Постанова

від 05.12.2023 по справі 160/16933/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16933/23(суддя Букіна Л.Є., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №160/16933/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМПРОМ» 12 липня 2023 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області згідно з яким просить визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13.04.2023 року №13110 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість; поновлення реєстрації платником ПДВ. Позов обґрунтовано тим, що з 24 лютого 2022 року на території України запроваджено особливий правовий режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»), який триває по теперішній стан, при цьому перебіг строку для анулювання реєстрації платника ПДВ зупиняється на період дії воєнного стану. Натомість, з початком воєнних дій підприємство здійснювало активну діяльність, утім податкові декларації по ПДВ не подавалися у зв`язку з зупиненням перебігу податкових строків на подання цієї звітності. В свою чергу підприємство декларувало відповідні податкові зобов`язання, про що свідчать зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 24 лютого 2022 року на території України запроваджено особливий правовий режим воєнного стану, який дії і на час розгляду справи, при цьому підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, для платників податків зупиняється перебіг відповідних податкових строків за деяким винятком, до яких не віднесено саме подання платником податків податкової звітності. Суд також зазначив, що долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивач декларував відповідні податкові зобов`язання, про що свідчать зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, вказана інформація не була внесена посадовими особами відповідачем до оскарженого рішення, хоча законодавець при затвердженні форми рішення в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 №1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26222 передбачав таке відображення, а отже, і дослідження. Суд зауважив, що декларування позивачем податкових зобов`язань шляхом реєстрації податкових накладних свідчить про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту й відповідно спростовує твердження відповідача із протилежного.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідно до приписів підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України та розділу V Положення №1130, неподання особою, яка зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларацій з ПДВ є самостійною і достатньою підставою для анулювання її реєстрації, як платника податку, за самостійним рішенням контролюючого органу.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить вимоги скаржника залишити без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМПРОМ» зареєстроване як платник податку на додану вартість 01.11.2017 року.

13.04.2023 року відповідачем прийнято рішення №13110 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕМПРОМ» (а.с.66-67).

Підставою для його прийняття стало те, що позивачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців, а саме: за березень 2022 року - лютий 2023 року, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Рішення №6211/2023 прийнято відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України.Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Згідно з вимогами п. 184.3 ст. 184 ПК України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.

Відповідно до вимог п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Пунктами 184.5-184.6 статті 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи викладені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 року (надалі - Положення №1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм випливає, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

У свою чергу, підтверджуючим документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.09.2019 року у справі №200/13263/18-а.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.11.2018 року у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 року у справі № 826/876/17.

Як уже попередньо зазначено, підставою для прийняття оскарженого рішення визначено не подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

За змістом постанов Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №380/8687/20 та від 19.10.2022 у справі №380/8769/20, аналіз підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Проте, як з`ясовано судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, ТОВ «УКРРЕМПРОМ» протягом 2022 та 2023 року подавалися податкові накладні в яких зазначалися суми обсягів операцій та суми ПДВ (а.с.46-61).

Враховуючи те, що реєстрація позивачем податкових накладних у 2022-2023 роках із зазначенням у них суми ПДВ свідчить про здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, суд апеляційної інстанції враховуючи правові висновки Верховного Суду зроблені у постановах від 30.11.2022 у справі №380/8687/20 та від 19.10.2022 у справі №380/8769/20, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача від 13.04.2023 року №13110 та як наслідок наявності підстав для його скасування.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №160/16933/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2023 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва