Рішення

від 05.12.2023 по справі 274/3949/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/3949/23

провадження № 2/0274/1160/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.12.2023 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації -

в с т а н о в и в :

21.06.2023 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якій керівник прокуратури Шпак В. просить: припинити громадянину РФ ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885500:03:000:0209 площею 0,7977 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вартістю 7977,00 гри., шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

В обґрунтування вимог зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_1 є громадянином РФ. На підставі рішення Бердичівської районної державної адміністрації від 13.06.2012 №263 громадянину РФ ОСОБА_1 , як власнику (в порядку спадкування) земельної частки (паю) по реформованому КСІП "Скаківське" Скаківської сільської ради, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, із земель колективної власності сільськогосподарського призначення площею 0,7977 га, яка розташована на території Скаківської сільської ради, за межами населеного пункту, для ведення особистого селянською господарства. Вказаним рішенням ОСОБА_1 попереджено про те, що відповідно до ч. 4 ст.81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення прийняті у спадщину іноземними громадянами, протягом року підлягають відчуженню. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за останнім у 2013 році. 01.07.2014 ОСОБА_1 вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі надано в оренду СТОВ «Урожай», який в подальшому на підставі договору суборенди землі від 25.09.2019 передав її в користування ТОВ «Агро-Країна». Водночас, як зазначалось раніше, відповідач є іноземцем, а тому відповідно до законодавства України повинен був добровільно відчужити земельну ділянку протягом одного року, проте цього не зробив.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 22.06.2023 позовну заяву було залишено без руху (а.с.40-41).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 05.07.2023 в справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 49-50).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 04.10.2023 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду (а.с. 73).

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Від прокурора Дем`янчука М.С. на адресу Бердичівського міськрайонного суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.78).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надав 19.07.2023 письмові пояснення щодо позову в яких вказав, що строк відчуження земельної ділянки сплив, проте відповідач, як громадянин РФ, у добровільному порядку не виконав вимоги чинного законодавства, а тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 56-57).

Відповідач в судові засідання 07.11. 2023 року та 05.12 2023 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представники третіх осіб на стороні відповідача також в судове засідання не з`явилися, на адресу суду скерували заяви про розгляд справи за їх відсутності ( а.с. 67 -71,76-77).

Виходячи з наведеного, судом ухвалено здійснювати розгляд справи у відсутність учасників та, відповідно, без фіксації його перебігу технічними засобами, що відповідає приписам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином РФ та отримував код платника податків.

На підставі рішення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 13.06.2012 №263 громадянину РФ ОСОБА_1 , як власнику (в порядку спадкування) земельної частки (паю) по реформованому КСІІ «Скаківське» Скаківської сільської ради, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, із земель колективної власності сільськогосподарського призначення площею 0,7977 га (в тому числі ріллі - 0,7977 га), яка розташована на території Скаківської сільської ради, за межами населеного пункту, для ведення особистого селянською господарства. ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку. Вказаним рішенням ОСОБА_1 попереджено про те, що відповідно до ч. 4 ст.81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення прийняті у спадщину іноземними громадянами, протягом року підлягають відчуженню. Вказане підтверджується також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.02.2013 (а.с.14-17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.04.2023 №330404488 06.06.2013 року державним реєстратором Ніколайчук О.М. зареєстровано право власності на вищезазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 . Станом на 27.04.2023 року право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано за відповідачем (а.с.29).

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 1820885800:03:000:0209 площею 0,7977 га, перебуває в оренді у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай» (договір оренди землі від 01.07.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2014, номер запису 7888363 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 17610575 від 01.12.2014) (а.с.18-22,30).

Крім того, між ТОВ «Урожай» та ТОВ «Агро-Країна» 25.09.2018 укладено договір суборенди землі, строком до 30.06.2024, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.10.2018, номер запису 28520425 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 43655024 від 24.10.2018) (а.с.23-30).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20230619-0006116943 від 19.06.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1820885500:03:000:0209 площею 7977,00 кв.м - 7411,86 грн (а.с.32-33).

Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовано наступним чином.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про припинення права власності на земельну ділянку, шляхом її примусового відчуження з тих підстав, що відповідач, як громадянин РФ, упродовж року після набуття права власності на успадковану земельну ділянку сільськогосподарського призначення добровільно її не відчужив, а тому наявні підстави для її примусового відчуження.

Згідно частин третьої, четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону (абз. 1, 2 ст. 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (абз. 6 ст. 41 Конституції України).

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини (ч. 2, 3 ст. 81 ЗК України).

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава (ч. 1 ст. 130 ЗК України).

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (п. е абз. 2 ст. 140 ЗК України).

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).

Право власності припиняється у разі конфіскації (п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України).

Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (ч. 2 ст. 354 ЦК України).

В силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства України, якими врегульовано вказані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки остання мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до моменту звернення позивача до суду земельні ділянки не відчужила. Зазначений перебіг подій порушує вимоги земельного законодавства України, а відтак потребує відповідного втручання у право власності відповідача задля відновлення порушеного законодавства.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23 січня 2018 року (провадження № 61-1390 св 17).

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов`язані із розглядом даної справи, що складаються із судового збору в розмірі 2684 гривень ( а.с.12).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12-13,76-81,89,128,141,211,223,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.

Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 (паспорт громадянина РФ: НОМЕР_1 , виданий 17.01.2007. РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820885500:03:000:0209 площею 0,7977 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вартістю 7977,00 грн, шляхом її конфіскації па користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір на розрахунковий рахунок №UA598201720343110001000011049, Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 02909950 в сумі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 грудня 2023 року

Головуючий: Т.М. Вдовиченко