Рішення

від 06.12.2023 по справі 460/24559/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2023 року м. Рівне№460/24559/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи особою та постійно проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, з огляду на що має право на нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, відповідач протиправно не здійснює нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги. З огляду на наведене, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач є постраждалою від Чорнобильської катастрофи особою, що підтверджується його посвідченням.

Позивач проживає на території радіоактивного забруднення, в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українською РСР від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Вказане відповідачем не спростовано.

У відповідь на заяву позивача, Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації листом повідомило її, що Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких законодавчих актів України" статтю 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було виключено, відповідно нарахування спірної допомоги зупинено. З огляду на вищевикладене, а також на те, що позивач на обліку відповідача не перебуває, управління не має підстав для нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особового пiдсобного господарства.

Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 вказано, що таке рішення суду є зразковим для справ щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону №796-XII.

Також визначено обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: позивач - особа, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям якого з 01.04.1991 виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 3.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; відповідач - управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач; предмет спору - нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону № 796-XII.

Поряд з цим, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.

Тому, на переконання суду, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019, за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18, дану справу необхідно визнати типовою та в силу приписів ч.3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі слід враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Як вбачається з ст.1 Закону №796-XII він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до положень ст.37 Закону №796-XII (в редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст ст. 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення п.28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.

У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон №76-VIII) пп.7 п.4 розділу І якого виключено, зокрема, ст.37 Закону № 796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 пп.7 п.4 розділу І Закону №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України відновлено дію ст.37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.

Відповідно до ст.63 Закону №796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Згідно з пп.5 п. 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до не нарахування та не виплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Разом з тим, Верховним Судом у зразковій справі зазначено, що у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст.37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

При цьому, оскільки в ході судового розгляду справи відповідачем не спростовано факт отримання позивачем спірної допомоги до 01.01.2015, як і не підтверджено факт зняття позивача з обліку як отримувача такої грошової допомоги, то суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про не перебування позивача на обліку відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 20.04.2023 щомісячної грошової допомоги, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 з 20.04.2023 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 грудня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46,м. Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502, ЄДРПОУ/РНОКПП 03195398)

Суддя С.А. Борискін