Рішення

від 05.12.2023 по справі 350/1651/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1651/23

Номер провадження 2/350/484/2023

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просила збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , в її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, рішення суду допустити до негайного виконання, судові витрати покласти на відповідача.

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2017 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 750 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття. Присуджений судом розмір аліментів є значно менший від прожиткового мінімуму для дитини віком 15 років і є мізерною сумою для забезпечення необхідного всебічного та повноцінного розвитку дитини. Відповідач взагалі не цікавиться життям дитини, добровільно допомоги на її утримання не надає, хоча має таку можливість оскільки працює по найму за кордоном та отримує високі доходи, а тому може сплачувати аліменти в більшому розмірі.

Враховуючи фізичний та матеріальний стан відповідача, вік дитини та її потреби для фізичного та духовного розвитку, вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі по 4000 гривень щомісячно до її повноліття.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги уточнила, просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , у розмірі по 2500 гривень щомісяця, а справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Долинка О.А. у судове засідання також не прибув, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача, уточнені позовні вимоги визнав повністю, не заперечив проти стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 2500 гривень щомісяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи (а.с.12).

18.10.2013 до Рожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від представника відповідача - адвоката Долинки О.А. поступила заява про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та подання відзиву з відповідними доказами (а.с. 15);

07.11.2023 до Рожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті відпредставника відповідача адвокатаДолинки О.А.надійшов відзив,в якомуостанній зазначає,що відповідач ОСОБА_2 на даний час ніде не працює, стабільний заробіток у нього відсутній, будь якого рухомого чи нерухомого майна у власності немає. Натомість у власності позивачки перебуває 1/2 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 1,0148 кадастровий номер 2624882600:02:004:0010, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Креховицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, яка перебуває в оренді ТОВ "АКРІТЕРА АГРО", та від якої остання отримує доходи, земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 2624882601:01:004:0329, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Окрім того відповідач допомагає матеріально своїй матері ОСОБА_5 , яка являється пенсіонером та має ІІІ групу інвалідності. За таких обставин відповідач не має змоги сплачувати аліменти в розмірі 4000 гривень, вважає, що їх розмір на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 повинен складати 2000 гривень. На підставі викладеного просить позовні вимоги задоволити частково.

05.12.2023 до Рожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від позивачки ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи у її відсутності, у якій вона позовні вимоги уточнила, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття (а.с.47).

05.12.2023 до Рожнятівського районногосуду Івано-Франківськоїобласті відпредставника відповідача ОСОБА_2 адвокатаДолинки О.А.поступила заявапро розглядсправи у відсутностісторони відповідача,у якійвін зазначив,щоуточненні позовні вимоги визнає повністю, не заперечив проти стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 2500 гривень щомісячно (а.с.48).

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Враховуючи, що представник відповідача уточнений позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання ним позову та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

З копії рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2017 встановлено, що суд ухвалив збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно рішення Рожнятівського районного суду від 18 лютого 2011 року, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 13 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 7).

Копією свідоцтва про народження (а.с.6) підтверджено, що у сторін по справі є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 25.09.2023 (а.с.8) підтверджено, що ОСОБА_1 розлучена, проживає з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 по АДРЕСА_1 в задовільних матеріально-побутових умовах (а.с. 8).

ОСОБА_1 являється власником 1/2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельних ділянок площею 1,0148 кадастровий номер 2624882600:02:004:0010, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Креховицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, площею 0,25 га, кадастровий номер 2624882601:01:004:0329, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 34-37).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_5 (матері відповідача) від 19.10.2023 (а.с.40), адреса проживання: АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_5 являється інвалідом ІІІ групи загального захворювання, часто хворіє, потребує лікування. Фінансову допомогу матері надає син ОСОБА_2 , який перебуває на сезонних роботах за межами країни (а.с. 40).

ОСОБА_5 являється особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, отримує пенсію за віком, розмір якої за жовтень 2023 року склав 3627 грн 09 коп, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.09.2015 року та копією довідки №893 виданої ГУ ПФУ України в Івано-Франківській області 19.10.2023 року (а.с. 32, 41).

З копії довідки №149 КНП "Брошнів-Осадська міська лікарня" від 19.10.2023 року, вбачається, що ОСОБА_5 знаходиться на "Д" спостереженні в КНП "Брошнів-Осадська міська лікарня" (а.с. 39).

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

проаналізувавши доводи позивачки, викладені в позовній заяві, вивчивши матеріалицивільної справи,дослідивши таоцінивши всудовому засіданніписьмові доказив їхсукупності,встановивши такимчином фактичніобставини справи,суд прийшовдо висновку,що позов підлягає до задоволення, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою ВерховноїРади України№ 789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8Закону України"Проохорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька.

В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 1 статті 182СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне роз`яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов`язаних з обов`язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішення законної сили. Тому суд не вбачає підстав допустити негайне виконання рішення суду, оскільки предметом позову є не стягнення аліментів, а зміна способу їх стягнення.

При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що з часу постановлення судом 14.08.2017 рішення про зміну розміру аліментів в сумі 750 грн. на дитину її матеріальне становище є недостатнім для забезпечення дитини всім необхідним. Окрім цього, розмір утримання, якого потребує дитина, зріс, сума аліментів, яку сплачує відповідач на цей час не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови її життя, розвитку та харчування.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що дитина сторін проживає із позивачкою, окремо від батька, у житловому будинку 1960 року побудови. Тобто матеріальне становище позивачки є недостатньо задовільним, щоб забезпечувати своїй дитині всебічний та повноцінний розвиток.

Даючи оцінку викладеному, суд бере до уваги також те, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, законом встановлено його обов`язок надавати матеріальну допомогу дитині, яка росте і потребує більшого забезпечення, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, а обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.

Водночас аліменти, які сплачує відповідач на користь позивачки на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 750 грн. щомісячно, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дитини.

Разом з тим, на думку суду, у відповідача відсутні виключні обставини, які б свідчили про те, що він спроможний надавати допомогу дитині лише на мінімальному рівні. А твердження відповідача щодо перебування на його утриманні матері з інвалідністю, не звільняє його від обов`язку сплачувати аліменти в розмірі, який би забезпечував найкращі інтереси дитини.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, виходячи із засад справедливості та розумності, захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи її вік, підвищення цінта рістрівня мінімальнихсоціальних гарантій,потребина навчаннята матеріальнеутримання,фізичний ідуховний розвиток, які зі зростанням дитини значно збільшуються, враховуючи розмір встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріальний стан позивачки, суд вважає необхіднимзбільшити розміраліментів,які стягуютьсяз відповідачаза рішеннямсуду у розмірі 2500 гривень, у зв`язку з чим позов слід задоволити.

V. Розподіл судових витрат:

Беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1073,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Позивачка понесла документально підтверджені судові витрати за надання їй правничої допомоги у розмірі 600 гривень, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268,289, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміруаліментів задоволити.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2017 (цивільна справа №350/968/17, провадження №2/350/567/2017) та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист по справі №350/968/17, провадження №2/350/567/2017 виданий Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області відкликати, після його фактичного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 600 (шістсот) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3 на користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору (отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Рожнятів/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA788999980313191206000009658; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко