Рішення

від 29.11.2023 по справі 260/5118/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/5118/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Деяк О.

за участю:

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - представник Кривка В.І.

відповідача: Приватне підприємство "ОБЛІК УЖ" - представник адвокат Олійник Р.Б.

третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості - представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ОБЛІК УЖ" , третьої особи без самостійних вимог: Закарпатській обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2023 року в.о. директора Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "ОБЛІК УЖ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2022 році становила 62 282,15 грн., то за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 31 141,07 грн.

Однак, відповідач до 15.04.2023 року, у строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. На день подачі позовної заяви до суду 20.06.2023 року строк прострочення платежу становить 64 дні, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 25% становить 1594,24 грн.

23 червня 2023 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження та зобовязано позивача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали :

- дані Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, на підставі яких визначено відповідача як фізичну особу, яка використовує найману працю, та таку, яка не забезпечила виконання у попередньому році нормативу робочих місць, в тому числі інформацію по кожному пункту розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та інформації щодо всіх числових показників у ньому.А позивача зобовязано надати суду: повідомлення про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (після його повернення позивачу) .

12 липня 2023 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки відповідач регулярно починаючи ще з 06 грудня 2021 року і протягом 2022 року (а саме 03.02.2022 р., 22.06.2022 р. та 03.10.2022 р.) подавав до Ужгородського міського центру зайнятості звіт за формою №3-ПН у якому вказував на наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, «Бухгалтер». Враховуючи вищевказане, протягом 2022 року відповідач створив необхідну кількість робочих місць і вживав заходи для працевлаштування інвалідів. В той же час, причиною не працевлаштування відповідачем необхідної кількості інвалідів у 2022 році є їх не направлення з боку центру зайнятості. Отже, оскільки відповідач вжив всіх передбачених законом заходів для недопущення господарського правопорушення, а інваліди відповідно до встановленого законом нормативу не були працевлаштовані на наявне вакантне робоче місце не з його вини, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

19 липня 2023 року позивачем надано документи на ви конання вимог ухвали від 23 червня 2023 року.

27 липня 2023 року ухвалою ЗОАС суд зважаючи на предмет спору, обставини справи перейшов до загального позовного провадження.

24 жовтня 2023 року представник позивача надав суду клопотання про долучення доказів, до якого долучив запити Закарпатського ОВ ФСЗІ від 11.10.23 року до Ужгородської філії Закарпатського обласного центру зайнятості, від 20.10.23 року до Закарпатського ОВ ФСЗІ

25 жовтня 2023 року ухвалою ЗОАС було залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог : Закарпатській обласний центр зайнятості (вул. Новака Андрія, 45, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02771546) , а також зобов`язано Закарпатський обласний центр зайнятості надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформацію : чи подавалися Приватним підприємством "ОБЛІК УЖ" протягом 2021 -2023 років Звіти форми 3-ПН та інші звернення щодо працевлаштування інвалідів на дане підприємство, а також самі Звіти в разі їх подання, Положення, Інструкцію про порядок прийняття, реєстрацію Звітів форми 3-ПН .

08 листопада 2023 року від Закарпатського обласного центру зайнятості надійшли Звіти форми 3-ПН " Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що подавалися Приватним підприємством "ОБЛІК УЖ" протягом 2021 -2023 років .

Обставини встановлені судом.

Позивач в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснив розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, відповідно до рядка 01 розрахунку середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 15. осіб. Згідно рядка 02 розрахунку на підприємстві протягом 2022 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб. Згідно рядка 03 розрахунку, кількість осіб з інвалідністю які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст.19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 розрахунку, у роботодавця протягом 2022 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за результатами зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

На підставі викладеного позивач і розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та звернувся до суду із позовом про їх стягнення разом з пенею.

За розрахунком позивача розмір адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з відповідача становить 31141,07 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що станом на 20.06.2023 року сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює 24,91 грн. х 64 дні = 1594,24 грн.

Разам з тим, судом встановлено, що згідно наказу № 4-Ш від 30 листопада 2021 року штатним розписом, що діяв з 01 грудня 2021 р., наказу №1-Ш від 29 квітня 2022 року штатним розписом, що діяв з 01 травня 2022 р., наказу №2-Ш від 29 липня 2022 р. штатним розписом, що діяв з 01 серпня 2022 р., наказу №3-Ш від 30 листопада 2022 р. штатним розписом, що діяв з 01 грудня 2022 р. та на протязі всього календарного 2022 року відповідачем для працевлаштування осіб з особливими потребами було передбачено посаду «Бухгалтер» у кількості 1 штатна одиниця з поступовим збільшення посадового окладу .

Приватним підприємством «ОБЛІК УЖ» (ЄДРПОУ 37156328) подавалася звітність (Інформація про попит на робочу силу( вакансії)( Форма № 3-ПН):

- 05.01.2021 року із зазначенням вакансії бухгалтер , розмір заробітної плати 6620 грн .У Розділі ІІ зазначено - інваліди , які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування"

- 06.12.2021( уточнювальна звітність на заміну, поданої 05.01.21 року),

-03.02.2022(із зазначенням вакансії бухгалтер , розмір заробітної плати 6820 грн .У Розділі ІІ зазначено - інваліди , які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування

-22.06.22( уточнювальна звітність на заміну, поданої 05.01.21 року)із зазначенням заробітної плати в розмірі 6920,00 грн.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі по тексту Закон України № 875-ХІІ) визначені основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Стаття 18-1 Закону № 875-ХІІ передбачає, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".

Згідно ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.15 ч. 1 ст.1 ЗУ "Про зайнятість населення" працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Виходячи з вищевказаних понять та положень законів, суд констатує, що особа-інвалід, яка бажає працювати , сама повинна здійснити відповідні дії для того , щоби бути працевлаштована шляхом звернення до підприємств або до центру зайнятості населення , і тоді в подальшому бути працевлаштованою, що передбачає комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Тобто , для стадія працевлаштування є другою після стадії безпосереднього звернення самого інваліда.

Порядок подання інформації про наявність вакансій врегульований наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (далі по тексту Порядок № 316), Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки № 827-22 від 12.04.2022, Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, який набув чинності 07.07.22 року

Порядком 316 була встановлена єдина форма призначена для інформування центру зайнятості та населення про наявність вільних робочих місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та порядок її подання.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Порядку № 316).

Відповідно до п. 1.6 Порядку 827-2 роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у 2022 році у зв`язку з наявністю вакантних місць для осіб з інвалідністю, відповідач протягом 2022 року, подавав до Ужгородського міського центру зайнятості звіт за формою №3-ПН (Інформація про попит на робочу силу (вакансії), у якому вказував на наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, «Бухгалтер» .

Разом з тим, як зазначалося судом вище, згідно наказу № 4-Ш від 30 листопада 2021 року штатним розписом, що діяв з 01 грудня 2021 р., наказу №1-Ш від 29 квітня 2022 року штатним розписом, що діяв з 01 травня 2022 р., наказу №2-Ш від 29 липня 2022 р. штатним розписом, що діяв з 01 серпня 2022 р., наказу №3-Ш від 30 листопада 2022 р. штатним розписом, що діяв з 01 грудня 2022 р. та на протязі всього календарного 2022 року відповідачем для працевлаштування осіб з особливими потребами було передбачено посаду «Бухгалтер» у кількості 1 штатна одиниця

Подання відповідних звітів до центру зайнятості є належним підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що робоче місце у Приватному підприємстві "ОБЛІК УЖ" визначене для інвалідів залишилися вакантними у зв`язку з тим, що центром зайнятості інваліди до відповідача не направлялися та такі особи безпосередньо до роботодавця з питань працевлаштування не зверталися, тобто вакантна посада наявна не з вини підприємства.

Поряд з цим, фактів відмови зі сторони відповідача у працевлаштуванні інвалідів за 2022 рік не встановлено, позивачем не надано.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідач вжив достатніх передбачених чинним законодавством заходів, направлених на забезпечення працевлаштування інвалідів, а саме: у відповідності до норм чинного законодавства створив робочі місця для інвалідів та надав інформацію до місцевого центру зайнятості., і закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 07 лютого 2018 року справа №п/811/693/17, від 13 червня у справі № 819/639/17, від 28 травня 2019 року у справі № 820/2287/17.

Також судом врахована судова практика Верховного Суду за 2023 рік, а саме: постанова від 29 листопада 2023 року справа № 200/5659/21(адміністративне провадження № К/990/3548/22), постанова від 16 листопада 2023 року справа № 620/7848/23 .

Верховний Суд 13 листопада 2023 року у постанові № 320/6029/22 зазначив наступне:

- Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Крім того, відповідно до статті 20 частини 2 Закону України № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, законом передбачена відповідальність підприємств, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.

Згідно зі статтею 217 частиною 1 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до статті 218 частини 1 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи норми права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає, що проголошене статтею 17 частиною 1Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення права інвалідів працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом, реалізовано законодавцем у спосіб покладення обов`язків з працевлаштування інвалідів як на роботодавців, так і на органи державної служби зайнятості населення.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративного-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи досліджені докази та встановлені судом обставини, суд приходить висновку, що відповідачем створено, відповідно до встановленого законодавством нормативу, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2022 році, вжито належним чином необхідні заходи спрямовані на забезпечення прав інвалідів на працевлаштування згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а не зайнятість необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів виникла не з їх вини. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ОБЛІК УЖ" , третьої особи без самостійних вимог : Закарпатській обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня з дня виготовлення судового рішення в повному обсязі.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 грудня 2023 року.