Ухвала

від 01.12.2023 по справі 204/15670/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/15670/23

Провадження № 2-з/204/140/23

УХВАЛА

01 грудня 2023 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Козіної Наталії Володимирівни, про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

29листопада 2023року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «АБВ-КОМБІ» про стягнення грошової компенсації вартості частки у статутному капіталі товариства спадкоємцю. Разом із позовом подано заяву про забезпечення позову, яку передано судді працівниками апарату суду 30 листопада 2023 року.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами виник спір з приводу предмета позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. З цих підстав, заявник прохає забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням об`єкта нерухомого майна 87/100 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши заяву, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Статтею 41Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, зважаючи на те, що вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду, з урахуванням того, що заявницею не надано суду належних доказів щодо вартості об`єкту нерухомості, щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову, що позбавляє суд можливості встановити співмірність та пропорційність вказаних вимог, водночас приймаючи до уваги, що у позові позивачка прохає про стягнення компенсації вартості частки у статутному капіталі товариства спадкоємцю у гривневому еквіваленті, тоді як у мотивуванні заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом позову є стягнення грошової компенсації за частку у активах товариства, зокрема нежитлового приміщення, щодо якого вона прохає вжити заходи забезпечення, що не узгоджується між собою та містить невідповідності заявлених вимог, суд дійшов переконливого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 адвокатки Козіної Наталії Володимирівни, про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна