Рішення
від 30.11.2023 по справі 725/5414/23
ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/5414/23

Номер провадження 2/725/660/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Ботнар Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , 60325, с. Припруття, Чернівецького району, Чернівецької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Універсальний Банк» (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 8), третя особа: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора (58002, м. Чернівці, вул. 28 Червня, 11) про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Універсальний Банк», третя особа: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 10.06.2022 року вона є власником квартири розташованої по АДРЕСА_1 .

Зазначає, що під час оформлення спадщини їй стало відомо, що на вказану квартиру накладено обтяження заборони відчуження нерухомого майна вчинена Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н від 25.06.2003 року ТОВ КБ «Буковина» реєстраційний номер обтяження: 6913579, дата реєстрації обтяження 01.04.2008 року.

Вказує, що 25.06.2003 року її покійний чоловік ОСОБА_2 отримав кредит в ТОВ КБ «Буковина» у розмірі 15000 гривень, кредитні кошти надавались до 25.06.2024 року. Виконання умов кредитного договору було забезпечено договором застави від 25.06.2003 року за умовами якого ОСОБА_2 надав в заставу банку належну йому квартиру АДРЕСА_2 .

Стверджує, що по завершенню умов кредитного договору в червні 2004 року ОСОБА_2 повністю виконав умови кредитного договору та в повному обсязі повернув банку кредитні кошти. Будь-яких майнових претензій банк до нього не пред`являв та не має. Однак своєчасно він не отримав в банку довідку про погашення кредиту та не звернувся до нотаріуса, щодо зняття заборони на нерухоме майно, так як не був обізнаний із такими вимогами Закону.

Зазначає, що 22.12.2010 року комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 856 про виключення ТОВ «Київський універсальний банк», який являвся правонаступником ТОВ КБ «Буковина» з Державного реєстру банків у зв`язку із завершенням процедури його ліквідації.

Отже, банк, у якому ОСОБА_2 отримував кредит, ліквідований. Ліквідація банку здійснена без правонаступників.

Вказує, що те, що ОСОБА_2 не має боргів перед ТОВ КБ «Буковина» підтверджується довідкою № 28.14-18/12871 від 08.03.2023 року виданою Другим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з якої слідує, що вказаному відділі відсутні відкриті виконавчі провадження за якими він був би боржником, в тому числі і виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 коштів на користь ТОВ КБ «Буковина».

Стверджує, що оскільки ОСОБА_2 повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором в 2004 році, іпотека припинилась у 2004 році, а тому, на її думку, заборона на відчуження нерухомого майна яка накладена Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н від 25.06.2003 року ТОВ КБ «Буковина» реєстраційний номер обтяження: 6913579, дата реєстрації обтяження 01.04.2008 року підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, просить суд зняти заборону відчуження з нерухомого майна квартири розташованої по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , вчиненою Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави б/н від 25.06.2003 року ТОВ КБ «Буковина» реєстраційний номер обтяження - 6913579.

В судове засідання позивачка не з`явилась. Від її представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримують та просили його задовольнити. В разі неявки відповідача не заперечували щодо ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Справа слухаласьу відсутностівідповідача,який нез`явився всудове засіданнянезважаючи нате,що повідомлявсясудом прочас тамісце розглядусправиза останнім відомим місцем.

Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом, а також відзиву.

Представник Першої Чернівецької державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивачне заперечуєпроти такоговирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив та не направив відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільногосудочинстваєсправедливий,неупередженийтасвоєчасний розглядівирішенняцивільних справзметоюефективного захиступорушених,невизнанихабооспорюваних прав,свободчиінтересів фізичнихосіб,правтаінтересів юридичнихосіб,інтересівдержави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи та керуючись Законом, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Так, судом встановлено, що позивач звернувся з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Універсальний Банк» про зняття заборони відчуження з нерухомого майна квартири розташованої по АДРЕСА_1 , що належить позивачці, вчиненою Першою Чернівецькою державною нотаріальною конторою на підставі договору застави від 25 червня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 та КБ «Буковина».

Обґрунтовуючи правові підстави звернення з даним позовом, зазначається, що наявність обтяження на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивачки, внаслідок чого ОСОБА_3 позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

На думку позивачки, суб`єктом посягання на її суб`єктивні цивільні права щодо спірного нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський Універсальний Банк», який визначений останньою як відповідач у справі.

Встановлено, що на квартиру розташовану по АДРЕСА_1 , власником якої є позивачка /а.с.8-10/, накладено обтяження заборони відчуження нерухомого майна на підставі договору застави від 25.06.2003 року укладеного між ОСОБА_2 та КБ «Буковина». /а.с.11-15/. Останній перебував в кредитних правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Буковина», правонаступником якого був ТОВ «Київський універсальний банк».

До цивільних прав, які підлягають захисту, належать майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права та які виникають з підстав, зазначених устатті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Такими підставами є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Погоджена дія двох або більше сторін є, за визначенням вказаної правової норми, є дво або багатостороннім правочином (договором).

На підставі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, як дво- або багатосторонній правочин, передбачає наділення правами та обов`язками усіх сторін договору.

У відповідності з положеннями ст.ст. 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Частиною другою статті 526 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно ст. 1046 параграфа 1 Глави 72 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

З наведеного слідує, що сторонами кредитного договору є кредитодавець (позикодавець / кредитор) та позичальник (боржник).

Верховний Суд неодноразово підкреслював, що учасниками (сторонами) судових спорів з приводу укладання, зміни, виконання, припинення або розірвання договорів є, передусім, сторони таких договорів.

Фактичними обставинами даної цивільної справи підтверджується та не заперечується позивачкою, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного з ТОВ КБ «Буковина» договору застави.

У листі Національного банку України Про надання інформації стосовно КБ «Буковина» № 27-0006/18692 від 02.03.2022 р., зазначено, що 22.12.2010 року Комісія Національного банк України з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 856 про виключення ТОВ «Київський універсальний банк» з Державного реєстру банків у зв`язку із завершенням процедури його ліквідації. /а.с. 16/.

Крім того, суд звертає увагу на лист Національного банку України №64/23 від 22.09.2023 р., в якому зазначено, що ліквідація ТОВ "Київський універсальний банк" (далі - Банк) здійснювалася відповідно до норм глави 16 розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність" та розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369 (у редакціях, що діяли на той час).

Процедуру ліквідації Банку ініційовано з 29.05.2006 на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.05.2006 № 191 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський універсальний банк" (м. Київ)", згідно з пунктом 2 якої ліквідатором Банку призначено фізичну особу - незалежного експерта Тимофеева Євгена Івановича.

Відповідно до рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 22.10.2010 № 856 Банк виключено з Державного реєстру банків.

Станом на 25.09.2023 Державний реєстр банків не містить відомостей щодо реєстрації банку, що став правонаступником ТОВ "Київський універсальний банк". /а.с.47-48/.

21 вересня 2012 року набув чинності Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень якого було передбачено, що ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, процедура ліквідації ТОВ «Київський універсальний банк» який був правонаступником ТОВ КБ «Буковина» та КБ «Буковина» здійснювалась Національним банком України в порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, що діяла до 22.09.2012р., далі - Закон України «Про банки і банківську діяльність») та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Національного банку України від 28.08.2001р. № 369.

Так, на підставі ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, яка діяла у вказаний період) банк ліквідувався, зокрема, з ініціативи Національного банку України, який в свою чергу призначав ліквідатора такого банку.

Призначений Національним банком України ліквідатор приступає до виконання обов`язків негайно після відкликання ліцензії.

Наслідки призначення Національним банком України ліквідатора та його повноваження щодо здійснення ліквідаційної процедури були визначені ст.ст. 91, 92 вказаного Закону.

Заходи щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, оцінка майна банку, його продаж та черговість задоволення вимог кредиторів визначено статтями 93 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

На підставі ст. 98 вказаного Закону ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Матеріалами даної цивільної справи підтверджується, що виведення ТОВ «Київський універсальний банк», який являвся правонаступником ТОВ КП «Буковина» з ринку шляхом його ліквідації здійснювалось Національним банком України.

Наведене вище у сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог у даній цивільній справі саме до ТОВ «Київський універсальний банк», який являвся правонаступником ТОВ КП «Буковина», який ліквідовано та який мав передати документи на зберігання до Національного банку України.

Отже, ТОВ «Київський універсальний банк» у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду даної цивільної справи, не є належним відповідачем.

У відповідності до положень статей 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вирішуючи судову справу суд, зокрема встановлює, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, а також чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало звернення до суду.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.Натомість,встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), повний текст якої є доступним на офіційному сайті )

Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Одночасно суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звертатись до суду з позовомз тими самими вимогами однак до належного відповідача.

На підставі наведеного та керуючись Законами України "Про виконавче провадження", «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.11,15-16,317,321,391,509,510,526 ЦК України, ст.ст.3-5,12,38,57-60,64,81,130,151,152, 208-209,212-215,218,223,263,294-295ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , 60325, с. Припруття, Чернівецького району, Чернівецької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Універсальний Банк» (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 8), третя особа: Перша Чернівецька державна нотаріальна контора (58002, м. Чернівці, вул. 28 Червня, 11) про зняття заборони на відчуження нерухомого майна відмовити в повному об`ємі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днівдо Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк наподання заявипро переглядзаочного рішенняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. А. Скуляк

СудПершотравневий районний суд м.Чернівців
Дата ухвалення рішення30.11.2023
Оприлюднено07.12.2023
Номер документу115433528
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Судовий реєстр по справі —725/5414/23

Рішення від 30.11.2023

Цивільне

Першотравневий районний суд м.Чернівців

Скуляк І. А.

Рішення від 30.11.2023

Цивільне

Першотравневий районний суд м.Чернівців

Скуляк І. А.

Ухвала від 18.07.2023

Цивільне

Першотравневий районний суд м.Чернівців

Скуляк І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні