Постанова

від 06.12.2023 по справі 906/909/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Справа № 906/909/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 25.09.23р. суддею Сікорською Н.А. о 12:57 у м.Житомирі, повний текст складено 29.09.23р. у справі № 906/909/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до ОСОБА_1

про стягнення 15906,63 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 15906,63 грн заборгованості за договором оренди.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021 в частині сплати орендної плати в сумі 9557,71 грн. та комунальних витрат (електроенергія) на суму 6328,92 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.09.23 у справі №906/909/23 позов задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - 2577,71 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 434,95 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 11, 509, 530, 610, 612, 759, 762 ЦК України, умови договору оренди нерухомого майна від 02.08.2021 №09/14-465/7/21, вказав, що умов щодо притягнення до відповідальності у вигляді договірної санкції (її розміру та умов та порядку застосування) за дострокове розірвання договору за ініціативою орендаря, договір оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021 не містить. Оскільки договором не передбачено відповідальності відповідача за дострокове припинення договору за його ініціативою, тому гарантійний внесок в сумі 7000,00 грн позивач має зараховано в рахунок погашення заборгованості з орендної плати. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати має становити 2557,71 грн (9557,71 грн - 7000,00 грн) і саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача. В стягненні 7000,00 грн заборгованості з орендної плати суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Разом з тим, суд врахувавши докази наявні в матеріалах справи зазначив, що заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 6328,92 грн позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність її нарахування.

Не погодившись із винесеним рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирського суду від 25.09.2023 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині рішення про задоволення позову.

Зазначає, що вищевказана заборгованість відповідача по сплаті орендної плати виникла за січень 2022 р. в сумі 7 000,00 грн, та лютий 2022 р. в сумі 2 250,00 грн в частині індексації в сумі 327,71 грн.

Згідно із п. 4.6 договору, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору орендар сплачує гарантійний платіж в розмірі фіксованої частини орендної плати за один останній місяць оренди; гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати останнього місяця оренди при закінченні дії або достроковому припиненні договору.

Відповідно до п. 4.6.2 договору, гарантійний платіж не повертається орендареві, а залишається у орендодавця у якості договірної санкції за дострокове припинення договору у випадку дострокового припинення за ініціативою орендаря, передбаченому п. 11.3. договору та/або дострокового розірвання договору внаслідок порушення орендарем умов договору відповідно до п. 11.3.1. договору.

Договір оренди нерухомого майна № 09/14-465/7/21 від 02.08.2021 припинено 09.02.2022 саме за ініціативою відповідача шляхом надіслання 11.01.2022 на електрону пошту позивача відповідного повідомлення.

Таким чином, не зарахування позивачем суми гарантійного платежу в оплату останнього місяця оренди до розірвання договору, є таким, що не суперечить умовам договору, внаслідок чого сума боргу відповідача по орендній платі підлягає стягненню.

Разом з тим, щодо стягнення заборгованості з відшкодування вартості електроенергії в розмірі 6 328,92 грн вказує, що загальний обсяг спожитої електроенергії за грудень 2021р. склав 1713 кВт, за січень 2022р. 1707 кВт, що підтверджується актами приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії, складені між постачальником - ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» та споживачем ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Загальний обсяг спожитої електроенергії розподілявся між трьома орендарями.

Згідно довідок до актів споживання електроенергії в грудні відповідачем спожито 518 кВт електроенергії, а в січні - 384 кВт.

Відшкодування фактичних витрат за комунальними послугами, зокрема, електроенергії спожитих відповідачем, підтверджується актами приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії, складені між постачальником - ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» та споживачем ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та довідками до актів споживання електроенергії.

Обов`язок компенсувати вартість комунальних послуг передбачений п. 4.2.2. договору, відповідно якого орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5-ти робочих днів з дня їх направлення орендодавцем в електронній формі, в порядку, визначеному п. 11.7 договору, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншим послугами, пов`язаними з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території.

Відзиву не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.23 у справі №906/909/23 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про стягнення 15906,63 грн за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.08.2021 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Распутня Альоною Олегівною (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 (а.с.6-10), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка (Леніна), 17, загальною площею - 99,0 кв.м.

План та місце розташування об`єкту оренди у будівлі наведені у Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Строк оренди складає 18 (вісімнадцять) місяців з моменту прийняття об`єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об`єкту оренди (п.3.1 договору).

Орендна плата за користування об`єктом оренди в місяць складає 4220,00 грн, у тому числі ПДВ (п.4.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору, щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п.4.1 цього договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ):

4.2.1 Орендна плата.

Щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендарю в електронній формі рахунки, а орендар на підставі отриманих від орендодавця в електронній формі рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

4.2.2 Витрати, пов`язані з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території.

Орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх направлення орендодавцем в електронній формі, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов`язаними з утриманням об`єкту оренди і прибудинкової території, а саме:

- активна електроенергія - відповідно до показників приладів обліку (лічильники);

- водопостачання та водовідведення - пропорційно площі об`єкту оренди до загальної площі будівлі, в якій знаходиться об`єкт оренди.

Витрати, що не передбачені п.4.2.2 договору, входять до складу орендної плати.

Згідно з п.4.4 договору орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі за цим договором протягом строку оренди, починаючи з дати укладення акту приймання-передачі об`єкту оренди по дату укладення акту приймання-передачі об`єкту оренди (повернення з оренди) включно. Строк оренди визначається з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди уповноваженими представниками сторін до моменту спливу строку оренди, зазначеного у п.3.1 договору.

Згідно п.4.6 договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору орендар сплачує гарантійний платіж в розмірі фіксованої частини орендної плати за 1 останній місяць оренди, визначеної станом на дату підписання договору. Гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати останнього місяця оренди при закінченні дії або достроковому припиненні договору. Якщо орендна плата за останній місяць буде перевищувати гарантійний платіж, орендар зобов`язаний доплатити орендодавцю різницю згідно з рахунками за оренду об`єкту оренди за останній місяць.

Відповідно до пп.4.6.2 договору гарантійний платіж не повертається орендареві, а залишається у орендодавця у якості договірної санкції за дострокове припинення договору у випадку дострокового припинення договору за ініціативою орендаря в порядку, передбаченому п.11.3 договору та/або дострокового розірвання договору внаслідок порушення орендарем умов договору відповідно до п.11.3.1 договору.

Згідно п.4.7 договору орендодавець має право за рахунок сплаченого орендарем гарантійного платежу покрити заборгованість орендаря за платежами та/або штрафними санкціями, встановленими цим договором, про що повідомляє орендаря у порядку, передбаченому п.11.7 договору. Таке повідомлення є одночасно письмовою вимогою до орендаря про поновлення гарантійного платежу.

Відповідно до пп.5.3.2 договору орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором.

У абз. 5 п.11.7 договору сторони погодили, що повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання п.4.2 цього договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п.12 цього договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною другій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п.12 договору. При цьому, не порушуючи вимоги відповідного законодавства України про електронний документообіг, сторони підтверджують відсутність необхідності електронного підпису сторонами таких повідомлень. Сторони також підтверджують, що з моменту отримання письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь другій стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів.

У додатку 1 до договору наведено план та місце розташування об`єкта оренди: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка,17, 2-ий поверх (а.с.10 на звороті).

Згідно з актом приймання-передачі від 02.08.2021 позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул.Шевченка (Леніна), 17, загальною площею - 99,0 кв.м. (а.с.12).

02.08.2021 відповідач сплатив позивачу гарантійний платіж в розмірі 7000,00 грн (а.с.88).

Окрім гарантійного платежу в сумі 70000,00 грн, відповідач сплатив позивачу 37481,80 грн (а.с.88-96).

12.01.2022 відповідачем засобами електронного зв`язку надіслано позивачу лист про припинення оренди та дострокове розірвання договору (а.с.22).

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення з оренди) від 09.02.2022 відповідач передав, а позивач прийняв з оренди нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка (Леніна), 17, загальною площею - 99,0 кв.м. (а.с.13).

14.07.2022 на електронну пошту відповідача позивач направив рахунок № 2 від 07.07.2022 на сплату витрат на відшкодування електричної енергії за січень 2022 р. в сумі 2955,62 грн (а.с. 17, 19)

29.08.2022 позивач на електронну пошту відповідача направив розрахунок заборгованості в сумі 15906,63 грн по припиненому договору, а саме: по оплаті рахунка № 105 від 10.01.2022 на сплату орендної плати за січень 2022 р. в сумі 7000,00 грн; по оплаті рахунка № 814 від 10.02.2022 на сплату орендної плати за лютий 2022 р. в сумі 2250,00 грн, індексації орендної плати в сумі 327,71 грн та відшкодування витрат на електроенергію за грудень 2021 р. в сумі 3373,30 грн; по оплаті рахунка № 2 від 07.07.2022 на сплату витрат на відшкодування електричної енергії за січень 2022 в сумі 2955,62 грн (а.с. 20).

Листом №1954/08 від 23.11.2022, який направлено на електронну адресу відповідача 24.11.2022, позивач вимагав у відповідача погасити існуючу заборгованість по договору оренди в сумі 15906,63 грн, з яких 9577,71 грн орендна плата, 6328,92 грн відшкодування комунальних послуг (а.с.14). Вказана вимога була направлена засобами електронного зв`язку (а.с.21).

Гарантійний платіж, який був сплачений відповідачем 02.08.2021, позивач згідно п.п. 4.6.2 договору зарахував як сплату договірної санкції за дострокове припинення договору за ініціативою орендаря.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.01.2022 фізична особа-підприємець Распутня Альона Олегівна припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням.

При розгляді даної справи судом враховано висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №910/8729/18, згідно з яким за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП її зобов`язання не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Оскільки відповідач заборгованості по сплаті орендної плати за січень, лютий 2022 р., індексації оренди та відшкодування витрат на електроенергію за грудень 2021 р. та січень 2022 р. не сплатила, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Распутньої Альони Олегівни 15906,63 грн заборгованості за договором оренди.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021, який в подальшому був припинений сторонами, а майно повернуто згідно акту приймання-передачі (повернення з оренди) об`єкту оренди від 09.02.2022.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться в ст.193 ГК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог позивача заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становить 9577,71 грн, а по сплаті відшкодування витрат на електроенергію в сумі 6328,92 грн (розрахунок на а.с. 5).

Розглянувши вказані вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 9577,71 грн, слід вказати наступне.

Згідно розрахунку позивача, вищевказана заборгованість виникла за січень 2022 р. в сумі 7000,00 грн, за лютий 2022 р. в сумі 2250,00 грн та в частині індексації оренди за період з 01.02.2022 по 09.02.2022 в сумі 327,71 грн.

При цьому з такою позицією не можна погодитися, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 4.6 договору, гарантійний платіж зараховується в рахунок оплати останнього місяця оренди при закінченні дії або достроковому припиненні договору.

Зарахування позивачем коштів в сумі 7000,00 грн як договірної санкції за дострокове розірвання договору, згідно пп. 4.6.2 договору, за умовами якого гарантійний платіж не повертається орендареві, а залишається у орендодавця у якості договірної санкції за дострокове припинення договору у випадку дострокового припинення договору за ініціативою орендаря в порядку, передбаченому п.11.3 договору та/або дострокового розірвання договору внаслідок порушення орендарем умов договору відповідно до п.11.3.1 договору, суд вважає помилковим.

Разом з тим, в розділі 11 договору сторони виклали умови щодо дострокового розірвання договору як за ініціативою орендодавця, так і за ініціативою орендаря.

Згідно матеріалів справи, договір оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021 припинено 09.02.2022 саме за ініціативою Распутньої А.О. шляхом надіслання 11.01.2022 на електрону пошту позивача відповідного повідомлення (а.с. 22).

Водночас, умов щодо притягнення до відповідальності у вигляді договірної санкції (її розміру та умов та порядку застосування) за дострокове розірвання договору за ініціативою орендаря, договір оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021 не містить.

Оскільки договором не передбачено відповідальності відповідача за дострокове припинення договору за його ініціативою, тому на переконання колегії суддів, гарантійний внесок в сумі 7000,00 грн позивачем має бути зараховано в рахунок погашення заборгованості з орендної плати.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що заборгованість Распутньої А.О. з орендної плати має становити 2557,71 грн (9557,71 грн - 7000,00 грн) і саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача. В стягненні 7000,00 грн заборгованості з орендної плати слід відмовити за безпідставністю її нарахування.

Відносно заявленої позивачем до стягнення заборгованості з відшкодування вартості електроенергії в розмірі 6328,92 грн судова колегія зазначає наступне.

За умовами п.4.2.2 договору визначено, що орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх направлення орендодавцем в електронній формі, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов`язаними з утриманням об`єкту оренди і прибудинкової території, а саме за активну електроенергію - відповідно до показників приладів обліку (лічильники).

Разом з тим, слід вказати, що в акті приймання-передачі об`єкта оренди від 02.08.2021 при передачі приміщення в оренду показники лічильника електроенергії № 0926599 вказані 11226 кВт.

При поверненні об`єкта з оренди, в акті від 09.02.2022 показники лічильника № 0926599 становили 11557 кВт.

Різниця становить 331 кВт електроенергії.

Як убачається із пояснень представника позивача викладених у апеляційній скарзі та підтверджується матеріалами справи (актами приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії за грудень 2021 р., січень 2022 р. та довідками позивача до цих актів (а.с.128 -130)), загальний обсяг спожитої електроенергії за грудень 2021 р. та січень 2022 р., який був переданий постачальником - ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" розподілявся між трьома орендарями - ФОП Мамаєнко С.В., ФОП Зубрицький Ю.В. та ФОП Распутня А.О.

Нарахування відшкодування вартості електричної енергії ФОП Мамаєнко С.В. та ФОП Зубрицький Ю.В. здійснювалось у відповідності до показників лічильників, а ФОП Распутня А.О. - як різниця між даними ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та кількістю електроенергії, яка спожита, згідно показів лічильників, ФОП Мамаєнко С.В. та ФОП Зубрицький Ю.В. Показники лічильника ФОП Распутня А.О. позивачем до уваги не брались.

Згідно довідок позивача до актів споживання електроенергії в грудні ФОП Распутньою А.О. спожито 518 кВт електроенергії, в січні - 384 кВт.

Разом з тим, і в грудні 2021 р., і в січні 2022 р. попередні показники лічильника № 926599 вказані 469 кВт, поточні - 967 кВт, що не відповідає фактичним показникам приладу обліку, які сторонами зафіксовані в актах приймання-передачі об`єкта оренди від 02.08.2021 та від 09.02.2022, і різниця між якими становить 331 кВт.

Отже, нарахування позивачем вартості електроенергії ФОП Распутня А.О. на різницю між загальною кількістю спожитої електричної енергії та кількістю електроенергії, спожитою ФОП Мамаєнко С.В. та ФОП Зубрицький Ю.В., без врахування показів лічильника відповідача є таким, що не відповідає умовам договору оренди нерухомого майна №09/14-465/7/21 від 02.08.2021.

За наведеного, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 6328,92 грн позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність її нарахування.

Доводи позивача про відсутність заперечень відповідача щодо виставлених для оплати обсягів електроенергії під час дії договору, що свідчить про мовчазну згоду останнього, не приймаються судом до уваги, оскільки за приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відшкодування витрат за електроенергію в розмірі 6328,92 грн, слід відмовити, у зв`язку з недоведенням позивачем правомірності заявлених вимог.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про часткове задоволення позову.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.2023 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.23 у справі № 906/909/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 25.09.23 у справі № 906/909/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 906/909/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.