Ухвала

від 05.12.2023 по справі 320/44286/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

05 грудня 2023 року №320/44286/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальний технологічний моніторинг» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00625840702 від 06.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00625820702 від 06.10.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії додаткового повідомлення-рішення від 06.10.2023 №00625820702, що винесена Головним управлінням ДПС у м. Києві у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС».

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову, заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС», у цій заяві про забезпечення позову, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених оспорюваних прав та інтересів підприємства позову.

Заявник зазначив, що у випадку продовження дії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є вірогідність нарахування пені на суму визначену такими податковими повідомленнями-рішеннями.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про обставини того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: наявність обставин того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу поданої заявником заяви вбачається, що суть поданої заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує ймовірність заподіяння шкоди майновим правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Однак, у ході розгляду поданої заяви судом не було виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та обов`язків.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності податкових повідомлень-рішень, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

При цьому, наведені заявником в заяві доводи, на переконання суду, не підтверджують обставини явної протиправності оскаржуваних рішень.

Посилання заявника на ймовірність понесення останнім необґрунтованих збитків, та важкості або неможливості у разі скасування податкової вимоги повернення грошових коштів, судом відхиляються, адже такі доводи є припущеннями не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Разом з тим, відповідно до п.56.18 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, аналізуючи всі інші доводи заявника, суд зазначає, що заявником не було надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття відповідачем будь-яких заходів щодо реалізації спірної податкової вимоги, зокрема звернення її до виконання та стягнення з товариства визначених нею податкових зобов`язань.

Доводи заявника щодо протиправності винесення відповідачем спірної податкової вимоги, незважаючи на п.56.15 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, за зобов`язаннями щодо якого прийнято вказану вимогу, не є узгодженим, суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи стосуються безпосередньо підстав, з яких заявлені позовні вимоги заявника, і підлягають перевірці судом при вирішенні цієї справ по суті, а не стадії розгляду заяви щодо вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд відзначає, що судове рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При застосуванні інституту забезпечення позову суд не може встановлювати безпосередньо правомірність/протиправність спірного рішення суб`єкта владних повноважень, а перевіряє лише наявність відповідних ознак, які свідчать про очевидну протиправність, проте в цьому випадку такі ознаки судом апеляційної інстанції не встановлені.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №826/16509/18) та від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Відтак, на переконання суду, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому на даній стадії, на підставі наданих заявником доказів та наведених доводів, суд не вбачає за можливе застосувати заходи забезпечення з підстав очевидної протиправності податкової вимоги, та інших доводів, вказаних заявником.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.150, 151, 153-155, 243, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ «МЕГАПОЛІС» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.