Ухвала

від 24.11.2023 по справі 278/3549/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/3549/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "Дівочки - Сад" до ОСОБА_1 про визнання недійсними: договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №15/12-20 від 15.12.2020 року, договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №29/12-20 від 29.12.2020 року, договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №24/02-21 від 24.02.2021 року, договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №19/03-21 від 19.03.2021 року з додатковою угодою №1 від 12.05.2022 року, договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №20/04-21 від 20.04.2021 року, договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №01/08-22 від 01.08.2022 року та договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №16/08-22 від 16.08.2022 року.

Також, у межах розгляду зазначеної вище справи, судом прийнята зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Дівочки - Сад" про стягнення заборгованості, предметом розгляду якої є стягнення з ТОВ "Дівочки - Сад" заборгованості за невиконання зобов`язань за вказаними вище договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (позики), 3% річних та інфляційних.

23.11.2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладання арешту в частині заборони відчуження рослин лохини у кількості 74600 кущів, які обліковані у ТОВ "Дівочки - Сад", та які розташовані (висаджені) на земельній ділянці з кадастровим номером 1825683200:05:000:0139, загальною площею 49,3908 га, розташованої за межами села Дівочки Черняхівського району Житомирської області.

Подану заяву обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна товариства, що у подальшому ускладнить виконання рішення суду, ухваленого на користь ОСОБА_1 .

Представником ТОВ «Дівочки - Сад» подано заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки останній не навів жодних допустимих доказів, якими б підтверджувалося та ідентифікувалося існування визначеного ним майна, його дійсна ринкова вартість, що свідчить про неспівмірність, та фізичне перебування на вказаній ним земельній ділянці. Заява ОСОБА_1 містить лише копії письмових документів, які не є первинними бухгалтерськими та/або правовстановлюючими документами, засвідчені сторонньою неповноважною особою і лише мають посилання на залишкову (балансову) вартість основних засобів, щодо яких заявлено вимогу про накладення арешту. Однак, взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

У судовому засіданні представники заявника заяву про забезпечення позову підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у заяві; уточнили вимоги заяви та вказали, що просять саме заборонити ТОВ "Дівочки - Сад" вчиняти певні дії, а саме - відчужувати вказані кущі лохини.

Представник ТОВ «Дівочки - Сад» просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову; надав пояснення аналогічні викладеному у письмових запереченнях.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши документи, які маються у справі, суд виходить з наступного.

Так, за змістомст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст.150ЦПК України позов забезпечується шляхом:

- накладення арешту на майно (п. 1);

- забороною вчиняти певні дії (п. 3).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті.

Згідно роз`яснень, що надані в п. 4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №490/7508/20.

Суд погоджується з доводами представника ТОВ «Дівочки - Сад», що, заявляючи вимогу про накладення арешту в частині заборони відчуження рослин лохини у кількості 74600 кущів, які обліковані у ТОВ «Дівочки - Сад», та які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1825683200:05:000:0139 загальною площею 49,3908 га, ОСОБА_1 не навів жодних допустимих доказів, якими б підтверджувалося та ідентифікувалося існування визначеного ним майна, його дійсна ринкова вартість та фізичне перебування на зазначеній ним земельній ділянці.

Оскільки заявником не надано жодних доказів дійсної ринкової вартості майна, на яке він просить накласти арешт, суд позбавлений можливості дослідити співмірність заходів забезпечення згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 490/3925/19 вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання заявника на те, що відповідач має намір відчужити майно товариства по вирощуванню лохини, є безпідставними, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів, що ТОВ "Дівочки - Сад" має намір реалізувати майно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявність обставин, які б могли свідчити про дійсну (реальну), а не ілюзорну можливість вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову. При розгляді вказаної заяви про забезпечення доказів у судовому засіданні також не знайшло підтвердження такіх обставин.

Саме лише припущення у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що такі заходи із забезпечення позову можуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи - ТОВ "Дівочки - Сад", що не допускається.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів останнього без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено та підписано 06 грудня 2023 року (у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню).

Суддя О. М. Дубовік