Ухвала

від 06.12.2023 по справі 914/2269/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

06.12.2023 Справа № 914/2269/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «Дікергофф цемент Україна» про видачу дубліката виконавчого документа

у справі № 914/2269/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», м. Львів

предмет позову: стягнення 437 840, 61 грн,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору поставки № 2776 від 22.12.2021,

без виклику сторін,

встановив

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» про стягнення 437 840, 61 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2023 у справі № 914/2269/23 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» на користь Приватного акціонерного товариства «Дікергофф цемент Україна» 250 000, 00 грн основного боргу, 152 808, 22 грн пені, 35 000, 00 грн 10 % річних та 6 567, 12 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

10.10.2023 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2023, яке набрало законної сили 03.10.2023, видано наказ про примусове виконання рішення.

Відповідно до списків згрупованих поштових відправлень суду від 16.10.2023 наказ надіслано на юридичну адресу Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» вул. Пирогівський шлях, 26, м. Київ 83, 03083 з присвоєнням ідентифікатора поштового відправлення 0600053187584.

29.11.2023 від позивача до суду надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа. Позивач просить суд видати дублікат виконавчого документа, оскільки такий не отримував, і вважає, що наказ було втрачено при пересилці.

Суд зауважує, що ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України містить імперативну вимогу про зазначення у будь-якій письмовій заяві, клопотанні, запереченні відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. У поданій суду заяві позивач не вказав таких відомостей. Проте суд враховує, що відповідно до матеріалів справи очевидно, що позивач має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, оскільки під час розгляду справи позивач подавав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 28.07.2023, яке було сформоване в системі «Електронний суд».

Враховуючи зазначене, суд не має підстав і наміру вдаватися до надмірного формалізму і повертати позивачу заяву з підстав незазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Щодо відсутності доказів надіслання іншій стороні, то суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Відповідач як Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» є юридичною особою, реєстрація електронних кабінетів яких є обов`язковою згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до доводів позивача поштове відправлення за трек-кодом 0600053187584 фактично ним не отримано, хоча згідно з відстеженням поштового відправлення таке вручене особисто 20.10.2023.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду.

Відповідно до змісту наказу від 10.10.2023 такий дійсний для пред`явлення до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили, а рішення набрало законної сили 03.10.2023. Тому заява про видачу дубліката наказу подана в межах строку пред`явлення наказу до виконання і у суду немає підстав відмовляти позивачу у видачі дубліката наказу у справі № 914/2269/23.

Враховуючи зазначене, заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Дікергофф Цемент Україна» про видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 10.10.2023 у справі № 914/2269/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 32181428, 79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 367/2) на користь Приватного акціонерного товариства «Дікергофф цемент Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 04880386, 03083, місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 26) 250 000, 00 грн основного боргу, 152 808, 22 грн пені, 35 000, 00 грн 10 % річних та 6567, 12 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.