Рішення
від 06.11.2023 по справі 761/23417/23
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23417/23

Провадження № 2/761/8352/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дементьєва Я.Т. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні та затримку видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агрон», а саме працював водієм та був звільненим за власним бажанням з 29.03.2021 р. У день звільнення позивач звернувся до керівництва щодо отримання остаточного розрахунку при звільненні та оформленої трудової книжки. Проте, було повідомлено, що у зв`язку із перебуванням ОСОБА_3 у відпустці за власний рахунок з 01.03.2021 р. по 29.03.2023 р. жодних коштів йому до виплати не належить. В отриманні трудової книжки в день звільнення позивачеві також було відмовлено за наявності невідомої заборгованості. Протягом тривалого часу ОСОБА_3 приїздив до офісу з метою отримання трудової книжки і відповідь що разу була негативною. В березні 2023 р. позивачу запропонували достойну роботу, знадобилась трудова книжка і ОСОБА_3 звернувся за правовою допомогою. Трудову книжку позивач отримав 04.04.2023 р. та йому повідомили про необхідність отримати грошові кошти згідно відомості на виплату готівки № 23 за березень 2021 р. в розмірі 224,20 грн. Зважаючи на те, що за листопад 2020 р. позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 5 299,70 грн., а за грудень 2020 р. 5 406,00 грн., його середня плата за один робочий день складає 248,97 грн. За таких обставин на підставі норм КЗпП України представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку 30.03.2023 р. у сумі 127 223,67 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період затримки видачі трудової книжки 04.04.2023 р. у розмірі 127 970,58 грн.

Провадження у справі відкрито 05.07.2023 р., вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом0 сторін.

Представник позивача подав відзив на позов, де зазначив наступне. Відповідно до поданої заяви 01.03.2021 р. згідно наказу № 25-К позивачу надано відпустку з 01.03.2021 р. по 29.03.2021 р. В подальшому, 26.03.2021 р. позивачем подано заяву про звільнення за власним бажанням з 29.03.2021 р. З 29.03.2021 р. не приходив за отриманням трудової книжки та остаточним розрахунком. 08.03.2023 р. представник позивача направив адвокатський запит з вимогою про причини не видачі трудової книжки та докази проведення розрахунку. 23.03.2023 р. відповідачем направлено копію наказу про звільнення, копію відомості на виплату готівки. 24.03.2023 р. позивачем направлено заяву про направлення трудової книжки поштовим зв`язком, 27.03.2023 р. прохання ОСОБА_3 виконано та 30.03.2023 р. відповідачем перераховано 224,20 грн. Основною підставою накладення на роботодавця санкцій передбачених ст. 117 КЗпП України є вина роботодавця. Разом з тим, в день звільнення 29.03.2021 і до 08.03. 2023 р. (направлення адвокатського запиту) позивач не звертався до відповідача. Враховуючи подання позивачем заяви 24.03.2023 р. та сплату коштів 30.03.2023 р. фактичний час затримки розрахунку становить 5 днів. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - діє нова редакція закону, якою скасовано обов`язок видачі трудової книжки.

Крім того, за вимогами позивача сплив встановлений ст. 233 КЗпП України строк для звернення до суду, що є підставою для відмови в позові.

У відповіді на відзив представник ОСОБА_3 вказав на вину роботодавця щодо неповідомлення працівника про наявність заборгованості на день звільнення та не проведення розрахунку взагалі. Нові ж акти законодавства застосовуються до правовідносин. Які виникли після набрання ним чинності. Крім того, перебіг строку позовної давності у позивача розпочався з дня наступного від здійснення розрахунків та повернення трудової книжки.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача пояснив в судовому засіданні про те, що необхідно врахувати добросовісну поведінку ТОВ «Агрон», а також ігнорування позивачем свого права, а тому вважає справедливим розміром відшкодування 248,97 грн.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши належну оцінку наявні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 перебував у трудових стосунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрон», працював на посаді водія та був звільнений 29.03.2021 р. за власним бажанням, згідно ст. 39 КЗпП України (наказ № 29-К від 29.03.2021 р.).

За положеннями ст. 116 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача) при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Представник позивача зазначає, що в день звільнення з ОСОБА_3 не було проведено належного розрахунку, та не видано належним чином оформлену трудову книжку.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок оформлення трудових книжок передбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України 29.07.93 р. за № 58.

У п. 4.1. Інструкції вказано, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Так, як свідчать матеріали справи, остаточний розрахунок проведено з позивачем 30.03.2023 р. - перераховано суму у розмірі 224,20 грн., трудову книжку направлено засобами поштового зв`язку 27.03.2023 р. та отримано позивачем 04.04.2023 р.

Представник відповідача вказує, що заява із зазначенням реквізитів рахунку і вимогою про проведення розрахунку, направлення трудової книжки поштовим зв`язком подано позивачем 24.03.2023 р.

Зазначена обставина не заперечується представником позивача, проте, на його думку, порушення норм трудового законодавства триває з моменту звільнення- 29.03.2021 р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2021 р. ТОВ «Агрон» видано наказ № 25-К «Про надання відпустки без збереження заробітної плати», відповідно до якого ОСОБА_3 на підставі заяви останнього, надано за згодою сторін на період карантину з 01.03.2021 р. до 29.03.2021 р.

26.03.2021 р. позивачем подано заяву про звільнення за власним бажанням з 29.03.2021 р.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про перебування ОСОБА_3 на робочому місці 29.03.2021 р.

При цьому, як свідчать матеріали справи, за відомість на виплату готівки за березень 2021 р. № 23 ОСОБА_3 нараховано до виплати сума у розмірі 224,20 грн.

Також не було отримано докази, які б свідчили про те, що до 24.03.2023 р. позивач звертався до відповідача з вимогами про здійснення остаточного розрахунку та видачу належним чином оформленої трудової книжки.

Таким чином, з огляду на положення ст. 116 КЗпП України такий обов`язок виник у ТОВ «Агрон» 24.03.2023 р.

Відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України (в редакції, яка діяла станом на 20.03.2021 р.) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України 29.07.93 р. за № 58, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

З огляду на те, що 30.03.2021 р. відповідачем перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 224,20 грн., а трудова книжка ОСОБА_3 за відповідним запитом отримана поштою 04.04.2023 р., період затримки розрахунку становить 6 днів, видачі трудової книжки - 11 днів.

При обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з положень п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою , та на підставі довідки № 38, виданої відповідачем 22.08.2022 щодо розміру заробітної плати позивача.

Так, за розрахунком представника позивач, з огляду на довідку про доходи ОСОБА_3 , надану ТОВ «Агрон», і це не заперечувалось представником відповідача, середньоденна заробітна плата позивача становила 248,97 грн.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_3 за час затримки розрахунку при звільненні у становить 1 493 грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки - 2 738 грн. 67 коп.

Так, за положеннями ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, КЗпП України доповнено главою XIX - Прикінцеві положення згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року (з урахуванням останніх внесених до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України "№1423 від 23.12.2022), дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, була продовжена до 30 квітня 2023 року.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято 27.06.2023 р. постанову «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

За таких обставин, зважаючи на те, що позов подано 03.07.2023 р. підстави для відмови у задоволенні позову у зв`язку із недотримання положень ст. 233 КЗпП України відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1 493 грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 2 738 грн. 67 коп., а всього 4232 грн. 49 коп.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст.ст. 48,116,117,233 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні та затримку видачі трудової книжки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307593) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1 493 грн. 82 коп., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 2 738 грн. 67 коп., а всього 4232 грн. 49 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307593) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 331 грн. 35 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.11.2023 року.

Суддя

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.11.2023
Оприлюднено08.12.2023
Номер документу115446366
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —761/23417/23

Ухвала від 02.09.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Юзькова О. Л.

Рішення від 06.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Юзькова О. Л.

Рішення від 06.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Юзькова О. Л.

Ухвала від 05.07.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Юзькова О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні