Рішення

від 05.12.2023 по справі 738/1573/23

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1573/23

№ провадження 2/738/323/2023

РIШЕHHЯ

Іменем України

05 грудня 2023 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., розглянувши у відкритому судовому засiданнi позовну заяву ОСОБА_1 до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, третя особа Відділ освіти Менської міської ради про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та третьої особи, заперечень відповідача.

22вересня 2023року ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доОпорного закладуМенська гімназіяМенської міськоїради, третяособа Відділосвіти Менськоїміської ради простягнення середньоїзаробітної платиза часвимушеного прогулу.Позов мотивованийтим,що позивачкапрацювала напосаді вчителя фізичноїкультури Величківського закладузагальної середньоїосвіти І-ІІступенів Менськоїміської ради.Станом насерпень 2023року правонаступникомвказаного закладує Опорнийзаклад Менськагімназія Менськоїміської ради.08листопада 2021року їйвручено копіюнаказу №14від 08листопада 2021року провідсторонення їївід роботиз 08листопада 2021року беззбереження заробітноїплати.Позивачка звернуласьдо Менськогорайонного судуЧернігівської областіз позовноюзаявою щодооскарження вищезазначеногонаказу.Рішенням Менськогорайонного судуЧернігівської областівід 01червня 2022року узадоволенні позовнихвимог відмовлено.Постановою Чернігівськогоапеляційного судувід 29березня 2023року:рішення Менськогорайонного судуЧернігівської областівід 01червня 2022року скасованев частинівирішення вимогпро визнаннянезаконним іскасування наказупро відстороненнявід роботи;позов ОСОБА_2 задоволений частково;визнаний незаконнимі скасованийнаказ Величківськогозакладу загальноїсередньої освітиІ-ІІступенів Менськоїміської ради,правонаступником якогоє Опорнийзаклад Менськагімназія Менськоїміської ради№ 14від 08листопада 2021року «Провідсторонення ОСОБА_1 від роботи»;провадження усправі вчастині позовноївимоги ОСОБА_1 про поновленняу виконаннітрудових обов`язківзакрито;рішення Менськогорайонного судуЧернігівської областівід 01червня 2022року в частині вирішення вимог до Відділу освіти Менської міської ради стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, викладено його мотивувальну частину щодо відмови в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, який є правонаступником Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції 1362,00 грн. Позивачка вважає, що діями відповідача їй була завдана моральна шкода, оскільки позивачка була позбавлена належного рівня проживання у зв`язку із відсутністю у неї грошових коштів з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, різкого погіршення стану здоров`я позивачки. Позивачка, посилаючись на статті 2, 4-5, 10, 19, 28, 133, 137, 175, 177, 274 ЦПК України, статтю 28 ЦК України, статтю 233 КЗпП України, просить: стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року у розмірі 37195,80 грн; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за місяць; стягнути з відповідача на користь позивачки грошову суму за моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн та усі судові витрати, яка сплачені та/або підлягають сплаті позивачкою у зв`язку із розглядом справи.

01 листопада 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог та відмовити в задоволенні позову (арк. с. 81-85).

06 листопада 2023 року до суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка просить відзив на позовну заяву залишити без розгляду, вимоги, які викладені у відзиві залишити без задоволення, позовну заяву задовольнити (арк. с. 88-93).

28 листопада 2023 року до суду від представника відповідача надійшло заперечення, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. с. 119-120).

Третя особа пояснення щодо позову, пояснення щодо відзиву до суду не подала.

2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Позивачка, представник відповідача подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомив.

3.Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває втрудових правовідносинахз Величківськимзакладом загальноїсередньої освітиІ-ІІступенів Менськоїміської радиМенського районуЧернігівської області(правонаступникомякого єОпорний закладМенська гімназіяМенської міськоїради)та працюєна посадівчителя фізичноїкультури,що підтверджуєтьсявідповідним записомв трудовійкнижці (арк. с. 26).

Згідно із Наказом №14 від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, до пред`явлення документу, який підтверджує усунення причин, що зумовили відсторонення. ОСОБА_1 ознайомилася з наказом та біля графи «З наказом ознайомлена» вказала, що не погоджується, оскільки цим наказом порушуються її конституційні права (арк. с. 24).

Згідно із Наказом Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області № 03 від 01 березня 2022 року ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури, поновлено на роботі з 01 березня 2022 року (арк. с. 12).

Діяльність Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області як юридичної особи припинено і правонаступником є Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради (арк. с. 22-23).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, за апеляційною скаргою на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Менської міської ради, Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача директор Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області Литовченко Леонід Володимирович, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково: рішення Менського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2022 року скасоване в частині вирішення вимог про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи; позовні вимоги ОСОБА_1 до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, який є правонаступником Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення у виконанні трудових обов`язків задоволені частково; визнаний незаконним і скасований наказ Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, правонаступником якого є Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради, від 08 листопада 2021 року № 14 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи; провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, який є правонаступником Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, про поновлення у виконанні трудових обов`язків закрите; рішення Менського районного суду Чернігівської області від 01 червня 2022 року в частині вирішення вимог до Відділу освіти Менської міської ради стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено, викладено його мотивувальну частину щодо відмови в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, який є правонаступником Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції 908,00 грн; стягнуто з Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, який є правонаступником Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції 1 362,00 грн (арк. с. 28-35).

У мотивувальнійчастині ПостановиЧернігівського апеляційногосуду від29березня 2023року зазначено,що усправі,що переглядається,належним відповідачемза вимогамипро стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулує Величківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, в той час як такі вимоги позивачкою заявлено до Відділу освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою відмови у позові. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу освіти Менської міської ради Менського району Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить відмовити.

Згідно із Довідкою про доходи № 1090 від 30 листопада 2021 року, ОСОБА_1 нарахована заробітна плата з 01 вересня 2021 року до 31 жовтня 2021 року в розмірі 20 982,74 грн (арк. с. 25).

14 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до директора Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області із заявою про сплату середнього заробітку за час відсторонення з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року (арк. с. 19-20).

У листі директора Величківської філії І-ІІ ступенів ОЗ Менська гімназія Литовченка Л. В. від 23 червня 2023 року, адресовану ОСОБА_1 , заява не розглянута, у зв`язку із звільненням ОСОБА_3 з посади директора(арк. с. 21).

29 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до директора Величківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області із заявою про сплату середнього заробітку за час відсторонення з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року (арк. с. 16-17).

У листі завідувача Величківської філії І-ІІ ступенів ОЗ Менська гімназія Литовченка Л. В. від 10 липня 2023 року, адресованому ОСОБА_1 , зазначено, що Величка філія І-ІІ ступенів ОЗ Менська гімназія Менської міської ради не є правонаступником Величківського ЗЗСО І-ІІ ступенів, тому він як завідувач філії, не має повноважень для задоволення вимог (арк. с. 18).

04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу освіти Менської міської ради із заявою про сплату середнього заробітку за час відсторонення з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року (арк. с. 13-14).

У листі начальника Відділу освіти Менської міської ради Лук`яненко І. № 01-15/423 від 07 липня 2023 року, адресованому ОСОБА_1 , зазначено про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 (арк. с. 15).

Відповідач не надав докази, які б підтверджували, що відповідач у добровільному порядку виплатив позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу.

4.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу (частина перша статті 1 Закону України «Про оплату праці»).

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 вказано, що «оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Проте, у кожному конкретному випадку при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи слід виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати».

Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час такого відсторонення. Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за цей період (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 ).

Суд встановив, що відповідач без законних підстав відсторонив позивачку від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, і ця обставина підтверджується судовим рішенням - Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 травня 2023 року, якою визнано незаконним і скасовано наказ про відсторонення від роботи позивачки.

Положення статті 235 КЗпП України, встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Середній заробіток, який має бути сплачений працівникові власником, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100.

Пунктом 8 вказаного Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Постанови КМУ від 05 лютого 1995 року № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Розмір середнього заробітку суд обраховує на підставі Довідки про доходи позивачки від 30 листопада 2021 № 1090, а саме:

- визначення середньоденної заробітної плати: 11 011,37 грн (нарахована заробітна плата вересень 2021 року) + 9971,37 грн (нарахована заробітна плата за жовтень 2021 року): 42 (кількість робочих днів фактично відпрацьованих протягом двох місяців перед відстороненням) = 499,59 грн;

- визначення середнього заробітку за час відсторонення: 499,59 грн (середньоденна заробітна плата) х 78 (кількість робочих днів вимушеного прогулу) = 38 968,02 гривень.

Позивачка просила стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі 37 195,80 грн, тому суд дійшоввисновку задовольнитипозовну вимогупро стягненнясередньої заробітноїплати зачас відстороненнявід роботив межахпред`явленої вимогипозивачки тастягнути звідповідача накористь позивачки37 195,80грн без утримання податків і зборів.

Податки, збори із суми середнього заробітку підлягають нарахуванню відповідачем при виконанні судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку при виплаті позивачці, внаслідок чого виплачена позивачці сума середнього заробітку зменшиться на суму податків і зборів.

Вирішуючи вимогу позивачки про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Статтею 23 Цивільного кодексу Українивизначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я тощо.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При цьому у відповідності до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачка у позові зазначила, що внаслідок протиправних дій відповідача вона була позбавлена належного рівня матеріального забезпечення у зв`язку із відсутністю у неї грошових коштів, що призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, погіршення стану здоров`я, підтвердженням чого є неодноразове звернення до медичних закладів для надання їй медичної допомоги, натомість позивачка не надала доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Суд дійшов висновку, відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Вирішуючи заяву відповідача про застосування наслідків пропуску визначеного статтею 233 КЗпП України строків звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, суд дійшов наступних висновків.

У ційсправі відсутніпідстави длязастосування наслідківпропуску визначеногостаттею 233КЗпП Українистроків зверненнядо судуз позовомпро вирішеннятрудового спору,оскільки відповіднодо пункту1глави ХІХПрикінцеві положенняКодексу законівпро працюУкраїни під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановив - Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою засобами поштового зв`язку, шляхом надіслання до суду поштового відправлення 20 вересня 2023 року, тобто в межах трьохмісячного строку.

На підставі викладеного, кеpуючись статтями, статтями 263 265 ЦПК Укpаїни, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради, третя особа Відділ освіти Менської міської ради про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради на користь ОСОБА_1 37195,80 грн середнього заробітку за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 до 01 березня 2022 року,що визначена без утримання податків і зборів.

Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради під час виконання рішення зобов`язаний нарахувати, утримати, сплатити податки і збори із середнього заробітку і виплатити ОСОБА_1 суму, призначену судом, зменшену на суми податків і зборів.

Стягнути із Опорного закладу Менська гімназія Менської міської ради на користь держави 1 073,60 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Опорний заклад Менська гімназія Менської міської ради, місцезнаходження місто Мена, вулиця Шевченка, 56 Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25932354.

Третя особа: Відділ освіти Менської міської ради, місцезнаходження місто Мена, вулиця Сергія Титаренка, 7 Чернігівської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41626927.

Суддя О. Я. Парфененко