1, з 22 грудня 2020 року тривалістю 10 робочих днів.
Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2019 року з метою правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Надалі, наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області №128 від 06.01.2021 року перенесено терміни проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2019 року, до дати отримання документів або забезпечення доступу до них.
26.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ №3612к, яким продовжено термін проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з 29 жовтня 2021 року тривалістю 5 робочих днів/.
Наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області №3613к від 26.10.2021 року поновлено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Уладівський спиртовий завод" з 28 жовтня 2021 року тривалістю 1 робочий день.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №10268/02-32-07-15/05459163 від 11.11.2021 року.
В акті про результати документальної позапланової перевірки встановлено наступні порушення:
- підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 року №2755-VІ, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Доходи" в результаті чого ДП "Уладівський спиртовий завод" занижено податок на прибуток за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року на загальну суму 654709 грн. та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік в сумі 2940420 грн.;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ДП "Уладівський спиртовий завод" занижено податок на додану вартість на загальну суму 899505 грн.;
- постанови Кабінету Міністрів України №138 від 23 лютого 2011 року "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями" (із змінами і доповненнями) та статті 46, статті 57, пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено частину чистого прибутку (доходу) що підлягає сплаті до державного бюджету за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року на загальну суму 2236412 грн.
- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.1 "е" та пункту 176.2 "а" статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року, в загальній сумі - 1741641,19 грн.;
- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, несвоєчасно подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за лютий 2018 року №9050287056 від 22.03.2018 року (граничний строк подання 20.03.2018 року, фактично подано 22.03.2018 року);
- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пунктів 176.1 "е", 176.2 "а" статті 176 та підпунктів 1.4, 1.6 пункту 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року, в загальній сумі - 25091,16 грн.
За наслідком проведеної документальної позапланової перевірки 21.12.2021 року Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0121500715, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 818386,00 грн.;
- №0121510715, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік у розмірі 2940420,00 грн.;
- №0121520715, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1124381,00 грн.;
- №0121530715, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств і об`єднань), що вилучається до державного бюджету у розмірі 2236412,00 грн.;
- №0121580711, яким збільшено суму грошового зобов`язання за штрафними санкціями з військового збору у розмірі 6237,90 грн. та нараховано пені у розмірі 322,85 грн. на підставі підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України ;
- №0121600711, яким збільшено суму грошового зобов`язання за штрафними санкціями з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 214677,52 грн. та нараховано пені у розмірі 38381,99 грн. на підставі підпункту 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України;
- №0121620711, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання звіту на суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за лютий 2018 року.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу, яка рішенням Державної податкової служби України №8592/6/99-00-06-01-03-05 від 04.08.2022 року була залишена без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області без змін.
Відтак, вважаючи податкові повідомлення-рішення №0121500715, №0121510715, №0121520715, №0121530715, №0121580711, №0121600711, №0121620711 від 21.12.2021 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Головного управління ДПС у Вінницькій області на час прийняття наказів про проведення перевірки та відповідно проведення перевірки позивача не відповідають вимогам положень пункту 82.2 статті 82 ПК України, оскільки ще до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство "Уладівський спиртовий завод" втратив статус підприємства щодо якого порушено провадження у справі про визнання банкрутом, а тому відпали підстави та мета для її проведення.
Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам в розрізі висновків суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Згідно з п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Як встановлено з матеріалів справи, наказом ГУ ДПС у Вінницькій області №4546к від 18.12.2020 року призначена позапланова виїзна документальна перевірка Державного підприємства «Уладівський спиртовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2019.
Вказаний наказ прийнятий на підставі ст. 20, п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано контролюючим органом, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача слугувало те, що стосовно останнього порушено провадження у справі про визнання банкрутом провадження по якій було відкрито 13.08.2004 року.
Так, Господарським судом Вінницької області ухвалою від 13.08.2004 року у справі № 5/435-04 було порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Уладівський спиртовий завод".
При цьому, враховуючи, що орган податкової служби на той час це - Хмільницька об`єднана державна податкова інспекція, з 2008 року перебувала у відповідному реєстрі кредиторів позивача у справі про банкрутство №5/435-04, відповідно той факт, що процедура банкрутства позивача розпочата ще у 2004 році відома відповідачу, апелянту у справі.
Згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Отже, проведення перевірки знаходиться під умовою настання визначеної законодавством обставини, а саме: початок процедури реорганізації, банкрутства, припинення, закриття суб`єкта господарювання та його структурного підрозділу, подання заяви про зняття з обліку платника податків. У даному випадку мова йдеться про необхідність проведення вказаної перевірки саме у зв`язку із закінченням діяльності господарюючого суб`єкта або можливістю її закінчення. Лексичне значення слова «розпочато» означає саме початок запровадження певної юридичної процедури. Вказана норма не підлягає вільному трактуванню щодо можливості проведення позапланової перевірки протягом усього часу перебування суб`єкта господарювання у стані реорганізації, банкрутства, припинення, закриття структурного підрозділу.
Юридичні поняття - «наявність провадження у справі про визнання банкрутом платника податків» та «порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків» є різними за своєю суттю, тобто не є тотожними.
В призмі викладеного, суд першої інстанції доцільно зауважив, що право податкового органу на призначення позапланової перевірки платника податків з підстав "порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків" будь-коли після такого порушення, ставить позивача у нерівне становище відносно суб`єкта владних повноважень.
В даному випадку, наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача був прийнятий відповідачем через 16 років після порушення провадження про банкрутство, а саме 18.12.2020 року, при цьому, останній не був реалізований, оскільки наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області №128 від 06.01.2021 року терміни проведення позапланової виїзної документальної перевірки перенесено до дати отримання документів або забезпечення доступу до них.
Як встановлено в ході розгляду справи, більш ніж через 9 місяців, відповідачем прийнято наказ №3613к від 26.10.2021 року, яким поновлено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з 28 жовтня 2021 року тривалістю 1 робочий день, а наказом №3612к від 26.10.2021 року продовжено її термін з 29 жовтня 2021 року тривалістю 5 робочих днів.
Відтак, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, яка призначена наказом №4546к від 18.12.2020 року, фактично проведена посадовими особами контролюючого органу у період з 28.10.2021 року по 04.11.2021 року.
Як було відзначено вище, наказ про проведення перевірки позивача прийнятий на підставі ст. 20, п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 82.2 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій Головного управління ДПС у Вінницькій області на час прийняття вказаних вище наказів та проведення перевірки позивача, оскільки останні не відповідають вимогам положень пункту 82.2 статті 82 ПК України.
Окрім того, як достеменно встановлено судом першої інстанції, на час початку, проведення та закінчення спірної перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2021 року №10268/02-32-07-15/05459163 позивач не перебував в процедурі банкрутства, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.04.2021 року в справі №5/435-04 було закрито провадження у справі.
Відтак, ще до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державне підприємство "Уладівський спиртовий завод" втратив статус підприємства щодо якого порушено провадження у справі про визнання банкрутом, а тому відпали підстави та мета для її проведення.
Аналізуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції доцільно врахував позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відтак, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 року у справі № 520/8836/18
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення.
В розрізі вказаного судова колегія відхиляє доводи апелянта про залишення судом першої інстанції без уваги питання про недійсність господарських операцій позивача, оскільки встановлений факт порушення податковим органом процедурного питання позбавляє необхідності перевірки факту порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Інші доводи апеляційної скарги не потребують їх детального аналізу, оскільки в більшості дублюють доводи відзиву на позовну заяву, яким була надана об`єктивна та повна оцінка судом першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2023 року.
Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 07.12.2023 |
Номер документу | 115421890 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Біла Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні