Ухвала

від 06.12.2023 по справі 573/1052/21

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1052/21

Номер провадження 6/573/31/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Півньової О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом першого заступникакерівника Сумськоїокружної прокуратурив інтересахВорожбянської міськоїради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати в частині стягнення орендної плати в розмірі 168782,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2023 року відповідач звернувся до суду із зазначеною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що є пенсіонером та не має інших доходів, окрім пенсії, і погашення боргу на виконання рішення суду залишить його без засобів до існування. Зазначає, що в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, що є форс-мажорними обставинами. Тому просить суд відстрочити виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості з орендної плати.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача Ворожбянської міської ради - адвокат Даценко А.М. та прокурор Зикунов В.В. у судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд заяви ОСОБА_1 без їх участі, у задоволенні якої просили відмовити.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, шо рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2022 року задоволено позовні вимоги першого заступникакерівника Сумськоїокружної прокуратурив інтересахпозивача Ворожбянськоїміської радидо ОСОБА_1 про розірвання договору оренди у зв`язку із порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та стягнення заборгованості з орендної плати. Договір оренди водного об`єкта від 20 вересня 2018 року, укладений між Кальченківською сільською радою та ОСОБА_1 розірвано. Зобов`язано останнього повернути Ворожбянській міській раді об`єкт оренди. Стягнуто із ОСОБА_1 до місцевогобюджету Ворожбянськоїміської радизаборгованість задоговором орендив сумі168782,15грн та на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір у сумі 7071,73 грн (том 2 а. с. 7-10).

Постановою Сумського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2022 року залишено без змін (том 2 а. с. 67-70).

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особитяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочення виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словамивиключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Обґрунтовуючи своє рішення суд приймає до уваги, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява №71186/01, п. 84).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 17 травня 2005 року «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочення у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідач послався на введення в Україні режиму воєнного стану та відсутність у нього необхідного розміру грошових коштів для виконання вказаного рішення суду, оскільки він є пенсіонером та немає іншого доходу, крім пенсії.

Проте, сам по собі факт введення в Україні військового стану та продовження строку його дії не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. Будь-яких виняткових обставин, що виникли внаслідок введення в Україні воєнного стану, та які ускладнюють або виключають виконання рішення суду у зв`язку із погіршення його майнового стану ОСОБА_1 не вказує та доказів на їх підтвердження суду не надає.

Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 на момент ухвалення рішення, про відстрочку виконання якого останній звертається, вже був пенсіонером.

Стосовно відсутності у нього необхідного розміру грошових коштів та майна для виконання вказаного рішення, суд зауважує, що ним не надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що його майновий стан на даний час унеможливлює виконання судового рішення.

Отже, обов`язок доведення наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається саме на заявника, який всупереч вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України не надав до суду доказів їх існування.

Окрім того, суд враховує, що з дня ухвалення рішення минуло більше одного року, тому у силу ч. 5 ст. 435 ЦПК України у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 08 липня 2022 року слід відмовити.

Керуючись статтями 258-261, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду від 08 липня 2022 року в цивільній справі за позовом першого заступникакерівника Сумськоїокружної прокуратурив інтересахВорожбянської міськоїради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 168782,15 грн в частині стягнення орендної плати.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя