ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2023 рокусправа № 380/22833/23 місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хід Україна до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості
в с т а н о в и в :
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Хід Україна код ЄДРПОУ 41451070, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Стрийська, 393/180 (далі позивач) до Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул. Костюшка, 1 (далі відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000097/2 від 19.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000105/2 від 29.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000114/2 від 06.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» та компанією «NODIUM TRADE Sp.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний контракт №010722, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених договором продавець зобов`язується продати товар в асортименті, а покупець його придбати на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010722, згідно з Рахунком фактурою (інвойсом) №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 169100,79злотих. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 08.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209110003093U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 гантелі, гирі). Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару зросла на 48253,64 грн.
Крім того, 20.04.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» та компанією «JUMI Sp.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний контракт №200423, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених договором продавець зобов`язується продати асортимент товару (товар), а покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010722, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 20840, 57 євро. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209110003466U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 батути, №2 туалетні столики; №5 лежаки пляжні). Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару зросла на 63618,34 грн.
01.02.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» та компанією «Hegen Polska Sp.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №010219, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов`язується продати асортимент товару (товар), а покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010219, згідно з Рахункомфактурою (інвойсом) №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 38097,24 злотих. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 30.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209110004106U7, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 велотренажери, №2 лавки, перекладини, еспандери, степпери, валик для фітнесу, скакалки; №6 набір обтяжувачів). Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару зросла на 353157,63грн.
Позивач звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є визначення такої за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.
Зазначає, що заявлена позивачем митна вартість підтверджується інвойсом, платіжними дорученнями про сплату повної вартості товару, прайс-листом, калькуляціями ціноутворення, тощо. Зауваження митного органу щодо розбіжностей та неповноти інформації є безпідставними та не свідчать про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані у поданих документах. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
19.10.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000097/2 відповідач враховував те, що у поданих позивачем документах виявлено низку розбіжностей, а саме: 1) у поданому прайс-листі вказано умови оплати 100% передоплата. Документи про здійснення такої оплати не надано; 2) прайс-лист, який виданий для ТОВ "ХІД УКРАЇНА" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Такий «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції; 3) рахунок про вартість транспортних послуг №КЛ-0001139 від 05.05.2023 видано ТзОВ "Клевер лоджистікс", однак, відповідно до поданого CMR №б/н від 04.05.2023 перевізником за партією товарів є ФОП ОСОБА_1 . Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано; 4) платіжка №3 від 27.04.2023 на суму 134910,95 пол.зл. У графі 70 як підстава вказано проформу №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023. Подана проформа №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023 видана на суму 134910,95 пол.зл., тобто, суттєво не відповідає за кількістю та вартістю імпортованій партії товару. Вказане платіжне доручення та рахунок-проформу не можливо ідентифікувати із задекларованою партією товару; 5) відповідно до п.1.4. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000105/2 відповідач враховував те, що у поданих позивачем документах виявлено низку розбіжностей, а саме: 1) відповідно до п.1.4. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась; 2) тотожна вимога наявна у п.2.1.1 Договору на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №089/23 від 04.04.23 між ТзОВ "Клевер Лоджистікс" та ТзОВ "Транспортна компанія Левтранс". Вказана заявка до митного оформлення не подавалась; 3) у наданому висновку №23/1/237 від 17.05.23 експерт під час проведення розрахунків вартості товару на основі віднімання вартості застосовує понижуючі коефіцієнти, а саме: коефіцієнт, що враховує уторгування від цін пропозицій мережі Інтернет (24,5- 35,33%); коефіцієнт, що враховує знижку на великий гурт (20%). Однак експерт не зазначив обґрунтування застосувань саме таких показників та не досліджено чинники, які впливають на таке коливання знижок.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000114/2 відповідач враховував те, що у поданих позивачем документах виявлено низку розбіжностей, а саме: 1) відповідно до Розділу 1 (Предмет договору) Контракту №010219 від 01.02.2019 (далі Контракт) продавець зобов`язується продати асортимент товару, надалі Товар, а Покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки; відповідно до п.2.1. Контракту Валюта контракту польський злотий або Євро визначається інвойсом, що додається до кожної поставки; відповідно до п. 3.1 Контракту спосіб та терміни оплати вказується в інвойсі, що додається до кожної поставки. До митного оформлення подано інвойс №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 сторінки 1 та 10 якого відскановані у якості, що не дозволяє встановити істотні умови, які мали б бути визначені у інвойсі (зокрема: асортимент товару, умови оплати, умови поставки з визначеним місцем); 2) у гр.16 CMR №б/н від 26.05.2023 вказано перевізника RIO Trans Polska Sp.z.o.o. (ul.Pielegniarek, 2/12 31-201 Krakow, Polska, NIP 6772357076), а у графі 17 (наступні перевізники) даної CMR зазначено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та проставлено штамп ТзОВ Вікторія-транс С (Україна, код ЄДРПОУ 38552316), що свідчить про можливе здійснення перевезення декількома перевізниками.
26.10.2023 суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу на митні декларації, що слугували джерелом інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, містять розбіжності, що у свою чергу свідчить про те, що посадова особа митного органу не дотримувалась чинного законодавства та здійснила коригування безпідставно, оскільки: у Рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 №UA209000/2023/900097/2 (тов. 11) відповідач посилається на митну декларацію №UA209230/2023/036243 від 06.04.23, за якою тов. №19 оформлявся за ціною 3,77дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) загальною вагою 775,38 кг. Позивач імпортував товар загальною вагою 1777,54 кг. на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки CPT. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки та вазі.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 1) відповідач посилається на митну декларацію №UA209170/2023/041013 від 26.05.23, за якою тов. №1 оформлявся за ціною 3,75дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром. Позивач імпортував товар на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки FOB. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 2) відповідач посилається на митну декларацію №UA205140/2023/021211 від 17.03.23, за якою тов. № 2 оформлявся за ціною 4,01дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 5) відповідач посилається на митну декларацію №UA209170/2023/028179 від 11.04.23, за якою тов. № 4 оформлявся за ціною 4,47дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД). Позивач імпортував товар на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки EXW. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов.1) відповідач посилається на митну декларацію №UA209230/2023/039897 від 18.04.23. Однак долучений витяг з вказаної митної декларації не містить коду УКТ ЗЕД 9506911000. У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов. 2) відповідач посилається на митну декларацію №UA205050/2023/032182 від 01.05.23, за якою тов. № 3 оформлявся за ціною 3,76дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром. Позивач імпортував товар на умовах поставки DAP, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки FCA. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов.6) відповідач посилається на митну декларацію №UA100060/2023/410742 від 17.05.2023. Однак до відзиву долучено лише першу сторінку вказано митної декларації, на якій немає товару за кодом УКТ ЗЕД 9506919000.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 04.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 04.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заходи забезпечення доказів чи позову у справі не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
01.07.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» (далі за текстом - ТОВ, покупець) та компанією «NODIUM TRADE Sp.o.o», Польща (далі за текстом-постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №010722, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов`язується продати асортимент товару (товар), а покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010722, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 169100,79 злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 08.05.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209110003093U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 гантелі, гирі).
Одночасно, декларант до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209110003093U0 в якості підстави для застосування основного методу надав такі документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- зовнішньоекономічний договір №010722 від 01.07.2022;
- рахунок-проформа №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023;
- рахунок-фактура (Інвойс) №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023;
- банківський платіжний документ №3 від 28.04.2023;
- договір на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №КЛ-0001139 від 05.05.2023;
- довідка про транспортні витрати №05/05 від 05.05.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 04.05.2023 р;
- копія митної декларації країни відправлення №23PL331020E0433614 від 05.05.2023;
- прайс-лист б/н від 15.04.2023;
- Інформація з інтернет-джерел.
За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
У свою чергу, позивач просив випустити товар у вільний обіг згідно із заявленою митною вартістю на основі поданих документів, зазначив, що згідно з пунктами 1-9 надано всі документи на вимогу.
19.05.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000097/2, яке обґрунтовано таким:
- відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу №010722 від 01.07.2022 (далі Договір). «Спосіб та термін оплати вказується в інвойсі, що додається до кожної поставки. Термін оплати 30 днів від дати виставлення фактури». Відповідно до розділу 4 Договору «Умови по оплаті вказані в інвойсі». Однак у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 умови здійснення оплати не вказані;
- у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 наявне посилання на замовлення (it applies to orders стосується замовлення) №1/TR/2023 від 12.04.2023; №2/TR/2023 від 28.04.2023; №3/TR/2023 від 02.05.2023. Вказані замовлення до митного оформлення не подавались;
- у поданому рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 зазначено, що вказана сума (169100,79 пол. зл) стосується авансової фактури №FZALFE/1/04/2023/TR від 21.04.2023. Вказана фактура до митного оформлення не подавалась;
- на підтвердження вартості транспортування надано довідку про транспортні витрати №05/05 від 05.05.2023. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Такий рахунок-фактуру не надано.
У додатково поданих позивачем документах відповідач виявив такі розбіжності, а саме: 1) у поданому прайс-листі вказано умови оплати 100% передоплата. Документи про здійснення такої оплати не надано; 2) прайс-лист, який виданий для ТОВ "ХІД УКРАЇНА" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Такий «прайс лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції; 3) рахунок про вартість транспортних послуг №КЛ-0001139 від 05.05.2023 видано ТзОВ "Клевер лоджистікс", однак, відповідно до поданого CMR №б/н від 04.05.2023 перевізником за даною партією товарів є ФОП ОСОБА_1 . Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано; 4) платіжка №3 від 27.04.2023 на суму 134910,95пол.зл. У графі 70 як підстава вказано проформу №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023. Подана проформа №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023 видана на суму 134910,95 пол.зл., тобто, суттєво не відповідає за кількістю та вартістю імпортованій партії товару. Вказане платіжне доручення та рахунок-проформу не можливо ідентифікувати із задекларованою партією товару; 5) відповідно до п.1.4. Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась.
Відповідач відмовив у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209110/2023/000062.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 № UA209000/2023/000097/2.
На виконання вимог Рішення про коригування позивач подав нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209110003709U4, та 22.05.2023 вона оформлена відповідачем. За такою митною декларацією позивач сплатив податків у сумі 78418,59 гривень (інформація відображена у графі В митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 48253,64 гривень.
20.04.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» та компанією «JUMI Sp.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №200423, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених договором продавець зобов`язується продати асортимент товару (товар), а покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки. На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010722, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 20840,57євро.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.05.2023 подав відповідачу електронну митну декларацію №23UA209110003466U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 батути, №2 туалетні столики; №5 лежаки пляжні).
Одночасно, позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209110003466U2 в якості підстави для застосування основного методу надав документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:
- зовнішньоекономічний договір №200423 від 20.04.2023;
- рахунок-проформа №ZS-ZA/132/23 від 25.04.2023;
- рахунок-фактура (Інвойс) №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023;
- банківський платіжний документ №33 від 05.05.2023;
- договір на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №КЛ-0001226 від 12.05.2023;
- договір на транспортно-експедиторське обслуговування №089/23 від 04.04.2023;
- довідка про транспортні витрати №12/05 від 12.05.2023;
- автотранспортна накладна №0135088 від 12.05.2023 р;
- копія митної декларації країни відправлення №23PL361010E1185393 від 12.05.2023;
- інформація з інтернет-джерел;
- висновок експерта №23/1/237 від 17.05.2023;
- додаток до висновку експерта;
- лист щодо умов поставки;
- лист щодо рахунку-проформи.
За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
У свою чергу, позивач просив випустити товар у вільний обіг згідно із заявленою митною вартістю на основі поданих документів, зазначив, що згідно з пунктами 1-9 надано всі документи на вимогу.
29.05.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000105/2, яке обґрунтовано таким:
- відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу №20042023 від 20.04.2023 (далі Договір) «спосіб та термін оплати вказується в інвойсі, що додається до кожної поставки. Термін оплати 30 днів від дати виставлення фактури». Відповідно до розділу 4 Договору «Умови по оплаті вказані в інвойсі». Однак у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (сума здійснення 20231,39 євро) №FSE- ZA/142/23 від 11.05.2023 вказані умови оплати передоплата. До митного оформлення подано банківську платіжку №33 від 05.05.2023 на суму 20231,39 євро. Тобто, станом на момент виставлення фактури (та здійснення відвантаження товару) передоплата не здійснена, що не відповідає умовам договору;
- до митного оформлення подано рахунок-проформу №ZS-ZA/132/23 від 24.04.2023 та банківський платіжний документ №33 від 05.05.2023 на суму 20231,39 євро. Однак у поданому рахунку-фактурі №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023 зазначено, що 05.05.2023 здійснено оплату на суму 20 168, 47 євро. Із вказаного випливає, що 05.05.2023 здійснено два платежі на різні суми;
- у поданому рахунку на оплату транспортних послуг №КЛ-0001226 від 12.05.2023 зазначено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №70/22 від 01.11.2022, який до митного оформлення не надано.
У додатково поданих позивачем документах відповідач виявив такі розбіжності, а саме:
- відповідно до п. 1.4 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась;
- тотожна вимога наявна у п. 2.1.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №089/23 від 04.04.2023 між ТзОВ «Клевер лоджистікс» та ТзОВ «Транспортна компанія Левтранс». Вказана заявка до митного оформлення не подавалась;
- у наданому висновку №23/1/237 від 17.05.2023 експерт під час проведення розрахунків вартості товарів на основі віднімання вартості застосовує понижуючі коефіцієнти, а саме коефіцієнт, що враховує уторгування від цін пропозицій мережі Інтернет (24,5-35,33 %); коефіцієнт, що враховує знижку на великий гурт (20%). Однак експертом не зазначено обґрунтування застосувань саме цих показників та не досліджено чинники, які впливають на таке коливання знижок.
Відповідач відмовив у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209110/2023/000064. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/000105/2.
На виконання вимог Рішення про коригування позивач подав нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209110004121U0 та 30.05.2023 оформлена відповідачем. За такою митною декларацією ТОВ сплатило податків у сумі 528225, 29 гривень (інформація відображена у графі В митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив позивач, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 63 618, 34 гривень.
01.02.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хід Україна» та компанією «Hegen Polska Sp.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №010219, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов`язується продати асортимент товару (товар), а покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №010219, згідно з рахунком фактурою (інвойсом) №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 38097,24 злотих.
Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 30.05.2023 подав відповідачу електронну митну декларацію №23UA209110004106U7, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 велотренажери, №2 лавки, перекладини, еспандери, степпери, валик для фітнесу, скакалки; №6 набір обтяжувачів).
Одночасно, позивач до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209110004106U7 в якості підстави для застосування основного методу надав такі документи:
- зовнішньоекономічний договір №010219 від 01.02.2019;
- рахунок-фактура (інвойс) №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023;
- автотранспортна накладна б/н від 26.05.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0792922 від 27.05.2023.
За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових документів.
У свою чергу, позивач просив випустити товар у вільний обіг згідно із заявленою митною вартістю на основі поданих документів, зазначив, що згідно з пунктами 1-9 надано всі документи на вимогу.
06.06.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000114/2, яке обґрунтовано таким:
- відповідно до Розділу 1 (Предмет договору) контракту №010219 від 01.02.2019 (далі - Контракт) продавець зобов`язується продати асортимент товару, надалі Товар, а Покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки; відповідно до п. 2.1 Контракту валюта контракту польський злотий або Євро визначається інвойсом, що додається до кожної поставки. До митного оформлення подано інвойс №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 сторінки 1 та 10 якого відскановані у якості, що не дозволяє встановити істотні умови, які мали б бути визначені у інвойсі (зокрема, асортимент товару, умови оплати, умови поставки з визначеним місцем);
- у гр. 16 CMR б/н від 26.05.2023 вказано перевізника RIO Trans Polska Sp.z.o.o (ul. Pielengniarek, 2/12 31-201 Krakow, Polska, NIP 6772357076), а у графі 17 (наступні перевізники) CMR зазначено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та проставлено штамп ТзОВ "Вікторія-Транс С" (Україна, код ЄДРПОУ 38552316), що свідчить про можливе здійснення перевезення декількома перевізниками.
У додатково поданих позивачем документах відповідач виявив такі розбіжності, а саме:
- поданий інвойс №RTP-001144 від 26.05.2023, виданий підприємством RIO Trans Polska Sp.z.o.o (ul. Pielengniarek, 2/12 31-201 Krakow, Polska, NIP 6772357076), однак, відповідно до відміток у гр.23 CMR фактичним перевізником є ТзОВ "Вікторія-Транс С". Жодних документів про наявність договірних відносин між RIO Trans Polska Sp.z.o.o та ТзОВ "Вікторія-Транс С" не надано;
- надано видаткові накладні №UT-1884 від 17.02.2023, №UT-2240 від 28.02.2023, №UT-3888 від 17.04.2023, №UT-626 від 19.01.2023, які стосуються інших товарів.
Відповідач відмовив у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209110/2023/000068. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/000114/2. На виконання вимог рішення про коригування позивач подав нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209110004500U1, та 07.06.2023 вона оформлена відповідачем.
За такою митною декларацією позивач сплатив податків у сумі 831 259, 31 гривень (інформація відображена у графі В митної декларації). Як наслідок різниця між сумою митних платежів, що повинен був сплатити при оподаткуванні товару та сплатив позивач, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, становить 353157,63 гривень.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
і. Вихідні положення
Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.
У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Перевіряючи оскаржені рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.
Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Надаючи оцінку правомірності рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, суд виходить з наступного.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються, серед іншого Митним кодексом України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).
Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частина третя статті 57 МК України визначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).
Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях
Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.
Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.
За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору. Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.
Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.
iі. Аналіз обґрунтованості виставлення відповідачем вимоги про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості
Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.
Частина друга статті 52 МК України передбачає, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.
Частина третя статті 53 МК України встановлює обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частина друга статті 55 МК України встановлює, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.
Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.
Щодо рішення про коригування митної вартості від 19.05.2023 №UA209000/2023/000097/2, суд встановив таке.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу №010722 від 01.07.2022 (далі Договір). «Спосіб та термін оплати вказується в інвойсі, що додається до кожної поставки. Термін оплати 30 днів від дати виставлення фактури». Відповідно до розділу 4 Договору «Умови по оплаті вказані в інвойсі». Однак у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 умови здійснення оплати не вказані.
Суд встановив, що позивач до митного контролю подав договір купівлі-продажу №010722 від 01.07.2022 в первинній редакції, без врахування укладеної в подальшому додаткової угоди.
Між тим, 01.01.2023 сторони зовнішньоекономічного договору уклали додаткову угоду до Договору №010722 від 01.07.2022, у якій погодили: «Викласти пп. 3.1 п. 3 Терміни та умови поставки в наступній редакції: «Терміни та спосіб оплати передплата або післяплата з терміном не пізніше 60 днів від дати отримання товару покупцем. У пункті 4 Умови оплати замінити «Умови по оплаті вказані в інвойсі» на «Реквізити по оплаті вказані в інвойсі».
Оскільки така додаткова угода не подавалася до митного контролю, позивач додав її до заяви у порядку статті 55 МК України.
Таким чином, вказане зауваження відповідача спростовується положеннями додаткової угоди від 01.01.2023 до Договору №010722 від 01.07.2022.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 наявне посилання на замовлення (it applies to orders стосується замовлення) №1/TR/2023 від 12.04.2023; №2/TR/2023 від 28.04.2023; №3/TR/2023 від 02.05.2023. Вказані замовлення до митного оформлення не подавались.
Суд зазначає, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення (заявки) до договору. До того ж, у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І таке замовлення не має жодного значення для числових визначень митної вартості.
Більш того, у статті 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів, що узгоджують асортимент партії товарів, що замовляється. При цьому згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в вказаній статті.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що у поданому рахунку-фактурі №FE/1/05/2023/TR від 04.05.2023 зазначено, що вказана сума (169100,79пол.зл) стосується авансової фактури №FZALFE/1/04/2023/TR від 21.04.2023. Вказана фактура до митного оформлення не подавалась.
З метою спростування вказаного зауваження до заяви у порядку статті 55 МК України позивач подав авансову фактуру №FZALFE/1/04/2023/TR від 21.04.2023.
Як наслідок, вказане зауваження ніяким чином не впливає на числові значення митної вартості товару.
У процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про те, що на підтвердження вартості транспортування надано довідку про транспортні витрати №05/05 від 05.05.2023. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Такий рахунок-фактуру не надано.
З огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України при розрахунку митної вартості додавались до ціни, що фактично сплачена. За такими умовами поставки страхування не є обов`язковим, а тому воно не проводилось.
Позивач надав товаросупровідні документи, які підтверджують транспортні витрати, а саме: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №КЛ-0001139 від 05.05.2023; довідку про транспортні витрати №05/05 від 05.05.2023; автотранспортну накладну б/н від 04.05.2023 р; копію митної декларації країни відправлення №23PL331020E0433614 від 05.05.2023.
Доводи відповідача про ненадання рахунка-фактури не відповідають дійсності, оскільки до митного оформлення разом із митною декларацією №23UA209110003093U0 від 08.05.2023 було подано Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №КЛ-0001139 від 05.05.2023, про що свідчить графа 44 митної декларації, де під кодом « 3004» міститься документ №КЛ-0001139 від 05.05.2023. Також вказаний рахунок зазначений і в Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у поданому прайс-листі вказано умови оплати 100% передоплата. Документи про здійснення такої оплати не надано. Прайс-лист, який виданий для ТОВ «ХІД Україна» суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Такий «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення зовнішньоекономічної операції.
Щодо прайс-листа, то з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяття до уваги прайс-листа з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.01.2018 у справі №К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».
У ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про те, що рахунок про вартість транспортних послуг №КЛ-0001139 від 05.05.2023 видано ТзОВ «Клевер лоджистікс», однак відповідно до поданої CMR б/н від 04.05.2023 перевізником за даною партією товарів є ФОП ОСОБА_1 . Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано.
Суд встановив, що позивач уклав з ТзОВ «Клевер лоджистікс» договір на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТзОВ «Клевер лоджистікс» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Хід Україна». Це і передбачено Договором на транспортно- експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022. Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Хід Україна» за Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 з ТзОВ «Клевер лоджистікс» включені у заявлену митну вартість у відповідності до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.
У порядку статті 55 МК України позивач долучив договір на транспортно- експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні №0151/23 від 13.04.2023 між ТзОВ «Клевер лоджистікс» та ФОП ОСОБА_1 .
Суд відхиляє зауваження відповідача щодо платіжного документа №3 від 27.04.2023 на суму 134910,95 пол. зл. Так, у графі 70 як підставу вказано проформу №PROF/04/2023/00001 від 21.04.2023, видану на суму 134910,95пол.зл., тобто яка суттєво не відповідає за кількістю та вартістю імпортованій партії товару. Вказане платіжне доручення та рахунок-проформу не можливо ідентифікувати із задекларованою партією товару.
Суд враховує, що позивач до заяви у порядку статті 55 МК України додав Лист від 20.07.2023, адресований ТОВ «Хід Україна» від контрагента «Nodium Trade SP. Z O.O.», яким було роз`яснено та підтверджені такі обставини.
ТОВ «Хід Україна» здійснило оплату «Nodium Trade SP. Z O.O.» згідно із банківським платіжним документом від 19.09.2022 в сумі 301760, 93 злотих. Натомість, після проведення вказаної оплати, згідно із рахунком-фактурою №FE/1/11/2022/TR від 10 листопада 2022 року ТОВ «Хід Україна» придбало товари на суму 233271,19 злотих.
У результаті проведення розрахунку переплата була у розмірі 68489,74 злотих. Вказана сума переплати (68489,74злотих) розподілена наступним чином: 30000 злотих повернуто «Nodium Trade SP. Z O.O.» на банківський рахунок ТОВ «Хід Україна». Залишок суми у розмірі 38489,74 злотих зараховано на наступну поставку як оплата за товар за рахунком-фактурою №FE/1/05/2023/TR від 4 травня 2023 року на суму 169100,79 злотих. Авансовий платіж у розмірі 134910,95 злотих розраховується за рахунком-фактурою №FE/1/05/2023/TR від 4 травня 2023 року на суму 169 100, 79 злотих. Таким чином, залишок становить 4299,90злотих.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відповідно до п. 1.4 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась.
Суд зазначає, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка немає жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування
Більш того, як вже зазначено стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У порядку статті 55 МК України позивач долучив Заявку №000002956 від 04.05.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022.
Викладене в сукупності спростовує доводи відповідача, які покладені в основу оскарженого рішення про коригування митної вартості від 19.05.2023 №UA209000/2023/000097/2.
Щодо рішення про коригування митної вартості від 19.05.2023 №UA209000/2023/000105/2, суд встановив таке.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу №20042023 від 20.04.2023 (далі Договір). «Спосіб та термін оплати вказується в інвойсі, що додається до кожної поставки. Термін оплати 30 днів від дати виставлення фактури». Відповідно до розділу 4 Договору «Умови по оплаті вказані в інвойсі». Однак у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (сума здійснення 20231,39 євро) №FSE- ZA/142/23 від 11.05.2023 вказані умови оплати передоплата. До митного оформлення подано банківську платіжку №33 від 05.05.2023 на суму 20231,39 євро. Тобто, станом на момент виставлення фактури (та здійснення відвантаження товару) передоплата не здійснена, що не відповідає умовам договору.
До митного оформлення подано рахунок-проформу №ZS-ZA/132/23 від 24.04.2023 та банківський платіжний документ №33 від 05.05.2023 на суму 20231,39 євро. Однак у поданому рахунку-фактурі №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023 зазначено, що 05.05.2023 здійснено оплату на суму 20 168, 47 євро. Із вказаного випливає, що 05.05.2023 було здійснено два платежі на різні суми.
Суд звертає увагу, що повна сума по Рахунку-фактурі (інвойсу) №FSE-ZA/142/23 від 11.05.2023 становить 20 840, 57 євро.
Відтак, ТОВ «Хід Україна» здійснило передоплату підприємству «JUMI SP. Z O.O.», у розмірі 20 231, 39 євро 05.05.2023 р., згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 05.05.2023 по PRO-FORMA INVOICE ZS-ZA/132/23 від 25/04/2023. Згідно з Договором №200423 від 20.04.2023 відповідно п. 5 Порядок сплати банківських комісій, кожна зі сторін покриває банківські витрати свого банку, варіант оплати SHA. Отож, для кінцевого розрахунку ТОВ «Хід Україна» залишилось оплатити 609,18 євро.
ТОВ «Хід Україна» здійснило оплату за отриманий товар підприємству «JUMI SP. Z O.O.» у розмірі 609,18 євро 05.07.2023, згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.07.2023 за Договором №200423 від 20.04.2023, відповідно до п. 5. Порядок сплати банківських комісій, кожна зі сторін покриває банківські витрати свого банку, варіант оплати SHA.
До Заяви у порядку статті 55 МК України позивач долучив банківський платіжний документ в іноземній валюті №35 від 04.07.2023.
У поданому рахунку на оплату транспортних послуг №КЛ-0001226 від 12.05.2023 зазначено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №70/22 від 01.11.2022, який до митного оформлення не надано.
Твердження відповідача, що Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №70/22 від 01.11.2022 до митного оформлення не надано не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення разом із митною декларацією №23UA209110003466U2 від 16.05.2023 подано вказаний Договір, про що свідчить графа 44 митної декларації, де під кодом « 4301» міститься документ №70/22 від 01.11.2022.
До того ж, у рішенні про коригування митної вартості товарів№UA209000/2023/000105/2 наступне зауваження стосується саме Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №70/22 від 01.11.2022. Зокрема: «Відповідно до п. 1.4 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які являтимуться невід`ємною частиною цього Договору...».. Отже, вказаний документ був поданий декларантом до митного оформлення, а відтак відповідач ознайомлений із вказаним договором. У сукупності усі надані документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги.
Відповідно до п. 1.4 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022 істотні умови перевезення узгоджуються сторонами в письмових заявках на перевезення, які являтимуться невід`ємною частиною Договору. Вказана заявка до митного оформлення не подавалась. Тотожна вимога наявна у п. 2.1.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №089/23 від 04.04.2023 між ТзОВ «Клевер лоджистікс» та ТзОВ «Транспортна компанія Левтранс». Вказана заявка до митного оформлення не подавалась.
Суд зазначає, що заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка немає жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування.
Більш того, як вже зазначалось стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У порядку статті 55 МК України позивач долучив Заявку №000003017 від 12.05.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №70/22 від 01.11.2022.
У наданому висновку №23/1/237 від 17.05.2023 експерт під час проведення розрахунків вартості товарів на основі віднімання вартості застосував понижуючі коефіцієнти, а саме коефіцієнт, що враховує уторгування від цін пропозицій мережі Інтернет (24,5-35,33 %); коефіцієнт, що враховує знижку на великий гурт (20%). Однак експерт не зазначив обґрунтування застосувань саме цих показників та не дослідив чинники, які впливають на таке коливання знижок.
Щодо висновку експертного товарознавчого дослідження, то відповідно до частини першої статті 327 МК України митні органи наділені правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення.
У статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена можливість проведення рецензування звіту про оцінку майна, а саме рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Частина друга статті 4 згаданого закону зазначає, що оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, як рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному згаданим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Позивач додав до митного оформлення додаток до Висновку експерта №23/1/237 від 17.05.2023, у якому міститься інформація з інтернет-джерел про вказані товари.
Поданий до митного контролю висновок експерта є чинним, виданий експертом у межах компетенції та повноважень та не скасований у встановленому законом порядку та не піддавався рецензуванню.
Викладене в сукупності спростовує доводи відповідача, які покладені в основу оскарженого рішення про коригування митної вартості від 19.05.2023 №UA209000/2023/000105/2.
Щодо рішення про коригування митної вартості від 06.06.2023 №UA209000/2023/000114/2, суд встановив таке.
Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що відповідно до Розділу 1 (Предмет договору) контракту №010219 від 01.02.2019 (далі - Контракт) продавець зобов`язується продати товар, а Покупець його придбати, на підставі отриманого інвойсу, що додається до кожної поставки; відповідно до п. 2.1 Контракту валюта контракту польський злотий або Євро визначається інвойсом, що додається до кожної поставки. До митного оформлення подано інвойс №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 сторінки 1 та 10 якого відскановані у якості, що не дозволяє встановити істотні умови, які мали б бути визначені у інвойсі (зокрема, асортимент товару, умови оплати, умови поставки з визначеним місцем).
Суд встановив, що позивач повторно подав інвойс №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023 у належній якості. Про це і зазначає посадова особа митного органу у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000114/2 від 06.06.2023.
Отже, вбачається, що відповідач мав змогу ознайомитись із інвойсом №FH/2/05/2023/EX від 22.05.2023, який додано у належній якості.
У гр. 16 CMR б/н від 26.05.2023 вказано перевізника RIO Trans Polska Sp.z.o.o (ul. Pielengniarek, 2/12 31-201 Krakow, Polska, NIP 6772357076), а у графі 17 (наступні перевізники) CMR зазначено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та проставлено штамп ТзОВ "Вікторія-Транс С" (Україна, код ЄДРПОУ 38552316), що свідчить про можливе здійснення перевезення декількома перевізниками.
Поданий інвойс №RTP-001144 від 26.05.2023 виданий підприємством RIO Trans Polska Sp.z.o.o (ul. Pielengniarek, 2/12 31-201 Krakow, Polska, NIP 6772357076), однак, відповідно до відміток у гр.23 CMR фактичним перевізником є ТзОВ "Вікторія-Транс С". Жодних документів про наявність договірних відносин між RIO Trans Polska Sp.z.o.o та ТзОВ "Вікторія-Транс С" не надано.
Суд також враховує договір №025/23 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, який укладений між RIO Trans Polska Sp.z.o.o та ТзОВ "Вікторія-Транс С".
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а наведена наступна позиція: «Принцип змагальності сторін є одним із найбільш вагомих принципів в адміністративному судочинстві. Зазначений принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
У справі вказано, що суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Разом з тим, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що доводи позивача щодо визначення вартості знецінених запасів ґрунтуються лише на припущеннях його представника без надання належних та допустимих доказів».
Щодо вказаних зауважень, то необхідно зазначити, що «RIO Trans Polska Sp.z.o.o» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Хід Україна».
Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Хід Україна» за Рахунком на транспортно-експедиторське обслуговування №RTP-001144 від 26.05.2023, виставленим «RIO Trans Polska Sp.z.o.o», включені у заявлену митну вартість у відповідності до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що надано видаткові накладні №UT-1884 від 17.02.2023, №UT-2240 від 28.02.2023, №UT- 3888 від 17.04.2023, №UT-626 від 19.01.2023, які стосуються інших товарів.
Суд встановив, що видаткова накладна №UT-1884 від 17.02.2023 (зокрема, це товар №2 - лавка тренувальна Hop-Sport HS) стосується товару №2 - лавки гімнастичні у митній декларації №23UA209110004500U1 від 07.06.2023. Видаткові накладні №UT-2240 від 28.02.2023, №UT-3888 від 17.04.2023, №UT-626 від 19.01.2023 (товари № 1 у всіх видаткових набір дисків композитних) стосуються товару №6 набір обтяжувачів з певною (визначеною) вагою для посилення силового зусилля: бетонні диски в пластиковому корпусі) у митній декларації №23UA209110004500U1 від 07.06.2023.
Отож, вказані видаткові накладні стосуються імпортованих товарів. А зміст зауважень відповідача лише підтверджує той факт, що відповідні документи ним не вивчались та не досліджувались.
При розгляді цієї справи суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а: «Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Викладене в сукупності спростовує доводи відповідача, які покладені в основу оскарженого рішення про коригування митної вартості 06.06.2023 №UA209000/2023/000114/2.
iii. Щодо застосування резервного методу
Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.05.2023 №UA209000/2023/900097/2 (тов. 11) відповідач посилається на митну декларацію №UA209230/2023/036243 від 06.04.23, за якій тов. №19 оформлявся за ціною 3,77 дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) загальною вагою 775,38 кг. Позивач імпортував товар загальною вагою 1777,54 кг. на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки CPT. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки та вазі.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 1) відповідач посилається на митну декларацію №UA209170/2023/041013 від 26.05.23, за якою тов. №1 оформлявся за ціною 3,75дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром. Позивач імпортував товар на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки FOB. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 2) відповідач посилається на митну декларацію №UA205140/2023/021211 від 17.03.23, за якою тов. № 2 оформлявся за ціною 4,01дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900105/2 (тов. 5) відповідач посилається на митну декларацію №UA209170/2023/028179 від 11.04.23, за якою тов. № 4 оформлявся за ціною 4,47дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД). Позивачем імпортувався товар на умовах поставки FCA, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки EXW. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов. 1) відповідач посилається на митну декларацію №UA209230/2023/039897 від 18.04.2023. Однак долучений витяг з вказаної митної декларації не містить коду УКТ ЗЕД 9506911000.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов. 2) відповідач посилається на митну декларацію №UA205050/2023/032182 від 01.05.2023, за якою тов. № 3 оформлявся за ціною 3,76дол.США/кг (ціна товару, вказана в графі 45 МД, вирахувана за курсом злотого (гр.23 МД) поділена на вагу товару, зазначеного в гр.38 МД) за 6 (резервним) методом, що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за таким товаром. Позивач імпортував товар на умовах поставки DAP, однак у вказаній декларації зазначені умови поставки FCA. Таким чином наявна відмінність в умовах поставки.
У Рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 №UA209000/2023/900114/2 (тов. 6) відповідач посилається на митну декларацію №UA100060/2023/410742 від 17.05.23. Однак до відзиву долучено лише першу сторінку вказано митної декларації, на якій немає товару за кодом УКТ ЗЕД 9506919000.
Суд зазначає, що у графі 43 відповідної митної декларації вказувався код МВВ (метод визначення вартості) 6 свідчить про коригування митницею відповідної вартості та про незастосування основного методу визначення вартості. Тобто, збільшуючи митну вартість на задекларований позивачем товар, митниця скористалась не митною декларацією, де суб`єкти ЗЕД декларували товар за ціною угоди, а декларацією, за якою відповідач збільшив митну вартість, а в подальшому митну вартість, заявлену позивачем збільшують до вже піднятої вартості.
Верховний Суд України у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Відповідач брав за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином, відповідач здійснював коригування митної вартості безпідставно.
З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000097/2 від 19.05.2023, №UA209000/2023/000105/2 від 29.05.2023, №UA209000/2023/000114/2 від 06.06.2023, а тому такі необхідно скасувати.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5580,36 грн.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000грн суд зазначає, що жодні докази надання правничої допомоги за договором та оплати її вартості матеріали справи не містять. Тому питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд розгляне після подання позивачем доказів на підтвердження її розміру у порядку, передбаченому статею 143 КАС України.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
в и р і ш и в:
позов товариства з обмеженою відповідальністю Хід Україна до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000097/2 від 19.05.2023, №UA209000/2023/000105/2 від 29.05.2023, №UA209000/2023/000114/2 від 06.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хід Україна код ЄДРПОУ 41451070, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Стрийська, 393/180 судовий збір у розмірі 5580 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят)грн 36 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2023 |
Оприлюднено | 08.12.2023 |
Номер документу | 115448694 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні