Рішення

від 05.12.2023 по справі 755/10367/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 755/10367/23

провадження № 2/753/6934/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Лузовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова команія «Мега-Поліс» до ОСОБА_1 про стягнення трахового відшкодування, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» у липні 2023 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення трахового відшкодування.

Позов мотивований тим, що 21.07.2022 року о 12 год. 45 хв. на заїзді на міст з проспекту Броварського біля станції метро «Чернігівська» в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якої була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», яка не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу, та завдало матеріальних збитків вказаному автомобілю, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована в ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» за договором добровільного страхування наземного транспорту від 26.04.2022 року № 19849-10, чинним на час дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 29.08.2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди застрахованому позивачем автомобілю «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 .

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем проведено авто - товарознавче дослідження й відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 190-2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 83 560 грн. 93 коп., а відповідно до платіжних доручень № 3584 від 09.08.2022 року на суму 52 307 грн. 00 коп., № 3929 від 25.10.2022 року на суму 30 900 грн. 00 коп. позивач виплатив страхувальнику кошти в загальній сумі 83 207 грн. 00 коп.

З метою врегулювання в досудовому порядку вимоги про відшкодування виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» подано до ТДВ «СГ «Оберіг», що є страховиком відповідача на підставі Поліса № 209645302 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимогу, який здійснив виплату ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» 49 020 грн. 13 коп., проте решта виплаченого позивачем страхового відшкодування залишаються невідшкодованим - 34186 грн. 87 коп. (83 207 грн. 00 коп. - 49 020 грн. 13 коп. = 34186 грн. 87 коп.).

Вважає, що відповідач у порядку статті 1194 ЦК України має відшкодувати різницю між понесеними збитками (виплаченим страховим відшкодуванням) - 83 207 грн. 00 коп. й виплаченими (покритим) ТДВ «СГ «Оберіг» 49 020 грн. 13 коп. - страхового відшкодування, що складає 34186 грн. 87 коп. (83 207 грн. 00 коп. - 49 020 грн. 13 коп. = 34186 грн. 87 коп.).

В судове засідання позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог з тих же підстав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду), смс-повідомленням, яке доставлено особисто 13.09.2023р. о 10.24.44.

Відзив на позов відповідачем не поданий.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за вказаною адресою місця проживання, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд справи судом.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вид судочинства - спрощеного провадження, вжиті судом заходи щодо направлення сторонам повідомлення про час та місце розгляду справи, копії позовної заяви з додатками до відповідача, із роз`ясненим правом надання відзиву на позов, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що 21.07.2022 року о 12 год. 45 хв. на заїзді на міст з проспекту Броварського біля станції метро «Чернігівська» в м.Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , відповідальність якої була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», яка не обрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу, та завдало матеріальних збитків вказаному автомобілю, цивільно-правова відповідальність власника якого була застрахована в ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» за договором добровільного страхування наземного транспорту від 26.04.2022 року № 19849-10, чинним на час дорожньо-транспортної пригоди (а.с.5-7, 8, 10, 11, 13).

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 29.08.2022 року, яка набула чинності, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с.13).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди застрахованому позивачем автомобілю «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.14-30).

З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем проведено авто товарознавче дослідження й відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 190-2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 83 560 грн. 93 коп., а відповідно до платіжних доручень № 3584 від 09.08.2022 року на суму 52 307 грн. 00 коп., № 3929 від 25.10.2022 року на суму 30 900 грн. 00 коп. позивач виплатив страхувальнику кошти в загальній сумі 83 207 грн. 00 коп. (а.с.14-30, 31, 32)

З метою врегулювання в досудовому порядку вимоги про відшкодування виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» подано до ТДВ «СГ «Оберіг», що є страховиком відповідача на підставі Поліса № 209645302 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вимогу, який здійснив виплату ПрАТ «Страхова команія «Мега-Поліс» 49 020 грн. 13 коп., проте решта виплаченого позивачем страхового відшкодування залишаються невідшкодованим - 34186 грн. 87 коп. (83 207 грн. 00 коп. - 49 020 грн. 13 коп. = 34186 грн. 87 коп.) (а.с.34).

Відповідач у порядку статті 1194 ЦК України має відшкодувати позивачу різницю між понесеними збитками (виплаченим страховим відшкодуванням) - 83 207 грн. 00 коп. й виплаченими (покритим) ТДВ «СГ «Оберіг» 49 020 грн. 13 коп. - страхового відшкодування, що складає 34186 грн. 87 коп. (83 207 грн. 00 коп. - 49 020 грн. 13 коп. = 34186 грн. 87 коп.).

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Відповідно, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» вважає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно, у зв`язку з проведеною позивачем регламентною виплатою страхувальнику, у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача.

Так, до страховика, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір - 2 684 грн. 00 коп., а також понесені витрати за проведення оцінки пошкодженого майна - 1 800 грн. 00 коп. (а.с.28), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.1191 ЦК України, ст. ст. 98, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова команія «Мега-Поліс» до ОСОБА_1 про стягнення трахового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , відомості про ідентифікаційний код платника податків відсутні, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова команія «Мега-Поліс», код ЄДРПОУ - 30860173, 34 186 грн. 87 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування, 1 800 грн. 00 коп. - понесених витрат за проведення оцінки пошкодженого майна, 2 684 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 38 670 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

СУДДЯ: