Постанова

від 05.12.2023 по справі 380/16882/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16882/22 пров. № А/857/6220/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» та Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року, головуючий суддя Гавдик З.В., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 04.04.2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/000103/2 від 26.10.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2022/000159 від 26.10.2022 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» 4 962,00 грн. сплаченого судового збору.

15.03.2023 року представник позивача подав до суду клопотання про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови - задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 2000,00 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Комтранс Україна» та Львівська митниця оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції: позивач - скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заяву про стягнення понесених судових витрат задовольнити в повному обсязі; відповідач скасувати додаткове судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви про стягнення понесених судових витрат відмовити повністю.

Свою апеляційну скаргу ТзОВ «Комтранс Україна» обґрунтовує тим, що суд попередньої інстанції не надав належної оцінки доказам, долучених до заяви про стягнення понесених судових витрат, що є підставою для скасування судового рішення.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги Львівська митниця зазначає те, що підготовка заяви про розподіл судових витрат у справі не є видом правничої допомоги, в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відтак не є окремою послугою.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як передбачено ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової (правничої) допомоги від 16.12.2021 року №16/12/2021; додаткову угоду №7 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.11.2022 року №16/12/2021; акт приймання виконаних робіт/послуг із детальним описом робіт/послуг виконаних адвокатом від 14.03.2023 року №7.

При цьому, як вірно зауважив суд попередньої інстанції, в матеріалах справи наявні позовна заява з додатками та відповідь на відзив.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. за такі послуги не є співмірними із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні всі підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2000 грн., а доводи апеляційних скарг щодо протиправності оскарженого додаткового рішення є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування додаткового рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтранс Україна» та Львівської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі №380/16882/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин