Повістка

від 04.12.2023 по справі 713/416/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2023 року

м. Чернівці

справа № 713/416/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Скулеба А. І.

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСББ «Наш дім», в інтересах якого діє Єфтемій Роман Флорович, про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» до ОСОБА_1 , треті особи: Вижницька міська рада, ОСОБА_2 , про знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах діє ОСОБА_3 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та додаткове рішення від 09 жовтня 2023 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Кириляк А. Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» (далі - ОСББ «Наш дім») звернулося до суду з позовом.

Позивач просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні членами ОСББ «Наш дім», яке знаходиться на АДРЕСА_1 , вказаним житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок прибудови до балкону квартири № 3 та альтанки закритого типу.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року позов ОСББ «Наш дім» задоволено частково.

Зобов`язано відповідачку усунути перешкоди в користуванні членами ОСББ «Наш дім», яке знаходиться на АДРЕСА_1 , вказаним житловим будинком та прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок на прибудинковій території біля будинку дерев`яної будівлі-альтанки закритого типу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням від 09 жовтня 2023 року заяву відповідачки про відшкодування витрат на правничу допомогу у вказаній справі задоволено.

Стягнуто з ОСББ «Наш дім» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8750 гривень.

Заяву ОСББ «Наш дім» про стягнення з відповідачки витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , та ОСББ «Наш дім» звернулися до суду з апеляційними скаргами.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСББ «Наш дім» задоволено частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 вересня 2023 року та додаткове рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 жовтня 2023 року скасовано.

Позов ОСББ «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення прибудови до лоджії квартири задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути власникам квартир перешкоди в користуванні житловим будинком, який розташований на АДРЕСА_1 , шляхом знесення прибудови до лоджії квартири № 3 вказаного будинку, шириною 0,99 м та довжиною 4,96 м.

У позові ОСББ «Наш дім» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) альтанки відмовлено.

Змінено розподіл судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2232 гривні 90 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2232 гривні 90 копійок.

Стягнуто з ОСББ «Наш дім» на користь держави судовий збір в сумі 4339 гривень 50 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Наш дім» 2481 гривню в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору.

Стягнуто з ОСББ «Наш дім» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 8 750 гривень та в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 500 гривень.

Заяву ОСББ «Наш дім» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Наш дім» витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи залишено без розгляду.

22 листопада 2023 року ОСББ «Наш дім», в інтересах якого діє Єфтемій Р. Ф., подано до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови у даній справі, у якій заявник просив стягнути з відповідача на його користь 13 500 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті додаткової постанови

Перевіривши доводи заяви ОСББ «Наш дім», в інтересах якого діє Єфтемій Р. Ф., про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про наявнісь підстав для відшкодування заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 500 гривень з огляду на наступне.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання.

Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

У пункті 3 частині першій статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 754/14704/19-ц (провадження № 61-15221св20).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 910/12257/13 (провадження № 14-382цс19) вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

З матеріалів справи вбачається, що між ОСББ «Наш дім» та адвокатом Єфтемієм Р. Ф. було укладено договір про надання правничої допомоги № 13/2023 адв від 06 жовтня 2023 року.

Згідно з пунктами 4.1, 5.1 вказаного договору вартість юридичних послуг, що надаються адвокатом, визначається додатковими угодами до цього договору.

Виконання наданих юридичних послуг оформляється актом приймання- передачі, який підписується сторонами.

На підтвердження понесення ОСББ «Наш дім» судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції останнім надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 13/2023 адв від 06 жовтня 2023 року, рахунок № 13/2023 адв до договору про надання правничої допомоги від 20 листопада 2023 року, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг № 13-2023 адв від 20 листопада 2023 року на суму 13 500 гривень, квитанції від 06 жовтня та 20 листопада 2023 року про сплату позивачем наданих адвокатом послуг на загальну суму 13 500 гривень.

Згідно з актом приймання-передачі наданих юридичних послуг № 13-2023 адв від 20 листопада 2023 року, адвокат надав замовнику адвокатські послуги (правову допомогу) у цій справі: ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, матеріалами вказаної цивільної справи (2 години 30 хвилин), підготовка апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (4 години), подача апеляційної скарги до канцелярії Чернівецького апеляційного суду (30 хвилин), ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_2 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу (1 година 30 хвилин), відправка копій відзиву сторонам та подача відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду (30 хвилин), ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу (2 години 30 хвилин), відправка копій відзиву сторонам та подача відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду (30 хвилин), представництво інтересів в Чернівецькому апеляційному суді у судових засіданнях 09 листопада, 20 листопада 2023 року ( 1 година 30 хвилин).

Вартість всіх наданих послуг складає 13 500 гривень.

Представник відповідачки під час судового розгляду заперечувала в частині стягнення витрат, понесених позивачем за наступні надані адвокатом послуги, а саме подача апеляційної скарги до канцелярії Чернівецького апеляційного суду (30 хвилин), відправка копій відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 сторонам та подача відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду (30 хвилин), відправка копій відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 сторонам та подача відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду, що в загальному зайняло 1 годину 30 хвилин та вартувало 1500 гривень.

За таких обставин, представник відповідачки вважав, що стягненню підлягають понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 гривень.

У світлі вказаного вище заперечення відповідача про те, що окремі з видів вказаних в акті приймання-передачі послуг виконаних робіт не пов`язані з правничою допомогою, слід зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, даючи офіційне тлумачення поняттю «правова допомога», роз`яснив, що такий вид допомоги є багатоаспектним, різним за змістом, обсягом і формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Держава гарантує можливість вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі та формах, як вона того потребує. Це право, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежено.

Кожен учасник цивільного процесу у доведенні того чи іншого питання як матеріального, так і процесуального характеру, вільний у наданні до суду доказів на підтвердження своїх доводів та аргументів, якщо, звісно, такі відповідають критеріям прийнятості.

З акту приймання-передачі наданих юридичних послуг № 13-2023 адв від 20 листопада 2023 року вбачається, що адвокатом Єфтемієм Р. Ф. було витрачено 30 хвилин на подачу апеляційної скарги до канцелярії Чернівецького апеляційного суду, 30 хвилин на відправку копій відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 сторонам та подачу відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду та 30 хвилин на відправку копій відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 сторонам та подачу відзиву до канцелярії Чернівецького апеляційного суду.

Вказані послуги були включені сторонами договору про надання правничої допомоги до переліку наданих юридичних послуг, а отже є складовою таких послуг.

Окрім того, у відповідності до положень статей 43, 49, 64 ЦПК України по своїй суті подання апеляційної скарги та інших документів до суду та їх направлення сторонам є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, яке має здійснюватися адвокатами.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в ухвалі від 25 жовтня 2022 року у справі № 336/2502/21.

Заяви про зменшення витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу учасники справи не подавали.

За таких обставин, позивачем доведено щодо понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 500 гривень.

Отже, зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСББ «Наш дім», з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 500 гривень.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 27 липня 2023 року у справі № 280/12557/21.

Керуючись статтею 141, 270, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна додаткова постанова складена 05 грудня 2023 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді: Мирослава КУЛЯНДА

Наталія ПОЛОВІНКІНА