Рішення

від 29.11.2023 по справі 910/13854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2023Справа № 910/13854/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ"

про стягнення 4 275 884,35 грн.,

Представники сторін:

від позивача: Прасол А.С. за довіреністю від 30.08.2023 року № 30/08-23;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 4 275 884,35 грн., з яких: 2 154 660,00 грн. - основний борг за укладеним між сторонами 01.07.2021 року договором поставки борошна № 01/07, 600 565,67 грн. - інфляційні втрати, 96 339,87 грн. - 3 % річних, 1 424 318,81 грн. - пеня.

Ухвалою від 05.09.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/13854/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.10.2023 року.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.10.2023 року.

Ухвалою від 25.10.2023 року господарський суд міста Києва продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/13854/23 на 30 днів, закрив підготовче провадження у цій справі та призначив її до судового розгляду по суті на 29.11.2023 року.

Представник позивач у судовому засіданні 29.11.2023 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 29.11.2023 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 25.10.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/13854/23 до судового розгляду по суті на 29.11.2023 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600056115096 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 48/50, офіс 401.

Проте, вищенаведене відправлення з трек-номером 0600056115096 було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки суд надавав можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 29.11.2023 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" (постачальник) було укладено договір поставки борошна № 01/07 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався постачати та передавати у власність покупця, а відповідач - приймати та оплачувати борошно в асортименті (далі - товар), асортимент, кількість, якість та ціна якого зазначені у видаткових накладних на кожну поставку товару, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.2 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом всього строку дії даного Договору. Кількість таких поставок протягом строку дії даного Договору не обмежена.

Відповідно до пунктів 3.4-3.6 Договору поставка товару здійснюється силами покупця на умовах EXW-склад постачальника, що розташований за адресою: м. Кролевець, вул. Андріївська, 10. Датою поставки партії товару є зазначена в товарно-супровідних документах дата отримання товару покупцем. Доказом передачі товару покупцю є видаткова або товарно-транспортна накладна з відміткою покупця про її отримання.

Покупець приймає товар виключно після підтвердження його якості лабораторією постачальника, про що видається аналітичний лист лабораторії на кожну партію товару (пункт 3.8 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 наведеної угоди право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктами 5.1, 6.1 Договору передбачено, що ціна кожної поставки товару погоджується сторонами у Специфікаціях та видаткових накладних. Ціна встановлюється в гривнях. Продукція відпускається покупцю по цінах, погоджених сторонами у Специфікаціях до даного Договору на кожну поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі було підписано та скріплено печатками ряд Специфікацій, в яких наведені контрагенти погодили найменування товару, період поставки, кількість та ціну товару, а також умови його оплати.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 Договору порядок розрахунків: покупець оплачує поставлений товар шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у розділі 13 даного Договору. Строки оплати товару: протягом 13 днів від дати отримання товару на складі постачальника.

Датою платежу за товар вважається дата зарахування грошових коштів, сплачуваних покупцем за проданий товар, на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.4 Договору).

За змістом пункту 12.7 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом календарного року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з умовами даного Договору. Договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше, чим за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення поточного року або дії Договору, не повідомить про припинення дії даного Договору, направивши письмове повідомлення про це іншій стороні.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач згідно з підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками (у тому числі електронними) видатковими накладними від 09.07.2021 року № ВН-9/07 на суму 206 052,00 грн., від 15.07.2021 року № ВН-15/07 на суму 206 052,00 грн., від 19.10.2021 року № 19/10 на суму 234 740,00 грн., від 21.10.2021 року № 21/10 на суму 234 740,00 грн., від 25.10.2021 року № 25/10 на суму 234 740,00 грн., від 25.10.2021 року № 25/10-1 на суму 181 390,00 грн., від 25.10.2021 року № 25/10-2 на суму 59 400,00 грн., від 27.10.2021 року № 27/10 на суму 234 740,00 грн., від 27.10.2021 року № 27/10-1 на суму 225 940,00 грн., від 28.10.2021 року № 28/10 на суму 234 740,00 грн., від 29.10.2021 року № 29/10 на суму 234 740,00 грн., від 05.11.2021 року № 5/11 на суму 257 735,00 грн., від 08.11.2021 року № 8/11 на суму 239 140,00 грн., від 11.11.2021 року № 11/11 на суму 239 140,00 грн., від 16.11.2021 року № 16/11 на суму 239 140,00 грн., від 16.11.2021 року № 16/11-1 на суму 245 940,00 грн., від 19.11.2021 року № 19/11 на суму 248 930,00 грн., від 23.11.2021 року № 23/11 на суму 478 280,00 грн., від 29.11.2021 року № 29/11 на суму 460 680,00 грн., від 08.12.2021 року № 8/12 на суму 526 680,00 грн., від 09.12.2021 року № 9/12 на суму 263 340,00 грн., від 14.12.2021 року № 14/12 на суму 263 340,00 грн., від 15.12.2021 року № 15/12 на суму 72 300,00 грн., від 16.12.2021 року № 16/12 на суму 280 170,00 грн., від 22.12.2021 року № 22/12 на суму 263 340,00 грн., від 28.12.2021 року № 28/12 на суму 263 740,00 грн., від 10.01.2022 року № 10/01 на суму 269 940,00 грн., від 14.01.2022 року № 14/01 на суму 269 940,00 грн., від 19.01.2022 року № 19/01 на суму 269 940,00 грн., від 21.01.2022 року № 21/01 на суму 269 940,00 грн., від 24.01.2022 року № 24/01 на суму 280 940,00 грн., від 31.01.2022 року № 31/01 на суму 285 760,00 грн., від 02.02.2022 року № 2/02 на суму 271 700,00 грн. та від 03.02.2022 року № 3/02 на суму 271 700,00 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 8 819 029,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов`язань за Договором.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ" оплату вартості поставленого йому товару здійснило не у повному обсязі, оплативши позивачу лише 6 664 369,00 грн. та заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" грошові кошти у розмірі 2 154 660,00 грн. Означені обставини додатково підтверджуються наявною в матеріалах справи копією підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за Договором станом на 31.12.2022 року.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи залишення відповідачем без задоволення адресованої йому позивачем претензії від 18.05.2023 року № 02/131 про сплату наявної у покупця заборгованості за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" звернулося до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було вказано вище, за умовами пункту 6.3 Договору строки оплати товару: протягом 13 днів від дати отримання товару на складі постачальника.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 2 154 660,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а також відображена, зокрема, у підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 96 339,87 грн. та інфляційні втрати в сумі 600 565,67 грн., нараховані на суму основного боргу в розмірі 2 154 660,00 грн. у період з 26.02.2022 року по 23.08.2023 року.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Водночас нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Оскільки нараховані позивачем суми інфляційних втрат у розмірі 600 565,67 грн. та 3 % річних у сумі 96 339,87 грн. є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" про стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат у вищевказаних розмірах, у зв`язку із чим, такі вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ" своїх зобов`язань за Договором, позивач також просив суд стягнути з покупця 1 424 318,81 грн. пені, нарахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ на прострочену суму основного боргу в розмірі 2 154 660,00 грн. у період з 26.02.2022 року по 23.08.2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом пункту 10.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки нарахована позивачем сума пені у розмірі 1 424 318,81 грн. є арифметично правильною та відповідає приписам чинного законодавства і умовам Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" про стягнення з відповідача цієї штрафної санкції у вищенаведеному розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх обов`язків зі своєчасної оплати товару за Договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРІУМФ" (03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 48/50, офіс 401; код ЄДРПОУ 40105289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлекс-Енерджі" (01601, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 33; код ЄДРПОУ 40113001) 2 154 660 (два мільйони сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 424 318 (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 81 коп. пені, 96 339 (дев`яносто шість тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 87 коп. 3 % річних, 600 565 (шістсот тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 67 коп. інфляційних втрат, а також 64 138 (шістдесят чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.12.2023 року.

Суддя В.С. Ломака