Ухвала

від 05.12.2023 по справі 320/41754/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 грудня 2023 року м. Київ № 320/41754/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-СервісдоДержавної податкової служби Українипровизнання протиправним рішення, зобов`язання вчини дії,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії центрального рівня, яка прийняла рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін № 51214/31957598/2 від 20.06.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.03.2023 року, поданою товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс (код за ЄДРПОУ 31957598) за датою її подання 02.03.2023 року;

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії центрального рівня, яка прийняла рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 02.03.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін № 51199/31957598/2 від 20.06.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 02.03.2023 року, поданою товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс (код за ЄДРПОУ 31957598) за датою її подання 02.03.2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023, позовну заяву №320/41754/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

14 листопада 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску. 28 листопада 2023 року від представника позивача надійшла заява (вх.№81537) про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Так, заявник зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду із позовом з об`єктивних причин, які не залежали від його волі, зокрема, вказує на товаристві було оголошено простій, на рахунки підприємства не надходили кошти від контрагентів в оплату товарів та послуг, що були попередньо надані підприємством, невеликий обсяг коштів, що надходив у період з дня оголошення простою до дня подання позовної заяви спрямовувались товариством у повному обсязі в оплату заробітної плати працівникам під час простою, а також в оплату загальнообов`язкових податків та зборів.

Позивач зазначає, що не здійснює будь-якої діяльності, окрім ведення бухгалтерського та податкового обліку. Частина працівників вимушена перебувати у відпустці без збереження заробітної плати до відновлення виробничої діяльності товариства, у тому числі і директор товариства. Директор не мав можливості ознайомитись із рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки фактично був відсутній на робочому місці та не ознайомлювався з його змістом.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Надаючи оцінку підставам пропуску строку звернення з даним позовом до суду, що вказані представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.

Проте зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.

Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

При цьому позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надав відповідних доказів, пославшись лише на Указ Президента України щодо введення воєнного стану, а також на наказ про оголошення простою.

Такі доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку і зазначає, що оголошення простою є виключно ініціативою директора позивача, що не пов`язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для реалізації конституційного права на звернення до суду.

При цьому, суд враховує, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами) визначено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29 червня 2022 року (який був чинний, на час подання апеляційної скарги відповідачем).

Згідно з вказаним нормативно-правовим актом, місто Київ з 25 квітня 2022 року не належать до районів проведення воєнних (бойових) дій або районів, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, місто Київ не відноситься до територій, на яких ведуться бойові дії.

Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку, або нарочно безпосередньо до суду, із урахуванням того, що суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності.

Щодо посилань позивача на відсутність коштів на рахунках підприємства позивача, перебування працівників та директора у відпустках без збереження заробітної плати, тощо, суд зазначає, що це не є поважними причинами пропуску звернення до суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський кодекс України поділяє господарську діяльність на два основних види: підприємницьку (комерційну ) та непідприємницьку (некомерційну).

Підприємство це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємствами з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, господарська діяльність здійснюється самостійно, на власний ризик та має здійснюватися належним чином.

В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Поряд з цим, Київський окружний адміністративний суд знаходиться на одній території з позивачем і здійснює судочинство в аналогічних умовах, а тому виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Партнер-Сервіс повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.