Постанова

від 28.11.2023 по справі 904/7413/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 року м. Дніпро Справа № 904/7413/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023р. (суддя Мартинюк С.В.) у справі № 904/7413/21

за заявою ОСОБА_1 , м. Дніпро

про визнання неплатоспроможним, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023р. у даній справі:

- затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 13.12.2021 по 07.03.2023 у розмірі 189 922,90 грн; в решті звіту відхилено;

- затверджено звіт арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича (свідоцтво №107 від 04.02.2013) про здійснення та відшкодування арбітражного керуючого у справі №904/7413/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 4806,00 грн;

- в задоволенні клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі - відмолено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що:

- заявлений розмір грошової винагороди відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та є арифметично правильним, а витрати ліквідатора є документально підтвердженими;

- нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено порядок нарахування суми інфляційного збільшення та розрахунку 3% річних, у зв`язку з тим, що грошова винагорода арбітражного керуючого є спеціальним джерелом оплати послуг арбітражного керуючого, розмір якої чітко регламентований нормами Кодексу України з процедур банкрутства;

- вимога арбітражного Лященко С.С. про стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат по справі не підлягає задоволенню, оскільки витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- стягнення винагороди арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно розміру їх визнаних вимог є вимушеним заходом, який застосовується коли після реалізації майна банкрута і проведеної всієї повноти дій в процедурі реалізації майна, вимоги арбітражного керуючого щодо сплати його грошової винагороди залишаються незадоволеними.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Лященко Сергій Сергійович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати частково; постановити нове рішення, яким включити до суми основної грошової винагороди суму інфляційного збільшення та 3% річних; затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди вих.№23-3В від 23.02.2023; стягнути суми витрат по справі та основної винагороди в розмірі 215 341,41 грн пропорційно розміру кредиторських вимог кредиторів: АТ Укрсиббанк - 95,78% вимог в сумі 206 341,41 грн, АТ Сенс-Банк - 3,78% вимог в сумі 8143,36 грн, ОСОБА_2 0,62% вимог в сумі 1 129,25 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- зобов`язання з оплати основної грошової винагороди є грошовим зобов`язанням та в разі його порушення мають бути застосовані наслідки, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України;

- оскільки звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації заборгованості погашення боргів подається арбітражним керуючим до закінчення відповідно процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, то і питання повної оплати за певну процедуру має бути вирішено при закінченні відповідної процедури;

- кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство Укрсиббанк просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції Акціонерне товариство Укрсиббанк вказує наступні обставини:

- оплата винагороди арбітражного керуючого виникає за умови здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника;

- оплата послуг арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень має здійснюватися виключно за фактично виконану роботу (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, і саме на господарський суд покладається обов`язок досліджувати, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу;

- арбітражним керуючим Лященко С.С. було здійснено всю повноту заходів, спрямованих на виявлення активів боржника до листопада 2021 року;

- участь у судовому засіданні та підготовка відповідних процесуальних документів в ході провадження з боку арбітражного керуючого не можуть вважатися діями щодо процедури реструктуризації боргів боржника, оскільки ці дії є обов`язком в силу специфіки роботи арбітражного керуючого та відноситься до суто процесуальних дій, які здійснюються в межах слухання судової справи;

- перекладення обов`язку по оплату грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів ставить в край невигідне становище останніх, оскільки після списання боргу на них ще і буде покладено додатковий тягар оплати судових витрат, як можуть перевищувати сам борг фізичної особи, що невілює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржника зазначає, що можливість покладення на кредиторів винагороди арбітражного керуючого повинна стимулювати кредиторів ухилятися від зловживання своїми правами і нехтувати обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Вечірка І.О., суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Лященко Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.06.2023.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.06.2023 розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023р. у справі № 904/7413/21 відкладено на 26.06.2023р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із звільненням судді-доповідача Вечірка І.О. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду (подання заяви про відставку), та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., суддів - Мороз В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023р. вищенаведеним складом суду прийнято до свого провадження вказану апеляційну скаргу, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.09.2023р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023р. клопотання представника Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 17.10.2023р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 17.10.2023р. по 28.11.2023р.

У судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Лященко Є.В., Сободаж Н.О. представник АТ Укрсиббанк, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов`язковою, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта, боржника та розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 № 904/7413/21, введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Лященко С.С.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р.:

1. Визнано ОСОБА_2 кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на суму 10 000,00 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540, 00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.

2. Визнано АТ "Альфа-Банк" кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на суму 87533,84 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540, 00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.

3. Визнано АТ "Укрсиббанк" кредитором фізичної особи ОСОБА_1 на суму 6013724,42 грн. (заборгованість) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 85231,68 грн. (пеня) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 540,00 грн. (судовий збір) - позачергове задоволення вимог кредиторів.

16.01.2023 до місцевого господарського суду від керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_3 надійшли наступні документи:

- лист про долучення документів до матеріалів справи з додатками;

- звіт керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної винагороди;

- звіт керуючого реструктуризацією про здіснення та відшкодування витрат;

- клопотання про стягнення основної грошової винагороди та витрат по справі.

01.03.2023 до суду першої інстанціх від керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_3 надійшла заява про зміну клопотання про стягнення основної грошової винагороди.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023р у даній справі:

- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

- визнано фізичну особу ОСОБА_1 - банкрутом;

- введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів;

- призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом (п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною першою ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (абз. 3 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до протоколу засідання зборів кредиторів у справі № 904/7413/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , зборами кредиторів прийнято рішення, зокрема не схвалювати звіт керуючого реструктуризацією боргів "Про нарахування та виплату основної винагороди"; не схвалювати звіт керуючого реструктуризацією "Про здійснення та відшкодування витрат".

Неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Перевіривши надані звіти арбітражного керуючого Лященко С.С. про грошову винагороду та про здійснення та відшкодування витрат, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що заявлений розмір грошової винагороди відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та є арифметично правильним, а витрати ліквідатора є документально підтвердженими.

Щодо клопотання арбітражного керуючого Лященка С.С. (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18).

Згідно абзаців 6, 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено права та обов`язки арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. При цьому, згідно частини четвертої вказаної норми кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема керуючого реструктуризацією, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Отже, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі на кредиторів, є правомірним лише за відсутності у боржника будь-яких майнових активів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією. Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

16.02.2022 арбітражним керуючим Лященко С.С. долучено до матеріалів справи перелік майна, відповідно до якого арбітражний керуючий зазначив, що боржнику належить на праві власності наступне майно, яке може бути реалізовано в процедурі реалізації майна, а саме право власності на частку в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Прайм Сервіс" (ідентифікаційний код 35542614).

Таким чином, існує ймовірність того, що за рахунок вказаного майна можливо погасити повністю або частково основної грошову винагороду та витрати по справі арбітражного керуючого Лященка С.С. за час виконанням ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання (вх. №2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі, з урахуванням заяви (вх.№10211/23 від 01.03.2023) про зміну клопотання (вх.№2224/23 від 16.01.2023) про стягнення основної грошової винагороди, витрат по справі є таким, що подано передчасно, а отже не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника про наявність підстав для покладення на кредиторів оплати основної грошової винагороди та витрат по справі арбітражного керуючого Лященка С.С. за час виконанням ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Апеляційний господарський відхиляє доводи скаржника, що зобов`язання з оплати основної грошової винагороди є грошовим зобов`язанням та вразі його порушення мають бути застосовані наслідки, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вказана правова норма не підлягає застосовуванню до спірних правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством, зокрема нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім цього, у кредиторів виникає обов`язок зі сплати арбітражному керуючому грошової винагороди та витрат лише після ухвалення відповідного рішення господарським судом.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржувану постанову господарського суду, такою що відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023р. у даній справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2023р. у справі № 904/7413/21 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та строки оскарження встановлені ст.ст. 287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 05.12.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз